Каталог джерел

Ян Сломінський радить владі Львова щодо заочного декрету та порозуміння з кармелітами у справі комісарів. Він також нагадує про судові збори й застерігає щодо знецінення червоних злотих у Варшаві.

Польний гетьман литовський Юзеф Богуслав Слушка дякує своєму племінникові, волинському воєводі Яну Станіславу Яблоновському, за пам'ять та владнання справи Стадницьких. Він також переказує вітання воєводині й запевняє у своїй незмінній прихильності та готовності до послуг.

Польний гетьман литовський Юзеф Богуслав Слушка пише до племінника, волинського воєводи Яна Станіслава Яблоновського, переповідаючи новини, отримані від дружини щодо пана генерала, та сповіщаючи про своє перебування у Виточі. Лист завершується запевненнями у пам'яті та поклонами для воєводиної.

Польний гетьман литовський Юзеф Богуслав Слушка вітає Яна Станіслава Яблоновського з поповненням у родині та описує дедалі глибшу політично-військову кризу в Литві, пов'язану із зайняттям Вільна та обтяжливими діями саксонських військ. Побоюючись політичних наслідків, автор наполегливо просить адресата негайно спалити листа.

Польний гетьман литовський Юзеф Богуслав Слушка пише до племінника, руського воєводи Яна Станіслава Яблоновського, про придворні справи у Варшаві, рекомендуючи надісланий мембріал та скарги полковника. У постскриптумі згадує про прибуття пана Глузиці, ділячись думками про скрутне становище в країні та передаючи вітання від дружини.

Миколай Сльонговський звітує руському воєводі про свої заходи у Гданську щодо отримання векселя на суму 6000 злотих із коштів гіберни. Він надсилає перший примірник векселя, отриманий від пані Матерової, та описує переговори стосовно зобов'язань пана Зеневи.

Якуб Собеський висловлює співчуття о. Адаму Зборовському після смерті батька та запевняє в сумлінному виконанні заповіту й збереженні майна. Водночас він виступає проти наміру поховати покійного поза цвинтарем, наполягаючи на гідному похованні в костелі у Львові.

Якуб Собеський висловлює співчуття львівським райцям через конфлікти з архієпископом та повідомляє про надсилання листа із закликом до миролюбного або судового розв'язання спору без насильства. Він також сповіщає про наказ видати позови проти євреїв.

Ян Собеський нагадує руському воєводі Станіславу Яну Яблоновському про обіцянку залишити в компуті тридцять коней татарської корогви без зменшення панцерної корогви. Він закликає вирізнити вірних слуг з-поміж вояків, які юрмою домагаються військових посад після укладення миру.

Теофіла Собеська висловлює львівським райцям сусідську прихильність і, попри те що раніше купців не допустили до її кам'яниці, задовольняє прохання міста. Вона також повідомляє про направлення на місце свого підскарбія Зброжека для владнання цієї справи.

Архієпископ Ян Димітр Соліковський висловлює глибоке обурення з приводу свавілля та насильства, від яких потерпають мешканці та духовенство Львова. Він закликає міську владу негайно повідомити гетьманів і каштеляна, обіцяючи своє особисте заступництво та підтримку в сенаті.

Єпископ-номінат краківський Каєтан Солтик дякує віцебурмистрові та райцям Львова за пам'ять, святкові побажання й привітання з нагоди призначення на краківське єпископство. Він запевняє міську владу у своїй незмінній вдячності та прихильності.

Краківський єпископ Каєтан Солтик дякує владі Львова за надіслані люб'язності з нагоди минулих свят і нового року. У відповідь він висловлює райцям та всьому місту взаємні побажання всілякого благополуччя на прийдешні роки.

Краківський єпископ Каєтан Солтик дякує львівському магістрату за надіслані привітання з нагоди Нового року. У відповідь він висловлює взаємні побажання, зичачи райцям повноти Божого благословення на цей і наступні роки.

Краківський єпископ Каєтан Солтик із вдячністю відповідає на новорічні привітання, надіслані львівським магістратом. Він взаємно бажає всіляких гараздів із Божим благословенням та засвідчує свою прихильність.

Краківський єпископ Каєтан Солтик дякує владі міста Львова за надіслані новорічні привітання. У відповідь він запевняє райців у своїй незмінній прихильності та висловлює їм взаємні побажання всілякого благополуччя.

Ян Сохацький надсилає табулярний витяг і просить адресата про посередництво перед коморником Франком або Білоруським у поданні клопотання про викреслення обтяжень із табулярної книги будинку. Він пояснює свою відсутність у Львові хворобою та судовим процесом із дружиною й пропонує за допомогу винагороду з суми, належної йому від графа Цвертса.

Тереза Стадницька повідомляє волинського воєводу Яна Стадницького про заплановане на 20 січня в Немирові одруження своєї доньки з паном Балем. З цієї нагоди вона сердечно запрошує адресата разом із дружиною на весільні урочистості.

Антоній Стаміровський виправдовує свою затримку в дорозі до Львова недугою, поганим станом доріг та необхідністю відвідати овдовілу родичку в Замості. Він сповіщає про прибуття на 22 лютого, пропонує зустрітися в маєтку каштеляна Коропатницького та згадує про задоволення послів перебігом переговорів.

Антоній Стаміровський повідомляє воєводу Яна Яблоновського про запланований виїзд гетьмана в Україну та просить заступництва перед королевичевими офіціалістами у справі контракту белзької воєводини на Куликівський ключ. Адже від успіху цієї угоди залежить виплата зобов'язань і продаж маєтку Мальчиці.

Антоній Стаміровський запевняє Яна Яблоновського у своїй незмінній прихильності та повідомляє про перебування в Любліні й нездужання напередодні масниці. Він пояснює, що через від'їзд на нараду детальний звіт про події надасть лише після щасливого повернення до Львова.

Станіслав Сумський повідомляє про успішну зміну асигнати волоської корогви на Полісся та про фінансову угоду, укладену з корогвою пана Вільги. Також сповіщає про переведення жовнірів із сіл до Мостиськ, аби захистити підданих від надмірних тягарів і врегулювати питання збору фуражу та гіберни.

Станіслав Сумський звітує Яну Станіславу Яблоновському про заготівлю напоїв, посуду та запасів харчів. Повідомляє також про труднощі зі здобуттям риби й пошуки відповідної кватири у Львові.

Станіслав Сумський сповіщає Яна Станіслава Яблоновського про купівлю гнідого коня до плуга та про відрядження гінця до Шкла з метою дізнатися про спосіб лікування хворого табуна. Після повернення посланця обіцяє відправити зазначену кількість коней на лікування.

Францішек Суський повідомляє руському воєводі Янові Станіславу Яблоновському, що, попри попередній лист, він не повернув свого підданого, оскільки місцева громада силою його відбила. Він просить адресата застосувати авторитет закону, повторно наказати видати втікача та покарати зухвалість підданих.

Авторка виправдовує своє тривале мовчання хворобами, родинними клопотами й нападами з боку неприятелів, після чого висловлює тітці різдвяні та новорічні побажання. До кореспонденції додає копію листа пана Яна, який рішуче відкидає плітки та звинувачення, що буцімто зачіпають адресатку.

Флоріан Кухорабський виправдовує свою відсутність у Львові тяжкою хворобою та повідомляє про зустріч із паном Висоцьким, який домагається претензій до міста на підставі трибунальського декрету. Автор наводить райцям правові аргументи для захисту проти накладення такси та радить вирішити суперечку мирним шляхом через фінансову угоду.

Провінціал кармелітів о. Кшиштоф Сфорца перепрошує владу Львова за поспішний виїзд через чернечі справи та повідомляє про призначення місцевого пріора для здійснення замірів і прийняття подарованого ґрунту. Він просить райців прихильно й без зволікань завершити надання землі під будівництво храму й монастиря, обіцяючи повсякчасну молитовну пам'ять про добродіїв.

Ян Тайнер повідомляє Артура Форбса про заплановане весілля з панною Терезою Хішувною, дочкою покійного перемишлянина. Він запрошує краківського купця взяти участь в урочистостях, призначених на 19 серпня 1685 року.

Ян Тайнер звертається до Артура Форбса щодо можливості отримати ґданські гроші для розрахунку, про що вже згадував його кузен Джакс. Він обіцяє прибути до Львова, щойно покращаться дороги, і просить надіслати відповідь до Самбора або Судової Вишні.

Джон Тейлор-молодший підтверджує отримання листа, передає вітання від родини та пана Чалмерса. Також повідомляє про проїзд кур'єра, який везе королю звістку про здобуття Варадина.

Підканцлер коронний Кароль Тарло закликає владу Львова невідкладно виконати рішення третейського суду у спорі між брацлавським воєводою та львівським міщанином Лясковським. Він наголошує, що ця ухвала була винесена за згодою обох сторін, а подальше зволікання з виконанням шкодить справедливості та репутації магістрату.

Я. Тарнавський пояснює затримку посланця своєю зайнятістю та повідомляє, що горлицький війт відмовився видати копію свідоцтва для пана Тарабульського, визнавши це непотрібним.

Краківський каштелян Ян Тарновський просить владу Львова видати три гармати, залишені в місті під час колишнього походу проти молдавського господаря Богдана. Він пояснює, що за королівським наказом це озброєння має бути доправлене до визначених замків.

Підканцлер Ян Тарновський повідомляє владу Львова про скарги тамтешніх євреїв на кривди та загрозу безпеці, яких вони зазнають. Він пояснює, що затримав видання офіційних королівських мандатів, сподіваючись, що райці самі припинять утиски й забезпечать єврейській громаді спокій.

Підканцлер коронний Ян Тарновський повідомляє бурмистра та раду Львова про затвердження королем міського вироку у справі про поранення брамника. Водночас він закликає райців виявити християнське милосердя та пом'якшити покарання засудженому.

Войцех Тиравський подає Яношу Кеменю детальний звіт про триденну битву під Берестечком, що завершилася розгромом козацько-татарських сил і здобуттям їхнього табору. Повідомляє також про настрої шляхти, подальший похід короля на Київ та тривожні чутки про дії бранденбурзького курфюрста.

Войцех Тиравський подає Яношу Кеменю детальний звіт про перемогу королівських військ над козаками й татарами в триденній битві під Берестечком. Він також повідомляє про необхідність подальшого перебування при гетьманові Калиновському та переказує табірні відомості про втрати супротивника і настрої посполитого рушення.

Ян з Дрогомирів Трублаєвич переказує львівському магістрату волю підканцлера коронного про необхідність прислати до Варшави міського синдика на час засідань комісії, яка розглядає справи міст. Автор пояснює, що через велику завантаженість роботою в Коронній канцелярії він не зможе самотужки представляти всі інтереси Львова, хоча й запевняє у своїй постійній підтримці та відданості.

Підканцлер Анджей Тшебицький дякує владі Львова за непохитну поставу під час облоги та відданість губернаторові Кшиштофу Гродзицькому. Він застерігає міщан від підступів шведських прибічників і закликає зберігати вірність законному монарху, обіцяючи натомість збереження та розширення міських привілеїв.

Підканцлер Анджей Тшебицький повідомляє владу Львова про згоду короля на надання місту в оренду акцизу та ратушних доходів за умови сплати ста тисяч злотих до кінця січня. Він запевняє райців у своїй підтримці та в уповноваженні скарбового писаря укласти відповідний контракт.

Єпископ Анджей Тшебицький повідомляє владу Львова про підтримку їхніх прохань перед монархом та про відіслання королівського рескрипту через доктора Анчевського. Він також запевняє у незмінній готовності надавати допомогу в справах, що слугують безпеці та благу міста.

Підканцлер Анджей Тшебицький звертається до влади Львова щодо заборгованості за сукно панові Зеделю. Згідно з волею короля наказує сплатити борг із доходів від міських оренд.

Анджей Тшебицький пояснює Бєгановському обставини розподілу сенаторських вакансій і запевняє його в королівській обіцянці майбутньої каштелянії. Він також закликає його здійснити тиск на владу Львова, щоб та терміново передала аванс із міської оренди на платню піхоті, яка обороняє Кам'янець-Подільський.

Єпископ Анджей Тшебицький повідомляє Миколая Бєгановського про попереднє надання кам'янецької каштелянії його родичеві Ґродзицькому. Він також торкається питання виплат із львівського акцизу та відсилає адресата у фінансових справах до підскарбія коронного.

Адам Тшебуховський повідомляє волинському воєводі про прибуття перемишльського єпископа до Ярослава невдовзі після від'їзду адресата. Він також звертається з поклінним проханням про протекцію перед краківським каштеляном щодо прийняття перемишльського підчашого до його корогви.

Ув'язнена у львівській ратуші Ядвіга Тищинська благає бурмистра та райців про звільнення з-під варти з огляду на наближення пологів. Пропонуючи майнове забезпечення в рахунок боргів, вона застерігає, що дальше ув'язнення призведе до смерті її та ненародженої дитини.

Урбан Убальдіні надсилає львівському райці Матею Гайдеру запізнілі новорічні побажання та подяку від єзуїтів за подаровані окуляри. Він також обговорює питання заборгованостей, штраф, накладений на його попередника, і труднощі зі стягненням чиншів зі збіднілої шляхти.

Томаш Улятовський повідомляє волинського воєводу Яна Станіслава Яблоновського про стан здоров'я його дружини, яка непокоїться через розлуку з чоловіком. За докладними відомостями щодо домашніх справ та сьродського сеймика відсилає до усної розповіді буського скарбника.

Валентій Урбановський повідомляє воєводі Яну Станіславу Яблоновському про труднощі з доправленням файфра до Львова та про затримку в отриманні обіцяного сукна. Він також згадує про непевні розрахунки за волів і про майбутній сеймик у контексті запланованої комісії.