Каталог джерел

Перемишльський єпископ і коронний підканцлер Александр Тшебінський заступається перед радою міста Львова за Роберта Бандінеллі, закликаючи до мирового врегулювання тривалих судових суперечок. Він просить райців поставитися до міщанина зичливо й справедливо, як до людини, заслуженої перед містом.

Юзеф Тхужевський повідомляє львівського президента Еляшевича про підписання межового декрету й радить якнайшвидше забрати документ в арбітра Маждревського для внесення до актових книг. Він також пропонує розпочати вигідні на цей час переговори з отцем суфраганом.

Коронний інстигатор бідкається перед владою Львова, що через недбалість покійного міського посланця, доктора Глушинського, на Радомському трибуналі було змарновано нагоду захистити міські привілеї та звільнити місто від неправомірних фіскальних тягарів. Водночас він запевняє у своїй незмінній прихильності та готовності підтримати Львів за першої слушної нагоди.

Коронний інстигатор повідомляє коронного підскарбія про заходи, вжиті у справі міста Львова, посилаючись на попередні трибунальські рішення. Він звертає увагу на зволікання покійного львівського посла, доктора Глушинського, і передає справу на подальший розсуд адресата.

Ян з Дрогомирів Трублаєвич переказує львівському магістрату волю підканцлера коронного про необхідність прислати до Варшави міського синдика на час засідань комісії, яка розглядає справи міст. Автор пояснює, що через велику завантаженість роботою в Коронній канцелярії він не зможе самотужки представляти всі інтереси Львова, хоча й запевняє у своїй постійній підтримці та відданості.

Вільям Томсон повідомляє Артура Форбса про стан розрахунку боргу в повіреного Гінріха Дьорінга, а також про вжиті заходи та пошук підтримки в сандомирського старости у справі образи й кривд, завданих Робертові Беллу та його слугам. Він також згадує про сплату 50 флоринів за розпорядженням краківської купецької компанії.

Вільям Томсон відповідає з Любліна на лист Джеймса Кармічелла, пояснюючи затримку поспіхом пошти. Він обговорює питання врегулювання грошових зобов’язань, доручення в Артура Форбса та торговельні труднощі, спричинені загальним монетарним хаосом.

Вільям Томсон повідомляє Артура Форбса про вручення відправлення та акцептування векселя Томасом Гордоном із терміном оплати до кінця листопада. Він також сповіщає про заплановану поїздку до Сокаля для врегулювання торговельних справ адресата.

Вільям Томсон повідомляє Артура Форбса про прийняття векселя Томасом Ґордоном та про очікування подальших розпоряджень пана Кармайкла. Він також запевняє, що докладе всіх зусиль у фінансових справах, і висловлює намір виконати доручення адресата в Сокалі.

Вільям Томсон повідомляє Артура Форбса про часткову сплату векселя Томасом Ґордоуном та про дії, вжиті факторами в Сокалі. Він також звертає увагу на складну торговельну ситуацію та брак дзвінкої монети в Любліні.

Вільям Томсон повідомляє Джеймса Кармайкла про кореспонденцію від пана Тейлора та стан стягнення коштів із пана Гордона. Він також запевняє, що докладе зусиль, аби виплатити готівку слузі адресата.

Вільям Томсон повідомляє Артура Форбса про виплату в Сокалі 1000 флоринів за його дорученням і просить про терпіння щодо сплати решти боргу через застій у торгівлі в Любліні. Він також сповіщає про прибуття Томаса Ґордона та його обіцянку невдовзі здійснити вексельний платіж у повному обсязі.

Вільям Томсон повідомляє Артура Форбса, що очікує на приїзд пана Рипінського для передачі грошей та отримання розписки від пана Плінського. Він також сповіщає про труднощі з платежами та ввіряє успішне завершення справи Божому проводу.

Вільям Томсон підтверджує отримання листа від Артура Форбса разом із доданим протестом, обіцяючи терміново передати його на розгляд юристу та покрити необхідні витрати. Він також повідомляє про надіслання подальших юридичних інструкцій через Джона Мейтленда.

Вільям Томсон повідомляє Артура Форбса про заходи, вжиті у зв'язку з його юридичним протестом, зокрема про вручення судових позовів та внесення документів до перемишльських гродських книг. Він також сповіщає про обрання патрона та повноважного представника (пленіпотента) для ведення справи й про витрати, понесені на цей час.

Вільям Томсон повідомляє Артура Форбса про намір передати долучений лист пані Ґордон і заступитися за фінансові справи адресата. Він також згадує про труднощі в торгівлі та невиконані обіцянки купців, які купують шовкові тканини в Ярославі.

Вільям Томсон повідомляє з Любліна про передачу листа пані Ґордон та про труднощі, пов'язані зі стягненням боргу на користь Форбса в люблінському магістраті. Він запевняє, що пильнує інтереси адресата та своєчасно виконає власні фінансові зобов'язання, попри непевні часи й судові негаразди.

Вільям Томсон повідомляє Артура Форбса про призупинення справи пані Гордон у люблінському магістраті та виправдовується за затримки у фінансових розрахунках. Він пояснює свої труднощі численними процесами в Трибуналі, проблемами з боржниками та клопотами з єврейськими факторами, запевняючи, однак, у прагненні повністю задовольнити вимоги Форбса.

Вільям Томсон повідомляє Артура Форбса про стан судової справи пана Гордона та про поточні фінансові питання, зокрема про сплату панові Зелінському за товари Роберта Форбса. Він також обіцяє надіслати близько 100 талерів після повернення належних йому боргів після свят.

Вільям Томсон повідомляє Артура Форбса про призупинення судового процесу пані Ґордон на чотири тижні та роз'яснює розбіжності в давніх торговельних розрахунках. Він заявляє про намір докласти зусиль для здійснення платежу через Александра Бейлі й описує труднощі зі стягненням боргів із боржників.

Вільям Томсон висловлює співчуття через хворобу Артура Форбса, описує труднощі зі здійсненням платежів через монетарну кризу та ненадійність боржника, а також надсилає кореспонденцію для подальшого пересилання. Він також згадує про повідомлення щодо розгрому французького флоту британськими силами.

Вільям Томсон повідомляє Артура Форбса про двотижневе зупинення доказового провадження у справі з пані Гордон. Він радить йому якомога швидше надіслати довіреність довіреній особі в Любліні для забезпечення його вимог.

Вільям Томсон-молодший пише з Ґданська до купця Артура Форбса у Львові з палким проханням передати належні йому гроші напередодні наближення ярмарку. Він благає адресата про фінансову допомогу та доручає його божій опіці.

Войцех Тиравський подає Яношу Кеменю детальний звіт про триденну битву під Берестечком, що завершилася розгромом козацько-татарських сил і здобуттям їхнього табору. Повідомляє також про настрої шляхти, подальший похід короля на Київ та тривожні чутки про дії бранденбурзького курфюрста.

Войцех Тиравський подає Яношу Кеменю детальний звіт про перемогу королівських військ над козаками й татарами в триденній битві під Берестечком. Він також повідомляє про необхідність подальшого перебування при гетьманові Калиновському та переказує табірні відомості про втрати супротивника і настрої посполитого рушення.

Підканцлер Ян Тарновський повідомляє владу Львова про скарги тамтешніх євреїв на кривди та загрозу безпеці, яких вони зазнають. Він пояснює, що затримав видання офіційних королівських мандатів, сподіваючись, що райці самі припинять утиски й забезпечать єврейській громаді спокій.

Підканцлер коронний Ян Тарновський повідомляє бурмистра та раду Львова про затвердження королем міського вироку у справі про поранення брамника. Водночас він закликає райців виявити християнське милосердя та пом'якшити покарання засудженому.

Краківський каштелян Ян Тарновський просить владу Львова видати три гармати, залишені в місті під час колишнього походу проти молдавського господаря Богдана. Він пояснює, що за королівським наказом це озброєння має бути доправлене до визначених замків.

Я. Тарнавський пояснює затримку посланця своєю зайнятістю та повідомляє, що горлицький війт відмовився видати копію свідоцтва для пана Тарабульського, визнавши це непотрібним.

Кароль Тарло дякує владі Львова за привітання та прихильність з нагоди обійняття посади підканцлера коронного. Він запевняє у своїй відданості місту й обіцяє підтримувати його інтереси та львівських делегатів, які перебувають на сеймових засіданнях у Варшаві.

Підканцлер коронний Кароль Тарло закликає владу Львова невідкладно виконати рішення третейського суду у спорі між брацлавським воєводою та львівським міщанином Лясковським. Він наголошує, що ця ухвала була винесена за згодою обох сторін, а подальше зволікання з виконанням шкодить справедливості та репутації магістрату.

Джон Тейлор-молодший повідомляє Артуру Форбсу про надходження вантажу товарів із Вроцлава та плани відправити їх до Львова. Він також просить надати відомості щодо суми в п’ятдесят талерів, якої вимагають краківські босі кармеліти.

Джон Тейлор-молодший від імені господаря підтверджує отримання листів від Артура Форбса й повідомляє, що їх зміст буде взято до уваги. У приписці він передає прохання пам'ятати про закупівлю до ста каменів неочищеної селітри.

Джон Тейлор-молодший підтверджує отримання листа, передає вітання від родини та пана Чалмерса. Також повідомляє про проїзд кур'єра, який везе королю звістку про здобуття Варадина.

Джон Тейлор повідомляє Артура Форбса про безпечне прибуття до Ярослава дорогою до Кракова і просить переслати очікувані листи від дружини та речі, забуті у Львові.

Джон Тейлор повідомляє Артура Форбса про труднощі подорожі до Кракова, а також про передчасну смерть і поховання свого сина у Вельканоці. Він також звертається з проханням про допомогу у здійсненні вексельної операції в Ряшеві та про передачу доданої кореспонденції.

Джон Тейлор повідомляє Артура Форбса про стан торговельних справ, замовлення ферезій та зміну розпоряджень щодо отримання грошей від боржників. Він також сповіщає про свій швидкий від'їзд із Кракова, попри несприятливу дощову погоду.

Джон Тейлор сповіщає Артура Форбса про повернення з Лейпцига та звітує про владнання його торговельних справ, зокрема про складні цінові переговори та питання перевезення товарів через Вроцлав. Він також наводить ціни на тканини на лейпцизькому ярмарку, відзначаючи дорожнечу та масове скуповування товарів грецькими купцями.

Джон Тейлор повідомляє Артура Форбса про торговельні справи, зокрема про відправлення тафти, чобіт і листування з купцем із Гамбурга. Він також висловлює жаль з приводу нестабільної ситуації в Речі Посполитій, яка завдає шкоди інтересам купців.

Джон Тейлор повідомляє Артура Форбса про замовлення товарів у Гамбурзі, а також обговорює питання фінансових розрахунків, відправлення тафт і ярославського ярмарку. Він також пропонує Форбсу позичити коней для поїздки до Наумбурга та передає лист для вручення пану Гордону.

Джон Тейлор висловлює співчуття у зв'язку з хворобою Артура Форбса й обговорює питання щодо проживання, оренди крамниці та перевезення товарів на ярмарок у Ярославі. Він також згадує про неможливість продати власні товари у Кракові та необхідність везти їх на ярмарок.

Ян Тайнер повідомляє Артура Форбса про заплановане весілля з панною Терезою Хішувною, дочкою покійного перемишлянина. Він запрошує краківського купця взяти участь в урочистостях, призначених на 19 серпня 1685 року.

Ян Тайнер звертається до Артура Форбса щодо можливості отримати ґданські гроші для розрахунку, про що вже згадував його кузен Джакс. Він обіцяє прибути до Львова, щойно покращаться дороги, і просить надіслати відповідь до Самбора або Судової Вишні.

Провінціал кармелітів о. Кшиштоф Сфорца перепрошує владу Львова за поспішний виїзд через чернечі справи та повідомляє про призначення місцевого пріора для здійснення замірів і прийняття подарованого ґрунту. Він просить райців прихильно й без зволікань завершити надання землі під будівництво храму й монастиря, обіцяючи повсякчасну молитовну пам'ять про добродіїв.

Флоріан Кухорабський виправдовує свою відсутність у Львові тяжкою хворобою та повідомляє про зустріч із паном Висоцьким, який домагається претензій до міста на підставі трибунальського декрету. Автор наводить райцям правові аргументи для захисту проти накладення такси та радить вирішити суперечку мирним шляхом через фінансову угоду.

Авторка виправдовує своє тривале мовчання хворобами, родинними клопотами й нападами з боку неприятелів, після чого висловлює тітці різдвяні та новорічні побажання. До кореспонденції додає копію листа пана Яна, який рішуче відкидає плітки та звинувачення, що буцімто зачіпають адресатку.

Францішек Суський повідомляє руському воєводі Янові Станіславу Яблоновському, що, попри попередній лист, він не повернув свого підданого, оскільки місцева громада силою його відбила. Він просить адресата застосувати авторитет закону, повторно наказати видати втікача та покарати зухвалість підданих.

Станіслав Сумський повідомляє про успішну зміну асигнати волоської корогви на Полісся та про фінансову угоду, укладену з корогвою пана Вільги. Також сповіщає про переведення жовнірів із сіл до Мостиськ, аби захистити підданих від надмірних тягарів і врегулювати питання збору фуражу та гіберни.

Станіслав Сумський звітує Яну Станіславу Яблоновському про заготівлю напоїв, посуду та запасів харчів. Повідомляє також про труднощі зі здобуттям риби й пошуки відповідної кватири у Львові.

Станіслав Сумський сповіщає Яна Станіслава Яблоновського про купівлю гнідого коня до плуга та про відрядження гінця до Шкла з метою дізнатися про спосіб лікування хворого табуна. Після повернення посланця обіцяє відправити зазначену кількість коней на лікування.