Каталог джерел

Король Владислав Ягайло надає капітулі митрополичої церкви у Львові село Вербіж у Львівському повіті на утримання десяти новофундованих ним каноніків. Документ детально перелічує приналежності маєтку та дозволяє капітулі облаштувати став на річці Дністер.

Руський воєвода Анджей Одровонж засвідчує тимчасове розмежування маєтностей львівської капітули в селі Вербіж та володіння шляхтича Берила в Малій Горожані, здійснене делегованими комісарами під загрозою сплати вадіуму. Остаточне встановлення меж відкладено до особистого огляду воєводи.

Королівські комісари Казимира IV Ягеллончика здійснюють розмежування села Вербіж, що належить капітулі катедральній у Львові, від маєтностей Колодруби та Ричигів, орендованих Яном із Яцимира. Визначені ґрунти, ліси та доходи присуджуються львівській капітулі на праві вічного володіння.

Король Сигізмунд I Старий підтверджує на прохання львівської катедральної капітули документ королівських комісарів від 1463 року про розмежування капітульного села Вербіж та королівських сіл Рожана і Речичани. Підтвердження закріплює за капітулою спірні землі, ліси, чагарники та доходи згідно з насипаними межовими курганами-копцями.

Король Сигізмунд I Старий підтверджує грамоту королівських комісарів від 1533 року, яка встановлює детальний розподіл меж між селом Вербіж, належним львівській капітулі, та королівськими маєтностями Демня, Дроговиж і Устя, що перебували в оренді Павла Тарла. Документ описує проходження кордону, позначеного 32 курганами-копцями та зарубками на деревах, а також закріплює за капітулою права на води річок Зубра, Щирець і Дністер.

Королівські комісарі, призначені королем Сигізмундом I, провели розмежування та насипання межових курганів (копців) між королівськими селами в оренді (тенуті) Миколая Дідушицького та Миколая Одновського й володіннями митрополичої капітули у Львові. Рішення ухвалено на підставі пред'явленого документа про розмежування 1463 року та присяжних свідчень найстаріших свідків.

Король Сигізмунд II Август підтверджує привілей короля Владислава Ягайла від 1433 року, який надає заснованим ним канонікам львівської катедральної капітули село Вербіж у Львівському повіті разом з усіма прибутками, лісами вздовж Дністра та митом. Документ гарантує капітулі вічне володіння цими маєтностями, а також право насипати греблі та будувати стави.

Король Сигізмунд II Август затверджує комісарський акт, що встановлює лінію кордонів між королівськими селами та маєтностями львівської митрополичої капітули. Документ надає вічної юридичної сили постановам комісарів, призначених раніше Сигізмундом I Старим.

Король Сигізмунд II Август підтверджує львівській митрополичій капітулі право стягувати мостове та гребельне мито в селі Вербіж, первісно надане Владиславом Ягайлом, а також встановлює детальний тарифікатор зборів, призначених на необхідний ремонт доріг, гребель і мостів.

Авторка передає вітання кумові, висловлює занепокоєння через його похитнуте здоров'я та пояснює відсутність особистих відвідин жахливим станом доріг. Вона також розповідає про розмову з пані Годлевською щодо огляду покоїв у кам'яниці перед ухваленням остаточного рішення.