Каталог джерел

Станіслав Антоній Щука засвідчує руському воєводі Яну Станіславу Яблоновському готовність заступитися за рекомендованих ним осіб. Водночас він зазначає, що сприйняв дотеперішнє прохання як попереднє, оскільки ще не отримав анонсованих листів.

Станіслав Антоній Щука повідомляє руському воєводі Яну Станіславу Яблоновському про пересування військових загонів із Пруссії та Самбора. Він також інформує про фінансові розрахунки та суперечку щодо курсу тимфів.

Станіслав Антоній Щука зі збентеженням просить руського воєводу Яна Станіслава Яблоновського звільнити його від дорученого завдання через зайнятість сеймовими справами та питанням королевича. Він пропонує довірити цю справу комусь іншому, водночас запевняючи у своїй цілковитій відданості.

Станіслав Антоній Щука наказує винниківському підстарості припинити примусове й незаконне переведення чужих підданих, на що поскаржився львівський магістрат. Він наказує приймати на підпорядковану йому слободу виключно вільних людей, які приходять добровільно.

Йоганн Франц Юнг просить львівський магістрат видати довідку, яка підтверджує намір його сина Франца одружитися та постійно проживати у Львові. Цей документ необхідний для отримання у Празі свідоцтва про хрещення, потрібного для набуття сином міського права у Львові.

Йоанна Яблоновська запевняє чоловіка у великій любові й тузі, розповідаючи про зустрічі з батьком та успіхи синочка Стася. Вона також описує неприємні світські сутички зі старостиною чернігівською та старостою богуславським, палко благаючи чоловіка про якнайшвидше повернення.

Йоанна Яблоновська пересилає чоловікові отримані листи від Моріца, бідкаючись через відсутність добрих звісток. Вона висловлює свою велику тугу, самотність у холодну ніч і нетерпіння в очікуванні швидкого повернення чоловіка.

Йоанна Яблоновська запевняє чоловіка у своїй тузі та слухняності його розпорядженням, а також описує візит до Порицька і стан здоров'я сина. Вона також сповіщає про пожежу в маєтку ловчого та нічні залицяння пана хорунжого.

Йоанна Яблоновська ніжно докоряє чоловікові за його тривалу відсутність і за те, що він віддає перевагу товариським бенкетам перед зустріччю з нею. Вона запевняє його у своєму незмінному коханні та просить пам'ятати про неї й берегти добрі почуття.

Йоанна Яблоновська зізнається чоловікові у тузі після його від'їзду до Пруссії та турбується про його здоров'я, застерігаючи від споживання сирих устриць і радячи пити чай. Вона також ділиться домашніми новинами, зокрема жартом із закоханого родича, плітками про знайомих та проханнями про закупи у Варшаві.

Автор надсилає поетичний твір про удавані почуття, любовне розчарування та нездійснені надії. Водночас він запевняє у своїй вірності попри завдані кривди.

Йоанна Яблоновська пише чоловікові, висловлюючи тугу, турботу про труднощі його подорожі під час сильних морозів та бідкаючись через відсутність листа від нього. Вона також повідомляє про запланований від'їзд свого батька попри звістки про гарматні постріли в околицях.

Йоанна Яблоновська сповіщає чоловіка про скандал, вчинений уранці служницею, яка вимагала виплати належних їй грошей. Вона просить якнайшвидше сплатити борг і повідомляє про тимчасовий догляд за дитиною.

Йоанна Яблоновська звертається до Яна Станіслава Яблоновського з проханням про термінову допомогу через позови від кредиторів та про заступництво перед асистентом, додаючи подарунок. Друга сторінка містить господарські нотатки та перелік заборгованостей або маєтностей різних осіб.

Настоятелька львівських сакраменток Марія Бенедикта просить президента міста втрутитися та дати дозвіл на спуск води до монастирського млина. Вона також скаржиться на зволікання міських урядовців, через що монастир зазнає збитків унаслідок простою найнятих робітників.

Княгиня Анна Яблоновська та настоятелька львівського монастиря Марія Схоластика Яблоновська звертаються до магістрату й президента Львова з проханням дозволити видобуток глини з міської гори для потреб будівництва монастиря сакраменток. Натомість авторки запевняють міську владу у своїй вдячності та повсякчасних молитвах згромадження.

Марія Яблонська повідомляє бургомістра Львова Валеріана Чечевича, що на прохання отців тринітаріїв прощає завдані образи гайдамаці Голоду Курнику. Вона звертається з проханням звільнити в'язня, радячи, однак, щоби перед виходом з-під арешту бургомістр особисто повчально напоумив його.

Теофіла Яблоновська звертається до президента Львова у справі свого двірського конвісара Лампартовича, просячи про швидке вирішення його тривалої суперечки з конвісаром Валентієм щодо конфіскованих інструментів. В обмін на здійснення правосуддя над ремісником вона запевняє в подальшій прихильності та підтримці інтересів міста з боку свого чоловіка.

Теофіла з Сенявських Яблоновська звертається до президента Львова на захист свого надвірного кравця, якого утискає слутинський кравець. Вона вимагає для свого підлеглого відшкодування, а також повернення конфіскованих речей.

Анджей Яблоновський вітає скарбника з набуттям новотанецьких маєтностей і звертається з проханням погасити десятирічний борг у розмірі двадцяти червінців, узятий скарбниковичем під час купівлі коня та як позику. Каштелян зазначає, що має відповідний реверс, і пропонує вирахувати згадану суму з майнових розрахунків.

Львівський архідиякон просить воєводу Яна Яблоновського скористатися своїм впливом, аби ксьондз Ґолембовський відмовився на його користь від змагання за яворівський бенефіцій. Він зазначає, що конкурент уже обійняв інші прибуткові посади, а для нього самого Яворів є надзвичайно зручним з огляду на близькість до Львова.

Руський воєвода Ян Яблоновський просить белзького стольника Даніеля Вінарського врегулювати борг перед львівським купцем на підставі виданої асигнати. Виплата має бути здійснена управителем із коштів травневої рати.

Руський воєвода Ян Станіслав Яблоновський звертається до краківського каштеляна Ієроніма Августина Любомирського з проханням про тимчасовий відпуск дворянина Ольшинського. Він необхідний братам Яблоновським для здійснення поділу батьківської спадщини, оскільки обізнаний у розрахунках із кредиторами.

Руський воєвода Ян Станіслав Яблоновський інструктує Хвалковського щодо підготовки до поділу маєтку, з'ясування настроїв панни обозної та залагодження сварки з пані Понятовською. Він також доручає організувати квартиру у Львові, закупити сіно та зібрати відомості про долю ротмістра після сутички зі шведами.

Ян Станіслав Яблоновський надсилає пану Хвалковському листи з дорученням отримати на них відповіді, зокрема від пані Стравинської. Водночас він турбується про здоров'я адресата й наказує йому готувати призначені листи.

Ян Станіслав Яблоновський разом із дружиною Йоанною надсилають родичці сердечні вітання й запевняють у своїй незмінній любові та відданості, користуючись нагодою виправлення гінця. Руський воєвода при цьому зазначає, що в публічних справах не відбулося жодних нових подій.

Новогрудський воєвода Олександр Яблоновський висловлює обурення через ув'язнення міською владою Львова свого резидента Тауша. Він вимагає його звільнення, обіцяючи водночас справедливо покарати підлеглого після свого повернення до міста, якщо звинувачення виявляться правдивими.

Новогрудський воєвода Александр Яблоновський звертається до львівського магістрату з проханням про справедливе і швидке вирішення суперечки свого підданого Езри Якубовича з львівським передміщанином, який свідомо затягує судовий процес. Автор обіцяє вдячність і взаємну послугу за прихильний розгляд справи з огляду на його протекцію.

Миколай Яблоновський відповідає на докори адресата щодо нечастого надсилання листів, запевняючи у своєму постійному звітуванні. Він повідомляє про нічні наради щодо диспозиції війська та відсилає за подробицями до пана підстолія.

Миколай Яблоновський сповіщає руського воєводу про відкладення львівської комісії, прибуття достойників, зокрема краківського воєводи та номіната хелмінського, а також про очікування на посланця від князя Радзивілла. Згадує також про термін судового розгляду справи пані Красносельської та проведену нараду в краківського воєводи.

Миколай Яблоновський надсилає руському воєводі загублену раніше копію листа ксьондза Сомолінського та пояснює затримку у Львові Яцента, який копіює позичену картину святої Вероніки з Христом. Він також повідомляє про місцеві візити та про смерть більш ніж столітнього старезного виноградаря.

Миколай Яблоновський сповіщає руського воєводу Яна Станіслава Яблоновського, що немає нових звісток про татар, окрім тих, які передав стражник. Він також переказує слова щодо можливого приїзду адресата, а також стосовно витрат і коней.

Миколай Яблоновський повідомляє руському воєводі про відсутність певних відомостей щодо пересування татарських військ, а також про підозрілі й, імовірно, неправдиві чутки, привезені посланцем. Він також сповіщає про відіслання кореспонденції від подільського воєводи та жидачівського старости і про передачу вакантної хоругви графу Тарновському.

Миколай Яблоновський надсилає руському воєводі Яну Яблоновському поточні поштові новини та звіт дворянина Фопчевського, який повернувся з Дрездена від короля та королеви. Повідомляє про смерть ольштинського каштеляна та про розчарування посланця через відсутність винагороди за супровід татарина.

Миколай Яблоновський розповідає руському воєводі Яну Яблоновському про щоденні події у Львові, зокрема про візит ченця, який повернувся з Персії, та звістки про здоров'я великого коронного маршалка. Він також згадує про листи від віленського воєводи, вступ брата капітана Домбровського до бернардинів і смерть винуватця бунту в Олешичах.

Миколай Яблоновський надсилає копії поштових новин і повідомляє про поточні події зі Львова, зокрема про смерть літнього Курдвановського та відпуст французького домініканця. Він також сповіщає про почуті вісті про смерть, серед іншого, графа Кінського та люблінського хорунжого Жеховського.

Миколай Яблоновський повідомляє Яна Яблоновського про наближення орди під Кам’янець та закликає його терміново прибути у зв’язку із загрозою і поверненням посла з переговорів. Згадує також про допит художників, які робили копії картин, та надсилає додане листування.

Автор розпочинає листування через полковника Камінського, сповіщаючи брата про брак важливих новин із Порицька. Також описує перебування у Львові, розраджування засмученої після розлуки Її Милості, вдалу витівку з браслетом і конфіденційне прохання Камінського.

Олександр Ян Яблоновський виправдовується перед Яном Яблоновським за затримку з листуванням великою зайнятістю під час візиту белзького воєводи до Львова. Він розповідає про зустрічі з коханою Маріанною, нічні візити до неї з дозволу воєводи, а також про перебіг конфіденційних примирливих розмов і родинних суперечок.

Олександр Ян Яблоновський повідомляє братові про маневри військ Августа II та іноземних підкріплень проти прибічників принца де Конті, а також про фінансові труднощі, що стримують виступ коронного війська. Просить адресата зберегти таємницю та спалити листа після прочитання.

Александр Ян Яблоновський повідомляє братові Яну про безперервні заворушення в таборі під Вижнянами та планований на поточний тиждень виступ війська, розпитуючи про його наміри приєднатися до походу. Він також згадує про скаргу краківського воєводи до короля на порушення гетьманських повноважень під час призначення командування прикордоння.

Олександр Ян Яблоновський повідомляє братові про політичні та військові події з Кракова за участю короля, а також про визнання монарха прусськими містами. Надсилає коня для випробування і просить виплатити посланцеві сто битих талерів у рахунок боргу.

Александр Ян Яблоновський розповідає братові Яну Станіславу про перебування данського королевича у Львові та про докори батька через несподіваний від'їзд адресата. Він також повідомляє про фінансові питання, клопоти довкола листа до Замойського та про звістки від Анікіні щодо виплати семи тисяч червінців.

Збережена адресна картка відправлення, адресованого воєводі руському Яну Станіславу Яблоновському, який перебував у Мостиськах.

Олександр Ян Яблоновський сповіщає брата про вісті з Варшави та Литви, варшавські карнавальні розваги й клопотання короля щодо оперного співака від жидачівського старости. Застерігає щодо повідомлень про наближення татарської орди, запрошує брата з'їхатися перед масницею та згадує про клопоти із запрошенням художника.

Александр Ян Яблоновський повідомляє братові, волинському воєводі, про остаточний виїзд у подорож до Буська, куди планує прибути в п'ятницю на обід. Він також висловлює велике нетерпіння в очікуванні швидкої зустрічі та розмови.

Александр Ян Яблоновський передає братові та його родині щирі вітання безпосередньо перед своїм від'їздом на нічліг до Заричова й сповіщає про швидку зустріч. На берегах просить переказати новини про наміри короля, а також згадує про лист від старости богуславського.

Александр Ян Яблоновський запитує брата Яна Станіслава про плани подорожі з Сокаля до Львова і запрошує його до Буська, пов'язуючи з цим свій власний виїзд до Львова. Принагідно бідкається на низку господарських прикрощів і передає вітання від родини.

Александр Ян Яблоновський сповіщає брата про втрату двох великих діамантів зі смарагдової прикраси дружини і просить про обережні пошуки та розслідування серед євреїв і золотарів. Він також торкається питання купівлі кофсурського зерна, просить надіслати книжку для читання та сповіщає про свій приїзд до Львова.

Олександр Ян Яблоновський щиро вітає Яна Яблоновського та його дружину зі святами й Новим роком. Він також просить брата повідомити найсвіжіші новини щодо публічних і приватних справ, звертаючи особливу увагу на питання, які можуть стосуватися його самого.