Каталог джерел

Документ засвідчує вирок королівського суду, ухвалений у суперечці Миколая Бжимухи з Михайлом Язловецьким щодо неправомірного стягнення митних зборів. Суд визнав відсутність повноважень у Михайла Язловецького та наклав на нього довічну заборону збирати мито з купців і співземлян у Язловці.

Королівський суд під головуванням Казимира Ягеллончика внаслідок скарги королівського прокуратора Миколая Бжимухи забороняє дідичам Куликова Яну та Петру Куликовським безпідставно стягувати мито з купців. Укладачі документа, львівські земські судді, засвідчують законне накладення на відповідачів вічного мовчання у цій справі.

Львівський суддя Петро з Браниць та підсудок Ян із Вонсоша засвідчують королівський вирок, який забороняє неповнолітнім синам покійного Проця з Васючина стягувати мито у Васючині під загрозою сплати вадіуму в розмірі 16 гривень. Питання законності стягнення мита відкладено до досягнення дітьми повноліття внаслідок скарги Миколая Бжимухи.

Документ засвідчує вирок короля Казимира Ягеллончика, винесений під час його судового перебування у Львові, який забороняє Ельжбеті зі Жмиґрода стягувати незаконні мита з не обкладених зборами товарів та з худоби, що пасеться в королівських лісах. Суд визнав, що відповідачка не має жодних прав чи привілеїв, які б давали підстави для стягнення цих оплат.

Познань відповідає на отримане поштою повідомлення зі Львова про Бецаля, якому автори закидають утиски християнських купців під приводом нової конституції. У листі висловлюється побоювання, що подібні дії торкнуться й Познані. Повідомляється про намір представити справу особам, схильним до заступництва, аби вона дійшла до короля та коронного підскарбія.

Король Казимир IV Ягеллончик надає львівському архієпископу Григорію із Сянока та містечку Дунаїв право на проведення щорічного восьмиденного ярмарку та щотижневого торгу. Документ гарантує купцям, які прибуватимуть, вільне й безпечне пересування разом із товарами.

Магістрат підтверджує отримання вимоги щодо сплати донативи, ухваленої в Торуні, і просить Львів про заступництво задля звільнення Рогатина. Своє прохання аргументує занепадом купецтва: риторично запитує бодай про одного вола, проданого в Ярославі, постав сукна чи мішок перцю; дрібний крамар ледве чи привіз один камінь перцю. Вказує також на тягарі, спричинені переходом війська.

Уряд Снятина засвідчує свідчення возного про прилюдне оголошення королівського підтвердження львівського права складу на пйотрковському сеймі. Попереджає про заборону оминати місто зі складом та шукати іншого шляху. Передбачає затримання купця разом із волами та іншими товарами. Свідчення внесено до книг і скріплено печаткою; це не є звітом про здійснену конфіскацію товарів.

На прохання Кшиштофа, скляра й львівського міщанина, який діяв як повноважний представник райців і поспільства Львова, внесено свідчення возного про оголошення приїжджим купцям розпорядження підстарости. В оголошенні згадуються королівський мандат, коронна конституція та універсал щодо львівської торгівлі. Забороняється скуповувати товари й волів усупереч правилам та оминати звичний львівський шлях під загрозою конфіскації майна порівну на користь короля та Львова.

Райці міста Стрия посвідчують отримання королівського універсалу та повідомлення зі Львова щодо сеймової донативи, з якої на їхнє місто припало двісті злотих. Вони також підтверджують, що оголосили міщанам наказ сплатити податок із терміном відправлення до Львова до 15 травня 1629 року.

Райці міста Холма повідомляють владу Львова про вручення гінцем скарбового універсалу щодо донативи та про виплату йому належної винагороди. Попри бідність місцевого населення та відсутність заможних купців, вони заявляють про готовність підкоритися королівським наказам.

Руський воєвода Ян Одровонж на генеральному з'їзді у Львові, розглядаючи скаргу львівських міщан і купців, забороняє безправне затримання та захоплення на дорогах Русі й Поділля худоби, купленої на щорічних ярмарках і позначеної їхніми клеймами. Документ наказує урядовцям і жителям міст неухильно дотримуватися заборони затримувати переганяні стада під загрозою суворих королівських кар.

Влада Язловця засвідчує скарги східних купців на тягарі, які на них покладають львівські перекладачі. За словами купців, стягнення виходять за межі мит, занесених до реєстрів, а перевірки проводяться повторно. Магістрат Язловця просить владу Львова припинити зловживання, наголошуючи, що вони шкодять також і самому місту, та скріплює грамоту печаткою і підписами.

В актах лавничого суду Ярослава записано реляцію возного про оголошення на чотирьох рогах ринку наказу привозити товари звичними шляхами до Львова та дотримуватися права складу. Наказ оголошено під час ярмарку на вимогу влади Львова, за уповноваженням коронних станів та Миколая Гербурта з Фульштина. Він передбачає затримання осіб, які оминають закон, та конфіскацію їхніх товарів.

Король Казимир IV Ягеллончик наказує урядовцям руських і подільських земель, а особливо львівському старості Станіславу з Ходча, заарештовувати купців та конфісковувати товари, що перевозяться в обхід примусу львівського права складу. Документ надає львівським міщанам повноваження затримувати винних задля захисту міських привілеїв і доходів королівської скарбниці.

Бурмистр і райці Ярослава просять раду Львова сповістити купцям, що майбутній ярославський ярмарок відбудеться у звичний час. Посилаючись на волю й авторитет маршалка і гетьмана великого коронного та своєї добродійки, вони заохочують приїздити з товарами без побоювань щодо ворожих дій. Це є запевненням і запрошенням від авторів листа, а не підтвердженням фактичного перебігу ярмарку.

Влада Ярослава відповідає на львівський лист щодо участі купців у ярмарку. Повідомляє, що цього дня доручила возному оголосити під час торгу запрошення безпечно прибувати, без побоювань щодо надзвичайних здирств. Посилається на обіцяний захист маршалка і гетьмана великого коронного та висловлює новорічні побажання.

Марцин Анчевський повідомляє з варшавського сейму про успішне ухвалення конституцій, вигідних для Львова, застерігає від коштовної суперечки з вірменами та наполягає на зборі міських коштів. Також просить адресата призначити заступника на посаду бурмистра й доглянути за його приватним маєтком, жнивами та купівлею коня.

Автор чекає в Ярославі на Гайдера, міркує про приїзд дружини та купівлю коней. Сповіщає про смерть Самуеля та про мандат, що захищає майно покійного, а також про зниження ціни на товар у Гданську.

Марцін Анчевський із прикрістю повідомляє про видання королівського декрету, що підтверджує торговельні привілеї для львівських вірмен, на що вплинули підкупи та байдужість магнатів. Крім того, він обговорює фінансові справи міста й власні, стан здоров'я купця Самуеля, а також узгоджує з Гайдером плани щодо з'їзду в Ярославі та конфіденційні родинно-майнові заходи.

Літній купець просить повернути або з'ясувати місце зберігання його чорного мережива. Він згадує про відсутність відповіді від Джеймса Чалмерса і благає про допомогу на схилі літ.

Ян Ахенкіф тішиться покращенням здоров'я Артура Форбса, надсилає йому листи й розпитує про греків, які прибули до Самбора. Наприкінці згадує про відсутність кореспонденції з Ґданська та про заплановане одруження Андріса Тернера з донькою Кларка.

Ян Ахенкіф висловлює занепокоєння звісткою про хворобу Артура Форбса та бажає йому швидкого одужання. Він надсилає адресатові листи та новини з пошти.

Ян Ахенкіф повідомляє Артура Форбса про очікування звісток від Роберта Тейта щодо фурманів, а також на прохання пересилає листи. Запевняє у своїй прихильності й передає вітання від дружини.

Ян Ахенкіф відсилає Артурові Форбесу листи й доручає йому придбати камінь товару та передати квитанції через посланця. Він також згадує про домовленості з паном Зивертом та про борг пані Форбес.

Ян Ахенкіфф висловлює Артуру Форбсу співчуття через смерть племінниці, а також торкається поточних торговельних і розрахункових питань. Він звертається і до дружини адресата з проханням повернути гроші за взуття.

Через поштову помилку автор доручає Давіссону відправити листи з Ґданська до Кракова. Він згадує Левендалла, розпорядження про переказ через вексель та оплату перевезення у Ґданську.

Ян Ахенкіф сповіщає Артура Форбса про безуспішні намагання повернути від пана Бріса належні гроші та надсилає отриману від боржника відповідь. Він також згадує про від'їзд кількох купців із Замостя й передає вітання від дружини.

Ян Ахенгіфф просить Артура Форбса відіслати до Мостиськ надіслані гроші та пакунок листів разом із товаром і зберегти їх до свого приїзду. Він також повідомляє про присутність спільних знайомих та про запланований виїзд до Замостя.

Ян Ахенкіф сповіщає Артура Форбеса про відкладення поїздки до Львова через свята та відправлення гінця. Він просить термінових звісток щодо підготовки до ярмарку, прибуття грецьких купців і безпекової ситуації в місті.

Ян Ахенкіфф передає Артуру Форбсу відомості про подорож Олександра Михайловича, який везе значні суми грошей із Вроцлава до Львова, висловлюючи занепокоєння щодо його безпеки. Він також просить розшукати вроцлавські документи, адресовані йому, і спрямовувати пошту до Ярослава, а не до Львова.

Автор підтверджує отримання листа, сповіщає про стан здоров'я та повідомляє про надсилання 350[?] флоринів і решти належної суми після свят.

Ян Ахенкіф надсилає Артуру Форбсу отримані листи та підтверджує одержання 30 злотих від пані Діксон, обіцяючи доставити їх до Ярослава. Він також висловлює побажання щасливої дороги та передає щирі вітання від своєї родини.

Ян Ахенкіф надсилає Артуру Форбсу листи від контрагентів та обговорює питання фінансових розрахунків у Гданську та у Кшиштофа Мінасовича. Він також висловлює обурення недискретністю пана Пріса щодо обіцяних грошей.

Ян Ахенкіф надсилає Артуру Форбсу письмові реляції, що уточнюють попередні повідомлення про дії флоту та про боротьбу з французами під Намюром. Автор також висловлює надію на добрі вісті з наступною поштою.

Ян Ахенкіфф радіє з того, що в Артура Форбса минула пропасниця, і схвалює його рішення відмовитися від подорожі до Кракова. Він також надсилає йому два листи та повідомляє, що на пошті нової кореспонденції немає.

Ян Ахенкіф висловлює співчуття з приводу хвороби Артура Форбса, пересилає йому отримані листи та повідомляє про відсутність кореспонденції з Ґданська. Він також передає найсвіжіші воєнні новини про бойові дії з французами й турками.

Ян Ахенкіф сповіщає Артура Форбса про питання закупівлі дорогих соболів, відправлення тисячі злотих та товари, надіслані до Ярослава. Він також роз'яснює справу щодо духтів і ваги вантажу на підводі, додаючи прохання дружини надіслати гвоздику.

Ахенкіф підтверджує отримання листа, згадує Ґданськ та Ярослав, бажає Форбсу щасливої подорожі до Кракова та передає вітання від дружини.

Ян Ахенкіфф висловлює сподівання, що відпочинок після курсу лікування посприяє одужанню Артура Форбса. Разом із поштовою кореспонденцією він передає щирі вітання від себе, дружини та доньки.

Ян Ахенкіф надсилає Артуру Форбсу поштові листи та висловлює жаль через його відсутність на початку ряшівського ярмарку. Він також повідомляє про повернення пані Форбс боргу в розмірі 144 з половиною злотих і передає вітання від своєї дружини.

Король Казимир IV Ягеллончик на прохання декана Яна Чохранського підтверджує давні королівські та урядові привілеї 1415–1478 років для підданих деканату церкви св. Івана у Львові. Документ санкціонує переведення тамтешніх вірмен та інших мешканців на вірменське право й цілковито звільняє їх від юрисдикції ґродських урядників та будь-яких замкових повинностей.

Автор переповідає розмову з молодшим Левр'єром щодо забезпечення векселя та п'яти риксдалерів. Купець вимагає забезпечення і не бажає відмовлятися від домовленості через незначну суму.

Автор обговорює мінливий обмінний курс і переказ коштів до Парижа на оплату кравцеві. Він повідомляє про повернення короля, можливий мир зі Швецією та царем, а також про англійську й голландську політику щодо Іспанії.

Ж. К. де Балюз повідомляє волинському воєводі поточні політичні та військові новини, зокрема про розпад конфедерації та успіхи французького флоту. Він також переказує вісті про подорож бранденбурзького курфюрста, дипломатів у Делфті та покращення стану здоров'я краківського каштеляна.

Невідомий автор переказує повідомлення де Балюза про папську інвеституру короля Іспанії, французькі операції в Італії та нейтралітет німецьких держав. Він оцінює труднощі голландців і повідомляє, із застереженням щодо необхідності підтвердження, про португальський договір.

Зміни кольорів 100 сувоїв рашу можуть надійти занадто пізно. Баркер також обіцяє замовити два годинники у найкращого майстра в місті та пояснює складнощі з перевіркою точності їхнього ходу.

Баркер повідомляє про замовлення 100 штук кольорової коронної раші на Домініка та очікує на гроші від Роберта, сина Форбса.

Якуб Бартольді повідомляє Яна Станіслава Яблоновського про виїзд до Ґданська з метою отримання позики у розмірі шести тисяч талерів і просить про забезпечення боргу паном Вінарським. Він також клопоче про повернення відібраної в нього ріллі у Свеці та закликає поновити едикт, що забороняє міщанам незаконно заставляти та розпродавати луки шляхті.

Барч очікує відповіді канцлера на міський проєкт і обговорює документи, необхідні для підтвердження прав міста щодо ваги та юрисдикції. Нагадує про потребу попереднього декрету підскарбія і підготовки розрахунку боргу євреїв. Пише також про заплановану допомогу єпископа на сеймі та поновлює прохання про кошти на витрати на проживання.