Каталог джерел

Молдавський господар Стефан Великий підтверджує львівським купцям, а також купцям руських і подільських земель давні торговельні вольності та встановлює детальні митні тарифи в митницях на території Молдови. Документ також надає їм право утримувати купецький дім у Сучаві та гарантує захист товарів від конфіскації.

Августин Бєльський звертається до президента Львова Житкевича та міської влади з проханням виділити міського слугу й сурмача для публічного оголошення про вільне шинкування вина. Цей захід має протидіяти неправомірним заборонам, накладеним старшиною львівського кагалу, які завдають збитків земському скарбу.

Король Сигізмунд I Старий підтверджує привілей короля Олександра Ягеллончика, який дозволяє катедральній капітулі у Львові викупити село Черкаси в орендарів. Підтверджені маєтності назавжди інкорпоруються до посагу львівської митрополичої капітули.

Львівський архієпископ Бернард Вільчек підтверджує і трансумує документ львівського земського суду щодо продажу подільським воєводою Мартином Каменецьким та його дружиною Ядвігою річного чиншу з мит і рибальства в Залізцях та Олеську. Архієпископ призначає та фундує цей дохід на утримання вічної лампади перед Пресвятими Дарами у Львівській катедрі, святі меси та забезпечення церковної служби.

Ж. де Гарсталь звертається до волинського воєводи Яна Яблоновського з проханням про заступництво перед його батьком, каштеляном краківським, з огляду на ворожі дії та фінансові претензії з боку герцога курляндського. Він також запевняє адресата у своїй незмінній повазі та відданості всьому родові Яблоновських.

Документ перемишльського підкоморія Станіслава Гербурта з Фульштина та перемишльського войського Мацея Богуського, який підтверджує проведення огляду на місці, визначення меж і насипання межових курганів (копців) між селами Бенькова Вишня, Ятвяги і Сихтаровичі та селом Мильчиці. Межову суперечку розглянуто на прохання дідичів згаданих маєтностей.

Францішек Заорлічний повідомляє Станіслава Сунського про завершення столяром робіт над шафою для руського воєводи, пояснюючи, що затримка виникла через тяжку хворобу ремісника. Просить ухвалити рішення щодо передачі меблів перед Великоднем, а також переказує прохання майстра дослати відсутні деталі.

Альчід Каттіні звертається до канцлера Яна Малаховського з проханням наказати львівському магістрату виплатити борг у розмірі 330 червоних золотих разом із відсотками з майна покійного камердинера Естри. Автор меморіалу наголошує, що його боргова вимога виникла до одруження боржника і повинна мати першість перед записом на користь удови.

Львівський архієпископ Владислав Лубенський повідомляє магістрат Львова про перенесення на раніший термін дати свого інгресу до кафедрального собору — на 3 серпня 1758 року — згідно з волею короля. Він звертається до міської влади з проханням підготувати відповідний супровід та зручний прохід за маршрутом урочистостей.

Король Ян Казимир на знак визнання вірності та жертовності Львова під час воєн зрівнює місто та його громадян у правах, вольностях і шляхетських привілеях із Краковом і Вільном. Львівські міщани отримують право брати участь у королівських елекціях, бути присутніми на сеймах, а також вільно набувати у власність і посідати земельні маєтності.

Король Михайло Корибут Вишневецький підтверджує на прохання сеньйорів вірменської нації привілей Яна Казимира 1661 року, який зрівняв місто Львів та його громадян римо-католицького, вірменського і грецького обрядів у правах та прерогативах із Краковом і Вільном. Львівські міщани отримують і зберігають шляхетські права, зокрема право брати участь у королівських виборах, купувати земельні маєтності та мати сеймове представництво.

Станіслав Понятовський наказує комендантові гарнізону втрутитися, звернувшись до ректора єзуїтів та магістрату у зв'язку з нападами студентів на львівських євреїв. Він доручає привести цехи в стан готовності й у разі ескалації заворушень стріляти бойовими набоями.

Я. Скшетуський відкидає звинувачення львівської влади щодо незаконного захоплення міського валу і пояснює, що поставив паркан біля свого маєтку винятково для захисту схилу від осипання. Він висловлює готовність перенести огорожу відповідно до меж придбаної власності, щойно магістрат здійснить їх офіційне розмежування.

Я. Скшетуський звертається до влади Львова з проханням якнайшвидше призначити через підканцлера комісію для розслідування висунутих проти нього претензій. Він висловлює бажання якнайскоріше відбілити своє добре ім'я та відновити давні дружні взаємини з магістратом.

Август Олександр Чарторийський застерігає президента і магістрат Львова від планованого міським поспільством і студентами нового нападу на євреїв. Він наказує міській владі дисциплінувати цехи й негайно карати бунтівників під загрозою притягнення до відповідальності всього міста.

Август Олександр Чарторийський повідомляє владу Львова, що наказав панові Корчинському припинити претензії щодо спірної міської землі. Водночас він просить конкретизувати решту звинувачень проти Корчинського, обіцяючи вжити справедливих заходів.

Август Александр Чорторийський дякує владі міста Львова за доброзичливі віншування, надіслані з нагоди свят. У відповідь він висловлює місту та його мешканцям побажання процвітання та довгих років життя.

Август Олександр Чорторийський дякує владі міста Львова за надіслані привітання. У відповідь він висловлює побажання процвітання столичному місту та всім його мешканцям.

Руський воєвода Август Олександр Чарторийський дякує владі Львова за пам'ять і прихильність з нагоди минулих свят. Він висловлює місту та його жителям побажання незгасної слави, процвітання й довгих років достатку, запевняючи у своїй незмінній зичливості.

Август Олександр Чарторийський дякує владі Львова за пам'ять і висловлює їй та мешканцям міста побажання благополуччя в Новому році. Водночас запевняє у своїй незмінній прихильності та готовності бути корисним.

Август Олександр Чарторийський дякує владі міста Львова за повсякчас виявлену до нього прихильність. Водночас він висловлює побажання благополуччя райцям, а також успішного розвитку й тривалого розквіту міста.

Август Олександр Чарторийський дякує владі Львова за пам'ять і прихильність, виявлені з нагоди свят. Він висловлює магістрату та всім жителям міста побажання добробуту й щасливого Нового року, запевняючи у своїй незмінній готовності допомагати.

Август Александр Чарторийський дякує владі міста Львова за надіслані новорічні привітання. У відповідь висловлює побажання процвітання та довгих років життя для всього міста та його мешканців.

Август Олександр Чарторийський відповідає владі Львова на скарги щодо підвоєводи Скшетуського, відкидаючи звинувачення в неправомірних діях та стаючи на захист його честі й належної йому платні. Він також повідомляє, що підвоєвода готовий домагатися справедливості й сатисфакції правовим шляхом через поданий проти нього маніфест.

Август Александр Чарторийський рекомендує владі Львова іноземця Кароля Гампеля, прохаючи про прийняття його до міського права. Він також звертається з проханням надати йому перевагу в отриманні дозволу на ведення торгівлі та влаштування редутів.

Август Олександр Чарторийський повідомляє львівський магістрат про неможливість прибуття підвоєводи Скшетуського у початковий термін через поважні обставини. Він призначає новий термін встановлення такс на 24 жовтня і просить міську владу підлаштуватися під цю зміну.

Август Александр Чорторийський наказує львівській міській владі розмістити гарнізон у межах міста — у християнських та єврейських будинках. Водночас він звільняє міщан від сплати зборів на користь капітана Кудельського, однак відмовляється повернути спірну хвіртку, зайняту артилерією.

Август Олександр Чарторийський дякує львівському магістрату за надіслані віншування на прийдешній рік. У відповідь він зичить міській владі та всім жителям процвітання й безперервного розвитку.

Воєвода руський Август Чарторийський дякує владі міста Львова за надіслані привітання з нагоди Різдва Христового. Він висловлює взаємні побажання процвітання в новому році для всього міста та його мешканців і засвідчує свою незмінну готовність допомогти.

Воєвода руський Август Чарторийський висловлює владі та мешканцям Львова вдячність за пам'ять і надсилає новорічні побажання процвітання та достатку. Він також запевняє у своїй незмінній прихильності та готовності до послуг.

Воєвода руський Август Чарторийський дякує владі Львова за пам'ять і складає їй та всім мешканцям міста щирі побажання на новий рік, що розпочався. При цьому він запевняє у своїй повсякчасній та незмінній прихильності.

Адам Казимир Чорторийський дякує владі Львова за надіслані вияви прихильності та доброзичливі запевнення. Водночас він запевняє у своїй незмінній готовності сприяти місту та його магістрату.

Адам Чарторийський дякує президентові та раді міста Львова за надіслані вітання з нагоди свят Різдва Христового. У відповідь він висловлює райцям взаємні побажання всілякого благополуччя в Новому році.

Юзеф Чарторийський звертається до львівського підвоєводського судді Куренловича з проханням посприяти у стягненні боргу за мед, узятий у борг матір'ю пані Козловської. У цій справі він відправляє до Львова свого орендаря разом зі слугою.

Великий канцлер литовський Михайло Фридерик Чарторийський повідомляє магістрат Львова про заступництво перед великим канцлером коронним. Він запевняє міську владу в обіцянці пильнувати непорушність їхніх прав і привілеїв.

Казимир Чечевич звітує львівським райцям про свої клопотання перед коронним канцлером та іншими вельможами у міських справах і в суперечці з паном Хмелецьким. Повідомляє про необхідність залишити синдика у Варшаві й висловлює настійне прохання надіслати додаткові кошти та судові документи.