Каталог джерел

Підчаший великий коронний Щенсний Чацький звертається до влади Львова з проханням прискорити судовий процес його сина та родини з князями Яблоновськими. Він вимагає визнати неявку протилежної сторони через порушення процесуального строку.

Ян Чвердович запевняє владу Львова у готовності до негайних дій заради процвітання міста у співпраці з паном Нагродським. При цьому він висловлює райцям свою найглибшу повагу та відданість.

Ян Чвердович підтверджує отримання надісланого зі Львова пісного провіанту. Він дякує міській владі за виявлену прихильність та пам'ять, висловлюючи готовність віддячити за цю послугу.

Вільям Чемберс бажає Артурові Форбсу щасливої подорожі до Ярослава та просить його придбати там пару соболів і відіслати їх Робертові Форбсу до Кракова, де за них буде заплачено. Він також передає вітання від своєї родини родичам і друзям у Кракові та просить доставити додані листи.

Джеймс Чемберс описує Артуру Форбсу своє скрутне матеріальне становище, поганий стан здоров'я та господарські втрати. Він також нарікає на коштовний судовий процес і тягар утримання родини, просячи друга про розуміння та підтримку.

Казимир Чечевич запрошує райців міста Львова на післяобідню зустріч з метою остаточного обговорення питання варіння пива. На документі також міститься примітка про необхідність з'явитися перед війтівським судом.

Казимир Чечевич звітує львівським райцям про свої клопотання перед коронним канцлером та іншими вельможами у міських справах і в суперечці з паном Хмелецьким. Повідомляє про необхідність залишити синдика у Варшаві й висловлює настійне прохання надіслати додаткові кошти та судові документи.

Віцебурмистр Львова Казимир Чечевич на доручення старости просить визначених райців замінити його в роботі броварної комісії. Свою відсутність він пояснює невідкладними службовими обов'язками, через які отримав звільнення від старости.

Казимир Чечевич звертається до бурмистра Львова Войцеха Бема з проханням відкласти справу щодо виконання заповіту покійного Заблоцького. Він пояснює, що від імені магістрату має терміново вирушити до Зубри на привітання місцевого ординарія, а одразу після повернення з'явиться особисто.

Магістрат Львова відповідає на лист коронного підканцлера щодо суперечки з львівським підвоєводою про незаконно стягувані збори. Міська влада просить відкласти розгляд у судах через необхідність розшукати важливі процесуальні документи, які залишилися в покійного повіреного.

Ян Цєхович повідомляє Францішеку Глоговському про перебіг краківської коронації Августа II, роздачу урядів та опір прибічників примаса Радзейовського. Передає також вісті про розгром турецької армії під Петроварадином і Зентою та про місцеві сутички під Кам'янцем.

Богдан Данилович просить Форбса надати в кредит товар йому та його братові до визначеного терміну. Представник Манук має укласти договір. Замовлення містить карази [прочитання назви непевне], вісім пар оксамитових позументів, порівну зелених і чорних, із позначкою numerum 70, а також пів сувою доброго французького зеленого сукна.

Холмський єпископ Фелікс Ян Шанявський підтримує кандидатуру свого родича, каноніка Тарковського, який претендує на вакантну канонію у Львові. При цьому він засвідчує власну вдячність міській владі за прихильний розгляд цього прохання.

Іван Шарко скаржиться дідичу на магерівського орендаря Абрама, який без відома двору несправедливо звинуватив у крадіжці, пограбував і закував у кайдани його сина-мельника перед самими святами. Підданий просить пана про заступництво, приборкання свавілля орендаря та встановлення справедливості.

Кшиштоф Шедель повторно звертається щодо продажу кіс поза ярмарками у Львові, доручаючи опіці адресата відрядженого в цій справі слугу Лонґбарда. Крім того, він порушує питання виклику пані Малешковичової до війтівського суду, заявляючи про готовність покрити витрати й за потреби надіслати довіреність.

Францішек Шеліговський повідомляє бурмистра Львова про ревізію передміського шпиталю фундації Пєньонжка та закликає припинити спроби відібрати броварню, що належить закладу. При цьому він застерігає, що порушення прав фундації може спричинити рішуче втручання гетьмана та війська.

Великий коронний канцлер Ян Шембек рекомендує владі Львова кандидатуру міщанина Ласковського на вакантну посаду лавника. Він зазначає, що надання йому цієї посади може посприяти завершенню багаторічного судового процесу, який триває в королівських судах.

Коронний канцлер Ян Шембек підтримує намагання ксьондза Єловицького, номінанта на львівського суфрагана, отримати вакантне катедральне пробоство у Львові. Він звертається з проханням до міської влади, якій належить право патронату та коляції цього бенефіцію, прихильно розглянути цю кандидатуру.

Коронний канцлер Ян Шембек після втручання апостольського нунція наказує владі Львова надати сатисфакцію за незаконне ув'язнення бурмистром Смелінгом людей, підпорядкованих юрисдикції Папських колегій. Він закликає райців поважати церковні імунітети та королівські привілеї, щоб справа не мусила доходити до монаршого суду.

Коронний канцлер Ян Шембек повідомляє владу Львова, що король ще нікому не надав львівського староства після померлого краківського каштеляна. Водночас він запевняє у своїй прихильності та обіцяє нагадати майбутньому старості про шанування міських прав і привілеїв.

Теофіл Шемберг повторює королівське прохання до влади Львова про покриття витрат на харчування та спорядження піхоти до часу її виступу під проводом канцлера. Він запевняє райців, що їхня жертовність на користь Вітчизни здобуде визнання та вдячність монарха.

Львівський єпископ Атанасій Шептицький закликає львівський радецький суд до швидкого й суворого розгляду судової справи про богохульство. Він наголошує на тяжкості злочину проти віри та застерігає райців від зволікання у справі й поблажливості до винних.

Єпископ Лев Шептицький звертається до бурмистра Львова Домініка Веніно з приводу заборони видобувати глину для будівельних потреб. Він запевняє при цьому, що дотримає обіцянки засипати утворені ями після впорядкування території навколо мурів.

Мельхіор Шеффлер від імені пана фон Дорна відповідає руському воєводі Яну Станіславу Яблоновському, підтверджуючи відправлення голландських товарів із Ґданська до Варшави. Згідно з попереднім проханням адресата, він також надсилає найсвіжіші новини з Франції.

Мельхіор Шеффлер надсилає руському воєводі Яну Станіславу Яблоновському французькі вісті, отримані голландською поштою. При цьому він запевняє адресата у своїй готовності до подальших послуг і віддається його ласці.

Анджей Шимонович дякує краківському купцеві Артуру Форбсу за пам'ять, турботу про здоров'я та надіслані насіння й артишоки. Він заявляє про намір відшкодувати понесені витрати, відповісти послугою на послугу і передає вітання від себе та своєї дружини.

Анджей Шимонович дякує Артуру Форбсу за надіслані артишоки, висловлюючи вдячність і приязнь. Він також повідомляє про більські кіри, які в Ярославі має забрати й оплатити челядник, що повертається з Гданська.

Шимон Шимонович підтверджує дарування ділянки на користь львівського шпиталю святого Станіслава, наполягаючи на поверненні незаконно зайнятих забудов та заснуванні щотижневої меси для вбогих. Він також хвалить міську владу за залучення професора Замойської академії до міської служби.

Полковник Шишков відповідає на прохання президента та влади Львова про звільнення міста від постачання провіанту. Він пояснює, що це рішення залежить не від нього, а від майора й оберпровіантмейстера Неклюдова, дислокованого в Станіславові, до якого він і радить звернутися.

Краківський єпископ Марцін Шишковський висловлює жаль через те, що досягнута за його посередництвом угода між стороною пана Фельштинського та підчашим не відбулася. Він просить львівських райців утриматися від судових позовів до найближчого сейму, на якому особисто має намір схилити підчашого до мирного владнання справи.

Райця Анджей Шмід дякує реєстраторові Козельському за надісланий меморіал і сповіщає про візит президента Ярослава до Львова для обговорення поточних міських справ. Він також довідується про стан судового процесу щодо пропінації та про позицію Королівської скарбниці стосовно майна колишніх єзуїтів.

В. Шмоневський розповідає власникові Острога про жорстокий напад жовнірів, унаслідок якого його було важко поранено й покалічено за спроби зупинити незаконні реквізиції в маєтку. Він також висвітлює поточні господарські справи, зокрема виставлення почту на перепис у Луцьку та сплату контрибуції війську.

В. Шмоневський нарікає на біль від відновленого перелому правої руки та надсилає Францішеку Хвалковському гроші на купівлю барилка вина бастард або канарсект. Він також просить виділити пахолка на допомогу при купівлі та надіслати до Острога зайву білужину.

Ксьондз В. Шолібурський повідомляє Михайлу Іванському, що питання зміни правових записів потребує глибших роздумів і консультації з правниками. Водночас він висловлює готовність особисто зустрітися та владнати справу полюбовно у вільний час у присутності лівського чесника.

Я. В. Шпіловський сповіщає руського воєводу Яна Яблоновського про вступ шведського гарнізону до Варшави, настрої шляхти й війська та побоювання щодо укладення ганебного мирного договору. Повідомляє також про смерть Рафала Лещинського та останні призначення на державні посади.

Магнус Стенбок наказує владі Львова та всім підлеглим юрисдикціям щотижня постачати контрибуції у вигляді пива та борошна для шведської армії впродовж десяти тижнів. Невиконання наказу загрожує місту військовими репресіями та воєнним спустошенням.

Генерал-майор Магнус Стенбок видає офіційну розписку для Львова та місцевих юридиків про сплату частини військової контрибуції, зменшеної шведським королем за заступництвом Станіслава Лещинського. Водночас він забороняє шведському війську накладати подальші повинності, зазначаючи, що несплачений залишок суми, покладений на вірмен і греків, забезпечено заручниками.

Георг Стерлінг дякує Мацею Гайдеру за надіслану рибу, обговорює труднощі з перевезенням бочок вина й просить виплатити 400 злотих панові Томашу. Він також розпитує про козацьку загрозу та моровицю, наводячи тривожні звістки про смерті у Львові.

Ґеорґ Стерлінґ повідомляє Мацея Гайдера про наявне для придбання старе вино та пропонує допомогу в його доставці. Він також просить передати залишений документ посланцеві та вказати місце перебування ксьондза Валовського.

Зофія Стерлінґова просить львівського райцю Мацея Гайдера заопікуватися залишеною у Львові торговельною яткою її покійного чоловіка, стягнути належні кошти та придбати провізію. Вона також висловлює готовність допомогти в пошуках зниклого годинника адресата.

М. Штим пояснює бурмистрові Львова, що неповне відшкодування витрат, яких зазнав магістрат, зумовлене скрутним станом державної скарбниці. Водночас він запевняє, що посла, який повертається, забезпечать і утримуватимуть із митних прибутків згідно з розпорядженням підскарбія великого коронного.

Якуб Шульц інформує владу Львова про перебіг задвірних справ, зокрема конфлікту з русинами, проблеми з розшуком документів у Метриці та питання виклику до суду львівського бурґрафа. Він надсилає копії декретів, повідомляє поточні новини з Варшави і просить райців виявити прихильність та допомогти його родині під час його відсутності.

Єпископ Йосиф Шумлянський звертається з рішучим закликом до радників міста Львова щодо негайного звільнення з в'язниці замучених русинів. Він вказує на бездушність магістрату, недоречність такого суворого поводження з підданими в час свят і хвороб та посилається на християнське милосердя й королівський авторитет.

Єпископ Йосиф Шумлянський докоряє львівським райцям за виклик Успенського братства до міського суду у справі духовного характеру. Він вимагає відіслати справу до єпископського суду, наголошуючи на виключній юрисдикції ординарія над братством.

Львівський єпископ Йосиф Шумлянський звертається до влади Львова на захист майнових прав своїх підданих, вимагаючи рівної частки спадкоємиць у спірній батьківській землі. Він також закликає магістрат підтвердити вирок війта та забезпечити відшкодування за їхнє побиття.

Єпископ Йосиф Шумлянський сповіщає гетьмана Станіслава Яна Яблоновського про жорстокий напад борецького старости Даниловича на церкву в Малих Дідушичах, побиття унійноґо священника та осквернення Пресвятих Дарів. Просить адресата про допомогу та правовий захист з огляду на відмову жидачівського уряду прийняти протестацію.

Ксьондз Станіслав Щука за дорученням королеви закликає бурмистра Львова вжити службових заходів задля припинення недавніх кривавих сутичок між християнами та євреями і запобігання новим заворушенням. Він також повідомляє про швидке надходження з цього приводу окремих відомостей від короля.

Коронний референдар Станіслав Щука заступається перед владою Львова за Томаша Гордона, просячи призначити його до міської лави в обхід вимоги попереднього членства в колегії сорока мужів. При цьому він посилається на заслуги кандидата перед монархом, а також на значні кошти, які той витратив на пишне оформлення дипломатичних в'їздів до Львова.

Станіслав Щука дякує владі Львова за задоволення його клопотання та прийняття заслуженого перед королем пана Ґордона до лавницької колегії в обхід Колегії сорока мужів. При цьому він запевняє райців і війта, що це рішення жодним чином не порушить міських прав і не матиме негативного впливу на майбутні вибори.

Станіслав Антоній Щука дякує руському воєводі за виявлену довіру та повідомляє про представлення доручених справ на приватній аудієнції. Він запевняє адресата в його незаплямованій репутації, утримуючись від викладення подробиць з огляду на необхідність збереження таємниці.