Каталог джерел

Король Сигізмунд I надає місту Львову вічне та спадкове право на третю мірку з королівського солодового млина Зимна Вода за Краківською брамою, зберігаючи дві мірки для королівського скарбу. Документ скасовує будь-які можливі майбутні спроби викупу млина монархом або третіми особами та захищає права міщан.

Львівський архієпископ Петро Стажеховський здійснює облату й транссумпцію документа примаса Яна Латальського з бреве папи Павла III від 1538 року. Акт підтверджує вилучення братів жебручих орденів у Королівстві Польському з-під юрисдикції дієцезальних єпископів і забороняє порушувати їхні привілеї.

Король Сигізмунд I Старий на вальному сеймі в Кракові підтверджує та визнає непорушним привілей про надання місту Львову сіл Зубра та Сихів. Документ закріплює володіння цими маєтками за міською владою в умовах виконання статуту, що забороняв міщанам володіти земельними маєтками.

Король Сигізмунд I Старий на вальному сеймі в Кракові підтверджує та відновлює для бурмистра, райців і міщан Львова всі дотеперішні права, привілеї, вольності, імунітети та звичаї, надані місту попередніми монархами і ним самим.

Перед лавничим судом Львова лавник Андрій Єльонек за згодою міської влади продав перемишльському каштеляну Миколаю Гербурту Одновському ділянку за різницькими ятками під будівництво будинку для мансіонаріїв львівської катедри за 130 флоринів. Документ визначає умови міського імунітету для новозведеного духовного будинку та правила зведення межового муру.

Миколай Одновський Гербурт з Фульштина, перемишльський каштелян і генеральний руський староста, фундує та забезпечує колегію п'яти мансіонаріїв при головному вівтарі Львівської катедри. Він забезпечує їхнє утримання на своїх маєтках Гряда і Грибовичі та покладає на них літургійні обов'язки, зокрема відправлення офіцію та меси про Пресвяту Діву Марію.

Король Сигізмунд I Старий затверджує відмову влади Любліна від судового позову проти Львова у справі затримання купців, які прямували на люблінські ярмарки. Монарх звільняє львівських міщан від будь-яких претензій, а також підтверджує львівське право складу та інші торговельні привілеї.

Король Сигізмунд I Старий надає місту Львову Пекарський млин разом із так званою третьою міркою та всіма прибутками за Краківською брамою, звільняючи його від можливості викупу монархом. Документ включає млин під виключну міську юрисдикцію магдебурзького права у Львові.

Король Сигізмунд I Старий здійснює пергаментне засвідчення акта 1533 року, який відкладає вирішення суперечки між Краковом і Львовом про право складу та свободу транзиту до найближчого вального сейму. До остаточного розгляду справи монарх наказує зберегти чинний стан володіння та юридичну силу привілеїв обох міст.

Король Сигізмунд I Старий підтверджує привілеї, які вилучають міщан і жителів Львова з-під юрисдикції шляхетських, земських та гродських судів. Усі їхні справи мають розглядатися виключно перед належним міським судом магдебурзького права під загрозою недійсності інших вироків.

Львівський архієпископ Петро Стажеховський затверджує фундаційний документ перемишльського каштеляна і генерального руського старости Миколая Гербурта Одновського, що засновує та забезпечує колегію з п’яти мансіонаріїв при головному вівтарі Львівської катедри.

Король Сигізмунд I Старий надає місту Львову привілей, який встановлює, що львівські міщани не зобов'язані подавати та пред'являти свої права й документи перед жодними урядовцями чи комісарами, а виключно особисто перед королем та його наступниками в межах Королівства Польського.

Королівські комісарі, призначені королем Сигізмундом I, провели розмежування та насипання межових курганів (копців) між королівськими селами в оренді (тенуті) Миколая Дідушицького та Миколая Одновського й володіннями митрополичої капітули у Львові. Рішення ухвалено на підставі пред'явленого документа про розмежування 1463 року та присяжних свідчень найстаріших свідків.

Львівський архієпископ Петро Стажеховський підтверджує та затверджує ординаріатною владою привілей короля Сигізмунда I, що передає райцям міста Львова вічне та безвідкличне право патронату і презенти препозитури шпитального костелу Святого Духа у Львові. Акт видано після попереднього едиктального виклику ймовірних опонентів та констатації їхньої невиправданої неявки.

Король Сигізмунд I Старий на прохання влади міста Львова підтверджує давніші акти розмежування 1462 та 1485 років між львівськими землями та спадковим селом Зимна Вода. Документ надає вічної юридичної сили встановленій лінії кордону та зобов’язанню вічного мовчання, накладеному на давніх претендентів.

Король Сигізмунд I Старий здійснює вічне дарування спустілого села Оленчиці у Львівській землі на користь львівського архієпископа Петра Стажеховського та тамтешнього митрополичого костелу з метою збільшення доходів архієпископського столу. Документ вилучає село з-під монаршої юрисдикції та включає його в межі церковного імунітету.

Томас Ґордон надсилає зі Львова краківському купцеві Артуру Форбсу лист, призначений для оберлейтенанта Яна Вана, з проханням простежити за фінансовим розрахунком. У листі він також передає щирі вітання адресатові, його дружині та спільним знайомим.

Томас Гордон звертається до пана Огілві з проханням негайно виплатити пану Форбсу або за його розпорядженням суму 500 флоринів у розмінній монеті.

Король Сигізмунд I Старий надає бурмистрові та райцям Львова ділянку над Полтвою перед Краківською брамою під будівництво водяного млина для їхнього приватного вжитку. Документ передає міській владі повну власність, усі доходи з млина та цілковиту міську юрисдикцію над ним і мірошником, вилучаючи їх з-під юрисдикції старости.

Король Сигізмунд I Старий скасовує клаузули давніх привілеїв, які обтяжували міські лани чиншами та дозволяли різним націям мати окреме судочинство, звільняючи міщан від оплат і наказуючи судити всіх мешканців виключно за магдебурзьким правом перед львівським війтом.

Король Сигізмунд I Старий відновлює втрачені під час пожежі привілеї львівських сукнарів, підтверджуючи їхнє виключне право краяти й продавати сукно на лікті у місті Львові та забороняючи цю діяльність іншим купцям під загрозою конфіскації товару. Володар наказує старості та міській владі Львова надавати цеху сукнарів усіляку допомогу й захист у здійсненні цих прав.

Король Сигізмунд I затверджує угоду між львівськими міщанами та галицьким старостою Миколаєм із Сеняви, згідно з якою львів’яни погодилися тимчасово сплачувати митний збір із возів у Галичі на час обіймання ним цієї посади. Документ гарантує, що ця поступка не порушує загального звільнення Львова від сплати мита в усьому Королівстві Польському, яке має бути повністю відновлене після завершення урядування Сенявського.

Король Сигізмунд I Старий передає бурмистрові, райцям та місту Львову у вічну власність міську лазню, розташовану навпроти монастиря францисканців, разом із чиншем, що дотепер сплачувався до королівського замку. Доходи з лазні мають підтримувати міську скарбницю, обтяжену витратами на ремонт і розбудову фортифікацій.

Король Сигізмунд I Старий дозволяє львівському бурмистрові та райцям викупити королівське село Скнилів із рук шляхетного Яна Вишньовського за законно записану суму. Влада Львова має тримати й користуватися цим селом з усіма його приналежностями до часу повної сплати викладеної на викуп суми.

Король Сигізмунд I Старий інкорпорує львівський деканат після смерті його тогочасного посідача Яна Крупського до спільного столу катедральної капітули у Львові. Крім того, він постановляє, що майбутні декани мають обиратися винятково з кола місцевих каноніків та щорічно отримувати 10 гривень додатку з доходів деканату.

Львівський архієпископ Петро Стажеховський підтверджує прелатам і канонікам митрополичої капітули у Львові дарування грошової десятини з передміських ланів Львова, трансумуючи привілей архієпископа Григорія від 1471 року. Натомість капітула разом із вікаріями зобов'язується щорічно відправляти роковинне богослужіння на свято святого Мартина з визначеним розподілом коштів для церковних служителів.

Король Сигізмунд II Август підтверджує львівському архієпископу Петру Стажеховському, капітулі та духовенству митрополичого костелу у Львові всі права, привілеї, вольності й імунітети, надані його попередниками. Це підтвердження відбулося на вальному сеймі в Пйотркуві на виконання монаршої коронаційної присяги.

Король Сигізмунд II Август підтверджує привілей свого батька Сигізмунда I Старого від 1547 року, який інкорпорує катедральний деканат до спільного столу митрополичої капітули у Львові. Документ регулює правила заміщення посади декана після смерті Яна Крупського, а також питання розподілу доходів і виконання обов'язків.

Король Сигізмунд II Август підтверджує привілей свого батька Сигізмунда I Старого від 1546 року, який надає бурмистрові та райцям міста Львова вічне право патронату й презентації препозита костелу та шпиталю Святого Духа у Львові. Документ скасовує всі суперечні з цим надання й наказує львівському архієпископу інституювати кандидата, представленого міською владою.

Король Сигізмунд II Август підтверджує старшинам та громаді львівських вірмен усі права, привілеї, вольності, імунітети та давні звичаї, надані його попередниками, зокрема королем Сигізмундом I Старим.

Король Сигізмунд II Август підтверджує привілей свого батька Сигізмунда I Старого від 1545 року, що надає бурмистрові та райцям Львова одноразове право патронату й презентації кандидата на мансіонарію в костелі св. Катерини на Низькому замку. Документ зобов'язує львівського архієпископа негайно призначити вказаного міською владою священнослужителя.

Король Сигізмунд II Август звільняє львівських вірмен з-під юрисдикції будь-яких судів земських і гродських урядовців, підпорядковуючи їх виключно юрисдикції війта та вірменських старших, які судять за вірменським правом. Будь-які апеляції на рішення цього суду залишено до виключного розгляду перед королівським судом.

Король Сигізмунд II Август надає мансіонаріям митрополичої катедри у Львові город із дворищем та луку в межах міста Львова. Надані маєтності включаються до церковного імунітету та звільняються від будь-яких гродських і міських тягарів та податків.

Львівський архієпископ Петро Стажеховський передає на потреби фабрики львівської катедри суму з річним чиншем, забезпечену на маєтностях Столпин, зобов'язує управителів архієпископських маєтків складати присягу для збереження майна sede vacante, а також надає канонікам і вікаріям право вирубування лісу в Оброшині.

Король Сигізмунд II Август здійснює трансумпт і підтвердження чотирьох давніх королівських привілеїв для міста Львова, що стосуються, зокрема, права складу всіх товарів, заборони оминати львівський склад подільським і руським купцям, підпорядкування іноземних купців міському судочинству, а також правил складання заповітів та обігу нерухомості. Документ надає копіям цих привілеїв повну юридичну силу, рівну оригіналам.

Король Сигізмунд II Август затверджує правовий звичай Львова, постановляючи за зразком Кракова, що будь-які дії, записи та дарування, здійснені перед львівським радецьким урядом, мають вічну силу, рівну актам гайного суду. Монарх також підтверджує чинність усіх укладених у такий спосіб записів, зроблених до цього часу.

Король Сигізмунд II Август звільняє львівських міщан і передміщан у їхніх приватних справах від юрисдикції судів королівських комісарів та забороняє видавати проти них такі комісії. Водночас він постановляє, що апеляції на вироки міських судів мають надходити безпосередньо до королівського суду шляхом офіційного надсилання судових актів без необхідності особистої появи сторін перед комісарами.

Король Сигізмунд II Август скасовує давній львівський звичай, що позбавляв онуків права спадкування після дідусів і бабусь, та встановлює право представлення, яке зрівнює їх у поділі спадщини зі стриями й тітками. Крім того, він надає бурмистрові та львівським райцям повну владу вирішувати всі дотеперішні спадкові суперечки такого роду без можливості апеляції до короля.

Король Сигізмунд II Август затверджує вирок краківського вального сейму, який скасував позов шляхтича Васька Лагодовського проти міської влади Львова, поданий до ґродського суду. Документ підтверджує привілей, що вилучає львівських міщан з-під чужої юрисдикції, і наказує позивати їх виключно до міського суду.

Король Сигізмунд II Август скасовує дарування ділянки під Низьким замком у Львові, здійснене на користь Миколая Лєсьньовського із Зимної Води, вказуючи на загрозу для обороноздатності міста і замку. Він наказує львівському старості розібрати зведені там будівлі та забороняє міській владі допускати подальшу забудову цієї території.

Папа Юлій III сповіщає львівську капітулу про заміщення вакантної після смерті архієпископа Петра архієпископської кафедри у Львові Феліксом Ліґензою. Наказує капітулі прийняти обранця як свого батька й пастиря та коритися його розпорядженням.

Папа Юлій III сповіщає суфраганів Львівської архідієцезії про призначення Фелікса Ліґензи архієпископом львівським після смерті архієпископа Пйотра Стажеховського та наказує їм виявляти новому митрополитові належний послух. Документ містить пізніші записи обляти перед перемишльським і холмським єпископами від 1555 року.

Папа Юлій III повідомляє духовенство міста та Львівської дієцезії про призначення Фелікса Ліґензи новим львівським архієпископом після смерті Петра Стажеховського. Він наказує кліру прийняти нового пастиря з повагою та послухом під загрозою затвердження церковних кар щодо непокірних.

Король Сигізмунд II Август скасовує обтяжливу натуральну данину з живої риби, яку дотепер сплачували львівські міщани на користь королівського замку, замінюючи її постійним грошовим збором із посудин із рибою, що привозяться на міський ринок. Він наказує львівському старості та його урядовцям суворо дотримуватися нововстановленої торгової такси.

Король Сигізмунд II Август дозволяє львівським міщанам викупити з рук дружини Кшиштофа Гноєнського королівські села Кожичі, Ямельня та Яромирка разом із корчмою, ставом і млином. Документ гарантує місту спокійне володіння та користування цими маєтностями впродовж двадцяти років від моменту здійснення інтромісії, із застереженням повернення заставної суми монархом після закінчення цього строку.

Король Сигізмунд Август вирішує спір львівських міщан із перемишльським старостою Спитком Йорданом, наказуючи сплачувати мостове мито на Сяні лише у разі користування мостом, збудованим для соляних жуп, із правом на безкоштовну переправу бродом. Водночас він підтверджує повне звільнення львів'ян від інших мит і транзитних зборів згідно з давніми привілеями.

Король Сигізмунд II Август здійснює трансумпт трьох давніших монарших привілеїв для Львова: Казимира Великого від 1368 р. (підтвердженого в 1389 р.) на 100 франконських ланів, Владислава Ягайла від 1415 р. на так звані обшари і Кривий Ліс та Владислава Варненчика щодо освоєння ланових надлишків над річкою Брюховицькою. Документ надає включеним актам повної та безсумнівної юридичної сили, рівної оригіналам.

Король Сигізмунд II Август підтверджує на прохання львівської митрополичої капітули документ Яна з Тарнова від 1396 року, який вирішує суперечку про маєтності в Ямному та над річкою Годовицею на користь церкви св. Івана Хрестителя на львівському передмісті та села Годовиця проти Дмитра Вечері.

Львівський архієпископ Фелікс Ліґенза підтверджує стан володіння маєтностями катедральної капітули та львівських вікаріїв, що охоплюють, зокрема, села, млини, сади та міські парцели. Силою ординарської влади він приєднує ці маєтності до церковного імунітету, гарантуючи їм повноту церковних прав і свобод.

Львівська катедральна капітула затверджує викуп катедральним проповідником Яном Арундіненсісом третьої частини Вільхового млина та городу на Краківському передмісті, призначаючи ці маєтності на забезпечення уряду проповідника. Одночасно капітула віддає йому в пожиттєву оренду решту дві частини цього ж млина за визначених чиншових та господарських умов.