Каталог джерел

Король Ян Казимир підтверджує та затверджує статут і статті цеху кушнірів у Яворові. Документ містить попередні конфірмації королів Владислава IV, Сигізмунда III Вази та Стефана Баторія, а також первісний цеховий порядок, наданий у 1554 році старостою Лукашем Ґурницьким.

Король Ян Казимир підтверджує Петрові Пілевичу та трьом його синам право довічного володіння вибранецьким ланом у селі Губичі Дрогобицького староства, звільняючи їх від військових тягарів. Натомість володарі лану зобов'язані споряджати належно озброєного вибранецького піхотинця на кожен воєнний похід.

Король Ян Казимир підтверджує давні привілеї цеху кравців у Львові та забороняє євреям, крамарям і кушнірам незаконно шити й продавати одяг та вовняні шапки під загрозою конфіскації товарів. Правитель наказує міській владі неухильно забезпечувати дотримання цехової монополії кравців.

Король Ян Казимир на знак визнання вірності та жертовності Львова під час воєн зрівнює місто та його громадян у правах, вольностях і шляхетських привілеях із Краковом і Вільном. Львівські міщани отримують право брати участь у королівських елекціях, бути присутніми на сеймах, а також вільно набувати у власність і посідати земельні маєтності.

Король Ян Казимир затверджує за монастирем домініканців у Львові право на власний водогін, трансумуючи привілей Сигізмунда III від 1628 року та документ львівського магістрату від 1613 року. Монарх підкреслює заслуги ченців, які утримували водозабір і постачали воду містянам під час ворожих нападів.

Король Михайло Корибут Вишневецький затверджує для Стрілецького (Куркового) братства у Львові п’ять попередніх королівських привілеїв (зокрема Яна Казимира, Генріха Валуа та Сигізмунда III). Ці документи гарантують братству, серед іншого, стягнення збору під назвою «спасне» з перегону худоби, дохід із Самострільної вежі, ділянку на Галицькому передмісті під стрільбище, а також звільнення від податків.

Король Михайло Корибут Вишневецький підтверджує статут і чинні права цеху столярів міста Львова, трансумуючи привілей короля Стефана Баторія від 1585 року. Акт зміцнює цехову організацію та ремісничі приписи львівських столярів.

Документ увічнює повернення на вежу львівської ратуші бляшаного флюгера у вигляді лева — герба міста, скинутого бурею в часи воєнного лихоліття. Він містить нарис драматичних облог і бід Львова, подяку за порятунок, а також докладний перелік тогочасної міської влади, цехів і духовенства.

Під час коронаційного сейму в Кракові король Ян III Собеський урочисто підтверджує та поновлює всі давні й нові права, привілеї, імунітети та вольності міста Львова, його магістрату й жителів усіх обрядів. Документ, зокрема, підтверджує зрівняння Львова в правах із Краковом і Вільном, право складу, право кадука, юрисдикцію над храмами та шпиталями, а також вилучення міщан з-під юрисдикції комісарських і замкових судів.

Король Ян III Собеський затверджує і трансумує давніші привілеї польських королів та власників Яворова, братів Гурків, що регламентують устрій, ремісничі артикули та організацію цеху яворівських кушнірів.

Король Август II під час коронаційного сейму підтверджує й урочисто відновлює всі давні та нові права, привілеї, імунітети й маєтності міста Львова, надані його попередниками. Він також зобов'язується захищати міщан і міські маєтності від утисків урядовців та ґарантує непорушність міської юрисдикції.

Король Август II Фрідріх (Сильний) підтверджує статути, права та давні привілеї, надані цеху львівських кравців магістратом Львова та наступними польськими монархами від Сигізмунда I до Яна III Собеського. Крім того, він зобов'язує ґродську та міську владу Львова неухильно їх дотримуватися та охороняти.

Король Август II на прохання старшини та цеху пекарів міста Львова підтверджує та ратифікує привілеї й цехові артикули, надані попередніми польськими королями (зокрема Михайлом Корибутом Вишневецьким, Яном III Собеським, Яном Казимиром, Владиславом IV, Сигізмундом III, Стефаном Баторієм, Сигізмундом Августом, Сигізмундом I і Казимиром Ягеллончиком), разом з ухвалами Львівської міської ради, які регулюють, зокрема, правила випікання, скупки зерна та виключне право на продаж хліба.

Король Август III затверджує Стрілецькому братству міста Львова давні привілеї та імунітети, надані й підтверджені його попередниками: Сигізмундом Августом, Генріхом Валуа, Сигізмундом III, Яном Казимиром, Михайлом Корибутом, Яном III Собеським та Августом II. Підтвердження охоплює, зокрема, збір мита, званого шпасне, частку в митних доходах, привілеї та податкові звільнення для куркового короля, порядок стрілецьких вправ, а також повернення зайнятого стрільбища (цельштату).

Папа Бенедикт XIV хвалить єпископа Самуеля Гловінського за намір заснувати й довірити піарам колегіум для шляхетської молоді у Львові та сповіщає про своє звернення до короля Августа III з проханням усунути перешкоди на шляху втілення цього задуму. Документ містить також затвердження та ресигіляцію львівського архієпископа Миколая Ігнація Вижицького від 1751 року.

Станіслав з Ходча, галицький староста, заставляє шляхетному Стефанові Хвалибоговичу із Сидзолович село Чайчиці та рибний став на річці Длоні за суму двадцять дві гривні. Заставодержатель має володіти цими маєтностями з усіма прибутками аж до повної виплати боргу.

Король Михайло Корибут Вишневецький затверджує два документи короля Яна Казимира, які захищають цех кравців у Львові від неправомірної конкуренції. Підтверджується заборона шити одяг і сукняні шапки та торгувати ними євреям, вірменам, кушнірам та особам з-поза цеху.

Король Август II підтверджує права та статути цеху сідлярів міста Львова, трансумуючи диплом короля Михайла Корибута Вишневецького від 1671 року. Водночас монарх розширює цехові привілеї, надаючи львівським ремісникам виняткове право оббивати коляски та карети.