Каталог джерел

Львівський архієпископ Вацлав Ієронім Сєраковський дякує міській владі Львова за надіслані привітання з нагоди свята Різдва Христового. У відповідь він надсилає райцям і бурмистрові пастирське благословення та побажання благополуччя й здоров'я на Новий рік.

Львівський архієпископ Вацлав Ієронім Сєраковський дякує владі міста Львова за надіслані вітання з нагоди світлого Христового Воскресіння. У відповідь він висловлює райцям пастирські побажання благополуччя, Божого благословення та довгих років міцного здоров'я.

Львівський архієпископ Вацлав Ієронім Сєраковський повторно звертається з проханням до влади міста Львова надати презенту на вакантну після отця Годуровського канонію своєму аудиторові, отцю Руському. Він запевняє, що забув попередню відмову, і висловлює взаємну прихильність до магістрату.

Львівський архієпископ Вацлав Ієронім Сєраковський дякує владі міста Львова за надіслані віншування з нагоди Великодня. У відповідь він висловлює взаємні побажання, просячи Воскреслого Христа про добробут і довголіття для адресатів.

Львівський архієпископ Вацлав Ієронім Сєраковський повідомляє владу Львова про прийняття виправленої презенти та інституювання ректора катедральної школи Подгаєцького на львівську канонію після покійного ксьондза Опцидовича. Висловлює задоволення з приводу з'ясування попередньої канцелярійської помилки та запевняє магістрат у своїй пастирській прихильності.

Львівський архієпископ Вацлав Єронім Сєраковський дякує бурмистрові та райцям міста Львова за надіслані святкові вітання. У відповідь він зичить Божого благословення, міцного здоров'я та всілякого особистого й спільного благополуччя.

Львівський архієпископ Вацлав Ієронім Сєраковський звертається до влади Львова на захист бургграфа свого палацу, якому райці нібито погрожували кривдою в обхід архієпископської юрисдикції. Він нагадує про належні йому привілеї та вимагає, щоб усі скарги на слугу спрямовували безпосередньо до нього.

Львівський архієпископ Вацлав Ієронім Сєраковський повідомляє львівський магістрат про прийняття ксьондзом Купінським коад'ютірії канонії. Він додає, що у зв'язку з цією успішно вирішеною справою вже надсилає відповідний лист до Рима.

Архієпископ Сєраковський повідомляє львівський магістрат про скасування покарання різками для волоцюги Юговського та відсилає його до Львова, наказуючи спонукати його повернутися до сім'ї та ремесла. Він також доручає провести слідство щодо звинувачень, які Юговський висуває проти своєї дружини.

Львівський архієпископ Вацлав Ієронім Сєраковський рекомендує магістрату міста Львова дотеперішнього провізора шпиталю Святого Духа, пана Зєнткевича. Спираючись на супліки підданих та заслуги у спорудженні костелу в Малехові, ієрарх просить залишити його на цій посаді на подальший час.

Архієпископ Вацлав Ієронім Сєраковський запевняє владу Львова у прозорості своїх дій щодо фундації покійного доктора Лінгєра. Він заявляє, що відповідно до закону всі кроки здійснюватимуться офіційним едиктальним шляхом із викликом зацікавлених сторін.

Львівський архієпископ Вацлав Єронім Сєраковський застерігає львівський магістрат від стягнення та розміщення легату покійного доктора Лінгєра на побожні цілі до офіційного затвердження заповіту церковною владою. Він застерігає міську владу від примушування вдови до виплати сум і спроб розмістити їх на обтяжених маєтках без належного забезпечення.

Львівський архієпископ Вацлав Ієронім Сєраковський повідомляє провізора шпиталю Святого Духа Бема про розпорядження, надане каноніку Александровичу, щодо вчинення правосуддя стосовно обвинуваченого священника. Він направляє адресата до згаданого сурогата, запевняючи в отриманні належного відшкодування за завдану кривду.

Львівський каштелян Юзеф Семінський вимагає від магістрату Львова вплинути на львівських торговців рибою, які порушили договір і збойкотували вилов у Вижнянському ключі. Він просить зобов’язати їх виконати умови контракту та відхилити їхні спірні вимоги щодо застосування ратушної міри.

Львівський каштелян Юзеф Семєнський клопочеться перед львівським магістратом за ксьондза Томаша Бесядовського. Посилаючись на його чесноти та рекомендації, він просить надати йому вівтарію Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії, яка стала вакантною після ксьондза Мосціцького.

Львівський каштелян Юзеф Семенський звертається до влади Львова у справі єврея Левка, змушеного вироком комісії звільнити придбану кам'яницю. Він звертає увагу на те, що попередній власник повинен повернути Левкові гроші, сплачені за купівлю нерухомості.

Львівський каштелян Юзеф Семєнський заступається перед львівським магістратом за пароха костелу св. Лазаря, сина пані Мосціцької. Він просить надати йому бенефіцій у Зубрі після зречення попереднього адміністратора.

Ян Казимир Сєменський, не маючи змоги з'явитися особисто на податковий розрахунок, надсилає стольнику равському реєстри чверті через свого депутата. Він звертається з проханням про неупереджену і справедливу перевірку рахунків та виплату належних сум.

Ян Казимир Семенський виправдовує свою відсутність під час розрахунку з поборцею Тшцинським і надсилає підстолію равському зведені реєстри шести чвертей. Він просить адресата про неупереджений і справедливий розгляд під час перевірки рахунків та не брати до уваги виплати, здійснені іншим депутатам понад реєстри.

Ян Сєменський повідомляє владу Львова про направлення прохання про ласку до белзького старости та радить якнайшвидше домагатися підтримки у генерального регіментаря. Перед від'їздом до військового табору запевняє райців, що пам'ятатиме про справи міста.

Ян Семєнський дякує президентові Львова за побажання на Великий піст та повідомляє про кроки, зроблені для зменшення фінансового тягаря міста за січень. Він висловлює слова підтримки у знесенні негараздів і сповіщає про свій швидкий приїзд до Львова.

Ян Сєменський звертається до магістрату міста Львова з проханням надати вакантну після священника Вишньовського катедральну канонію отцю Пельчарському. Автор апелює до справедливості та покликається на багаторічні заслуги священнослужителя у митрополичій катедрі, а також на право патронату, належне міській владі.

Ян Сєменський закликає магістрат Львова надати письмове зобов'язання відзвітувати за легатом воєводи Матчинського, призначеним на очищення міських ровів, що дозволить зупинити судовий процес у Радомському трибуналі. Він нагадує про попередні податкові пільги, надані місту через його скруту, та радить врегулювати заборгованість із шеляжного податку на місці, у ґродському суді.

Ян Сєменський повідомляє магістрат Львова про призупинення позову в Радомському трибуналі у справі боргу після руського воєводи в обмін на надання надійного забезпечення (асекурації). Водночас він звинувачує міських райців в ухилянні від власних платежів і бездушному перекладанні податкового тягаря на найбідніших жителів.

Ян Сєменський підтримує клопотання священника Стриловського про вакантну львівську канонію після покійного священника Злоторовича, право надання якої належить львівському магістрату. Автор долучає своє заступництво до попередньої рекомендації белзького воєводи.

Ян Сєменський повідомляє Францішека Хвалковського про персональні дані офіцерів і радить йому щодо листування та прибуття до хоругви після Великодня. Він також запевняє адресата у своєму заступництві перед поручником на захист його честі й інтересів у таборі.

Войцех Семєнський засвідчує руському воєводі Яну Яблоновському готовність узяти участь разом зі шляхтою в запланованій урочистості. Він також обіцяє запросити від його імені місцевих достойників і сповіщає про майбутню зустріч у Мостиськах.

Ян Снопковський висловлює жаль з приводу конфлікту, спричиненого його братом Мархоцьким із львівськими райцями, і заявляє про готовність виступити посередником у суперечці. Він повідомляє про намір надіслати родичеві листа та просить міську владу поінформувати його про досягнуті домовленості.

Ян Снопковський звертається до львівських райців із закликом якнайшвидше залагодити суперечку, спричинену посіченням слуги пана Мархоцького. Він вимагає відшкодування для постраждалого челядника й ув’язнення нападника задля уникнення серйозніших конфліктів.

Ян Снопковський повідомляє львівським райцям, що пан Мархоцький доручив йому розсудити справу свого пораненого слуги. Автор закликає раду справедливо відшкодувати збитки потерпілому і відкидає виправдання райців про те, що їм нібито невідоме місце перебування нападника.

Войцех Свірзький звертається до бурмистра Львова з проханням стримати цеховиків від нападів на позацехового мечника, який мешкає в його садибі й не має коштів на вступний внесок до цеху. Автор нагадує, що регулярно сплачує чинш за міську землю, на якій розташована садиба, і просить залагодити цей конфлікт.

Антоній Свідзінський вимагає від влади міста Львова негайного врегулювання належних йому фінансових претензій, уповноважуючи пана Фальковського отримати їх через свій від'їзд на сейм до Варшави. Натомість він пропонує підтримку інтересів міста на сеймі, водночас застерігаючи від наслідків у разі відмови у виплаті.

Маршалок Лицарського кола Ян Самуель Свідерський повідомляє владу Львова про прибуття делегатів сконфедерованого війська, які прямують із посольством до короля та гетьманів. Він просить райців провести з ними нараду, а також забезпечити їм належний прийом і гостинність.

Маршалок Лицарського кола Самуель Свідерський закидає владі Львова брак співпраці та заявляє, що військо не відступить від міста, доки не отримає вимаганої фінансової асекурації. В обмін на поступливість обіцяє задовольнити претензії та борги Львова перед Річчю Посполитою.

Маршалок Лицарського кола Самуель Свідерський звертається до влади Львова у справі поручника Дембковського, який судиться зі спадкоємцями Кваснєвського. Він просить про якнайшвидше та справедливе вирішення суперечки згідно із законом і декретом, без подальшого затягування розгляду.

Маршалок Лицарського кола Самуель Свідерський реагує на відхилення львівською владою прохання майора Лорента про задоволення потреб іноземних вояків. Попри розчарування відмовою, він заявляє про підпорядкування волі райців і відкладення справи на майбутнє.

Маршалок Лицарського кола Самуель Свідерський заступається перед львівським магістратом за прибулого до міста генерал-майора іноземних військ у справі найму та фінансових розрахунків. Він запевняє у швидкому поверненні належних коштів і підкреслює важливість цієї справи задля блага війська та всієї Речі Посполитої.

Маршалок Лицарського кола Ян Самуель Свідерський звертається до влади Львова щодо покарання винних у пораненні челяді товариша галицького старости. Він також просить задовольнити фінансові претензії товариша Пахурського до бурмистра Козловського.

Великий князь Свидригайло відповідає на листи великого магістра та орденських сановників, обговорюючи скоординовані удари орденських, подільських і татарських військ на польські та литовські землі. Він запевняє Пауля фон Русдорфа у вірності союзу та заявляє про взаємну військову допомогу в боротьбі зі спільним ворогом.

Ян Свєнтославський повідомляє бурмистрові та львівським райцям про допит і катування обвинуваченого, який попри тортури відкликав попередні свідчення. За відсутності нових відомостей суддя вирішує відіслати в'язня до Львова згідно з королівськими інструкціями.

Марцин Свежавський повідомляє владі Львова про стан міських справ, які ведуться у Варшаві, зокрема щодо прав руських ремісників та захисту привілеїв міста на підставі укладеного контракту. Він також підтверджує отримання переданої через синдика винагороди та засвідчує подальшу готовність надавати послуги.

Марцін Свежавський повідомляє Яна Зімницького про взяття до розгляду довіреної йому справи та попереджає про сплив остаточного строку для подання судових рішень і підтримання апеляції. Він просить якнайшвидше надіслати документи та кошти, необхідні для подолання перешкод.

Ян Бенедикт Каччоліні оплакує несподівану смерть пані Вольфовичової та дякує Мацею Гайдеру за опіку над хворим челядником у Львові. Він також повідомляє про своє щасливе повернення до Кракова, весілля пана Петки, справи пана Клеменса та переказує вітання від родини.

Ян Бенедикт Каччоліні виправдовує перед Мацеєм Гайдером перерву в листуванні хворобою та численними роз'їздами й обіцяє незабаром виплатити 300 злотих боргу під час перебування у Львові. Він також повідомляє про призупинення виплати залишку належних коштів матері покійного челядника Яна Шміда доти, доки не будуть перевірені пйотрковські торговельні книги.

Коронний референдар Станіслав Сарновський підтверджує отримання сьомої частини позики для короля та надсилає львівським райцям королівську асекурацію на повну суму семи тисяч злотих. Водночас запевняє у вдячності монарха та у власній готовності заступатися за місто.

Станіслав Сарновський дякує владі Львова за готовність підтримати королівську скарбницю позикою та повідомляє про призначення скарбового писаря для узгодження з орендарями мит умов її погашення. При цьому він наголошує на умові, щоб поточні доходи та королівські виплати не вираховувалися із забезпеченої суми.

Ксьондз Адам Сарновський заспокоює президента Львова, що король Ян III Собеський відправив настирливого прохача і готовий справедливо вислухати доводи міської влади. Він також запевняє, що надав монарху надіслані магістратом пояснення на захист міста.

Сарді повідомляє руського воєводу про звістку, передану королю, згідно з якою Людовик XIV відмовився від втручання в польські справи та відкликав принца де Конті. Автор висловлює сподівання, що ця новина дозволить зміцнити мир у Речі Посполитій.

Сарді повідомляє Яна Станіслава Яблоновського про передачу кореспонденції та про папську аудієнцію старости, яка закріпила визнання короля в Римі. Він також згадує про клопотання щодо коштів для посла та про від'їзд королеви до Гури та Козеніц.

Сарді виправдовується перед Яном Станіславом Яблоновським за затримку з надсиланням газет, пояснюючи, що вони не надійшли поштою до Ґданська. Він також обіцяє передати листа жидачівському старості за найближчої нагоди.