Каталог джерел

Щенсний Потоцький просить руського воєводу Станіслава Яна Яблоновського взяти під опіку та порекомендувати судовим урядовцям у Львові свого колишнього пазументника, єврея Якуба, який після крадіжки у Кракові зазнає там труднощів.

Фелікс Казимир Потоцький повідомляє Станіслава Яна Яблоновського про підготовку позову та пояснює, що з процедурних причин справа відбудеться лише після Великодня за участю повноважного представника. Автор листа також бідкається через теперішні звичаї шляхти, яка виявляє зневагу до сенаторського стану.

Фелікс Казимир Потоцький повідомляє Станіслава Яна Яблоновського про внесення до белзьких гродських книг справи проти Станіслава Стадницького, старости радомицького. Однак це не дало результату через неявку обвинувачів до суду, але Потоцький висловлює готовність знову вжити юридичних заходів.

Фрагмент берестяної грамоти, що містить продряпаний ескіз погруддя людської постаті в профіль та окрему літеру «а». Пам'ятку виявлено під час археологічних досліджень у Звенигороді.

Краківський воєвода Щенсний Потоцький повідомляє владу Львова про придбання в Яна Сандурського прав на частину кам'яниці. Він просить не порушувати цих прав і виявити прихильність до відчужувача, натомість декларуючи готовність до взаємних послуг.

Краківський воєвода Щасний Потоцький повідомляє владу Львова про плановане весілля свого сина, красноставського старости, з представницею роду польного коронного писаря. Просить адресатів ушанувати своєю присутністю весільні урочистості, призначені на 29 травня 1689 року в Любліні.

Говенова звертається до Ніженця з вимогою сплати належного та розрахунку за боргом. Вона згадує про переданий завдаток, здійснені записи та візит Купріяна.

Франциск Салезій Потоцький дякує владі Львова за надіслані віншування з нагоди минулих свят. У відповідь він висловлює взаємну прихильність і бажає місту процвітання та непорушності його прав і вольностей.

Франциск Салезій Потоцький дякує президентові та раді Львова за надіслані вітання з нагоди минулих Великодніх свят. У відповідь він висловлює взаємні побажання, зичачи благополуччя та Божого благословення для всього міста.

Францішек Салезій Потоцький дякує владі міста Львова за надіслані віншування з нагоди Світлого Христового Воскресіння. Він відповідає взаємними святковими побажаннями всіляких гараздів та запевняє адресатів у своїй незмінній прихильності.

Францішек Салезій Потоцький дякує владі Львова за надіслані новорічні віншування та взаємно бажає всіляких гараздів. Він також запевняє адресатів у своїй незмінній приязні та готовності стати у пригоді.

Францішек Салезій Потоцький звертається до влади Львова з проханням справедливо розсудити справу свого слуги, пана Краєвського, щодо суперечки про землю та вчиненого на ній грабунку.

Київський воєвода Францішек Салезій Потоцький дякує райцям і бурмистрам Львова за надіслані віншування з нагоди Нового року. У відповідь він висловлює взаємні побажання благополуччя та звеличення міста найвизначнішими прерогативами на вічні часи.

Францішек Салезій Потоцький дякує владі міста Львова за виявлену йому прихильність і висловлює взаємні дружні почуття. Він також заявляє про свою підтримку вимог, висунутих містом на майбутній сейм.

Франциск Салезій Потоцький дякує магістрату Львова за пам'ять та віншування з нагоди свят і Нового року. У відповідь він висловлює міській владі взаємні побажання гараздів і щастя.

Францішек Салезій Потоцький дякує владі та громаді міста Львова за надіслані вітання з нагоди Різдва Христового та Нового року, висловлюючи взаємні доброзичливі побажання. Він також запевняє адресатів у своїй незмінній повазі та повсякчасній готовності прислужитися.

Францішек Салезій Потоцький дякує президентові та раді міста Львова за надіслані святкові віншування. У відповідь він висловлює міській владі та всьому Львову побажання процвітання й щасливого Нового року.

Київський воєвода Францішек Салезій Потоцький дякує владі Львова за незмінну прихильність до нього. Він висловлює їм повагу та бажає всілякого благополуччя.

Київський воєвода Францішек Салезій Потоцький дякує владі міста Львова за надіслані вияви пам'яті та незмінну прихильність. У відповідь він висловлює райцям взаємні побажання всілякого благополуччя в новому році.

Київський воєвода Францішек Салезій Потоцький заступається перед владою Львова за пана Кухарського, просячи про швидке та успішне вирішення його справи стосовно кам'яниці. При цьому він запевняє райців у своїй вдячності та готовності відповісти взаємною прихильністю.

Три дрібні фрагменти листа, написаного на бересті, які містять лише непевні, поодинокі літери та обірвані частини слів. Стан збереження унеможливлює відтворення змісту або мети складання запису.

Хелмінський єпископ Теодор Потоцький повідомляє львівського райцю Крупінського про успішне заступництво короля перед генералом Крассау та наказує виплатити пред'явникові листа суму в талерах. Під текстом міститься розписка про отримання частини суми, складена у Львові Антонієм Макожевським.

Примас Теодор Потоцький схиляє львівський магістрат до мирового вирішення суперечки з коронним крайчим і припинення судових процесів щодо прикрого інциденту. Він закликає прийняти запропоновану компенсацію замість того, щоб вимагати суворих кримінальних покарань для слуг шляхтича.

Фрагмент латинської богослужбової книги з нотним записом на п'ятилінійниках, що містить співи на честь св. Івана Хрестителя та частину євхаристійної секвенції «Lauda Sion Salvatorem». Рукопис зберігся як макулатурний аркуш, удруге використаний для оправи.

Ксьондз Теодор Потоцький засвідчує коротку повагу Яну Станіславу Яблоновському, покликаючись на раніше викладені відомості. Водночас він перепрошує за стислість листа через цілковитий брак часу.

Ксьондз Теодор Потоцький звертається до Яна Станіслава Яблоновського з проханням підтримати клопотання свого родича й домочадця, пана Мілевського, щодо посади, пов'язаної з підляськими справами. При цьому він покликається на попередні заходи та заступництво під час сеймику.

Ксьондз Теодор Потоцький запевняє руського воєводу Яна Станіслава Яблоновського у своїй повазі та готовності до послуг, згадуючи про листування та внесення записів до поборових книг. Лист завершується вітаннями та формулами ввічливості, датованими з Варшави.

Єпископ Теодор Потоцький переконливо просить руського воєводу Яна Станіслава Яблоновського про втручання та підтримку у справі Хелмінського єпископства, скаржачись на брак засобів до існування. Він застерігає, що без допомоги адресата зазнає остаточного краху.

Ксьондз Теодор Потоцький скаржиться Янові Станіславу Яблоновському на труднощі в захисті честі свого походження від звинувачень у Римі, а також на пов'язані з цим величезні витрати й борги. Він також згадує про весілля, організоване белзьким воєводою, та про відсутність запрошення на нього.

Ксьондз Теодор Потоцький повідомляє руському воєводі про державні негаразди, зокрема про здачу Ельблонга та небезпеку під Торунем. Він наполегливо закликає адресата прибути й зарадити лихам Речі Посполитої та питанням юрисдикції.

Ксьондз Теодор Потоцький надсилає Яну Станіславу Яблоновському привітання з нагоди свята Різдва Христового та побажання процвітання родові. Він також сповіщає про подружні чвари белзької воєводини, обіцяючи незабаром приїхати до Львова й особисто розповісти про справи.

Теодор Потоцький виправдовується перед руським воєводою Яном Станіславом Яблоновським через неможливість негайного виїзду з причини наказу матері щодо спільного святкування руського Святвечора та справ, пов'язаних з унією. Він обіцяє вирушити негайно після богослужіння й надолужити цю затримку цілоденною службою.

Теодор Потоцький повідомляє про труднощі з виїздом до Варшави та затримки у залагодженні справ, доручених йому руським воєводою. Обіцяє надіслати детальні відомості наступною поштою та не радить адресатові приїздити.

Теодор Потоцький звітує руському воєводі Яну Станіславу Яблоновському про суперечки й відносини з паном генералом, а також про заходи жидачівського старости. Він також повідомляє про поступ у справі отримання консенсу та дотримання формальностей, пов'язаних із цесією Мостиського староства.

Єпископ Теодор Потоцький повідомляє руському воєводі поточні вісті з Варшави, згадуючи про настрої при дворі, нещасний випадок із паном генералом та військові справи, пов'язані з евакуацією Кам'янця-Подільського. Сповіщає також про очікування рішень з Апостольської столиці та про світські плітки й заплановані шлюби.

Теодор Потоцький виправдовує неможливість зустрічі з генералом поганим станом свого здоров'я, викликаним невдачами у справах, через що йому довелося пустити кров. Він також згадує про неправдиві чутки та брак достовірних відомостей про останні події.

Хелмінський єпископ Теодор Потоцький вітає руського воєводу Яна Станіслава Яблоновського зі щасливим поверненням із подорожі та надсилає йому обіцяних поморських коней для подолання дорожніх труднощів. При цьому він запевняє у своїй готовності до подальших послуг на кожен заклик адресата.

Єпископ Теодор Потоцький висловлює радість з приводу щасливого повернення руського воєводи до країни та доброго стану його здоров'я після обтяжливої подорожі. Він також торкається питання планованої поїздки до Варшави, а також публічних і сеймових справ.

Л. Страда Поміллі звертається до руського воєводи Яна Станіслава Яблоновського з поклінним проханням виконати обіцянку щодо передачі шати. При цьому він запевняє у своїй вдячності та молитовній пам’яті.

Збережений фрагмент аркуша з латинської літургійної книги містить уривки месових співів і псалмових віршів із рубриками. Текст включає, зокрема, формули офферторію та співів, призначених для будніх днів.

Стефан Потоцький дякує владі Львова за повідомлення про наближення міських виборів та сповіщає, що державні обов'язки не дозволяють йому прибути особисто. Своїм заступником він призначає львівського гродського суддю, доручаючи йому віддати голос за гідного кандидата.

Документ є фрагментом богослужбової книги із записом читань і месальних співів, зокрема градуала, причастя (коммуніо) та оферторія. Містить уривки з псалмів та Євангелія від святого Матвія.

Текст становить збережений фрагмент літургійного манускрипту XV століття, що містить співи та читання, присвячені біблійній історії Якова та періоду Великого посту (вигнання торговців із храму). Аркуш було повторно використано як палітурку та доповнено у XVII столітті канцелярійними приписами.

Станіслав Потоцький, воєвода познанський, дякує владі Львова за надіслані привітання з нагоди свята Різдва Христового. Відповідаючи на ґречність, він висловлює райцям побажання всілякого благополуччя.

Познанський воєвода Станіслав Потоцький дякує львівській владі за вітання, надіслані з нагоди Великодніх свят. У відповідь він висловлює взаємні побажання всілякого благополуччя від Воскреслого Бога.

Король Станіслав Август Понятовський затверджує та трансумує ординацію купецької конфратернії міста Львова, ухвалену львівським міським урядом, що охоплює 37 статей, які регулюють правила членства, торгівлю, організацію братської влади та захист прав львівських купців.

Король Август II підтверджує права та статути цеху сідлярів міста Львова, трансумуючи диплом короля Михайла Корибута Вишневецького від 1671 року. Водночас монарх розширює цехові привілеї, надаючи львівським ремісникам виняткове право оббивати коляски та карети.

Станіслав Потоцький, ловчий литовський, повідомляє магістрат і громаду Львова про запланований шлюб зі старшою дочкою волинського воєводи. Він звертається до адресатів із ґречним проханням ушанувати своєю присутністю вінчальну церемонію, призначену у Львові на 2 січня 1695 року.

Король Михайло Корибут Вишневецький затверджує два документи короля Яна Казимира, які захищають цех кравців у Львові від неправомірної конкуренції. Підтверджується заборона шити одяг і сукняні шапки та торгувати ними євреям, вірменам, кушнірам та особам з-поза цеху.

Гетьман Станіслав Потоцький висловлює застереження комендантові Високого замку у Львові через скарги міщан на неправомірні й обтяжливі військові екзекуції, які порушують гетьманські універсали. Він наказує припинити утиски бідного люду та повідомляє про з'ясування справи через присланого слугу Можейовського.