Каталог джерел

Войцех Ценський вітає Яна Яблоновського з прийняттям командування над військом і бажає йому польної булави. Він також заявляє про готовність прибути на виклик до табору, пояснюючи можливе запізнення необхідністю зібрати провіант.

Войцех Ценський повідомляє Яна Яблоновського про отримані накази щодо концентрації хоругов під Щирцем та про труднощі з виступом у похід через невиплату воякам гіберни. Він просить запевнити у швидкій виплаті належних коштів і радить, щоб підстолина Яблоновська на час кампанії переїхала до Львова.

Стефан Чарнецький дякує владі Львова за привітання, закликає міщан до стійкої оборони проти військ Хмельницького та сповіщає про наближення союзницьких підкріплень. Він також повідомляє про відправлення сотні піхотинців під командуванням пана Подлевського й запевняє у своєму заступництві перед шляхтою щодо виплати місту чопового збору на оборонні потреби.

Стефан Чарнецький дякує райцям міста Львова за поздоровлення з нагоди щасливого прибуття та тріумфу над ворогом, приписуючи успіх божому заступництву та воєнному щастю короля. Заохочує міщан до подячних молитов за порятунок Львова та засвідчує свою прихильність.

Руський воєвода Стефан Чарнецький дякує владі Львова за вітального листа й застерігає про загрозу весняного нападу ворога на кордони Речі Посполитої. Він наказує негайно зміцнити міські фортифікації та радить звернутися до короля з проханням надіслати кваліфікованого військового інженера.

Руський воєвода Стефан Чарнецький звертається до бурмистра та магістрату Львова з проханням про швидке й справедливе вирішення справи поручника Мічинського. Цей вояк вимагає від удови львівського міщанина повернення грошей та речей, залишених на зберігання після угорського походу.

Руський воєвода Стефан Чарнецький закликає бурмистра та львівський магістрат поважати давні торговельні привілеї євреїв, підпорядкованих його юрисдикції. Він підкреслює важливість східної торгівлі та податків, які вони сплачують на користь Речі Посполитої.

Руський воєвода Стефан Чарнецький закликає бурмистра й райців Львова припинити зменшувати та затримувати належні йому за давнім звичаєм воєводські доходи. З табору під Буськом він вимагає поваги до свого уряду та непорушності прав, що належатимуть і його наступникам.

Руський воєвода Стефан Чарнецький дякує владі Львова за привітання, закликає до мужнього опору Хмельницькому й запевняє в швидкій допомозі союзників монарха. Він також повідомляє про відправлення сотні вишколеної піхоти під командуванням пана Подлевського та про забезпечення міських доходів із чопового податку на потреби оборони.

Стефан Чарнецький дякує владі Львова за привітання з нагоди прибуття в ці краї та здобутої перемоги над ворогом, приписуючи порятунок міста Божому Провидінню та воєнним діям. Він закликає райців до подячних молитов і запевняє у своїй вдячності та готовності й надалі виявляти прихильність.

Стефан Чарнецький дякує владі Львова за привітальний лист після повернення з військового походу та висловлює їм взаємні побажання. Перед обличчям загрози з боку ворогів він закликає терміново зміцнити фортифікації міста й радить звернутися до короля з проханням надіслати військового інженера.

Руський воєвода Стефан Чарнецький заступається перед бурмистром і магістратом Львова за поручника своєї корогви, пана Менжинського, який вимагає повернення залишених у місті речей і здобичі. Гетьман закликає припинити зволікання із судовим процесом і якнайшвидше винести справедливе виконавче рішення.

Руський воєвода Стефан Чарнецький звертається до бурмистра та магістрату Львова з проханням не перешкоджати євреям, підлеглим його юрисдикції, у веденні дрібної торгівлі. Він наголошує на давніх звичаях, відсутності шкоди для інших, а також на податках і тягарях, які євреї несуть на користь Речі Посполитої.

Руський воєвода Стефан Чарнецький докоряє владі Львова за затримання та спроби зменшення прибутків, належних йому за посадою. Він закликає бурмистра й райців шанувати його авторитет і права його наступників, вимагаючи змінити їхнє теперішнє ставлення.

Август Олександр Чарторийський повідомляє владу Львова, що наказав панові Корчинському припинити претензії щодо спірної міської землі. Водночас він просить конкретизувати решту звинувачень проти Корчинського, обіцяючи вжити справедливих заходів.

Август Олександр Чорторийський дякує владі міста Львова за надіслані привітання. У відповідь він висловлює побажання процвітання столичному місту та всім його мешканцям.

Руський воєвода Август Олександр Чарторийський дякує владі Львова за пам'ять і прихильність з нагоди минулих свят. Він висловлює місту та його жителям побажання незгасної слави, процвітання й довгих років достатку, запевняючи у своїй незмінній зичливості.

Август Олександр Чарторийський дякує владі Львова за пам'ять і висловлює їй та мешканцям міста побажання благополуччя в Новому році. Водночас запевняє у своїй незмінній прихильності та готовності бути корисним.

Август Олександр Чарторийський дякує владі міста Львова за повсякчас виявлену до нього прихильність. Водночас він висловлює побажання благополуччя райцям, а також успішного розвитку й тривалого розквіту міста.

Август Олександр Чарторийський дякує владі Львова за пам'ять і прихильність, виявлені з нагоди свят. Він висловлює магістрату та всім жителям міста побажання добробуту й щасливого Нового року, запевняючи у своїй незмінній готовності допомагати.

Август Олександр Чарторийський відповідає владі Львова на скарги щодо підвоєводи Скшетуського, відкидаючи звинувачення в неправомірних діях та стаючи на захист його честі й належної йому платні. Він також повідомляє, що підвоєвода готовий домагатися справедливості й сатисфакції правовим шляхом через поданий проти нього маніфест.

Август Олександр Чарторийський повідомляє львівський магістрат про неможливість прибуття підвоєводи Скшетуського у початковий термін через поважні обставини. Він призначає новий термін встановлення такс на 24 жовтня і просить міську владу підлаштуватися під цю зміну.

Воєвода руський Август Чарторийський дякує владі міста Львова за надіслані привітання з нагоди Різдва Христового. Він висловлює взаємні побажання процвітання в новому році для всього міста та його мешканців і засвідчує свою незмінну готовність допомогти.

Воєвода руський Август Чарторийський висловлює владі та мешканцям Львова вдячність за пам'ять і надсилає новорічні побажання процвітання та достатку. Він також запевняє у своїй незмінній прихильності та готовності до послуг.

Воєвода руський Август Чарторийський дякує владі Львова за пам'ять і складає їй та всім мешканцям міста щирі побажання на новий рік, що розпочався. При цьому він запевняє у своїй повсякчасній та незмінній прихильності.

Катерина Чацька висловлює радість із приводу щасливого повернення руського воєводи Яна Станіслава Яблоновського та дякує за клопотання перед королем про надання приповідного листа на ескадрон для її сина. Вона пояснює, що стан здоров'я й обов'язки завадили їй особисто подякувати у Варшаві, після чого доручає себе та дітей подальшій опіці адресата.

Катерина Чацька пояснює неможливість прибути до Львова трибунальською справою в Любліні та просить воєводу Яна Станіслава Яблоновського про втручання щодо невиплачених Чиговським коштів її покійного чоловіка. Вона також запитує про зміст кореспонденції від Барановського та передає вітання від себе і дітей.

Катерина Чацька пояснює руському воєводі Яну Станіславу Яблоновському причини від'їзду з Торчина, де вона чекала на адресата. Вона зазначає, що терміновий строк укладення майнової угоди з холмським єпископом змушує її виїхати на Полісся, куди й просить спрямовувати подальше листування.

Ян Цєхович повідомляє Францішеку Глоговському про перебіг краківської коронації Августа II, роздачу урядів та опір прибічників примаса Радзейовського. Передає також вісті про розгром турецької армії під Петроварадином і Зентою та про місцеві сутички під Кам'янцем.

Мельхіор Шеффлер від імені пана фон Дорна відповідає руському воєводі Яну Станіславу Яблоновському, підтверджуючи відправлення голландських товарів із Ґданська до Варшави. Згідно з попереднім проханням адресата, він також надсилає найсвіжіші новини з Франції.

Мельхіор Шеффлер надсилає руському воєводі Яну Станіславу Яблоновському французькі вісті, отримані голландською поштою. При цьому він запевняє адресата у своїй готовності до подальших послуг і віддається його ласці.

Я. В. Шпіловський сповіщає руського воєводу Яна Яблоновського про вступ шведського гарнізону до Варшави, настрої шляхти й війська та побоювання щодо укладення ганебного мирного договору. Повідомляє також про смерть Рафала Лещинського та останні призначення на державні посади.

Генерал-майор Магнус Стенбок видає офіційну розписку для Львова та місцевих юридиків про сплату частини військової контрибуції, зменшеної шведським королем за заступництвом Станіслава Лещинського. Водночас він забороняє шведському війську накладати подальші повинності, зазначаючи, що несплачений залишок суми, покладений на вірмен і греків, забезпечено заручниками.

М. Штим пояснює бурмистрові Львова, що неповне відшкодування витрат, яких зазнав магістрат, зумовлене скрутним станом державної скарбниці. Водночас він запевняє, що посла, який повертається, забезпечать і утримуватимуть із митних прибутків згідно з розпорядженням підскарбія великого коронного.

Якуб Шульц інформує владу Львова про перебіг задвірних справ, зокрема конфлікту з русинами, проблеми з розшуком документів у Метриці та питання виклику до суду львівського бурґрафа. Він надсилає копії декретів, повідомляє поточні новини з Варшави і просить райців виявити прихильність та допомогти його родині під час його відсутності.

Єпископ Йосиф Шумлянський звертається з рішучим закликом до радників міста Львова щодо негайного звільнення з в'язниці замучених русинів. Він вказує на бездушність магістрату, недоречність такого суворого поводження з підданими в час свят і хвороб та посилається на християнське милосердя й королівський авторитет.

Єпископ Йосиф Шумлянський сповіщає гетьмана Станіслава Яна Яблоновського про жорстокий напад борецького старости Даниловича на церкву в Малих Дідушичах, побиття унійноґо священника та осквернення Пресвятих Дарів. Просить адресата про допомогу та правовий захист з огляду на відмову жидачівського уряду прийняти протестацію.

Станіслав Антоній Щука дякує руському воєводі за виявлену довіру та повідомляє про представлення доручених справ на приватній аудієнції. Він запевняє адресата в його незаплямованій репутації, утримуючись від викладення подробиць з огляду на необхідність збереження таємниці.

Станіслав Антоній Щука засвідчує руському воєводі Яну Станіславу Яблоновському готовність заступитися за рекомендованих ним осіб. Водночас він зазначає, що сприйняв дотеперішнє прохання як попереднє, оскільки ще не отримав анонсованих листів.

Станіслав Антоній Щука повідомляє руському воєводі Яну Станіславу Яблоновському про пересування військових загонів із Пруссії та Самбора. Він також інформує про фінансові розрахунки та суперечку щодо курсу тимфів.

Станіслав Антоній Щука зі збентеженням просить руського воєводу Яна Станіслава Яблоновського звільнити його від дорученого завдання через зайнятість сеймовими справами та питанням королевича. Він пропонує довірити цю справу комусь іншому, водночас запевняючи у своїй цілковитій відданості.

Теофіла Яблоновська звертається до президента Львова у справі свого двірського конвісара Лампартовича, просячи про швидке вирішення його тривалої суперечки з конвісаром Валентієм щодо конфіскованих інструментів. В обмін на здійснення правосуддя над ремісником вона запевняє в подальшій прихильності та підтримці інтересів міста з боку свого чоловіка.

Львівський архідиякон просить воєводу Яна Яблоновського скористатися своїм впливом, аби ксьондз Ґолембовський відмовився на його користь від змагання за яворівський бенефіцій. Він зазначає, що конкурент уже обійняв інші прибуткові посади, а для нього самого Яворів є надзвичайно зручним з огляду на близькість до Львова.

Руський воєвода Ян Яблоновський просить белзького стольника Даніеля Вінарського врегулювати борг перед львівським купцем на підставі виданої асигнати. Виплата має бути здійснена управителем із коштів травневої рати.

Руський воєвода Ян Станіслав Яблоновський звертається до краківського каштеляна Ієроніма Августина Любомирського з проханням про тимчасовий відпуск дворянина Ольшинського. Він необхідний братам Яблоновським для здійснення поділу батьківської спадщини, оскільки обізнаний у розрахунках із кредиторами.

Руський воєвода Ян Станіслав Яблоновський інструктує Хвалковського щодо підготовки до поділу маєтку, з'ясування настроїв панни обозної та залагодження сварки з пані Понятовською. Він також доручає організувати квартиру у Львові, закупити сіно та зібрати відомості про долю ротмістра після сутички зі шведами.

Ян Станіслав Яблоновський разом із дружиною Йоанною надсилають родичці сердечні вітання й запевняють у своїй незмінній любові та відданості, користуючись нагодою виправлення гінця. Руський воєвода при цьому зазначає, що в публічних справах не відбулося жодних нових подій.

Миколай Яблоновський відповідає на докори адресата щодо нечастого надсилання листів, запевняючи у своєму постійному звітуванні. Він повідомляє про нічні наради щодо диспозиції війська та відсилає за подробицями до пана підстолія.

Миколай Яблоновський сповіщає руського воєводу про відкладення львівської комісії, прибуття достойників, зокрема краківського воєводи та номіната хелмінського, а також про очікування на посланця від князя Радзивілла. Згадує також про термін судового розгляду справи пані Красносельської та проведену нараду в краківського воєводи.

Миколай Яблоновський надсилає руському воєводі загублену раніше копію листа ксьондза Сомолінського та пояснює затримку у Львові Яцента, який копіює позичену картину святої Вероніки з Христом. Він також повідомляє про місцеві візити та про смерть більш ніж столітнього старезного виноградаря.