Каталог джерел

Ян Теодорович просить Артура Форбса терміново надіслати до Клужа засвідчене львівським магістратом та грецькими купцями свідоцтво про борг убитого Мартона Ліпія. Вдова покійного відмовляється визнати зобов'язання через відсутність збереженого боргового розписку (скрипту).

Катажина Фелькерзамб сповіщає свого брата, Яна Яблоновського, про передачу його листа королеві Марії Казимирі та про отримання її заступництва перед кам'янецькою пані. Через ослаблене здоров'я монархиня не змогла особисто відповісти, однак передала воєводі щирі вітання.

Йоганн Фарквар повідомляє Артура Форбса про труднощі зі стягненням заборгованості з боржників та про сподівання на швидкі виплати від пана Окреша та Йонеля Люста після повернення капітана Чамберса із сеймику. Також сповіщає про очікування на прибуття пана Робертса і про листи та копії документів, передані через посланців.

Йоганн Фарквар повідомляє Артура Форбса про від'їзд пана Роберта на візитацію та передає листи, що надійшли зі Львова й Самбора. Він також переказує прохання пана Ярсарського якнайшвидше відіслати посилку до Львова.

Купецький рахунок Артура Форбса від квітня 1687 року у Львові, що підсумовує його дебіторську та кредиторську заборгованість від торгівлі вином, шафраном, продовольством, а також за позиками і транспортними витратами. Запис містить баланс боргу та витяг із попередніх транзакцій, зареєстрованих у Перемишлі та Львові в 1686 році.

Йоганн Фаркгар звітує про торговельні операції з саф'яном і воском та організацію перевезень до Вроцлава і Ґданська. Він також повідомляє про наростання конфлікту краківського магістрату та єпископа з лютеранами, яким загрожує вигнання з міста або спалах бунту.

Йоганн Фарквар інформує Артура Форбса про краківські вексельні розрахунки, продаж сап'яну та успішне отримання партії лейпцизьких товарів. Він також згадує про звернення до короля у справі ув'язненого пана Ніколаєва та передає прохання шведського резидента.

Йоганн Фарквар повідомляє Артура Форбса про успішне отримання вантажу від візника та складні цінові переговори з шевцями, які купують сап'ян. Він також сповіщає про торговельні дії конкурентів, листування від купців і королівські розпорядження щодо краківського магістрату.

Йоганн Фаркгар повідомляє Артура Форбса про від'їзд пана Роберта на богослужіння та надсилає замість нього додані листи і три газети для адресатів у Ярославі та у Львові.

Людвік Фантуччі висловлює радість з приводу одужання Мацея Гайдера після перенесеної хвороби та надсилає йому в дарунок атлас на знак вдячності за львівську гостинність. Він також повідомляє, що в їхній спільній справі більше немає потреби вживати подальших заходів через заяву пана Замойського, та розпитує про стан справи пана Садомського.

Ротмістр Фаленський від імені сконфедерованого війська закликає львівських райців особисто прибути до табору під Щирцем із підготовленими грошима замість того, щоб вести переговори через посередників. Він обіцяє, що після сплати належної суми негайно видасть ординанс із наказом солдатам залишити зайняті території.

Кшиштоф Фабритц повідомляє Артура Форбса, що довірені йому три сувої полотна все ще перебувають у Варшаві через брак візників. Він запевняє, що відішле товар до Ярослава за першої слушної нагоди, щойно його отримає.

Примас Якуб Уханський висловлює підтримку львівським міщанам, які протестують проти нав'язуваних шляхтою каптурових судів, і радить твердо стояти на своєму спротиві. Він також запевняє, що надіслав листа до руського воєводи з проханням захистити міські права до обрання нового монарха.

Мацей Юзеф Устрицький повідомляє Яна Яблоновського про невдачу своїх клопотань при королівському дворі у Кракові та дякує за опіку, яку той надавав досі. Він просить воєводу виявити терпіння й утриматися від раптового відібрання оренди в Лашках, обіцяючи зустрітися особисто під час з'їзду у Львові.

Мацей Юзеф Устрицький просить Яна Яблоновського не віддавати оренду маєтку іншій особі до оголошеної комісії, зазначаючи, що раптове відібрання оренди завдасть йому відчутних збитків. Він заявляє про готовність особисто порозумітися і надалі тримати оренду на повне задоволення воєводи.

Мацей Юзеф Устрицький пояснює руському воєводі, що через свою відсутність не знав про спробу розквартирування війська в Ляшках за гетьманською асигнацією. Він запевняє, що негайно віддав розпорядження не чинити перешкод діям офіціала воєводи.

Мацей Юзеф Устрицький повідомляє руського воєводу Яна Яблоновського про прибуття до Ляшок солдатів по гіберну та на постій, що є надто великим тягарем для місцевої громади. Скаржачись на брак прибутків через селянські бунти, автор просить про виплату обіцяної компенсації за озимину.

Василь Устрицький просить львівський магістрат передати справу пана Крупінського проти пані Домінікової з синами та священника Стефана Вишинського до суду першої інстанції. Він обґрунтовує це необхідністю допиту місцевих свідків, доставлення яких до Львова призвело б до втрати часу та значних труднощів.

Станіслав Усман звертається до бурмистра Львова з проханням з'ясувати справу срібла жовківського костелу, забраного зі львівського архіву під час турецької облоги. Він повідомляє про особисту зацікавленість короля Яна III Собеського у поверненні коштовностей і просить зібрати відомості від львівських райців.

Замойський магістрат за дорученням єпископа-ординарія звертається до влади Львова з проханням з'ясувати долю Альберта Вітковського, який сім років тому покинув дружину Маріанну Глінкевичівну. Влада Замостя просить провести опитування серед львівських ремісників і повідомити, чи розшукуваний живий і чи перебуває в місті.

Міхал Урбанський повідомляє владі Львова про успішне вирішення доручених трибунальських справ і застерігає від надання позик і товарів військовим. Крім того, він порушує питання коштів на ремонт приміських доріг і мурів, сповіщаючи про свій виїзд на судовий з'їзд у Літовищах.

Стефан Урбановський повідомляє Яну Яблоновському про настрої навколо прийдешнього сеймику та засідань Радомської комісії. Він також сповіщає про клопоти з норовистим братом Валентієм, який після сварки з батьком знайшов у нього прихисток, і просить у разі потреби видати нову довіреність.

Стефан Урбановський звітує руському воєводі Яну Яблоновському про скарбові справи та бурхливий перебіг сеймику в Познані. Повідомляє про протестації рокошан, блокування зачитування листів магнатів та відвернений шабельний напад на познанського воєводу.

Стефан Урбановський повідомляє воєводі Яну Яблоновському про фінансові питання, отримання асигнацій та про від'їзд свого брата. Він розповідає про підготовку до сеймику, пересування військ, політичні настрої та суперечки з протестантами, які домагаються нових конституцій.

Войцех Урбановський сповіщає Францішка Квалковського про відправлення трьох скринь із документами до Львова та про заходи щодо зміни місця вирушення хоругви з Мостиськ. Він також торкається питань фінансових розрахунків, труднощів із позикою від пана Гродзицького та повідомляє про стан здоров’я домашніх і коней.

Войцех Урбановський виправдовує хворобою відсутність листа від спільного покровителя, дякує адресатові за надіслані сірку й залізо та обговорює кравецькі справи. Також передає низький уклін від дам, які перебувають у Підкамені, зокрема від панни Чаплічанки.

Войцех Урбановський повідомляє руського воєводу про справи, пов'язані з неврученим листом до мечника, та про заплановану його братом закупівлю сукна під Лешном. Він також сповіщає про згасання місцевих заворушень і відступ прибічників принца де Конті після вступу на посаду нового каліського воєводи.

Войцех Урбановський виправдовується перед руським воєводою за нерегулярне листування, спричинене подорожжю, і переказує почуті чутки про нібито бунт краківського каштеляна проти короля. Він також пояснює стан виконання доручених йому справ, зокрема закупівлі кробського сукна, та сповіщає про свій швидкий приїзд.

Валентій Урбановський повідомляє воєводі Яну Станіславу Яблоновському про труднощі з доправленням файфра до Львова та про затримку в отриманні обіцяного сукна. Він також згадує про непевні розрахунки за волів і про майбутній сеймик у контексті запланованої комісії.

Валентій Урбановський сповіщає гетьману про наймання зі Сілезії флейтиста (файфра), ціни на інструменти й сукно в Лешні, а також про неприємності з батьком, який перехопив панський лист. Дописані на берегах інструкції Яблоновського наказують утриматися від купівлі інструментів і категорично відмовитися від сукна від познанського воєводи.

Валентій Урбановський повідомляє воєводі про труднощі зі стягненням коштів від пана Вольського та про умови позики, висунуті паном Бартолді. Очікуючи в Торуні на пошту, він просить вказівок щодо отриманих грошей і подальших дій.

Валентій Урбановський повідомляє руському воєводі про марне очікування в Торуні на поручника для отримання асигнати та врегулювання фінансових справ. Він також інформує про домовленості, досягнуті з паном Бартольді та паном Вінарським щодо виплати й погашення суми частинами в Ґданську.

Валентій Урбановський повідомляє про повернення з Торуня до Свеця й заявляє про готовність перевезти гроші власними кіньми. Він також інформує, що кошти від пана Бартолді очікують на перерахунок у Гданську, де пан Вінарський чекає на подальші розпорядження.

Томаш Улятовський повідомляє волинського воєводу Яна Станіслава Яблоновського про стан здоров'я його дружини, яка непокоїться через розлуку з чоловіком. За докладними відомостями щодо домашніх справ та сьродського сеймика відсилає до усної розповіді буського скарбника.

Томаш Уєйський повідомляє Мацея Гайдера про фінансові питання та розрахунки із синдиком щодо коштів львівських вірмен. Він також просить адресата посприяти у нагляді за закупівлею та відправленням придбаних бочок риби.

Томаш Уєйський дякує Самуелю Кушевичу та панові Гайдеру за зичливість і доставлення відправлення. Він сповіщає про прохолодний прийом дарунку риби, надісланого містом Львовом для канцлера та підканцлера, запевняючи водночас у повсякчасній готовності допомогти.

Кристина Убиш висловлює радість із приводу доброго здоров'я панн Глоговських і бідкається через брак раніших звісток та довіри з їхнього боку. Вона запевняє у готовності зробити будь-які послуги, переказує вітання близьким і засвідчує свою сестринську прихильність.

Урбан Убальдіні надсилає львівському райці Матею Гайдеру запізнілі новорічні побажання та подяку від єзуїтів за подаровані окуляри. Він також обговорює питання заборгованостей, штраф, накладений на його попередника, і труднощі зі стягненням чиншів зі збіднілої шляхти.

Ув'язнена у львівській ратуші Ядвіга Тищинська благає бурмистра та райців про звільнення з-під варти з огляду на наближення пологів. Пропонуючи майнове забезпечення в рахунок боргів, вона застерігає, що дальше ув'язнення призведе до смерті її та ненародженої дитини.

Адам Тшебуховський повідомляє волинському воєводі про прибуття перемишльського єпископа до Ярослава невдовзі після від'їзду адресата. Він також звертається з поклінним проханням про протекцію перед краківським каштеляном щодо прийняття перемишльського підчашого до його корогви.

Анджей Тшебицький пояснює Бєгановському обставини розподілу сенаторських вакансій і запевняє його в королівській обіцянці майбутньої каштелянії. Він також закликає його здійснити тиск на владу Львова, щоб та терміново передала аванс із міської оренди на платню піхоті, яка обороняє Кам'янець-Подільський.

Єпископ Анджей Тшебицький повідомляє Миколая Бєгановського про попереднє надання кам'янецької каштелянії його родичеві Ґродзицькому. Він також торкається питання виплат із львівського акцизу та відсилає адресата у фінансових справах до підскарбія коронного.

Підканцлер Анджей Тшебицький дякує владі Львова за непохитну поставу під час облоги та відданість губернаторові Кшиштофу Гродзицькому. Він застерігає міщан від підступів шведських прибічників і закликає зберігати вірність законному монарху, обіцяючи натомість збереження та розширення міських привілеїв.

Підканцлер Анджей Тшебицький повідомляє владу Львова про згоду короля на надання місту в оренду акцизу та ратушних доходів за умови сплати ста тисяч злотих до кінця січня. Він запевняє райців у своїй підтримці та в уповноваженні скарбового писаря укласти відповідний контракт.

Єпископ Анджей Тшебицький повідомляє владу Львова про підтримку їхніх прохань перед монархом та про відіслання королівського рескрипту через доктора Анчевського. Він також запевняє у незмінній готовності надавати допомогу в справах, що слугують безпеці та благу міста.

Підканцлер Анджей Тшебицький звертається до влади Львова щодо заборгованості за сукно панові Зеделю. Згідно з волею короля наказує сплатити борг із доходів від міських оренд.

Александр Тшебінський, сандомирський декан, дякує бурмистрові та львівським райцям за пересилання грошей, належних підканцлеру від львівського підкоморія. Він висловлює вдячність, готовність до взаємних послуг і просить зберегти до нього подальшу прихильність.

Александр Тшебінський просить бурмистра і райців Львова прихильно розглянути його справу, довірену пану Заленському. Водночас він палко рекомендує Заленського на вакантну посаду радецького писаря, наголошуючи на його високій компетентності та працьовитості.

Коронний референдар Александр Тшебінський радить владі Львова у конфлікті з архієпископом прагнути мирного вирішення справи правовим шляхом, уникаючи силових дій. Він закликає вжити лагідних заходів, аби вберегти місто від подальших утисків.

Референдар Александр Тшебінський заступається перед львівськими райцями за галицьку підсудкову, яка домагається повернення цінного сапфірового персня. Він просить про мирне та швидке вирішення судової справи, зважаючи на справедливість, а також на стан і стать позивачки.