Каталог джерел

Джон Мейтленд запитує Артура Форбса про найнижчу ціну за фасу кіс із піхвами для зацікавленого покупця та заявляє про готовність покрити витрати. Він також повідомляє про передачу доданого листа до Томашевського в Бонковичах під Перемишлем.

Король Ян Казимир затверджує за монастирем домініканців у Львові право на власний водогін, трансумуючи привілей Сигізмунда III від 1628 року та документ львівського магістрату від 1613 року. Монарх підкреслює заслуги ченців, які утримували водозабір і постачали воду містянам під час ворожих нападів.

Документ увічнює повернення на вежу львівської ратуші бляшаного флюгера у вигляді лева — герба міста, скинутого бурею в часи воєнного лихоліття. Він містить нарис драматичних облог і бід Львова, подяку за порятунок, а також докладний перелік тогочасної міської влади, цехів і духовенства.

Король Ян III Собеський підтверджує привілей Сигізмунда III Вази 1612 року, що містить затвердження статуту цеху львівських хірургів 1611 року. Документ регулює питання прийняття та екзаменування нових майстрів, прав удів, обов'язків підмайстрів та учнів, а також заборони неправомірної конкуренції з боку партачів.

Костянтин Мрозовицький, адміністратор sede vacante Львівської архідієцезії, затверджує дарування сіл Волосів та Цуцилів, здійснене Олександром і Казимиром Куропатвами на користь митрополичої капітули. На основі забезпечення цими маєтностями він засновує (еригує) новий канонікат фундації Куропатвів герба Яструбець, визначаючи месальні обов'язки каноніка та право патронату для родини фундаторів.

Старшина цеху кравців у Кракові засвідчує, що Шимон Кубішовський із Жабна завершив чотирирічне навчання кравецтва у краківського майстра Томаша Рибальського та виконав усі цехові обов'язки. Укладачі рекомендують його іншим майстрам і цехам як навченого та чесного ремісника.

Кс. Томаш Ормінський просить президента львівського сенату Кіркора підтримати його кандидатуру на вакантний після смерті каноніка Крупінського львівський канонікат. Запевняє у своїй довічній вдячності та доручає себе також прихильності решти членів сенату.

Король Август III затверджує та поновлює сукупність прав, імунітетів, привілеїв і звичаїв, наданих вірменській громаді у Львові давніми польськими королями. Документ містить ланцюговий транссумпт підтверджень, виданих послідовно Яном III Собеським, Михайлом Корибутом Вишневецьким, Яном Казимиром та Владиславом IV.

Документ короля Станіслава Августа Понятовського затверджує відокремлення львівських годинникарів від цеху слюсарів і надає їм статус окремого цеху. Трансумований міський статут у сімнадцяти статтях регулює питання учнівства, мандрів підмайстрів, виготовлення шедеврів (майстерштиків), братських внесків та боротьби з партачами.

Король Станіслав Август Понятовський затверджує та трансумує ординацію купецької конфратернії міста Львова, ухвалену львівським міським урядом, що охоплює 37 статей, які регулюють правила членства, торгівлю, організацію братської влади та захист прав львівських купців.

Роберт Росс сповіщає Артура Форбса про витрати й виплати для його слуги, який вирушає по воли, стан залишеної готівки, векселі та стягнення коштів із боржників. Він також переказує новини про відправлення коня до Замостя та чутки про сутички з татарами.

Роберт Росс повідомляє Артура Форбса у Львові про пред'явлення векселя панові Ліверту, який зобов'язався здійснити оплату наступного понеділка. Автор обіцяє сповістити адресата про подальший перебіг справ після свого повернення.

Роберт Росс роз'яснює краківському купцеві Артуру Форбсу питання грошових розрахунків, обігу векселів, торгівлі салом і сап'яном, а також справу з конем у Замості. Він також інформує його про збір коронного війська під Глинянами, пересування татарсько-турецьких сил та про свій запланований від'їзд до угорського кордону.

Томаш Саковський просить львівського писаря Войцеха Зімницького виклопотати у пана ксьондза легата листа з дозволом на прийняття священницьких свячень поза звичним часом, а також про звільнення від канонічних перешкод. Водночас він подає свої особисті відомості, зокрема вік і належність до єпархії, запевняючи про покриття всіх витрат.

Джон Тейлор висловлює співчуття у зв'язку з хворобою Артура Форбса й обговорює питання щодо проживання, оренди крамниці та перевезення товарів на ярмарок у Ярославі. Він також згадує про неможливість продати власні товари у Кракові та необхідність везти їх на ярмарок.

Вільям Томсон повідомляє Артура Форбса про вручення відправлення та акцептування векселя Томасом Гордоном із терміном оплати до кінця листопада. Він також сповіщає про заплановану поїздку до Сокаля для врегулювання торговельних справ адресата.

Вільям Томсон повідомляє Артура Форбса про прийняття векселя Томасом Ґордоном та про очікування подальших розпоряджень пана Кармайкла. Він також запевняє, що докладе всіх зусиль у фінансових справах, і висловлює намір виконати доручення адресата в Сокалі.

Вільям Томсон повідомляє Артура Форбса про часткову сплату векселя Томасом Ґордоуном та про дії, вжиті факторами в Сокалі. Він також звертає увагу на складну торговельну ситуацію та брак дзвінкої монети в Любліні.

Вільям Томсон повідомляє Джеймса Кармайкла про кореспонденцію від пана Тейлора та стан стягнення коштів із пана Гордона. Він також запевняє, що докладе зусиль, аби виплатити готівку слузі адресата.

Вільям Томсон повідомляє Артура Форбса про виплату в Сокалі 1000 флоринів за його дорученням і просить про терпіння щодо сплати решти боргу через застій у торгівлі в Любліні. Він також сповіщає про прибуття Томаса Ґордона та його обіцянку невдовзі здійснити вексельний платіж у повному обсязі.

Томаш Уєйський повідомляє Мацея Гайдера про фінансові питання та розрахунки із синдиком щодо коштів львівських вірмен. Він також просить адресата посприяти у нагляді за закупівлею та відправленням придбаних бочок риби.

Томаш Уєйський дякує Самуелю Кушевичу та панові Гайдеру за зичливість і доставлення відправлення. Він сповіщає про прохолодний прийом дарунку риби, надісланого містом Львовом для канцлера та підканцлера, запевняючи водночас у повсякчасній готовності допомогти.

Томаш Улятовський повідомляє волинського воєводу Яна Станіслава Яблоновського про стан здоров'я його дружини, яка непокоїться через розлуку з чоловіком. За докладними відомостями щодо домашніх справ та сьродського сеймика відсилає до усної розповіді буського скарбника.

Георг Стерлінг дякує Мацею Гайдеру за надіслану рибу, обговорює труднощі з перевезенням бочок вина й просить виплатити 400 злотих панові Томашу. Він також розпитує про козацьку загрозу та моровицю, наводячи тривожні звістки про смерті у Львові.