Каталог джерел

Примас Владислав Лубенський дякує владі міста Львова за надіслані вітання з нагоди Нового року. Він відповідає взаємністю на побажання, просячи в Бога численних благословень для адресатів.

Примас Владислав Лубенський відмовляє владі Львова в заступництві перед Апостольською Столицею в їхній суперечці з львівським архієпископом. Він наголошує, що йому не личить втручатися у справи чужої дієцезії, і докоряє міщанам за спротив розпорядженням їхнього ординарія.

Примас Владислав Лубенський підтверджує отримання листа від 17 червня 1762 року та дякує урядовцю Гловацькому за надіслання пактів разом із реманіфестом міста Львова.

Примас Владислав Лубенський звертається до влади міста Львова з проханням підписати презенту на львівську плебанію для канцлера ксьондза Жевуського. При цьому він підкреслює заслуги священнослужителя та авторитет його впливової родини.

Примас Владислав Лубенський дякує магістрату міста Львова за надіслані новорічні привітання. У відповідь він висловлює райцям побажання здоров'я та всілякої благополуччя на прийдешній рік.

Примас Владислав Лубенський дякує магістрату Львова за скорботу й вірність, виявлені після смерті короля Августа III. Він запевняє міщан у своїй опіці над їхніми прерогативами, безпекою та вольностями в період безкоролів'я.

Примас Владислав Лубенський дякує магістрату міста Львова за надіслані новорічні привітання. У відповідь він висловлює взаємні побажання добробуту, міцного здоров'я та запевняє у своїй незмінній прихильності.

Примас Владислав Лубенський дякує владі міста Львова за надіслані вітання з нагоди Різдва Христового. У відповідь він висловлює магістрату побажання щастя та всілякого успіху в Новому році.

Примас Владислав Александер Лубенський дякує владі міста Львова за надіслані з нагоди Нового року віншування. У відповідь висловлює магістрату й місту побажання благополуччя та багаторічного процвітання.

Примас Владислав Александр Лубенський дякує владі міста Львова за надіслані вітання. У відповідь він висловлює райцям взаємні побажання благополуччя та благословення на новий рік.

Львівський архієпископ Владислав Лубенський повідомляє магістрат Львова про зміну дати свого інгресу до кафедрального собору на 3 серпня 1758 року згідно з волею короля. Він просить міську владу підготуватися до урочистості та забезпечити зручний і гідний перехід до храму.

Львівський архієпископ Владислав Лубенський дякує владі міста Львова за вияви доброзичливості, скеровані до нього як до пастиря. Він передає пастирське благословення та побажання щедрих ласк від новонародженого Христа для магістрату і всього міста.

Львівський архієпископ і номінант на примаса Владислав Лубенський дякує владі Львова за привітання з нагоди підвищення та великодні побажання, шкодуючи про неможливість особистого прощання. Він також повідомляє про створення комісії для врегулювання й поміркованого зниження міських церковних чиншів відповідно до розпорядження з Рима.

Примас Владислав Лубенський прощається з магістратом Львова у зв'язку зі вступом на посаду примаса, запевняючи у своїй незмінній прихильності до міста. Він повідомляє про передачу управління архідієцезією кафедральним прелатам, призначення комісарів у справах зруйнованих кам'яниць та про молитву за гідного наступника на митрополичій кафедрі.

Примас Владислав Александер Лубенський дякує владі міста Львова за надіслані новорічні привітання. Він висловлює взаємні побажання благополуччя та Божого благословення для райців та всіх жителів міста.

Примас Владислав Александр Лубенський дякує магістрату та жителям Львова за надіслані віншування з нагоди Нового року. Він висловлює взаємні побажання добробуту та запевняє у своїй незмінній прихильності.

Примас Владислав Александер Лубенський дякує владі міста Львова за надіслані вітання з нагоди Воскресіння Господнього. Натомість він обіцяє молитися за процвітання міста, здоров'я райців та уділяє їм архіпастирське благословення.

Примас Владислав Александер Лубенський дякує владі міста Львова за надіслані новорічні привітання. У відповідь він висловлює взаємні побажання благополуччя та щедрих Божих благословень.

Примас Владислав Александер Лубенський відмовляє владі Львова у заступництві в Римі в їхній суперечці з львівським архієпископом, зазначаючи, що не має наміру втручатися у справи чужої дієцезії. Він докоряє райцям за спротив розпорядженням місцевого пастиря та відсилає їх до належних церковних інстанцій.

Примас Владислав Александер Лубенський підтверджує отримання листа від 17 червня 1762 року. Він дякує адресатові за надіслані разом із ним документи у вигляді пактів та реманіфесту міста Львова.

Примас Владислав Александр Лубенський просить львівський магістрат підписати презенту на львівське пробство для канцлера отця Жевуського після підвищення тамтешнього суфрагана. Він вказує при цьому на заслуги кандидата, а також на зв'язки з впливовими родичами: польним гетьманом коронним і подільським воєводою.

Примас Владислав Олександр Лубенський дякує владі міста Львова за надіслані віншування з нагоди Нового року. Натомість зичить здоров’я, щастя та всіляких гараздів у прийдешньому часі.

Примас Владислав Лубенський дякує магістрату Львова за скорботу після смерті короля Августа III та закликає зі смиренням прийняти волю Божу. Водночас він запевняє місто у своєму заступництві та турботі про збереження його прав і вольностей у період безкоролів'я.

Примас Владислав Александер Лубенський дякує владі міста Львова за надіслані новорічні привітання. Він відповідає взаємними побажаннями добробуту й міцного здоров'я та запевняє адресатів у своїй незмінній прихильності.

Примас Владислав Лубенський дякує магістрату міста Львова за надіслані вітання з нагоди свят Різдва Христового. У відповідь він надсилає міській владі побажання всілякого благополуччя та щастя в новому році.

Примас Владислав Лубенський дякує магістратові міста Львова за надіслані новорічні привітання. У відповідь він висловлює свою вдячність, а також бажає місту процвітання та незмінного успіху на прийдешні роки.

Примас Владислав Лубенський дякує владі міста Львова за надіслані новорічні привітання. У відповідь він висловлює магістрату побажання щедрого Божого благословення та успіхів у новому році.

Антоній, син Миколая де Квандо, продає Якубові Глеріусу ділянку орної землі в Санто-Стефано на покриття 200 лір боргу. Угода передбачає шестирічний термін для викупу нерухомості за умови регулярної сплати щорічного чиншу.

Примас Мацей Лубенський, реагуючи на скаргу львівських райців, звертається до каптурових суддів Львівського повіту із закликом припинити накладання високих штрафів на львівських міщан. Він наголошує, що з огляду на триваюче повстання Хмельницького Львів є головним прихистком для шляхти, а подальший утиск міст накличе на Річ Посполиту черговий гнів Божий.

Ректор Краківської академії Ян Лукіні висловлює жаль через свавільне залишення академічної колонії в Хелмні попереднім директором Студницьким і обіцяє наступного місяця надіслати нового, гідного професора, звертаючись до хелмінського магістрату з проханням про прихильний прийом та відшкодування дорожніх витрат.

Особистий аркуш для нотаток священнослужителя, що містить перелік відправлених месальних інтенцій, дрібні фінансові розрахунки (зокрема з дружиною органіста), а також нагадування щодо майнових справ.

Ректор Ян Лукіні сповіщає владу Львова про обіймання посади ректора та готовність призначити належного кандидата на посаду директора тамтешньої академічної школи, просячи забезпечити йому постійну платню та відшкодувати дорожні витрати.

Ректор Ян Лукіні представляє та рекомендує магістрату Львова нового директора львівської академічної колонії, кс. Вавжинця Опейдовича, просячи про опіку над ним та про відшкодування витрат на його подорож, виділених з університетської скарбниці.

Король Владислав IV підтверджує конвенту домініканців Божого Тіла у Львові привілей на стягнення мита в дідичному селі Костеїв, первісно наданий Казимиром Ягеллончиком взамін за відправлення богослужінь за польських королів. Документ також підвищує дотеперішню ставку мита на пів гроша.

Краківський райця Францішек Лупач нагадує львівському магістрату про непогашений борг, щодо повернення якого він мав неодноразові обіцянки, та попереджає, що в разі подальшого зволікання буде змушений вдатись до інших правових засобів для повернення коштів.

Львівський архієпископ Станіслав Гроховський затверджує фундацію нової прелатури схоластика при митрополичій кафедрі у Львові, здійснену королівським секретарем Яном Каролем Чолганським і забезпечену маєтностями Чолгани, Белеїв, Велдіж та іншими в Жидачівському повіті. Акт визначає право патронату роду Чолганських герба Сас, утримання схоластика, месальні обов’язки, а також кошти на капітульного трибунальського депутата та річне поминальне богослужіння.

Господар Василь Лупул запевняє Яноша Кемені та Дєрдя II Ракоці у незмінній дружбі, пояснюючи давні претензії щодо неналежного поводження з молдавським послом на похороні Жигмонда Ракоці. До листа додає новини про похід калги-султана й посольство хана до Хмельницького по допомогу проти калмиків і донських козаків, а також про кривавий бунт у Корсуні під час скорочення козацького реєстру та страту його ватажка Мозирі.

Король Владислав IV Ваза затверджує фундацію конвенту реформатів під посвятою св. Роха на передмісті Львова. Монарх звільняє належні ченцям ґрунти від усіх державних і міських повинностей, надаючи їм церковний імунітет на вічні часи.

Іштван Середі інформує Яноша Кеменя про поточну військову та дипломатичну ситуацію в Молдові, відносини з кримським ханом і питання скарбу колишнього господаря Василя Лупула. Він також повідомляє про розташування татарських військ відносно польського табору.

Архівна нотатка Івана Петрицького, що містить виписку з листа молдавського господаря Василя Лупула до Яноша Кеменя 1653 року щодо грошей для татарського хана та дій козацького гетьмана Федоровича. На другій сторінці міститься примітка Петрицького 1898 року про те, що текст є перекладом автографів.

Папа Урбан VIII звільняє краківського пресвітера Анджея Сшедзінського від будь-яких потенційних церковних цензур і покарань. Ця клаузула має гарантувати повну канонічну чинність його одночасного призначення на єпископа нікопольського.

Молдавський господар Ґеорґе Штефан надсилає Яношу Кеменю звістки з-під Жванця про втечі козаків, татарсько-польські відносини та копії воєнного листування. Він також торкається питань угорських військ, фінансових розрахунків і поточних справ.

Король Владислав IV Ваза затверджує акт фундації та забезпечення схоластерії при митрополичій кафедрі у Львові, здійсненої священником Яном Каролем Чолганським із маєтностей у Жидачівському повіті та підтвердженої архієпископом Станіславом Гроховським і львівською капітулою. Монарх навічно поширює на надані села церковний імунітет.

Владислав Любовецький застерігає львівських райців від свавільно передрукованих та спотворених сеймових конституцій, що шкодять міщанському стану. Він запевняє у вжитих правових заходах і закликає визнавати виключно автентичний текст, скріплений його підписом.

Король Владислав IV Ваза підтверджує магістрату міста Львова право на вічне стягнення споконвічного торгового збору, відомого як півміркове. Дохід від цього податку призначається на ремонт і будівництво оборонних мурів міста.

Любомирська з прикрістю пояснює Яну Яблоновському, що його прохання надійшло на день пізніше, через що презентації вже були віддані. Водночас вона запевняє адресата у своїй прихильності та готовності зробити послугу в майбутньому.

Король Владислав IV звільняє вірмен, які мешкають у межах міських мурів Львова, від усіх митних зборів на товари та гроші, що ввозяться до Королівства або вивозяться за його межі. Ця пільга має діяти за умови внесення перевезених товарів до митних реєстрів аж до остаточного вирішення справи вальним сеймом.

Людвіка Любомирська повідомляє львівський магістрат про незаконну угоду відчуження палацу та маєтку (дворка), укладену між її чоловіком і герцогом Курляндським без її відома та згоди. Вона просить міську владу не вносити цей юридично нікчемний акт до радницьких книг та анулювати інтромісію (введення у володіння).

Документ засвідчує здійснення офіційного вимірювання та оцінки вартості саду в Падолі в Комеліко призначеними експертами для виконання судового рішення у справі між родинами Глеріо та де Мартіно (Квайото). Вартість земельної ділянки площею 112,5 кроків під присягою визначено у 106 лір і 17½ сольдо.

Король Владислав IV наказує львівським купцям сплачувати прикордонне мито з увізних товарів, скасовуючи вірменський паушальний збір у дванадцять кіп, водночас звільняючи міщан від дотеперішніх заборгованостей і підтверджуючи їхнє звільнення від внутрішніх мит.