Каталог джерел

Миколай Яблоновський сповіщає руського воєводу Яна Станіслава Яблоновського, що немає нових звісток про татар, окрім тих, які передав стражник. Він також переказує слова щодо можливого приїзду адресата, а також стосовно витрат і коней.

Миколай Яблоновський повідомляє руському воєводі про відсутність певних відомостей щодо пересування татарських військ, а також про підозрілі й, імовірно, неправдиві чутки, привезені посланцем. Він також сповіщає про відіслання кореспонденції від подільського воєводи та жидачівського старости і про передачу вакантної хоругви графу Тарновському.

Миколай Яблоновський надсилає руському воєводі Яну Яблоновському поточні поштові новини та звіт дворянина Фопчевського, який повернувся з Дрездена від короля та королеви. Повідомляє про смерть ольштинського каштеляна та про розчарування посланця через відсутність винагороди за супровід татарина.

Миколай Яблоновський розповідає руському воєводі Яну Яблоновському про щоденні події у Львові, зокрема про візит ченця, який повернувся з Персії, та звістки про здоров'я великого коронного маршалка. Він також згадує про листи від віленського воєводи, вступ брата капітана Домбровського до бернардинів і смерть винуватця бунту в Олешичах.

Миколай Яблоновський надсилає копії поштових новин і повідомляє про поточні події зі Львова, зокрема про смерть літнього Курдвановського та відпуст французького домініканця. Він також сповіщає про почуті вісті про смерть, серед іншого, графа Кінського та люблінського хорунжого Жеховського.

Миколай Яблоновський повідомляє Яна Яблоновського про наближення орди під Кам’янець та закликає його терміново прибути у зв’язку із загрозою і поверненням посла з переговорів. Згадує також про допит художників, які робили копії картин, та надсилає додане листування.

Автор розпочинає листування через полковника Камінського, сповіщаючи брата про брак важливих новин із Порицька. Також описує перебування у Львові, розраджування засмученої після розлуки Її Милості, вдалу витівку з браслетом і конфіденційне прохання Камінського.

Олександр Ян Яблоновський виправдовується перед Яном Яблоновським за затримку з листуванням великою зайнятістю під час візиту белзького воєводи до Львова. Він розповідає про зустрічі з коханою Маріанною, нічні візити до неї з дозволу воєводи, а також про перебіг конфіденційних примирливих розмов і родинних суперечок.

Олександр Ян Яблоновський повідомляє братові про маневри військ Августа II та іноземних підкріплень проти прибічників принца де Конті, а також про фінансові труднощі, що стримують виступ коронного війська. Просить адресата зберегти таємницю та спалити листа після прочитання.

Александр Ян Яблоновський повідомляє братові Яну про безперервні заворушення в таборі під Вижнянами та планований на поточний тиждень виступ війська, розпитуючи про його наміри приєднатися до походу. Він також згадує про скаргу краківського воєводи до короля на порушення гетьманських повноважень під час призначення командування прикордоння.

Олександр Ян Яблоновський повідомляє братові про політичні та військові події з Кракова за участю короля, а також про визнання монарха прусськими містами. Надсилає коня для випробування і просить виплатити посланцеві сто битих талерів у рахунок боргу.

Збережена адресна картка відправлення, адресованого воєводі руському Яну Станіславу Яблоновському, який перебував у Мостиськах.

Александр Ян Яблоновський сповіщає брата про втрату двох великих діамантів зі смарагдової прикраси дружини і просить про обережні пошуки та розслідування серед євреїв і золотарів. Він також торкається питання купівлі кофсурського зерна, просить надіслати книжку для читання та сповіщає про свій приїзд до Львова.

Олександр Ян Яблоновський щиро вітає Яна Яблоновського та його дружину зі святами й Новим роком. Він також просить брата повідомити найсвіжіші новини щодо публічних і приватних справ, звертаючи особливу увагу на питання, які можуть стосуватися його самого.

Олександр Ян Яблоновський дякує братові за передані вісті та згадує про непевні повідомлення щодо його швидкого прибуття до Львова. З нетерпінням очікує особистої зустрічі й переказує вітання від себе та дружини.

Олександр Ян Яблоновський повідомляє братові про відсутність звісток щодо від'їзду батька з Варшави та переказує реляцію з табору стосовно переймання Кам'янця-Подільського та вивезення турецьких гармат. Також просить адресата про швидку відповідь і сповіщення про його прибуття до Львова.

Александр Ян Яблоновський виправдовує відсутність попередньої відповіді брата його від'їздом до Підкаменя та просить надіслати конфіденційні новини. Він також нарікає на обтяжливість і виснажливість головування на судових засіданнях у Буську.

Олександр Ян Яблоновський пише зі Львова до свого брата Яна, руського воєводи, порушуючи питання корсунської експедиції та запланованої зустрічі під час Середохрестя. Він повідомляє про очікування на пана Замойського для подання меморіалу та пересилає сердечні вітання від себе й дружини.

Александр Ян Яблоновський описує неправомірний арешт своєї челяді у зв'язку зі смертельним пораненням пана Воталовського. Він також повідомляє новини про грабунки саксонських військ у Литві, накладені контрибуції та настрої тамтешньої шляхти.

Александр Ян Яблоновський відраджує позичати коней у суддихи, пропонуючи звернутися до Чацького, але водночас висловлює готовність виконати волю адресата. Він також нагадує про термінове залагодження своєї службової справи перед прийдешніми військовими походами.

Гетьман Станіслав Ян Яблоновський закликає львівських райців припинити накладати надмірні контрибуції та кари на міські цехи. Він сповіщає про остаточне вирішення суперечок під час майбутньої гібернової комісії у Львові.

Гетьман Станіслав Ян Яблоновський докоряє львівським райцям через призупинення фортифікаційних робіт і відсутність забезпечення для водних цугів. Він постановляє, що, попри надані привілеї, цехи мають пропорційно долучитися до цих витрат, а остаточне вирішення суперечок обіцяє відкласти до часу гібернової комісії.

Станіслав Ян Яблоновський звертається до ради міста Львова у справі пана Моравського, який зазнав значних майнових збитків з вини своїх наглядачів. Гетьман просить ретельно ознайомитися з надісланими матеріалами розслідування й невідкладно встановити справедливість.

Гетьман Станіслав Ян Яблоновський застерігає бурмистра Львова щодо свавільних людей, які переховуються в місті й планують зчинити заворушення. Наказує закликати міщан до пильності, контролювати прибульців під загрозою смертної кари для господарів та оголосити доданий універсал.

Великий гетьман коронний Станіслав Ян Яблоновський повідомляє владу та громаду Львова про продовження контракту на шеляжний податок із попередніми орендарями. Він просить посприяти у виконанні цієї угоди та пильнувати за її дотриманням відповідно до королівських універсалів та інструкції.

Гетьман Станіслав Ян Яблоновський докоряє владі Львова за незаконні утиски та самочинне чинення правосуддя над вояками Зборівської фундації, які перебувають під його юрисдикцією. Він вимагає припинити ці дії та м'якше ставитися до фундації, яка не підлягає міському праву.

Станіслав Ян Яблоновський застерігає львівський магістрат від нехтування королівською волею та королівськими привілеями у зв'язку зі скаргою пана Скотки. Гетьман радить міській владі підкоритися наказам монарха, аби уникнути суворих покарань.

Гетьман Станіслав Ян Яблоновський викликає відповідача до військового суду у Варшаві за позовом львівських міщан. Він звинувачує його в порушенні гетьманського охоронного універсалу та заподіянні численних кривд і збитків мешканцям.

Великий гетьман коронний Станіслав Ян Яблоновський повторно звертається з проханням до влади Львова дозволити отцям домініканцям прокласти канал біля міського муру. Він наголошує на нагальній потребі монастиря і висловлює сподівання на позитивне вирішення справи.

Станіслав Ян Яблоновський звертається до влади Львова щодо фінансового тягаря після покійного львівського підсудка Голецького, який покладають на пана Оброцького. Гетьман просить призупинити розгляд цієї справи до його повернення з військового походу.

Гетьман Станіслав Ян Яблоновський заохочує владу Львова до успішного укладення мири між містом та львівським збором і припинення коштовних судових спорів. Він наголошує на користі від злагоди та готовності іншої сторони до порозуміння.

Руський воєвода Станіслав Яблоновський звертається до львівських райців із проханням про прихильність у справах ґданського міщанина пана Відера. При цьому він запевняє адресатів у своїй вдячності та готовності віддячити за доброзичливість.

Гетьман Станіслав Яблоновський заступається перед львівськими райцями за міщан із цехів, закликаючи магістрат припинити обтяжливе стягнення контрибуцій та застосування примусу. Він сповіщає про остаточне розв'язання суперечок під час найближчої гібернової комісії у Львові.

Гетьман Станіслав Яблоновський наказує львівській раді та цехам спільно профінансувати забезпечення водяних упряжок, що працюють на міських фортифікаціях, попри королівські імунітети ремісників. Він повідомляє про остаточне розв'язання майнових суперечок між містом і цехами під час прийдешньої гібернової комісії та візиту короля.

Гетьман Станіслав Яблоновський втручається перед владою Львова від імені пана Мазаракі, який зазнав значних майнових збитків з вини своїх наглядачів. Автор листа просить райців сумлінно розслідувати справу на основі слідства та негайно відшкодувати завдані збитки.

Гетьман Станіслав Яблоновський застерігає бурмистра Львова від свавільних людей, які планують напад на місто, і наказує привести міщан у стан бойової готовності зі зброєю в руках. Він доручає стежити за вільними (люзними) людьми, співпрацювати з військом, а також оголосити й оприлюднити доданий універсал.

Гетьман Станіслав Яблоновський повідомляє владу Львова про продовження контракту на збір шеляжного податку з попередніми контрагентами. Він просить магістрат простежити за виконанням угоди та пильнувати її дотримання.

Великий гетьман коронний Станіслав Яблоновський докоряє владі Львова за безправні утиски вояків зборівської фундації, які перебувають під його юрисдикцією. Він наказує припинити свавільне чинення самосуду й лагідніше ставитися до фундації, нагадуючи, що вона не підлягає міському праву.

Гетьман Станіслав Яблоновський повідомляє владу Львова про гнів короля, викликаний нехтуванням монарших рескриптів у справі кривд пана Скальського. Він застерігає райців і війта підкоритися волі монарха, щоб уникнути покарання.

Гетьман Станіслав Яблоновський звертається до влади Львова у справі претензій, що тяжіють після покійного львівського підсудка Готецького над міщанином Оброцьким. Він просить відкласти розв'язання цієї суперечки до свого повернення з воєнного походу.

Великий гетьман коронний Станіслав Яблоновський повторно звертається до влади Львова з проханням дозволити отцям домініканцям прокласти канал біля міського муру. Він запевняє магістрат у своїй вдячності та сподівається на успішне вирішення цієї нагальної для монастиря справи.

Гетьман Станіслав Яблоновський висловлює задоволення з приводу запланованого укладення мирової угоди між владою Львова та місцевим збором. Він закликає магістрат до мирного залагодження конфлікту, наголошуючи на марності й витратності подальших судових процесів.

Гетьман Станіслав Ян Яблоновський сповіщає Францішека Замойського про розпач дружини після смерті Гальрусі та запланований приїзд до Львова. Просить підготувати для неї помешкання з комином у місті, пропонуючи столову кімнату в пані Рубертової.

Гетьман Єжи Язловецький закликає бурмистра та райців львівських негайно видати гармати пану Рожну. Передача озброєння здійснюється за королівською волею, якою наказано перевезти гармати зі Львова до Теребовлі.

Анджей Яноцький запевняє владу Львова у своїй вірності та повідомляє, що відкинув матеріальну вигоду й відмовився представляти інтереси міських русинів. Він наголошує на непорушності прав Львова й заявляє про подальшу готовність вірно служити місту при королівському дворі.

Анджей Яноцький звітує бурмистрові та райцям Львова про перебіг клопотань при дворі та в канцелярії підканцлера щодо складання й видання міського привілею. Він також повідомляє про понесені витрати, вручений подарунок і відкладення судової справи міста до 24 лютого.

Олександр Янушевич повідомляє про переможну сутичку з козаками під Костянтиновом та про готовність до подальшої оборони Волинського воєводства. Він також доповідає про труднощі зі стягненням гіберни із заставодержателів маєтків Яблоновського та просить інструкцій і виплати заборгованості для солдатів.

Францішек Ястшембський повідомляє воєводі Яну Яблоновському про лист від королеви стосовно донативи й просить вказівок, чиє прізвище в ньому вписати. Він також доносить про судовий процес кам'янко-струмилівського старости Цетнера, який зазіхнув на честь воєводи, проте зрештою програв справу в суді.

Францішек Ястшембський дякує руському воєводі за доручення вести справи королеви, зазначаючи, що розпочне діяти після зустрічі з жидачівським ловчим Крогулецьким. Він також надає правничі поради щодо виконання кондемнати в процесі із сондецьким старостою та стосовно надсилання документів.

Францішек Ястшембський повідомляє руському воєводі Яну Яблоновському про призупинення справи ксьондза Рудецького в Люблінському трибуналі через інгібіційні листи львівського архієпископа. Він пояснює, що присутність підвоєводи більше не потрібна, а захист буде представлено, якщо справа перейде до судів воєводи.