Каталог джерел

Король Ян III Собеський підтверджує привілей Сигізмунда III Вази 1612 року, що містить затвердження статуту цеху львівських хірургів 1611 року. Документ регулює питання прийняття та екзаменування нових майстрів, прав удів, обов'язків підмайстрів та учнів, а також заборони неправомірної конкуренції з боку партачів.

Король Ян III Собеський затверджує ординацію львівського магістрату від 1687 року для місцевого цеху хірургів. Документ визначає правила прийому майстрів, встановлює їхню сталу кількість у шістнадцять осіб і забороняє єврейським хірургам лікувати християн.

Львівський архієпископ Константій Ліпський еригує та затверджує вівтарію при каплиці райців (літератів) у Львівській архікатедрі, засновану згідно з тестаментовим записом райці Станіслава Майдешевича на суму 10 000 польських злотих, забезпечених на кам'яниці Єлонковській. Документ визначає літургійні обов'язки бенефіціара, розподіл річного чиншу та надає право патронату Томашу Беллі та Михайлу Боїму, а після них — міській раді Львова.

Альберт Носовський, який навчається в Кракові, висловлює новорічні вітання владі Львова та дякує за колишню щедрість і меценатство, що уможливили його навчання. Водночас він просить про подальшу прихильність і фінансову допомогу в ході університетської освіти.

Львівський архієпископ Костянтин Липський затверджує та еригує фундацію Софії з Виджґів Клунської в розмірі 10 000 польських злотих, забезпечену на маєтностях Анджея Шимоновича. Дохід із цього капіталу призначено на відправлення мес про Страсті Господні за участю музичної капели, а також на освітлення вівтаря Пресвятої Трійці та розп'яття у львівській катедрі.

Документ підтверджує приєднання львівського братства Пресвятої Трійці до римського Архібратства Пресвятої Трійці Паломників і Реконвалесцентів та надає йому пов'язані з цим папські відпусти й привілеї. Умовою чинності приєднання є прийняття червоного габіту, здійснення визначених справ милосердя та доповнення посвяти братства.

Станіслав Нущинський скаржиться владі Львова на євреїв з юрисдикції коронної хорунжини, які через надумані претензії до майна його дружини незаконно захопили з торгу його коней, сани та овес. Автор просить про офіційне втручання, подання маніфесту про насильство або накладення арешту на борги винуватців, аби змусити їх звернутися до судового розгляду справи.

Король Август II під час коронаційного сейму підтверджує й урочисто відновлює всі давні та нові права, привілеї, імунітети й маєтності міста Львова, надані його попередниками. Він також зобов'язується захищати міщан і міські маєтності від утисків урядовців та ґарантує непорушність міської юрисдикції.

Король Август II підтверджує привілей та цехові артикули, надані шевському цеху в Сокалі королем Яном Казимиром у 1662 році.

Костянтин Мрозовицький, адміністратор sede vacante Львівської архідієцезії, затверджує дарування сіл Волосів та Цуцилів, здійснене Олександром і Казимиром Куропатвами на користь митрополичої капітули. На основі забезпечення цими маєтностями він засновує (еригує) новий канонікат фундації Куропатвів герба Яструбець, визначаючи месальні обов'язки каноніка та право патронату для родини фундаторів.

Король Август II підтверджує статут львівської конфратернії броварів і шинкарів, що визначає правила виготовлення, контролю та продажу пива й горілки. Документ також забороняє ремісникам інших цехів та мешканцям передмість самовільно виробляти напої й утримувати броварні.

Великий канцлер литовський Марціан Корибут Огінський запрошує бурмистра, райців та магістрат міста Львова на урочистість свого весілля з панною канцлерівною коронною, призначену на 4 березня у Варшаві. Він запевняє гостей у належному прийомі та почестях, а також засвідчує свою прихильність і готовність робити послуги.

Король Август II затверджує статут кравецького цеху в Перемишлі, ухвалений у тридцяти одному артикулі й попередньо підтверджений міською владою. Документ визначає засади функціонування братства, права та обов’язки майстрів і учнів обох визнань — римо-католицького та грецького, а також захищає цех від сторонньої конкуренції.

Король Август II Фрідріх (Сильний) підтверджує статути, права та давні привілеї, надані цеху львівських кравців магістратом Львова та наступними польськими монархами від Сигізмунда I до Яна III Собеського. Крім того, він зобов'язує ґродську та міську владу Львова неухильно їх дотримуватися та охороняти.

Перемишльський каштелян Самуель Ожеховський просить волинського воєводу Яна Станіслава Яблоновського про посередництво та захист від звинувачень після трагічної загибелі пана Стшембьовського. Він запевняє у своїй цілковитій невинуватості, покликаючись на очевидців події, та домагається прихильності родичів покійного і гетьмана.

Міська влада Львова, духовенство та капітула укладають пам'ятний меморіал на згадку про воєнні лихоліття, пожежі, моровиці й буревії, що вражали місто в 1672–1708 роках. Документ засвідчує ґрунтовну реставрацію шпиля ратушної вежі та фігури лева, здійснену під орудою райці Томаша Ґордона, та містить перелік тогочасних урядовців і молитву за порятунок Львова.

Францішек Ожеховський просить руського воєводу Яна Станіслава Яблоновського взяти під опіку перемишльську єврейську громаду. Він звертає увагу на несправедливі щодо неї повторні судові процеси та нові декрети, винесені у вже вирішених раніше справах.

Старшина цеху кравців у Кракові засвідчує, що Шимон Кубішовський із Жабна завершив чотирирічне навчання кравецтва у краківського майстра Томаша Рибальського та виконав усі цехові обов'язки. Укладачі рекомендують його іншим майстрам і цехам як навченого та чесного ремісника.

Папа Климент XI повідомляє духовенство Львівської дієцезії про переведення єпископа Яна Скарбека на вакантну після смерті Миколая Поплавського архієпископську кафедру у Львові. Закликає клір до покори, пошани та послуху новому пастиреві.

Казимир Оранський пише до президента Львова Скроховського у справі суперечки з Яном Лукашевичем, що триває вже шість років через неналежно виготовлену діамантову аграфу. Попри відіслання спірного документа автор листа вимагає, щоб ремісник склав офіційну присягу щодо вартості коштовності в присутності сторони.

Казимир Оранський заявляє, що залишає Яну Лукашевичу два документи, які гарантують виконання роботи та відмову від фінансових претензій через тривале розслідування. Водночас він зобов'язується повернути їх за наказом президента й анулює попередні донесення.

Папа Климент XI надає на десять років повний відпуст усім вірним, які у свято св. Войцеха відвідають парафіяльний костел під його посвятою за мурами Львова, приступлять до таїнств і помоляться в інтенціях Церкви.

Король Август II на прохання старшини та цеху пекарів міста Львова підтверджує та ратифікує привілеї й цехові артикули, надані попередніми польськими королями (зокрема Михайлом Корибутом Вишневецьким, Яном III Собеським, Яном Казимиром, Владиславом IV, Сигізмундом III, Стефаном Баторієм, Сигізмундом Августом, Сигізмундом I і Казимиром Ягеллончиком), разом з ухвалами Львівської міської ради, які регулюють, зокрема, правила випікання, скупки зерна та виключне право на продаж хліба.

Кс. Томаш Ормінський просить президента львівського сенату Кіркора підтримати його кандидатуру на вакантний після смерті каноніка Крупінського львівський канонікат. Запевняє у своїй довічній вдячності та доручає себе також прихильності решти членів сенату.

Райці міста Львова затверджують і вносять до міських книг десять порядкових артикулів цеху різників, які регулюють, зокрема, скликання суходенних сесій, визволення учнів, дисципліну та звичаї челяді, а також месальні фундації. Документ закріплює за міською владою апеляційну юрисдикцію та виключне право вносити подальші зміни до цехового статуту.

Александр Ожеховський повідомляє комендантові Львова про втечу трьох небезпечних в'язнів, які, ймовірно, прямують до міста. Він просить привести в готовність ратушну варту та оголосити винагороду за їхнє затримання.

Король Август II підтверджує привілей короля Яна III Собеського 1690 року, що трансумує диплом Владислава IV про надання земель, вольностей і прав для василіянського монастиря в Домашівському Борі. Забезпечує ченцям володіння маєтком, а також право щорічного обрання ігумена та вільної торгівлі під час свят.

Александр Казимир Ожеховський пояснює Франциску Глоговському, що з огляду на обійману посаду та накази щодо оборони перед несподіваним татарським набігом не може відлучитися зі служби чи втрутитися в його справу. Він дякує за надісланий дружній лист і просить із розумінням поставитися до ситуації, яка не дозволяє йому залишити свій пост.

Папа Климент XII доручає краківському препозиту та канонікам Валеріану Сутковському й Яну Гуманському розглянути й остаточно вирішити майнову суперечку між о. Станіславом Дохкевичем та адвокатом Войцехом Бориславським. Справа стосується апеляції на вирок Апостольської нунціатури щодо неповерненої позики та повернення заставлених срібних виробів і коштовностей.

Єнджей Осецький роз'яснює Янові Тишковському питання фінансових претензій, висунутих товаришами корогви, та інструктує його щодо розподілу коштів з гіберни й розрахунку за асигнаціями. Документ доповнений пізнішими розписками про виплату належних сум на руки пану Шептицькому.

Архієпископ Ян Скарбек затверджує запис суми 6000 польських злотих на маєтності Милошовичі, здійснений чесником Станіславом Венявським на користь фундації кс. Антонія Гомолінського, та еригує новий надштатний канонікат при львівській катедрі. Крім того, він визначає права патронату для фундатора, а після його смерті — почергово для архієпископів і капітули, з перевагою для членів роду Гомолінських.

Єжи Анастазій Оссовський переказує львівському війтові волю короля щодо вирядження львівського ката до Жовкви для здійснення страти. Він запевняє, що кат швидко повернеться, а подробиці справи особисто розповість посланець, пан Клер.

Єжи Анастазій Оссовський втручається перед владою Львова на захист зятів покійного кравця Засецького, яких утискають цехмістри через виготовлення королівських прапорців. Він повідомляє, що справу вже остаточно вирішила королівська скарбниця, а прохачі перебувають під особливою опікою монарха.

Король Август II підтверджує Стрілецькому (Курковому) братству у Львові давні привілеї польських монархів, які регулюють доходи братства, податкові звільнення Куркового короля та організацію стрілецьких вправ. Він також наказує повернути зайняту коронною артилерією територію стрільбища (Цельштату) та встановлює щорічний порядок вправ із ручниць, гаківниць і гармат.

Король Август III затверджує та поновлює сукупність прав, імунітетів, привілеїв і звичаїв, наданих вірменській громаді у Львові давніми польськими королями. Документ містить ланцюговий транссумпт підтверджень, виданих послідовно Яном III Собеським, Михайлом Корибутом Вишневецьким, Яном Казимиром та Владиславом IV.

Папа Климент XII уділяє повний відпуст вірним Львівської дієцезії, які за звичайних умов візьмуть участь у перших понтифікальних месах, відправлених новим архієпископом Миколаєм Жераром Вижицьким, та приймуть його урочисте благословення.

Документ підтверджує надання польському шляхтичу Яну Стеткевичу ступеня доктора філософії та медицини великим канцлером Болонського університету Александром Формаліарі після успішного складання суворого іспиту та проголошення визнання віри. Надає промованту повні права на викладання, лікарську практику й уживання докторського титулу, а також описує урочистість вручення академічних інсигній.

Львівські райці після затвердження звітів з управління шпиталем Святого Духа, поданих покійним райцею Яном Меконі, та на знак визнання вкладених ним значних власних коштів установлюють два вічні річні богослужіння за упокій його душі, зобов'язуючи провізорів шпиталю до їх постійного відправлення.

Король Август III затверджує Стрілецькому братству міста Львова давні привілеї та імунітети, надані й підтверджені його попередниками: Сигізмундом Августом, Генріхом Валуа, Сигізмундом III, Яном Казимиром, Михайлом Корибутом, Яном III Собеським та Августом II. Підтвердження охоплює, зокрема, збір мита, званого шпасне, частку в митних доходах, привілеї та податкові звільнення для куркового короля, порядок стрілецьких вправ, а також повернення зайнятого стрільбища (цельштату).

Документ врегульовує суперечку між владою Львова та колегією вікаріїв львівського катедрального собору, встановлюючи правила та розмір щорічної сплати мешного зерном заміськими міськими селами та грішми із земель лонгерії, а також виплату заборгованості. Угода затверджена львівським архієпископом Миколаєм Ігнатієм Вижицьким.

О. Бартоломей Павловський звертається до воєводи Яна Яблоновського із закликом зупинити наплив іновірців до Свеця, які з мовчазної згоди міської влади скуповують будинки та витісняють католиків. Він застерігає адресата від відповідальності на Божому суді та закликає стати на захист Церкви перед поширенням згубної зарази єресі.

Король Август III затверджує статут інтролігаторської конфратернії у Львові, ухвалений міською радою 1740 року, який регулює організацію цеху, обов'язки майстрів і підмайстрів та захищає ремесло від конкуренції партачів.

Автор домагається звісток та належних 700 злотих, відкидає підозру в зраді, обговорює строк та третейський суд (арбітраж). Запитує про чутку щодо намагань адресата вступити на службу до росіян; приписка повідомляє про пошуки справи в Красноставі та Городлі.

Палуський звітує про судовий процес із Деболіною та накладення арешту на 6000 у Поромові. Повідомляє про її шлюб із Дидинським і справу щодо половини Лопенника. Передає вітання дружині графа, з якою особисто не знайомий. Лист від 16 червня 1782 року.

Автор вимагає належно оформленої довіреності. Він повідомляє про позов проти Деболіни щодо боргу та отримання кондемнати (заочного вироку); Деболіна оскаржила вимогу й наклала арешт на суму в адресата. Просить надіслати відповідь до Красностава.

Холмська ігуменя Юстина Партейнівна звертається до руського воєводи Яна Станіслава Яблоновського з покірним проханням звільнити монастир від податкових тягарів і військових попасів. Вона нагадує про давні обіцянки опіки над обителлю та просить про втручання, зважаючи на те, що черниці вже знесилені.

Папа Бенедикт XIV надає на десятирічний термін повний відпуст вірним, які відвідують парафіяльний костел у Рихтичах на свято Віднайдення або Воздвиження Чесного Хреста. Документ містить також затвердження та дозвіл на оприлюднення, видані єпископом-суфраганом перемишльським Анджеєм Пруським.

Маркіанопольський архієпископ Петар Парчевич просить магістрат і райців Львова надати йому фінансову підтримку або виплатити асигновані кошти на покриття нагальних потреб. Духовна особа описує крайнє зубожіння та злигодні, яких вона зазнала під час восьмимісячної мирної місії до Богдана Хмельницького, здійсненої за дорученням імператора Фердинанда III на користь Речі Посполитої.

Станіслав Потоцький надає жителям Отинії право обирати міську владу та детально регулює їхні панщинні обов'язки, податки, орендні платежі й десятини. Документ також визначає правила надання ділянок під забудову разом із терміном слободи для нових поселенців.

Папа Бенедикт XIV доручає апостольським комісарам ввести Яна Алоїзія з Вітольдів Александровича у володіння канцлерством і канонікатом Львівської катедри. Він наказує забезпечити новому канцлеру отримання всіх належних цьому сану доходів та усунути можливих незаконних володільців.