Каталог джерел

Король Казимир Великий надає мірошникові Конраду з Пруссії та його законним спадкоємцям третину спорудженого ним млина під Львовом разом із третьою частиною прибутків, регулюючи водночас частки покриття витрат на ремонт і підпорядковуючи його міському праву Львова.

Королева Польщі Ядвіґа підтверджує та поновлює грамоту колишнього старости руського Яна від 1371 року про надання села Годовиця у Львівському дистрикті каплиці св. Івана та монастирю василіян на передмісті Львова. Це надання було здійснене за упокій душі покійного Петра, колишнього власника цього маєтку.

Флоріан із Коритниці, львівський староста і віслицький каштелян, засвідчує продаж села Освиця разом із дворищем Юрія, званим Креблово Жечиці, здійснений сандомирським підстолієм Петром Влодковичем із Харбіновиць на користь Яна з Зубри за суму 120 кіп руських грошів.

Документ посвідчує продаж і вічну поступку (резигнацію) села Освиця разом із дворищем Креблово Станіславом Ламбертовичем на користь сандомирського підстолія Петра Влодковича з Харбиновичів за 120 кіп руських грошей. Львівський староста Флоріан із Коритниці затверджує правочин та взяте продавцем зобов'язання юридично захистити покупця від можливих претензій з боку родичів.

Король Казимир IV Ягеллончик підтверджує духовенству та шляхті руських земель чинні права й імунітети, запроваджуючи водночас додаткові постанови щодо, зокрема, місцевого судочинства, митних звільнень і процедури щодо селян-кметів. Він також забороняє стягнення незаконних мит та ухилення купців від визначених торговельних шляхів.

Львівський суддя Петро з Браниць та підсудок Ян із Вонсоша засвідчують королівський вирок, який забороняє неповнолітнім синам покійного Проця з Васючина стягувати мито у Васючині під загрозою сплати вадіуму в розмірі 16 гривень. Питання законності стягнення мита відкладено до досягнення дітьми повноліття внаслідок скарги Миколая Бжимухи.

Король Сигізмунд I на прохання львівського архієпископа Бернарда Вільчека підтверджує вирок короля Владислава Ягайла від 1422 року, що врегульовує розмір щорічних зборів на архієпископський стіл, які сплачують на святого Мартина кметі та поселенці німецького права у Львівській дієцезії. Документ встановлює постійний розмір цієї повинності у шість широких грошів з кожного посіданого лану, за винятком львівських поселенців, які сплачують по одному вярдунку.

Король Сигізмунд I Старий надає владі та міщанам Львова право стягувати нове мостове мито в розмірі двох денаріїв з кожного вола, якого женуть на продаж, звільняючи від цієї сплати львівських міщан. Отримані доходи мають призначатися на постійне утримання та ремонт мостів довкола міста задля забезпечення безпечного проїзду купців і подорожніх.

Король Сигізмунд I Старий дозволяє митрополичій капітулі у Львові призначити законного прокуратора для представництва її самої та її підданих перед усіма світськими судами Королівства Польського. Монарх гарантує вічну чинність усіх юридичних дій, вчинених цим повіреним.

Король Сигізмунд II Август підтверджує давній звичай стягнення міськими брамниками у Львові плати у вигляді одного поліна дров та в'язки сіна чи соломи з кожного воза і саней, що в'їжджають до міста. Натомість вартові брам зобов'язані підтримувати чистоту проїздів і забезпечувати зручний в'їзд до Львова.

Король Сигізмунд III Ваза підтверджує вирок архієпископа Яна Димітра Соліковського та угоду, укладену між львівською митрополичою капітулою і магістратом міста Львова у суперечці про патронат над препозитурою шпиталю св. Духа. Згідно із затвердженою угодою львівські райці зберігають право презенти на препозитуру, обираючи кандидата з-поміж каноніків, а капітула зобов'язується підтримати надання магістрату права презенти на другу канонію для вченого священнослужителя.