Каталог джерел

Вармінський єпископ і канцлер Анджей Хризостом Залуський надсилає з Торуня руському воєводі новорічні віншування. Він також повідомляє про прибуття хелмінських єпископа та воєводи на аудієнцію до короля та про спільний обід при монаршому дворі.

Вармінський єпископ Анджей Хризостом Залуський повідомляє руському воєводі Яну Станіславу Яблоновському про зрив генерального сеймика Королівської Пруссії в Мальборку, до чого призвели взаємна неприязнь і суперечки за маршалківську палицю. Він також згадує про напруження навколо призначення комісарів для гліберни та питання індигенату.

Юзеф Потоцький надсилає ординанс, що забороняє розташування війська на землях шпиталю св. Станіслава, задовольняючи прохання деканату. Принагідно він сповіщає скорботну новину про кончину свого дядька, примаса Теодора Потоцького.

Ксьондз Теодор Потоцький засвідчує коротку повагу Яну Станіславу Яблоновському, покликаючись на раніше викладені відомості. Водночас він перепрошує за стислість листа через цілковитий брак часу.

Ксьондз Теодор Потоцький звертається до Яна Станіслава Яблоновського з проханням підтримати клопотання свого родича й домочадця, пана Мілевського, щодо посади, пов'язаної з підляськими справами. При цьому він покликається на попередні заходи та заступництво під час сеймику.

Ксьондз Теодор Потоцький запевняє руського воєводу Яна Станіслава Яблоновського у своїй повазі та готовності до послуг, згадуючи про листування та внесення записів до поборових книг. Лист завершується вітаннями та формулами ввічливості, датованими з Варшави.

Єпископ Теодор Потоцький переконливо просить руського воєводу Яна Станіслава Яблоновського про втручання та підтримку у справі Хелмінського єпископства, скаржачись на брак засобів до існування. Він застерігає, що без допомоги адресата зазнає остаточного краху.

Ксьондз Теодор Потоцький скаржиться Янові Станіславу Яблоновському на труднощі в захисті честі свого походження від звинувачень у Римі, а також на пов'язані з цим величезні витрати й борги. Він також згадує про весілля, організоване белзьким воєводою, та про відсутність запрошення на нього.

Ксьондз Теодор Потоцький повідомляє руському воєводі про державні негаразди, зокрема про здачу Ельблонга та небезпеку під Торунем. Він наполегливо закликає адресата прибути й зарадити лихам Речі Посполитої та питанням юрисдикції.

Ксьондз Теодор Потоцький надсилає Яну Станіславу Яблоновському привітання з нагоди свята Різдва Христового та побажання процвітання родові. Він також сповіщає про подружні чвари белзької воєводини, обіцяючи незабаром приїхати до Львова й особисто розповісти про справи.

Теодор Потоцький виправдовується перед руським воєводою Яном Станіславом Яблоновським через неможливість негайного виїзду з причини наказу матері щодо спільного святкування руського Святвечора та справ, пов'язаних з унією. Він обіцяє вирушити негайно після богослужіння й надолужити цю затримку цілоденною службою.

Теодор Потоцький повідомляє про труднощі з виїздом до Варшави та затримки у залагодженні справ, доручених йому руським воєводою. Обіцяє надіслати детальні відомості наступною поштою та не радить адресатові приїздити.

Теодор Потоцький звітує руському воєводі Яну Станіславу Яблоновському про суперечки й відносини з паном генералом, а також про заходи жидачівського старости. Він також повідомляє про поступ у справі отримання консенсу та дотримання формальностей, пов'язаних із цесією Мостиського староства.

Єпископ Теодор Потоцький повідомляє руському воєводі поточні вісті з Варшави, згадуючи про настрої при дворі, нещасний випадок із паном генералом та військові справи, пов'язані з евакуацією Кам'янця-Подільського. Сповіщає також про очікування рішень з Апостольської столиці та про світські плітки й заплановані шлюби.

Теодор Потоцький виправдовує неможливість зустрічі з генералом поганим станом свого здоров'я, викликаним невдачами у справах, через що йому довелося пустити кров. Він також згадує про неправдиві чутки та брак достовірних відомостей про останні події.

Хелмінський єпископ Теодор Потоцький вітає руського воєводу Яна Станіслава Яблоновського зі щасливим поверненням із подорожі та надсилає йому обіцяних поморських коней для подолання дорожніх труднощів. При цьому він запевняє у своїй готовності до подальших послуг на кожен заклик адресата.

Єпископ Теодор Потоцький висловлює радість з приводу щасливого повернення руського воєводи до країни та доброго стану його здоров'я після обтяжливої подорожі. Він також торкається питання планованої поїздки до Варшави, а також публічних і сеймових справ.

Хелмінський єпископ Теодор Потоцький повідомляє львівського райцю Крупінського про успішне заступництво короля перед генералом Крассау та наказує виплатити пред'явникові листа суму в талерах. Під текстом міститься розписка про отримання частини суми, складена у Львові Антонієм Макожевським.

Примас Теодор Потоцький схиляє львівський магістрат до мирового вирішення суперечки з коронним крайчим і припинення судових процесів щодо прикрого інциденту. Він закликає прийняти запропоновану компенсацію замість того, щоб вимагати суворих кримінальних покарань для слуг шляхтича.

Гетьман Станіслав Ян Яблоновський докоряє синові Яну Станіславу за публічну образу коронного референдаря Станіслава Щуки та погрози заблокувати йому індигенат у Пруссії. Батько додає сповнену жалю скаргу скривдженого й наказує синові вгамувати мстивість, зберігати обачність та якнайшвидше примиритися з референдарем у Варшаві.