Каталог джерел

Вармінський єпископ і підканцлер коронний Міхал Радзієйовський просить владу Львова прихильно поставитися до крамниці купця Бандінеллі після завершення ярмарку й не поширювати на нього обмеження, накладені на чужоземців. Натомість за прихильність до колишнього жителя міста автор листа обіцяє магістрату свою вдячність і підтримку.

Джон Рітчі повідомляє Артуру Форбсу про розмову з паном Гордоном, який заявив, що сплатить борг лише на ярмарку в Сокалі. Відправник передає вітання та сповіщає про свою швидку поїздку до Великої Польщі.

Антоній Ернст Розенау повідомляє Мацея Гайдера про переговори щодо сплати боргу та викупу застав у Львові, а також про чутки стосовно вступу доктора Вілька до духовного сану. Він запевняє адресата у своїй синівській відданості, просить про подальшу батьківську підтримку та передає вітання родині.

Ян Сєменський підтримує клопотання священника Стриловського про вакантну львівську канонію після покійного священника Злоторовича, право надання якої належить львівському магістрату. Автор долучає своє заступництво до попередньої рекомендації белзького воєводи.

Ельжбета Сенявська звертається до президента та магістрату Львова з проханням заблокувати плани кармелітів босих, які мають намір зайняти та замурувати публічну дорогу на Краківському передмісті. Вона наголошує, що цей тракт забезпечує зручний під'їзд до новозбудованого монастиря капуцинів, а його перекриття було б протиправним і шкідливим для міських валів.

Ельжбета Сенявська дякує львівському магістрату за колишню прихильність і засвідчує свою подальшу підтримку у справах міста. Вона повідомляє про своє звернення до чоловіка та коменданта Львова щодо зруйнованої громадської дороги, закликаючи міську владу довести цю справу до успішного завершення.

Александер Сміт висловлює здивування відмовою повернути надіслані книжки та перелічує значні витрати, які він поніс на них. Натомість за утримані томи він просить адресата надіслати сувій добірного полотна або батисту на сорочки.

Станіслав Соболевський повідомляє владу Львова про крадіжку майна вартістю п’ятнадцять тисяч злотих, вчинену в його варшавській кам’яниці. Він просить магістрат підтримати відправлених у погоню слуг у затриманні злодія, який утік до Львова, та в поверненні викрадених речей.

Антоній Стаміровський виправдовує свою затримку в дорозі до Львова недугою, поганим станом доріг та необхідністю відвідати овдовілу родичку в Замості. Він сповіщає про прибуття на 22 лютого, пропонує зустрітися в маєтку каштеляна Коропатницького та згадує про задоволення послів перебігом переговорів.

Антоній Стаміровський запевняє Яна Яблоновського у своїй незмінній прихильності та повідомляє про перебування в Любліні й нездужання напередодні масниці. Він пояснює, що через від'їзд на нараду детальний звіт про події надасть лише після щасливого повернення до Львова.

Флоріан Кухорабський виправдовує свою відсутність у Львові тяжкою хворобою та повідомляє про зустріч із паном Висоцьким, який домагається претензій до міста на підставі трибунальського декрету. Автор наводить райцям правові аргументи для захисту проти накладення такси та радить вирішити суперечку мирним шляхом через фінансову угоду.

Джон Тейлор повідомляє Артура Форбса про труднощі подорожі до Кракова, а також про передчасну смерть і поховання свого сина у Вельканоці. Він також звертається з проханням про допомогу у здійсненні вексельної операції в Ряшеві та про передачу доданої кореспонденції.

Вільям Томсон повідомляє Артура Форбса про стан розрахунку боргу в повіреного Гінріха Дьорінга, а також про вжиті заходи та пошук підтримки в сандомирського старости у справі образи й кривд, завданих Робертові Беллу та його слугам. Він також згадує про сплату 50 флоринів за розпорядженням краківської купецької компанії.

Вільям Томсон відповідає з Любліна на лист Джеймса Кармічелла, пояснюючи затримку поспіхом пошти. Він обговорює питання врегулювання грошових зобов’язань, доручення в Артура Форбса та торговельні труднощі, спричинені загальним монетарним хаосом.

Вільям Томсон повідомляє Артура Форбса про вручення відправлення та акцептування векселя Томасом Гордоном із терміном оплати до кінця листопада. Він також сповіщає про заплановану поїздку до Сокаля для врегулювання торговельних справ адресата.

Вільям Томсон повідомляє Артура Форбса про прийняття векселя Томасом Ґордоном та про очікування подальших розпоряджень пана Кармайкла. Він також запевняє, що докладе всіх зусиль у фінансових справах, і висловлює намір виконати доручення адресата в Сокалі.

Вільям Томсон повідомляє Артура Форбса про часткову сплату векселя Томасом Ґордоуном та про дії, вжиті факторами в Сокалі. Він також звертає увагу на складну торговельну ситуацію та брак дзвінкої монети в Любліні.

Вільям Томсон повідомляє Джеймса Кармайкла про кореспонденцію від пана Тейлора та стан стягнення коштів із пана Гордона. Він також запевняє, що докладе зусиль, аби виплатити готівку слузі адресата.

Вільям Томсон повідомляє Артура Форбса про виплату в Сокалі 1000 флоринів за його дорученням і просить про терпіння щодо сплати решти боргу через застій у торгівлі в Любліні. Він також сповіщає про прибуття Томаса Ґордона та його обіцянку невдовзі здійснити вексельний платіж у повному обсязі.

Вільям Томсон повідомляє Артура Форбса, що очікує на приїзд пана Рипінського для передачі грошей та отримання розписки від пана Плінського. Він також сповіщає про труднощі з платежами та ввіряє успішне завершення справи Божому проводу.

Вільям Томсон підтверджує отримання листа від Артура Форбса разом із доданим протестом, обіцяючи терміново передати його на розгляд юристу та покрити необхідні витрати. Він також повідомляє про надіслання подальших юридичних інструкцій через Джона Мейтленда.

Вільям Томсон повідомляє Артура Форбса про заходи, вжиті у зв'язку з його юридичним протестом, зокрема про вручення судових позовів та внесення документів до перемишльських гродських книг. Він також сповіщає про обрання патрона та повноважного представника (пленіпотента) для ведення справи й про витрати, понесені на цей час.

Вільям Томсон повідомляє Артура Форбса про намір передати долучений лист пані Ґордон і заступитися за фінансові справи адресата. Він також згадує про труднощі в торгівлі та невиконані обіцянки купців, які купують шовкові тканини в Ярославі.

Вільям Томсон повідомляє з Любліна про передачу листа пані Ґордон та про труднощі, пов'язані зі стягненням боргу на користь Форбса в люблінському магістраті. Він запевняє, що пильнує інтереси адресата та своєчасно виконає власні фінансові зобов'язання, попри непевні часи й судові негаразди.

Вільям Томсон повідомляє Артура Форбса про призупинення справи пані Гордон у люблінському магістраті та виправдовується за затримки у фінансових розрахунках. Він пояснює свої труднощі численними процесами в Трибуналі, проблемами з боржниками та клопотами з єврейськими факторами, запевняючи, однак, у прагненні повністю задовольнити вимоги Форбса.

Вільям Томсон повідомляє Артура Форбса про стан судової справи пана Гордона та про поточні фінансові питання, зокрема про сплату панові Зелінському за товари Роберта Форбса. Він також обіцяє надіслати близько 100 талерів після повернення належних йому боргів після свят.

Вільям Томсон повідомляє Артура Форбса про призупинення судового процесу пані Ґордон на чотири тижні та роз'яснює розбіжності в давніх торговельних розрахунках. Він заявляє про намір докласти зусиль для здійснення платежу через Александра Бейлі й описує труднощі зі стягненням боргів із боржників.

Вільям Томсон повідомляє Артура Форбса про двотижневе зупинення доказового провадження у справі з пані Гордон. Він радить йому якомога швидше надіслати довіреність довіреній особі в Любліні для забезпечення його вимог.

Коронний референдар Александр Тшебінський радить владі Львова у конфлікті з архієпископом прагнути мирного вирішення справи правовим шляхом, уникаючи силових дій. Він закликає вжити лагідних заходів, аби вберегти місто від подальших утисків.

Кшиштоф Фабритц повідомляє Артура Форбса, що довірені йому три сувої полотна все ще перебувають у Варшаві через брак візників. Він запевняє, що відішле товар до Ярослава за першої слушної нагоди, щойно його отримає.

Ельжбета з Радзивіллів Фірлей оплакує смерть свого чоловіка, називаючи цю втрату ударом не лише для неї, а й для всього суспільства. Вона звертається до руського воєводи Яна Станіслава Яблоновського та його дружини з проханням прибути на похоронні урочистості до Любліна.

Якуб Хроновський перепрошує Мацея Гайдера за відсутність на родинному святі, пояснюючи це пізнім надходженням запрошення та хворобою дружини, у якої після подорожі стався викидень. Він висловлює жаль через затримку, передає запізнілі подарунки і висловлює найкращі побажання молодятам.

Вільям Чалмер повідомляє купцеві Артуру Форбесу про передачу векселів правникові та оплату судового декрету задля примусового стягнення заборгованості з непоступливих боржників. Він також інформує про втручання Роберта Лоу та сповіщає про свій швидкий від'їзд із Любліна до Ґданська.

Анджей Чарнолуський повідомляє про свій відступ, спричинений діями гетьманських військ, та нагальну потребу виїхати до Кристинополя. Запевняє, що не затримається там довго і невдовзі прибуде до адресата.

Катерина Чацька пояснює неможливість прибути до Львова трибунальською справою в Любліні та просить воєводу Яна Станіслава Яблоновського про втручання щодо невиплачених Чиговським коштів її покійного чоловіка. Вона також запитує про зміст кореспонденції від Барановського та передає вітання від себе і дітей.

Щенсний Чацький запевняє адресатів у своїй готовності допомогти та повідомляє, що замість написання листа особисто вирушить до Конських, аби успішно залагодити їхні прохання перед коронним канцлером.

Щасний Чацький повідомляє владу Львова про намір надіслати пролонгацію та сповіщає про надання рішення щодо ревізії двориків і шляхетських ґрунтів. Відповіді на решту пунктів інструкції має усно переказати львівський синдик.

Щенсний Чацький надсилає львівському магістрату підписані in blanco бланки щодо відстрочення засідань львівської комісії з інструкцією щодо їх заповнення, водночас наказуючи уникати конфліктів із євреями та шляхтою. На звороті додано копію покірної відповіді магістрату від 13 серпня 1759 року, яка підтверджує отримання листів.

Щенсний Чацький запевняє магістрат Львова у своїй прихильності й заявляє, що під час поїздки до Конських особисто представить прохання міщан коронному канцлеру. Замість написання листа він обіцяє наполегливо клопотатися про успішне вирішення їхніх справ безпосередньо на місці.

Щенсний Чацький повідомляє владу Львова про намір надіслати пророгацію та заявляє, що рішення щодо ревізії шляхетських маєтків і земель ухвалить після повернення до Порицька. Додаткові усні відомості міській раді має переказати синдик, який повертається.

Щенсний Чацький надсилає львівському магістрату підписані in blanco бланки щодо відстрочення комісії разом з інструкцією щодо їх заповнення та облатації. Він наказує уникати застосування насильства щодо євреїв і обмежитися внесенням протестації в разі вселення їх шляхтою до своїх кам'яниць.

Львівський архідиякон просить воєводу Яна Яблоновського скористатися своїм впливом, аби ксьондз Ґолембовський відмовився на його користь від змагання за яворівський бенефіцій. Він зазначає, що конкурент уже обійняв інші прибуткові посади, а для нього самого Яворів є надзвичайно зручним з огляду на близькість до Львова.

Руський воєвода Ян Станіслав Яблоновський інструктує Хвалковського щодо підготовки до поділу маєтку, з'ясування настроїв панни обозної та залагодження сварки з пані Понятовською. Він також доручає організувати квартиру у Львові, закупити сіно та зібрати відомості про долю ротмістра після сутички зі шведами.

Маршалок Коронного трибуналу Рох Міхал Яблоновський дякує владі Львова за новорічні привітання та ділиться роздумами про процвітання міст під новим правлінням. У зв'язку з наближенням львівської каденції Трибуналу він закликає райців терміново відремонтувати під'їзні шляхи, а також подбати про порядок і чистоту в місті.

Янсіні повідомляє львівського райцю Матіаса Гейдера про виплату панові Чарнолуському 170 флоринів на міські потреби й надсилає отриману розписку. Він також запевняє, що вніс цю суму в рахунок майбутнього розрахунку, та засвідчує свою готовність до подальших послуг.

Францішек Ястшембський повідомляє воєводі Яну Яблоновському про лист від королеви стосовно донативи й просить вказівок, чиє прізвище в ньому вписати. Він також доносить про судовий процес кам'янко-струмилівського старости Цетнера, який зазіхнув на честь воєводи, проте зрештою програв справу в суді.

Францішек Ястшембський дякує руському воєводі за доручення вести справи королеви, зазначаючи, що розпочне діяти після зустрічі з жидачівським ловчим Крогулецьким. Він також надає правничі поради щодо виконання кондемнати в процесі із сондецьким старостою та стосовно надсилання документів.

Францішек Ястшембський повідомляє руському воєводі Яну Яблоновському про призупинення справи ксьондза Рудецького в Люблінському трибуналі через інгібіційні листи львівського архієпископа. Він пояснює, що присутність підвоєводи більше не потрібна, а захист буде представлено, якщо справа перейде до судів воєводи.

Францішек Ястшембський повідомляє воєводі Яну Яблоновському про відмову священника Клосінського від судового процесу в Трибуналі через інтердикт львівського архієпископа та про відсутність загрози для справи на місці. Він радить продовжувати розгляд перед судом воєводи й обіцяє передати матеріали інквізиції через спеціального посланця від яворівських євреїв.

Томаш Франкі та Францішек Ксаверій Сольський повідомляють про подорож до Любліна, а також про заплановані приїзди коронного гетьмана та архієпископа. Вони радять владі Львова терміново відремонтувати міські дороги та бруківку, щоб уникнути невдоволення вельмож.