Каталог джерел

Папа Пій VI уділяє повний відпуст вірним, які відвідують митрополичий костел у Львові у восьму неділю після Тіла Христового та в день, визначений ординарієм. Архієпископ Каєтан Кіцький промульгував папський документ, призначивши цей додатковий день відпусту на урочистість Святих Апостолів Петра і Павла.

Князь Юзеф Понятовський просить графа де Бригідо видати паспорт і надати розпорядження галицьким митницям щодо пропуску п'ятнадцяти куплених у Галичині коней до Варшави для виїздки, а згодом — до цісарської армії.

Імператор Франц II дозволяє проводити два щорічні ярмарки в селі Малехів, яке є власністю львівського шпиталю Святого Духа. Доходи від торгових і ярмаркових зборів призначаються на підтримку цього шпиталю та догляд за бідними й хворими.

Владислав Понінський, підконюший коронний, закликає владу Львова сплатити заборгованість, накопичену під час перебування шведських військ під містом. Він наголошує, що тягар повернення міського боргу не може лягати виключно на вірменського суддю Юська Байкадовича, який виступив особистим поручителем.

Владислав Понінський повідомляє владу Львова про досягнуте в шведського короля звільнення міста від накладених контрибуцій та сповіщає про прибуття королівського дворянина. Він закликає магістрат до вдячності та прихильного розгляду висловлених вимог.

Ректор і керівництво Львівського університету засвідчують, що Флоріан Мінасевич, катехит шкіл вірменського монастиря та цензор книг, виконав усі академічні вимоги й захистив богословські тези, і надають йому ступінь доктора богослов'я разом із пов'язаними з ним привілеями.

Марія Понінська просить президента Львова Юзефа Веніно представити магістрату справу щодо надання воскобійні на час прийдешніх контрактів. При цьому вона запевняє, що негайно виведе звідти коней і залишить після себе лад, щойно місто розпочне розбирання споруди.

Римський імператор Йосиф II дозволяє місту Львову проводити щорічний чотиритижневий ярмарок, що розпочинається першого понеділка після свята Трьох Царів. Водночас він наказує владі охороняти цей привілей і суворо забороняє місту стягувати будь-які збори з учасників ярмарку.

Абат де Поліньяк пояснює волинському воєводі рідше листування своєю хворобою після смерті короля Яна III Собеського, заявляє про прагнення якнайшвидше повернутися до обов'язків та висловлює шану пані воєводині.

Абат де Поліньяк повідомляє волинському воєводі про надходження важливих звісток щодо подій у Жовкві, а також про сприятливі, хоч і таємні новини з Франції. Він обіцяє повідомити більше подробиць за наступної нагоди та передає вітання родині адресата.

Абат де Поліньяк сповіщає волинського воєводу про поліпшення свого здоров'я та про сприятливий для нього перебіг сеймиків, які не змусили його виїхати з Варшави. Він також повідомляє про укладення миру в Савої, що позбавляє держави коаліції можливості для диверсії.

Абат де Поліньяк відсилає волинського воєводу до паралельного листа, адресованого великому гетьману коронному, і закликає до співпраці під час елекції нового монарха. При цьому він заявляє про глибоку прихильність до Речі Посполитої та турботу про її внутрішній спокій і міжнародний авторитет.

Абат де Поліньяк коментує в листі справу військової конфедерації та заходи курфюрста Баварії щодо здобуття польської корони, застерігаючи перед ворожими інтригами. Він запевняє адресата у своїй лояльності, спростовує чутки про таємні контакти з бунтівниками та закликає до взаємної довіри.

Римський імператор Йосиф II підносить тогочасні львівські навчальні заклади до рангу повноцінного університету з чотирма факультетами та гімназією, зрівнюючи його в правах з іншими університетами монархії. Документ також визначає підпорядкування вищої школи крайовій владі та затверджує офіційні герби й печатки університету і окремих факультетів.

Імператор Франц I перетворює львівський ліцей на повноправний університет під назвою Universitas Francisca, регламентуючи устрій навчального закладу, склад академічного сенату та повноваження факультетів щодо надання докторських ступенів. Документ також містить детальний геральдичний та іконографічний опис новостворених печаток університету та окремих факультетів.

Г. Полетилова заступається перед президентом Львова за свого лакея Василя, просячи наказати тамтешньому пекарю негайно повернути належний борг.

Документ є виписом із Метрики станів Королівств Галичини та Володимирії, що підтверджує легітимацію шляхетства братів Шимона, Теодора, Романа та Григорія Тучапських. Свідоцтво складено та засвідчено у Львові 1784 року.

Станіслав Подчаський сповіщає Яна Яблоновського про нічний напад волоських вояків на замок в Острозі та важке поранення пана Шмоневського. Він також звітує про поточне управління маєтком, визначення продовольчих пайків і платні, а також про збитки, завдані людьми сандецького старости.

Станіслав Подчаський сповіщає воєводі Яну Яблоновському про припинення свавілля військових, укладення вигідного орендного договору та потребу зміни управителя білоцерківських маєтностей. Повідомляє також про розташування драгунів, відправлення хутра, пожежу в селі та питання транспортування купленого жита.

Папа Пій VI надає на десятирічний термін повний відпуст вірним, які відвідують парафіяльний костел Пресвятої Трійці в Підгайцях у престольне свято та в неділі за звичайних умов. При цьому застерігається безоплатність видання бреве під загрозою втрати ним юридичної сили.

Миколай Подоський висловлює задоволення належним управлінням маєтком, наказуючи позичити надлишки зерна біднішим селянам і захищати їх від кривд. Він також нагадує про необхідність терміново й ретельно підготувати вози, волів і провіант для потреб військового табору.

Папа Климент XIV надає на десятирічний період повний відпуст на свята Зачаття та Різдва Пресвятої Діви Марії, а також часткові відпусти на інші богородичні свята вірним, які відвідують парафіяльний костел св. Миколая в Лопатині. Документ застерігає про недійсність благодаті у разі стягнення будь-якої плати за її видання чи оголошення.

Львівський генеральний офіціал Криспін Цєшковський затверджує апостольський лист, що надає відпусти парафіяльному костелу в Лопатині на богородичні свята, і дозволяє його публічне оголошення.

Примас Габріель Подоський дякує президентові та магістрату Львова за надіслані новорічні віншування. Він відповідає взаємними побажаннями щастя та засвідчує прихильність і готовність сприяти суспільному благу й процвітанню міста.

Примас Габріель Ян Подоський дякує бурмистрові та райцям Львова за надіслані новорічні привітання. Він висловлює взаємні побажання процвітання міській владі та мешканцям міста й заявляє про готовність підтримувати їхні справи.

Король Станіслав Август Понятовський підтверджує права, привілеї та ординації цеху пекарів міста Львова на прохання цехових старшин. Документ містить трансумпт ранішого конфірмаційного привілею Яна III Собеського 1690 року разом із включеними до нього актами давніших королів і міськими декретами.

Ректор академічної колонії у Львові дякує міській владі за дотеперішню опіку над школою та просить профінансувати ремонт кімнати на першому поверсі. Він зазначає, що через тісноту бракує місця для занять, а нова зала дозволить належно навчати й виховувати синів львівських міщан.

Король Станіслав Август Понятовський підтверджує привілей Сигізмунда III Вази від 1602 року, який схвалює статут, наданий львівському цеху мулярів і каменярів міською радою в 1582 році, разом зі статтями, що регулюють організацію підмайстрів та прийняття ремісників.

Синдик Антоній Подгаєцький повідомляє про прибуття до Варшави, передачу документів меценатові Госевичу та аудієнцію у великого коронного канцлера у поточних судових процесах Львова. Він також нарікає на те, що йому доводиться самотужки вести численні справи, і просить про фінансову підтримку через столичну дорожнечу.

Антоній Подгаєцький повідомляє адресата, що через затягування міських справ змушений продовжити своє перебування у Варшаві. Він просить видати позов комендантові та надіслати додаткові документи щодо міських скарбових сум, зазначаючи, що подробиці виклав у листі до писаря Купінського.

Антоній Подгаєцький повідомляє міську владу Львова про перебіг справ у Скарбовій комісії та про декрет Військової комісії щодо розміщення вояків на постій у місті. Він також надає звіт про витрати під час свого перебування у Варшаві та просить збільшити фінансування на подальші видатки.

Антоній Подгаєцький повідомляє владу Львова про свої заходи в Скарбовій комісії у Варшаві стосовно скарг на офіціалістів та справи тамтешніх різників. Він викладає зміст ухваленого вироку, що регулює стягнення зборів із забою худоби, та сповіщає про своє швидке повернення до міста.

Антоній Подгаєцький повідомляє про перебіг засідань Скарбової комісії у Варшаві у справах львівських мит та скарги на іноземних купців, підтримуваних скарбовими урядовцями. Сповіщає про пред'явлення привілеїв, переговори про порозуміння з паном Скірмунтом і намір незабаром покинути столицю.

Антоній Подгаєцький повідомляє владу Львова про подання королю меморіалу та отримання монаршої протекції для міста, дякуючи водночас за надіслані до Варшави гроші. Він також висловлює сподівання на швидкий розгляд міських справ у Військовій комісії.

Львівський синдик Антоній Подгаєцький подає владі Львова детальний звіт про витрати, понесені під час службової поїздки до Варшави, які охоплюють канцелярські витрати, судові мита, транспорт та добові. Він зіставляє отримані міські кошти зі здійсненими видатками, показуючи незначний залишок.

Документ короля Станіслава Августа Понятовського затверджує відокремлення львівських годинникарів від цеху слюсарів і надає їм статус окремого цеху. Трансумований міський статут у сімнадцяти статтях регулює питання учнівства, мандрів підмайстрів, виготовлення шедеврів (майстерштиків), братських внесків та боротьби з партачами.

Шимон Плонський, суцептант ґродський теребовельський, засвідчує отримання та внесення до ґродських актів конституції генеральної Варшавської конфедерації, надісланої президентом Львова Яном Павлом Гордоном. Документ видано посланцю Анджею Куренковському.

Папа Климент XIII надає на десятирічний термін привілей відпусту за душі померлих членів Братства Пресвятої Діви Марії Ласкавої біля братського вівтаря у Львівській катедрі. Архієпископ Вацлав Сєраковський затверджує папське бреве та призначає суботу постійним днем для відправлення привілейованих мес.

Ректор Краківського університету Василь Плащевський повідомляє міську владу Львова про призначення Антонія Торчинського директором тамтешньої академічної колонії. Він пояснює, що відправлення кандидата затрималося через пошесть, яка лютувала у Львові, а також дякує за незмінну прихильність райців до краківського університету.

Папа Климент XIII надає повні та часткові відпусти членам Братства Пресвятої Діви Марії Ласкавої при митрополичій катедрі у Львові за вступ до конфратернії, у годину смерті, у визначені свята, а також за здійснення певних побожних справ і діл милосердя. Ці відпусти також можуть бути жертвувані за душі в чистилищі як заступництво.

Архієпископ митрополит львівський Вацлав Ієронім Сераковський засновує у Львівській катедрі Братство Пресвятої Діви Марії Ласкавої, призначаючи кожного діючого віцепрепозита катедри його приматором. Крім того, він визначає дні свят з відпустами та наказує урочисто відзначати престольне свято.

Ґжеґож Ян Пйотровський звертається до бурмистра та ради міста Львова з проханням взяти під захист ґрунт і хату на Богданівці. Він повідомляє, що попри попередній неповний продаж нерухомості жінці, права на неї заявляє родина, яка після виплати відшкодування покупчині має повернути маєтність собі.

Король Станіслав Август Понятовський затверджує сукупність давніх прав, свобод і привілеїв, наданих місту Кам'янка-Струмилова його попередниками. Він також підтверджує давнє розмежування міських земель із сусідніми селами Горпин і Монастир на підставі запису з Коронної метрики.

Ректор Краківської академії Себастьян Піскорський дякує владі Львова за довірення краківському закладові освіти міської молоді та за прихильність до університету. З нагоди повернення до рідного міста він також доручає професора філософії Яна Мосціцького подальшій опіці львівських райців.

Львівський архієпископ Вацлав Ієронім Сераковський відокремлює прелатури від канонікатів у митрополичій капітулі, а на забезпечення новостворених прелатів і каноніків та для збільшення щоденних дистрибуцій приєднує до маєтностей капітули село Чорнушовичі та війтівства в Кукільниках і Ставчанах.

Валеріан Подвєшенський закликає львівський магістрат терміново збудувати міст до монастиря святого Онуфрія до настання зими. Посилаючись на розпорядження коронного чесника та новий висновок архітектора, він наголошує на необхідності зведення міцної кам'яної споруди, щоб забезпечити ченців дровами та харчами.

Львівський архієпископ Вацлав Ієронім Сєраковський зберігає за каноніками право вибору капітульних маєтностей, наказуючи відраховувати одну третину, а з маєтків Унятичі, Пікуловичі та Жидатичі — половину доходів до спільної маси капітули. Водночас він звільняє від цього обов’язку бідніші посади та прощає капітулі всі накопичені дотепер заборгованості.

Ксьондз Ян Піґловський висловлює радість із приводу добрих звісток про здоров'я Мацея Гайдера, які отримав під час зустрічі з пріором львівських кармелітів у архієпископа Гнєзненського. Він запевняє адресата у своїх невпинних молитвах, випрошує для нього Боже благословення та довіряє себе його подальшій прихильності.

Папа Климент XIII уділяє на десять років повний відпуст вірним обох статей, які після сповіді та прийняття святого причастя відвідають кафедральний собор у Львові у три визначені ординарієм дні року й помоляться в інтенціях Церкви.

А. Петрачинський повідомляє Артуру Форбсу про клопіт із ярославськими візниками, які звантажили шість фас австрійських кіс, відмовляються їхати далі та вимагають більшої плати. Просить адресата про рішення та вказівки щодо подальших дій із перевізниками.