Каталог джерел

Гетьман Станіслав Ян Яблоновський викликає відповідача до військового суду у Варшаві за позовом львівських міщан. Він звинувачує його в порушенні гетьманського охоронного універсалу та заподіянні численних кривд і збитків мешканцям.

Великий гетьман коронний Станіслав Ян Яблоновський повторно звертається з проханням до влади Львова дозволити отцям домініканцям прокласти канал біля міського муру. Він наголошує на нагальній потребі монастиря і висловлює сподівання на позитивне вирішення справи.

Станіслав Ян Яблоновський звертається до влади Львова щодо фінансового тягаря після покійного львівського підсудка Голецького, який покладають на пана Оброцького. Гетьман просить призупинити розгляд цієї справи до його повернення з військового походу.

Гетьман Станіслав Ян Яблоновський заохочує владу Львова до успішного укладення мири між містом та львівським збором і припинення коштовних судових спорів. Він наголошує на користі від злагоди та готовності іншої сторони до порозуміння.

Руський воєвода Станіслав Яблоновський звертається до львівських райців із проханням про прихильність у справах ґданського міщанина пана Відера. При цьому він запевняє адресатів у своїй вдячності та готовності віддячити за доброзичливість.

Гетьман Станіслав Яблоновський заступається перед львівськими райцями за міщан із цехів, закликаючи магістрат припинити обтяжливе стягнення контрибуцій та застосування примусу. Він сповіщає про остаточне розв'язання суперечок під час найближчої гібернової комісії у Львові.

Гетьман Станіслав Яблоновський наказує львівській раді та цехам спільно профінансувати забезпечення водяних упряжок, що працюють на міських фортифікаціях, попри королівські імунітети ремісників. Він повідомляє про остаточне розв'язання майнових суперечок між містом і цехами під час прийдешньої гібернової комісії та візиту короля.

Гетьман Станіслав Яблоновський втручається перед владою Львова від імені пана Мазаракі, який зазнав значних майнових збитків з вини своїх наглядачів. Автор листа просить райців сумлінно розслідувати справу на основі слідства та негайно відшкодувати завдані збитки.

Гетьман Станіслав Яблоновський застерігає бурмистра Львова від свавільних людей, які планують напад на місто, і наказує привести міщан у стан бойової готовності зі зброєю в руках. Він доручає стежити за вільними (люзними) людьми, співпрацювати з військом, а також оголосити й оприлюднити доданий універсал.

Гетьман Станіслав Яблоновський повідомляє владу Львова про продовження контракту на збір шеляжного податку з попередніми контрагентами. Він просить магістрат простежити за виконанням угоди та пильнувати її дотримання.

Великий гетьман коронний Станіслав Яблоновський докоряє владі Львова за безправні утиски вояків зборівської фундації, які перебувають під його юрисдикцією. Він наказує припинити свавільне чинення самосуду й лагідніше ставитися до фундації, нагадуючи, що вона не підлягає міському праву.

Гетьман Станіслав Яблоновський повідомляє владу Львова про гнів короля, викликаний нехтуванням монарших рескриптів у справі кривд пана Скальського. Він застерігає райців і війта підкоритися волі монарха, щоб уникнути покарання.

Гетьман Станіслав Яблоновський звертається до влади Львова у справі претензій, що тяжіють після покійного львівського підсудка Готецького над міщанином Оброцьким. Він просить відкласти розв'язання цієї суперечки до свого повернення з воєнного походу.

Великий гетьман коронний Станіслав Яблоновський повторно звертається до влади Львова з проханням дозволити отцям домініканцям прокласти канал біля міського муру. Він запевняє магістрат у своїй вдячності та сподівається на успішне вирішення цієї нагальної для монастиря справи.

Гетьман Станіслав Яблоновський висловлює задоволення з приводу запланованого укладення мирової угоди між владою Львова та місцевим збором. Він закликає магістрат до мирного залагодження конфлікту, наголошуючи на марності й витратності подальших судових процесів.

Маршалок Коронного трибуналу Рох Міхал Яблоновський дякує владі Львова за новорічні привітання та ділиться роздумами про процвітання міст під новим правлінням. У зв'язку з наближенням львівської каденції Трибуналу він закликає райців терміново відремонтувати під'їзні шляхи, а також подбати про порядок і чистоту в місті.

Александр Ян Яблоновський просить бурмистра та владу Львова підготувати постій і провізію для посла запорозького гетьмана, який везе грамоту від московського царя. Запевняє, що перебування посольства триватиме недовго, а допомога магістрату зустріне вдячність і належну винагороду.

Олександр Ян Яблоновський виступає проти притягнення острогровської юрисдикції, що перебуває в його володінні, до сплати контрибуції на запорозьке військо царя. Він повідомляє львівським райцям, що має на ці маєтності офіційне звільнення та захист від гетьмана Івана Мазепи.

Александр Ян Яблоновський дорікає владі Львова за порушення його юрисдикції, попри попереднє особисте заступництво за міських посланців перед гетьманом Іваном Мазепою. Він нагадує про давній союз і прихильність свого дому до міста, вимагаючи поважати шляхетські вольності.

Олександр Ян Яблоновський заступається перед війтом і президентом Львова за Тишовського, сина своїх кушнірів, просячи зменшити накладений на нього податок. Він аргументує це тим, що підданий тримає лише дрібну ятку, і обіцяє вдячність за виявлену до нього прихильність.

Автор розпочинає листування через полковника Камінського, сповіщаючи брата про брак важливих новин із Порицька. Також описує перебування у Львові, розраджування засмученої після розлуки Її Милості, вдалу витівку з браслетом і конфіденційне прохання Камінського.

Олександр Ян Яблоновський виправдовується перед Яном Яблоновським за затримку з листуванням великою зайнятістю під час візиту белзького воєводи до Львова. Він розповідає про зустрічі з коханою Маріанною, нічні візити до неї з дозволу воєводи, а також про перебіг конфіденційних примирливих розмов і родинних суперечок.

Олександр Ян Яблоновський повідомляє братові про маневри військ Августа II та іноземних підкріплень проти прибічників принца де Конті, а також про фінансові труднощі, що стримують виступ коронного війська. Просить адресата зберегти таємницю та спалити листа після прочитання.

Александр Ян Яблоновський повідомляє братові Яну про безперервні заворушення в таборі під Вижнянами та планований на поточний тиждень виступ війська, розпитуючи про його наміри приєднатися до походу. Він також згадує про скаргу краківського воєводи до короля на порушення гетьманських повноважень під час призначення командування прикордоння.

Олександр Ян Яблоновський повідомляє братові про політичні та військові події з Кракова за участю короля, а також про визнання монарха прусськими містами. Надсилає коня для випробування і просить виплатити посланцеві сто битих талерів у рахунок боргу.

Александр Ян Яблоновський розповідає братові Яну Станіславу про перебування данського королевича у Львові та про докори батька через несподіваний від'їзд адресата. Він також повідомляє про фінансові питання, клопоти довкола листа до Замойського та про звістки від Анікіні щодо виплати семи тисяч червінців.

Збережена адресна картка відправлення, адресованого воєводі руському Яну Станіславу Яблоновському, який перебував у Мостиськах.

Олександр Ян Яблоновський сповіщає брата про вісті з Варшави та Литви, варшавські карнавальні розваги й клопотання короля щодо оперного співака від жидачівського старости. Застерігає щодо повідомлень про наближення татарської орди, запрошує брата з'їхатися перед масницею та згадує про клопоти із запрошенням художника.

Александр Ян Яблоновський повідомляє братові, волинському воєводі, про остаточний виїзд у подорож до Буська, куди планує прибути в п'ятницю на обід. Він також висловлює велике нетерпіння в очікуванні швидкої зустрічі та розмови.

Александр Ян Яблоновський передає братові та його родині щирі вітання безпосередньо перед своїм від'їздом на нічліг до Заричова й сповіщає про швидку зустріч. На берегах просить переказати новини про наміри короля, а також згадує про лист від старости богуславського.

Александр Ян Яблоновський запитує брата Яна Станіслава про плани подорожі з Сокаля до Львова і запрошує його до Буська, пов'язуючи з цим свій власний виїзд до Львова. Принагідно бідкається на низку господарських прикрощів і передає вітання від родини.

Александр Ян Яблоновський сповіщає брата про втрату двох великих діамантів зі смарагдової прикраси дружини і просить про обережні пошуки та розслідування серед євреїв і золотарів. Він також торкається питання купівлі кофсурського зерна, просить надіслати книжку для читання та сповіщає про свій приїзд до Львова.

Олександр Ян Яблоновський щиро вітає Яна Яблоновського та його дружину зі святами й Новим роком. Він також просить брата повідомити найсвіжіші новини щодо публічних і приватних справ, звертаючи особливу увагу на питання, які можуть стосуватися його самого.

Автор надсилає адресатові безпосередні поклони та засвідчує готовність до послуг, бідкаючись через відсутність попереднього зв'язку. Він також щиросердно бажає йому всіляких гараздів і віддається його ласці.

Александр Ян Яблоновський шле братові вітання з Буська, сповіщаючи про свій швидкий особистий приїзд, який відкладається через жахливий стан доріг і негоду. У приписках передає родинні вітання та просить надіслати найсвіжіші новини, зокрема з французької пошти.

Олександр Ян Яблоновський дякує братові за передані вісті та згадує про непевні повідомлення щодо його швидкого прибуття до Львова. З нетерпінням очікує особистої зустрічі й переказує вітання від себе та дружини.

Автор повідомляє про отримання й передачу зброї, очікування клинка зі Львова та повернення боргу, а також сповіщає про пошук книжок для читання. Він також висловлює щиру подяку за виявлені ласки, зручності та позику.

Олександр Ян Яблоновський повідомляє братові про відсутність звісток щодо від'їзду батька з Варшави та переказує реляцію з табору стосовно переймання Кам'янця-Подільського та вивезення турецьких гармат. Також просить адресата про швидку відповідь і сповіщення про його прибуття до Львова.

Александр Ян Яблоновський виправдовує відсутність попередньої відповіді брата його від'їздом до Підкаменя та просить надіслати конфіденційні новини. Він також нарікає на обтяжливість і виснажливість головування на судових засіданнях у Буську.

Олександр Ян Яблоновський пише зі Львова до свого брата Яна, руського воєводи, порушуючи питання корсунської експедиції та запланованої зустрічі під час Середохрестя. Він повідомляє про очікування на пана Замойського для подання меморіалу та пересилає сердечні вітання від себе й дружини.

Александр Ян Яблоновський описує неправомірний арешт своєї челяді у зв'язку зі смертельним пораненням пана Воталовського. Він також повідомляє новини про грабунки саксонських військ у Литві, накладені контрибуції та настрої тамтешньої шляхти.

Александр Ян Яблоновський відраджує позичати коней у суддихи, пропонуючи звернутися до Чацького, але водночас висловлює готовність виконати волю адресата. Він також нагадує про термінове залагодження своєї службової справи перед прийдешніми військовими походами.

Александр Ян Яблоновський надсилає адресатові віршовану відповідь одного чоловіка на подарований йому браслет, просячи про таємницю та спалення твору. Він також запитує про новини з Варшави та про очікуваний приїзд королівського подружжя.

Миколай Яблоновський відповідає на докори адресата щодо нечастого надсилання листів, запевняючи у своєму постійному звітуванні. Він повідомляє про нічні наради щодо диспозиції війська та відсилає за подробицями до пана підстолія.

Миколай Яблоновський сповіщає руського воєводу про відкладення львівської комісії, прибуття достойників, зокрема краківського воєводи та номіната хелмінського, а також про очікування на посланця від князя Радзивілла. Згадує також про термін судового розгляду справи пані Красносельської та проведену нараду в краківського воєводи.

Миколай Яблоновський надсилає руському воєводі загублену раніше копію листа ксьондза Сомолінського та пояснює затримку у Львові Яцента, який копіює позичену картину святої Вероніки з Христом. Він також повідомляє про місцеві візити та про смерть більш ніж столітнього старезного виноградаря.

Миколай Яблоновський сповіщає руського воєводу Яна Станіслава Яблоновського, що немає нових звісток про татар, окрім тих, які передав стражник. Він також переказує слова щодо можливого приїзду адресата, а також стосовно витрат і коней.

Миколай Яблоновський повідомляє руському воєводі про відсутність певних відомостей щодо пересування татарських військ, а також про підозрілі й, імовірно, неправдиві чутки, привезені посланцем. Він також сповіщає про відіслання кореспонденції від подільського воєводи та жидачівського старости і про передачу вакантної хоругви графу Тарновському.

Миколай Яблоновський надсилає руському воєводі Яну Яблоновському поточні поштові новини та звіт дворянина Фопчевського, який повернувся з Дрездена від короля та королеви. Повідомляє про смерть ольштинського каштеляна та про розчарування посланця через відсутність винагороди за супровід татарина.

Миколай Яблоновський розповідає руському воєводі Яну Яблоновському про щоденні події у Львові, зокрема про візит ченця, який повернувся з Персії, та звістки про здоров'я великого коронного маршалка. Він також згадує про листи від віленського воєводи, вступ брата капітана Домбровського до бернардинів і смерть винуватця бунту в Олешичах.