Каталог джерел

Польний гетьман литовський Юзеф Богуслав Слушка пише до племінника, руського воєводи Яна Станіслава Яблоновського, про придворні справи у Варшаві, рекомендуючи надісланий мембріал та скарги полковника. У постскриптумі згадує про прибуття пана Глузиці, ділячись думками про скрутне становище в країні та передаючи вітання від дружини.

Миколай Сльонговський звітує руському воєводі про свої заходи у Гданську щодо отримання векселя на суму 6000 злотих із коштів гіберни. Він надсилає перший примірник векселя, отриманий від пані Матерової, та описує переговори стосовно зобов'язань пана Зеневи.

Францішек Смолька розповідає Александеру Моргенбессу про бурхливу реакцію преси та послів Сейму на свою політичну пропозицію, а також про передачу її до комісії всупереч опору опонентів. Згадує також про виклик намісника Ґолуховського до Відня та публікацію власної біографії в «Tygodniku Lwowskim».

Руський воєвода Якуб Собеський дякує львівським райцям за пильність і турботу про безпеку столиці руських земель. У відповідь на їхній лист він виряджає до Львова загін піхоти з наказом охороняти будинок Боруца та співпрацювати з міським магістратом.

Якуб Собеський висловлює співчуття львівським райцям через конфлікти з архієпископом та повідомляє про надсилання листа із закликом до миролюбного або судового розв'язання спору без насильства. Він також сповіщає про наказ видати позови проти євреїв.

Воєвода Якуб Собеський радить львівським райцям відмовитися від апеляції та укласти негласну фінансову угоду з євреями у справі крадіжки в костелі св. Станіслава. Він також звертає увагу на безпідставні претензії ксьондза Лукаша на конфісковану кам'яницю та просить належно розмістити шпитальний легат покійного замойського декана.

Ян Собеський нагадує руському воєводі Станіславу Яну Яблоновському про обіцянку залишити в компуті тридцять коней татарської корогви без зменшення панцерної корогви. Він закликає вирізнити вірних слуг з-поміж вояків, які юрмою домагаються військових посад після укладення миру.

Ян Сохацький надсилає табулярний витяг і просить адресата про посередництво перед коморником Франком або Білоруським у поданні клопотання про викреслення обтяжень із табулярної книги будинку. Він пояснює свою відсутність у Львові хворобою та судовим процесом із дружиною й пропонує за допомогу винагороду з суми, належної йому від графа Цвертса.

Антоній Стаміровський виправдовує свою затримку в дорозі до Львова недугою, поганим станом доріг та необхідністю відвідати овдовілу родичку в Замості. Він сповіщає про прибуття на 22 лютого, пропонує зустрітися в маєтку каштеляна Коропатницького та згадує про задоволення послів перебігом переговорів.

Антоній Стаміровський повідомляє воєводу Яна Яблоновського про запланований виїзд гетьмана в Україну та просить заступництва перед королевичевими офіціалістами у справі контракту белзької воєводини на Куликівський ключ. Адже від успіху цієї угоди залежить виплата зобов'язань і продаж маєтку Мальчиці.

Антоній Стаміровський запевняє Яна Яблоновського у своїй незмінній прихильності та повідомляє про перебування в Любліні й нездужання напередодні масниці. Він пояснює, що через від'їзд на нараду детальний звіт про події надасть лише після щасливого повернення до Львова.

Станіслав Сумський звітує Яну Станіславу Яблоновському про заготівлю напоїв, посуду та запасів харчів. Повідомляє також про труднощі зі здобуттям риби й пошуки відповідної кватири у Львові.

Станіслав Сумський сповіщає Яна Станіслава Яблоновського про купівлю гнідого коня до плуга та про відрядження гінця до Шкла з метою дізнатися про спосіб лікування хворого табуна. Після повернення посланця обіцяє відправити зазначену кількість коней на лікування.

Францішек Суський повідомляє руському воєводі Янові Станіславу Яблоновському, що, попри попередній лист, він не повернув свого підданого, оскільки місцева громада силою його відбила. Він просить адресата застосувати авторитет закону, повторно наказати видати втікача та покарати зухвалість підданих.

Підканцлер Ян Тарновський повідомляє владу Львова про скарги тамтешніх євреїв на кривди та загрозу безпеці, яких вони зазнають. Він пояснює, що затримав видання офіційних королівських мандатів, сподіваючись, що райці самі припинять утиски й забезпечать єврейській громаді спокій.

Анджей Тшебицький пояснює Бєгановському обставини розподілу сенаторських вакансій і запевняє його в королівській обіцянці майбутньої каштелянії. Він також закликає його здійснити тиск на владу Львова, щоб та терміново передала аванс із міської оренди на платню піхоті, яка обороняє Кам'янець-Подільський.

Валентій Урбановський повідомляє воєводі Яну Станіславу Яблоновському про труднощі з доправленням файфра до Львова та про затримку в отриманні обіцяного сукна. Він також згадує про непевні розрахунки за волів і про майбутній сеймик у контексті запланованої комісії.

Валентій Урбановський сповіщає гетьману про наймання зі Сілезії флейтиста (файфра), ціни на інструменти й сукно в Лешні, а також про неприємності з батьком, який перехопив панський лист. Дописані на берегах інструкції Яблоновського наказують утриматися від купівлі інструментів і категорично відмовитися від сукна від познанського воєводи.

Валентій Урбановський повідомляє воєводі про труднощі зі стягненням коштів від пана Вольського та про умови позики, висунуті паном Бартолді. Очікуючи в Торуні на пошту, він просить вказівок щодо отриманих грошей і подальших дій.

Валентій Урбановський повідомляє руському воєводі про марне очікування в Торуні на поручника для отримання асигнати та врегулювання фінансових справ. Він також інформує про домовленості, досягнуті з паном Бартольді та паном Вінарським щодо виплати й погашення суми частинами в Ґданську.

Валентій Урбановський повідомляє про повернення з Торуня до Свеця й заявляє про готовність перевезти гроші власними кіньми. Він також інформує, що кошти від пана Бартолді очікують на перерахунок у Гданську, де пан Вінарський чекає на подальші розпорядження.

Войцех Урбановський повідомляє руського воєводу про справи, пов'язані з неврученим листом до мечника, та про заплановану його братом закупівлю сукна під Лешном. Він також сповіщає про згасання місцевих заворушень і відступ прибічників принца де Конті після вступу на посаду нового каліського воєводи.

Войцех Урбановський виправдовується перед руським воєводою за нерегулярне листування, спричинене подорожжю, і переказує почуті чутки про нібито бунт краківського каштеляна проти короля. Він також пояснює стан виконання доручених йому справ, зокрема закупівлі кробського сукна, та сповіщає про свій швидкий приїзд.

Стефан Урбановський повідомляє Яну Яблоновському про настрої навколо прийдешнього сеймику та засідань Радомської комісії. Він також сповіщає про клопоти з норовистим братом Валентієм, який після сварки з батьком знайшов у нього прихисток, і просить у разі потреби видати нову довіреність.

Стефан Урбановський звітує руському воєводі Яну Яблоновському про скарбові справи та бурхливий перебіг сеймику в Познані. Повідомляє про протестації рокошан, блокування зачитування листів магнатів та відвернений шабельний напад на познанського воєводу.

Стефан Урбановський повідомляє воєводі Яну Яблоновському про фінансові питання, отримання асигнацій та про від'їзд свого брата. Він розповідає про підготовку до сеймику, пересування військ, політичні настрої та суперечки з протестантами, які домагаються нових конституцій.

Міхал Урбанський повідомляє владі Львова про успішне вирішення доручених трибунальських справ і застерігає від надання позик і товарів військовим. Крім того, він порушує питання коштів на ремонт приміських доріг і мурів, сповіщаючи про свій виїзд на судовий з'їзд у Літовищах.

Мацей Юзеф Устрицький повідомляє Яна Яблоновського про невдачу своїх клопотань при королівському дворі у Кракові та дякує за опіку, яку той надавав досі. Він просить воєводу виявити терпіння й утриматися від раптового відібрання оренди в Лашках, обіцяючи зустрітися особисто під час з'їзду у Львові.

Мацей Юзеф Устрицький просить Яна Яблоновського не віддавати оренду маєтку іншій особі до оголошеної комісії, зазначаючи, що раптове відібрання оренди завдасть йому відчутних збитків. Він заявляє про готовність особисто порозумітися і надалі тримати оренду на повне задоволення воєводи.

Мацей Юзеф Устрицький пояснює руському воєводі, що через свою відсутність не знав про спробу розквартирування війська в Ляшках за гетьманською асигнацією. Він запевняє, що негайно віддав розпорядження не чинити перешкод діям офіціала воєводи.

Мацей Юзеф Устрицький повідомляє руського воєводу Яна Яблоновського про прибуття до Ляшок солдатів по гіберну та на постій, що є надто великим тягарем для місцевої громади. Скаржачись на брак прибутків через селянські бунти, автор просить про виплату обіцяної компенсації за озимину.

Примас Якуб Уханський висловлює підтримку львівським міщанам, які протестують проти нав'язуваних шляхтою каптурових судів, і радить твердо стояти на своєму спротиві. Він також запевняє, що надіслав листа до руського воєводи з проханням захистити міські права до обрання нового монарха.

Ельжбета з Радзивіллів Фірлей оплакує смерть свого чоловіка, називаючи цю втрату ударом не лише для неї, а й для всього суспільства. Вона звертається до руського воєводи Яна Станіслава Яблоновського та його дружини з проханням прибути на похоронні урочистості до Любліна.

Юзеф Флосерович інструктує міську владу Львова, як за допомогою формальної протекції та інгібіції призупинити виконання декретів каптурового суду пані Мосцицькою. Він також повідомляє про поки що безуспішні пошуки кандидата на посаду міського секретаря.

Юзеф Флосерович повідомляє владу Львова про передачу листів примасові та воєводі руському, а також про відсутність відповіді каптурових суддів на попередній лист примаса. Він також сповіщає про поточну діяльність Скарбової комісії у Варшаві та радить відрядити представника після коронації нового короля.

Міхал Фредро заступається від імені лицарського кола перед львівськими райцями проти надмірного обкладання податками та обтяжливого постою послів у бідних галицьких передміщан. Він застерігає міську владу від здирництва збирачів податків і попереджає, що це питання буде порушено на найближчому сеймику.

В. Хвалковський коротко пише синові Францішку, товаришеві панцерної корогви, докоряючи йому за відсутність листів, а також повідомляючи про зустріч із родичами та тяжку хворобу пані Карчевської. Він також передає вітання від домашніх та інформацію про поточні поштові справи.

Автор повідомляє синові про відступ саксонських і шведських військ із Великопольщі під Торунь та згадує нещодавню смерть підскарбія великого коронного Рафала Лещинського. Він також просить Францішека оточити братерською опікою молодшого родича Владислава, який прибуває, і влаштувати його на придворну службу.

Автор дякує синові Францішеку за надіслані листи й застереження, водночас просячи листуватися рідше через високу вартість пошти. Він також переказує поточні родинні новини, повідомляє про стан здоров'я близьких та про вирушення Казя й Владислава до Мальборка.

Францішек Хвалковський звертається до панцерного товариша Вольського з ґречним проханням узяти під опіку висланого пахолка й захистити його від кривди до прибуття до хоругви пана Семенського. Натомість за виявлену підтримку автор обіцяє пам'ять, вдячність і готовність віддячити послугою.

Францішек Хвалковський повідомляє руського воєводу про те, що пан Стаміровський очікує на зустріч, про вісті із сеймику, пересування шведських військ та дипломатичні листи з Торуня. Також сповіщає про стан здоров’я львівського старости та фінансові питання, пов'язані з королевичами.

Ягнєшка Хмєльова просить Анну Зімницьку відіслати віз, а також припаси й особисті речі, поспіхом залишені у Львові, та купити китайку й оливу для черниць. Вона також торкається питання надсилання вина для пані докторової та поточних розрахунків і покупок.

Князь Іван Хованський відмовляється припинити наступ московських військ без виразного царського наказу, однак гарантує королівським комісарам безпечний проїзд на переговори. Він також пояснює причини попереднього затримання польського посланця під час боїв за Берестейську фортецю.

Марцін Хоментовський заступається перед руським воєводою Яном Яблоновським за свою сестру, подільську підкоморину, чиє Барицьке староство було зруйноване переходами та постоями військових хоругов. Він звертається з проханням узяти її під опіку та прихильно вислухати вирядженого до Яблоновського посланця.

Марцін Хоментовський заявляє про готовність поспішити на відновлення перемовин зі сконфедерованим військом після залагодження місцевих труднощів. Він пояснює питання підпорядкування ординансу на гіберну з добжинських маєтків і запевняє адресата у своїй відданості.

Станіслав Хоментовський сповіщає руського воєводу Яна Станіслава Яблоновського про своє майбутнє вінчання з підканцлерянкою в Несвіжі. Він звертається з покірним проханням до адресата та його дружини вшанувати весільні урочистості своєю присутністю, запевняючи у незмінній вірності та готовності служити.

О. Томаш повідомляє руського воєводу про своє прибуття до Замостя, знесилення після прийому ліків та оборонні заходи, вжиті в маєтках через загальне занепокоєння. Він також згадує про труднощі з військом і запевняє адресата в повсякчасній молитовній пам'яті.

О. Томаш ТІ повідомляє руського воєводу про проблеми зі сплавом суден із майном, а також про затримку власної подорожі через негоду та поранення коней. Він сповіщає про швидкий виїзд із Замостя до Львова одразу після урочистостей на честь святого Станіслава Костки.

Автор передає руському воєводі супліку пані підскарбини від імені її брата референдаря, який скаржиться на руйнівний постій війська та просить про заступництво перед краківським каштеляном. Він також повідомляє про проїзд трибунальських депутатів через Замостя та про своє очікування на поліпшення стану доріг і заспокоєння настроїв перед виїздом до Львова.

Францішек Цетнер дякує Яну Яблоновському за візит, що приніс розраду в жалобі, і просить його взяти участь у похоронних урочистостях, призначених на 30 березня у львівських реформатів. Про таку ж ласку присутності він звертається і до дружини адресата.