Каталог джерел

Папа Григорій XIII повідомляє народ міста та Львівської дієцезії про призначення Яна Димитрія Соліковського на посаду архієпископа після смерті його попередника Яна. Він наказує вірним прийняти нового пастиря з належною пошаною та підкорятися його пастирській владі.

Папа Григорій XIII дозволяє обраному львівському архієпископу Янові Димітру Соліковському прийняти єпископські свячення від будь-якого католицького єпископа, який перебуває в єдності з Апостольським Престолом. Умовою уділення свячень є попереднє складення наведеного в тексті формуляра присяги на вірність, засвідчену копію якої елект зобов'язаний надіслати до Рима під загрозою суспензи.

Папа Григорій XIII надає вівтарю св. Анни в костелі св. Андрія бернардинів у Львові привілей привілейованого вівтаря. Згідно з ним, кожна заупокійна меса, відправлена біля нього священником цього конвенту, приносить відпуст, що звільняє душу з чистилища.

Король Стефан Баторій здійснює трансумпт і підтвердження шістнадцяти декретів 1578 року, виданих у спорах між радою та поспільством Львова і львівським старостою Миколаєм Гербуртом з Фульштина. Документ вирішує, зокрема, питання обрання райців, міської та замкової юрисдикції, ключів від брам, постою, податкових повинностей та користування млинами.

Документ трансумує та підтверджує сеймовий вирок короля Стефана Баторія, що вирішує суперечку між владою міста Львова та львівським старостою Миколаєм Гербуртом. Король обмежує кількість ремісників під старостинською юрисдикцією, забороняє утримувати шинки й заводити новий торг на підзамчому передмісті, а також підтверджує давні привілеї міщан щодо торгівлі сіллю та рибою, звільнення від мит і торгових зборів, а також випасу худоби й користування королівськими лісами.

Король Стефан Баторій затверджує статут цеху столярів у Львові, наданий у 1562 році міською радою, що містить двадцять три статті, які регулюють організацію ремесла, навчання професії та права майстрів і челядників. Водночас монарх зрівнює львівський цех столярів у правах із краківським цехом та забороняє партачам і позацеховим ремісникам займатися ремеслом і продавати вироби в місті та його околицях.

Кардинал Алессандро Фарнезе разом із керівництвом римського Архібратства Пресвятого Тіла Христового при церкві Санта-Марія-сопра-Мінерва видає трансумпт документів папи Павла III з наданням відпустів. Акт укладено на прохання архієпископа Яна Димітра Соліковського для Братства Пресвятого Сакраменту при катедрі у Львові з метою поширення на нього римських духовних привілеїв.

Керівництво римського архібратства при церкві Санта-Марія-сопра-Мінерва здійснює трансумпт булли папи Григорія XIII від 1573 року та на прохання львівського архієпископа надає містяться в ній відпусти Братству Пресвятого Сакраменту при катедрі у Львові. Документ підтверджує право членів львівського братства користуватися духовними привілеями, належними римському братству.

Папа Сикст V на прохання архієпископа Яна Димитра Соліковського та громади Львова збагачує міський герб, додаючи до зображення лева три пагорби та зірку з власного родового герба. Документ уповноважує міську владу вільно розміщувати й компонувати нову емблему залежно від потреб і обставин.

Король Сигізмунд III Ваза підтверджує та ратифікує на коронаційному сеймі всі права, привілеї, вольності, імунітети та давні звичаї, надані спільноті вірмен міста Львова його попередниками.

Король Сигізмунд III Ваза підтверджує документ львівського старости Миколая Гербурта з Фульштина від 1586 року, яким шляхтичеві Сигізмунду Порадовському надається болотистий ґрунт на Краківському передмісті у Львові. Надання передбачає право власності та спадкування із шестирічною слободою, після закінчення якої володар зобов'язаний сплачувати щорічний чинш у розмірі 30 грошів.

Король Сигізмунд III Ваза підтверджує запис із львівських земських книг, на підставі якого Анна з Мольфків Росновська подарувала Миколаю, колишньому слузі Казимира Гинка, та його дружині Анні будинок на львівському Підзамчі та луки. Монарх надає цьому вічному даруванню вічної юридичної сили.

Король Сигізмунд III Ваза підтверджує десять статей статуту львівського цеху хірургів, які визначають, зокрема, правила здобуття майстерства, ведення практики, права вдів, а також оборонні та медичні обов'язки перед містом. Крім того, він наказує владі Львова допускати хірургів до міських засідань і нарад під загрозою значного грошового штрафу.

Львівська катедральна капітула надає мірошникові Іванові Печифорі, його дружині Анастасії та синові Іванові право потрійного довічного володіння млином. Користувачі зобов'язуються сплачувати визначений річний чинш поквартально, а також виконувати будь-які ремонтні та консерваційні роботи власним коштом.

Король Сигізмунд III Ваза підтверджує та наказує внести на тривкий пергамент сім угод, укладених між львівськими міщанами й райцями та навколишньою шляхтою, щодо стягнення мит і плати за випас худоби (спасного). На підставі цих домовленостей шляхта зобов’язалася дотримуватися королівських торговельних імунітетів Львова й не стягувати неправомірних зборів.

Львівський архієпископ Ян Димітр Соліковський разом із кафедральним капітулом надає своєму братові Войцеху Соліковському в довічне користування село Семиківці та передає йому в дванадцятирічну оренду село Марків. Натомість одержувач зобов'язується сплачувати щорічні платежі, утримувати господарські споруди, а також відновити й утримувати зруйнований повінню рибний став.

Документ підтверджує продаж прав і часток в обгородженому лісі Тамбір Яном Рібулло з Падоли нотаріусу Якубу Глеріо з Кандіде та його братові за суму 4 ліри й 10 сольдо. Копія акта була засвідчена з протоколу батька нотаріусом Баптистою де Тулліо.

Папа Григорій XIV повідомляє львівського архієпископа про переведення єпископа Станіслава з Кам'янецької дієцезії на Холмське єпископство. Він наказує митрополитові оточити нового ординарія та підпорядковану йому суфраганну дієцезію опікою і підтримувати його в управлінні та захисті прав церкви.

Королівські комісари Сигізмунда III Вази здійснили відновлення та насипання межових копців, що розділяють села львівської капітули Басівку і Годовицю від королівських сіл Скнилів і Сокільники. Документ встановлює проходження меж згідно з давніми привілеями, а також забезпечує підданим обох сторін право вільного випасу худоби.

Львівський архієпископ Ян Димітр Соліковський разом із катедральною капітулою встановлює та наново фундує уряд війта в містечку Дунаїв, довіряючи його шляхтичу Мартину Жабці та його наступникам. Документ надає війтові юрисдикцію за магдебурзьким правом, а також упосаження, що включає два лани землі з луками, парцелу під війтівський двір, третій гріш із судових штрафів і право варити пиво та ловити рибу.

Київський воєвода князь Костянтин Василь Острозький надає Яцьку, синові Головчича, солтиство з вільним ланом у селі Мала Тухля та дозволяє Іванові, зятеві Василя Головчича, збудувати церкву. На документі міститься пізніший припис-підтвердження онука видавця, князя Владислава Домініка Заславського-Острозького.

Король Сигізмунд III Ваза підтверджує довічне надання ділянки землі на Горі Лева під Львовом, здійснене львівським старостою Миколаєм Гербуртом на користь неофіта Станіслава Татара. Користувач зобов'язується щорічно сплачувати чинш у розмірі десяти польських грошів на користь Львівського замку на свято святого Мартина.

Король Сигізмунд III Ваза підтверджує документ львівського старости Миколая Гербурта з Фульштина, виданий для Якуба Чарновського та його дружини Дороти Тодковєцької, яким дозволяється насипати греблю, закласти рибний став і звести млин на річці Рокитній разом із наданням прилеглих нив та лук. Привілей визначає розмір чиншу, належного до львівського замку, розподіл прибутків від спуску ставу та допомогу навколишніх підданих під час ремонтних робіт.

Король Сигізмунд III Ваза, затверджуючи угоду львівської капітули з міською владою, передає бурмистрові та райцям Львова королівське право патронату й презентації вченого священнослужителя на львівську митрополичу канонію. Водночас він наказує архієпископові Яну Димітру Соліковському здійснювати інвеституру кандидатів, представлених магістратом.

Король Сигізмунд III Ваза підтверджує вирок архієпископа Яна Димітра Соліковського та угоду, укладену між львівською митрополичою капітулою і магістратом міста Львова у суперечці про патронат над препозитурою шпиталю св. Духа. Згідно із затвердженою угодою львівські райці зберігають право презенти на препозитуру, обираючи кандидата з-поміж каноніків, а капітула зобов'язується підтримати надання магістрату права презенти на другу канонію для вченого священнослужителя.

Король Сигізмунд III Ваза затверджує і трансумує акт комісії королівських ревізорів 1592 року, що встановлює проходження меж і насипання межових копців між королівським селом Сокільники, належним до Львівського староства, та міськими маєтностями Львова під назвою Кульпарків.

Львівський архієпископ Ян Димітр Соліковський затверджує пожертву 400 польських злотих, здійснену Габріелем Розеном із Рожнова на користь препозита та мансіонаріїв Львівської катедри. Фундацію було забезпечено у формі щорічного видеркафового чиншу в сумі 24 злотих на кам'яниці львівського аптекаря Ієроніма Ведельського в обмін на відправлення богослужінь і мес за душу жертводавця.

Король Сигізмунд III Ваза відновлює і затверджує на прохання Львова щорічний ярмарок на день святої Маргарити, зберігаючи без змін дотеперішній ярмарок на свято святої Агнеси. Прибулим купцям і торгівцям монарх гарантує свободу торгівлі, а також королівську опіку та безпеку в дорозі.

Король Сигізмунд III Ваза підтверджує привілеї цеху краячів сукна у Львові, трансумуючи диплом Стефана Баторія 1578 р. (який містить привілей Сигізмунда I 1541 р. про виключне право на торгівлю сукном на лікті) та акт міської ради Львова 1594 р. про заснування братства сукнярів.

Львівський архієпископ Ян Димитр Соліковський затверджує дарування права патронату та володіння каплицею Святого Хреста у львівській катедрі, здійснене Станіславом Діровицем на користь райці Яна Шольца Вольфовича, а також затверджує та включає до церковного імунітету нову фундацію та чиншове забезпечення, встановлені для цієї каплиці Шольцом.

Львівський архієпископ Ян Димітр Соліковський разом із катедральною капітулою встановлює щорічний аніверсарій за душу подільського воєводи Миколая Мелецького та розподіляє суми для кліру й церковної служби. Фундація ґрунтується на щорічному чинші в розмірі 30 флоринів, забезпеченому маєтностями села Стриганці.

Львівський архієпископ Ян Димітр Соліковський призначає на вічні часи єпископські доходи з Кам'янки та Буська на відправлення львівською капітулою щорічних заупокійних богослужінь за упокій його душі. Це надання 1606 року формально затвердив архієпископ Ян Тарновський під час деканальної візитації.

Київський митрополит Михайло Рагоза разом із руськими єпископами проголошують приєднання до єдності з Апостольським Престолом та укладення унії Руської церкви з Римською церквою в Бересті. Документ містить підписи та печатки ієрархів, а також пізніші провениєнційні й облаційні записи.

Король Сигізмунд III Ваза підтверджує привілей Стефана Баторія 1576 року, що трансумує документ Сигізмунда I Старого 1533 року для цеху кравців у Львові. Акт регулює устрій кравецького братства, питання зборів, майстерських іспитів, а також захист від позацехових ремісників.

Документ короля Сигізмунда III Вази встановлює та затверджує єдині ставки зборів, які стягує львівський магістрат із привезених грецьких, мальвазійських, угорських, моравських і далматинських вин. За взірцем краківських привілеїв монарх призначає ці доходи на утримання міського уряду, а також визначає покарання за недотримання приписів.

Львівські райці обмежують кількість членів цеху суконників до двадцяти осіб винятково католицького віросповідання, встановлюючи вимогу набуття міського громадянства для прийняття нового майстра. Крім того, вони зобов'язуються затверджувати внутрішні цехові ухвали (вількери) та вирішувати нерозв'язані суперечки між цеховими братчиками.

Король Сигізмунд III Ваза дозволяє наверненому на католицизм Станіславу Татарину поступитися довічно утримуваним ґрунтом під Лисою горою (Горою Лева) на користь конвенту бенедиктинок у Львові. Монарх затверджує цю цесію та звільняє надану монастирю землю від річного чиншу на користь львівського замку.

Король Сигізмунд III Ваза підтверджує давній привілей короля Казимира Ягеллончика, який гарантує Львову щорічний ярмарок на день св. Агнеси разом зі свободою торгівлі для прибулих купців. Водночас монарх скасовує і ліквідує ярмарок на день св. Маргарити як обтяжливий і непотрібний для міщан.

Король Сигізмунд III Ваза підтверджує давніші привілеї, надані стрільцям міста Львова його попередниками, королями Сигізмундом Августом та Генріхом Валуа.

Король Сигізмунд III Ваза роз'яснює привілей Стефана Баторія, уточнюючи правила торгівлі сукном, шинкування напоїв та ліміт дозволених вірменських ремісників у Львові. Документ підтверджує права обох націй на торгівлю, визначаючи вірменам межі кравецької, шинкарської та ремісничої діяльності під загрозою грошового штрафу.

Король Сигізмунд III Ваза вирішує спір між міською владою та вірменською громадою у Львові, встановлюючи ліміт спадкових вірменських будинків у сімдесят три та виключаючи з цього підрахунку церковні будівлі й шпиталь. Крім того, він наказує вірменам упродовж року перепродати будинки біля Ринку та крамницю католикам за умови відшкодування витрачених сум, забороняючи їм подальші трансакції в межах Ринку.

Львівський архієпископ Ян Димітр Соліковський разом із катедральною капітулою надає своєму братові Войцеху Соліковському в довічне користування млин, став і панщину підданих у Семиківцях. Натомість одержувач зобов'язується утримувати об'єкти в належному стані та надалі служити на користь Церкви.

Львівський архієпископ Ян Димітр Соліковський затверджує статути й порядок богослужінь колегії мансіонаріїв львівського митрополичого костелу, що визначають їхні літургійні обов'язки, правила спільного життя та покарання за провини. Він також надає їм право ухвалювати подальші приписи за погодженням з ординарієм.

Юрій з Горая Чурило разом із дружиною Софією поступаються млином у селі Годвишня разом із землею та прибутками Настці, удові мірошника Івашка Бурого, за суму 400 польських злотих. Вони застерігають собі право викупити й забрати млин у разі потреби за умови повернення зазначеної суми, звільняючи водночас мірошничку від більшості повинностей.

Львівський архієпископ Ян Димітр Соліковський затверджує статут і порядок християнського похорону та богослужінь за вбогих, померлих у шпиталі Святого Духа у Львові. Документ регулює питання молитов, внесків на милостиню, зберігання літургійного начиння й шат, винагороди священника, а також надає членам братства сорок днів відпусту щороку.

Папа Климент VIII сповіщає мешканців міста та Львівської дієцезії про переведення холмського єпископа Яна Замойського на осиротілий архієпископський престол у Львові. Він наказує вірним прийняти нового ієрарха як батька й пастиря душ, виявляючи йому належну пошану та послух.

Папа Климент VIII сповіщає катедральний капітул у Львові про переведення філіппійського єпископа Яна на Львівську архієпископську кафедру, що звільнилася після смерті архієпископа Яна Димитра. Він наказує канонікам виявити новому ординарію повний послух і шану під загрозою затвердження церковних кар щодо непокірних.

Король Сигізмунд III Ваза підтверджує статут і статті цеху кушнірів у місті Старий Самбір.

Король Сигізмунд III Ваза підтверджує угоду, укладену між міською радою та громадою Львова у справах управління фінансами, міських прибутків, порядку обрання і вакансій райців та торговельних прав. При цьому монарх вносить застереження щодо частоти зборів поспільства, контролю ввезених товарів та прав райців, які складають повноваження.

Король Сигізмунд III Ваза підтверджує угоду, що завершує суперечку між радою магістрату та поспільством Львова. Документ регулює, зокрема, питання обліку міських доходів, обрання райців та стягнення зборів.