Каталог джерел

Папа Пій VI надає на десятирічний термін повний відпуст вірним, які відвідують парафіяльний костел Пресвятої Трійці в Підгайцях у престольне свято та в неділі за звичайних умов. При цьому застерігається безоплатність видання бреве під загрозою втрати ним юридичної сили.

Документ є виписом із Метрики станів Королівств Галичини та Володимирії, що підтверджує легітимацію шляхетства братів Шимона, Теодора, Романа та Григорія Тучапських. Свідоцтво складено та засвідчено у Львові 1784 року.

Ректор і керівництво Львівського університету засвідчують, що Флоріан Мінасевич, катехит шкіл вірменського монастиря та цензор книг, виконав усі академічні вимоги й захистив богословські тези, і надають йому ступінь доктора богослов'я разом із пов'язаними з ним привілеями.

Імператор Франц II дозволяє проводити два щорічні ярмарки в селі Малехів, яке є власністю львівського шпиталю Святого Духа. Доходи від торгових і ярмаркових зборів призначаються на підтримку цього шпиталю та догляд за бідними й хворими.

Папа Пій VI уділяє повний відпуст вірним, які відвідують митрополичий костел у Львові у восьму неділю після Тіла Христового та в день, визначений ординарієм. Архієпископ Каєтан Кіцький промульгував папський документ, призначивши цей додатковий день відпусту на урочистість Святих Апостолів Петра і Павла.

Документ є офіційним виписом із Метрики станів Галичини і Володимирії, що засвідчує декрет Шляхетського суду у Львові про доведене й безсумнівне шляхетство Григора, Петра, Василя та Івана Струтинських Ковалевичів. Підтверджує їхні шляхетські права та спадкове осідання у Станиславівському окрузі.

Папа Пій VII повідомляє митрополичу капітулу у Львові про призначення Анджея Алоїзія Анквича львівським архієпископом після смерті Каєтана Кіцького. Він наказує капітулі виявити новому пастиреві належний послух і підкоритися його розпорядженням.

Документ висвітлює історію заснування Закладу глухонімих у Львові, стан його фінансів і склад керівництва, а також увічнює початок спорудження нової будівлі інституту на Личакові у 1840 році.

Папа Пій IX повідомляє львівську митрополичу капітулу латинського обряду про призначення Лукаша Баранецького на посаду львівського архієпископа. Він наказує канонікам виявити новому ординарію належний послух і шану під загрозою затвердження церковних кар.

Папа Пій IX на прохання львівського архієпископа розширює привілей уживання понтифікальних відзнак для препозита і декана львівської митрополичої капітули латинського обряду. Документ дозволяє їм користуватися понтифікаліями за кожної згоди архієпископа, а не лише тричі на рік, як раніше встановив папа Григорій XVI.

Папа Пій IX надає своєму таємному камергеру й дотеперішньому деканові митрополичої капітули у Львові, о. Каролю Мосінгу, вакантну препозитуру цієї ж капітули. Документ звільняє бенефіціара від вимоги мати певні наукові ступені, зобов'язуючи його попередньо скласти визнання віри.

Документ містить текст присяги на вірність і послух папі Пію IX та Апостольському Престолу, складеної препозитом львівського митрополичого костелу Каролем Мосінгом. У ній він зобов'язується, зокрема, до канонічного послуху, захисту прав і гідності папства та непорушності майна довіреного йому бенефіцію.

Папа Лев XIII повідомляє про надання Феліксові Заблоцькому препозитури митрополичого костелу у Львові. Він наказує призначеним виконавцям прийняти присягу на вірність та ввести номінанта у володіння посадою з усіма належними правами й бенефіціями.

Папа Лев XIII призначає о. Фелікса Заблоцького, дотеперішнього декана, препозитом митрополичої капітули латинського обряду у Львові, вакантної після смерті о. Людвіка Чеховського. Документ покладає на бенефіціара обов'язок скласти визнання віри та присягу на дотримання статутів капітули.

Папа Пій XI, прихиляючись до прохання архієпископа Юзефа Більчевського, надає прелатам і канонікам Львівської митрополичої капітули латинського обряду право носіння прелатського строю з рубіновими відзнаками, фіолетового мантелету, а також персня поза відправою святої меси.

Імператор Йосиф II підносить радника Львівського трибуналу Анджея Северина з Долинян Долинянського разом із нащадками до стану вільних баронів Королівства Галичини та Володимирії. Документ затверджує привілеї, належні новому стану, титул «Вельможного», а також надає та описує розширений баронський герб.

Король Станіслав Август Понятовський затверджує та трансумує ординацію купецької конфратернії міста Львова, ухвалену львівським міським урядом, що охоплює 37 статей, які регулюють правила членства, торгівлю, організацію братської влади та захист прав львівських купців.

Асесор Й. Ф. Стеткевич відповідає на заклик львівського магістрату щодо розрахунку за давніми заборгованостями, нагадуючи про попередній королівський декрет і про припинення торговельної діяльності після вступу на посаду в 1744 році. Він вказує на зазнані збитки та судовий процес щодо захопленого маєтку, закликаючи міську владу до порозуміння й просячи не завдавати йому подальших прикрощів.

Священник Василь Яськевич клопоче перед представником львівського суду у справі ув'язненого чиншовика, кредитор якого вимагає повернення боргу дорогим взуттям замість грошей. Духовна особа просить звільнити боржника з-під варти за умови сплати щотижневих внесків готівкою.