Каталог джерел

Краківський єпископ Марцін Шишковський висловлює жаль через те, що досягнута за його посередництвом угода між стороною пана Фельштинського та підчашим не відбулася. Він просить львівських райців утриматися від судових позовів до найближчого сейму, на якому особисто має намір схилити підчашого до мирного владнання справи.

Полковник Шишков відповідає на прохання президента та влади Львова про звільнення міста від постачання провіанту. Він пояснює, що це рішення залежить не від нього, а від майора й оберпровіантмейстера Неклюдова, дислокованого в Станіславові, до якого він і радить звернутися.

Шимон Шимонович підтверджує дарування ділянки на користь львівського шпиталю святого Станіслава, наполягаючи на поверненні незаконно зайнятих забудов та заснуванні щотижневої меси для вбогих. Він також хвалить міську владу за залучення професора Замойської академії до міської служби.

Анджей Шимонович дякує краківському купцеві Артуру Форбсу за пам'ять, турботу про здоров'я та надіслані насіння й артишоки. Він заявляє про намір відшкодувати понесені витрати, відповісти послугою на послугу і передає вітання від себе та своєї дружини.

Анджей Шимонович дякує Артуру Форбсу за надіслані артишоки, висловлюючи вдячність і приязнь. Він також повідомляє про більські кіри, які в Ярославі має забрати й оплатити челядник, що повертається з Гданська.

Мельхіор Шеффлер від імені пана фон Дорна відповідає руському воєводі Яну Станіславу Яблоновському, підтверджуючи відправлення голландських товарів із Ґданська до Варшави. Згідно з попереднім проханням адресата, він також надсилає найсвіжіші новини з Франції.

Мельхіор Шеффлер надсилає руському воєводі Яну Станіславу Яблоновському французькі вісті, отримані голландською поштою. При цьому він запевняє адресата у своїй готовності до подальших послуг і віддається його ласці.

Єпископ Лев Шептицький звертається до бурмистра Львова Домініка Веніно з приводу заборони видобувати глину для будівельних потреб. Він запевняє при цьому, що дотримає обіцянки засипати утворені ями після впорядкування території навколо мурів.

Львівський єпископ Атанасій Шептицький закликає львівський радецький суд до швидкого й суворого розгляду судової справи про богохульство. Він наголошує на тяжкості злочину проти віри та застерігає райців від зволікання у справі й поблажливості до винних.

Теофіл Шемберг повторює королівське прохання до влади Львова про покриття витрат на харчування та спорядження піхоти до часу її виступу під проводом канцлера. Він запевняє райців, що їхня жертовність на користь Вітчизни здобуде визнання та вдячність монарха.

Великий коронний канцлер Ян Шембек рекомендує владі Львова кандидатуру міщанина Ласковського на вакантну посаду лавника. Він зазначає, що надання йому цієї посади може посприяти завершенню багаторічного судового процесу, який триває в королівських судах.

Коронний канцлер Ян Шембек підтримує намагання ксьондза Єловицького, номінанта на львівського суфрагана, отримати вакантне катедральне пробоство у Львові. Він звертається з проханням до міської влади, якій належить право патронату та коляції цього бенефіцію, прихильно розглянути цю кандидатуру.

Коронний канцлер Ян Шембек після втручання апостольського нунція наказує владі Львова надати сатисфакцію за незаконне ув'язнення бурмистром Смелінгом людей, підпорядкованих юрисдикції Папських колегій. Він закликає райців поважати церковні імунітети та королівські привілеї, щоб справа не мусила доходити до монаршого суду.

Коронний канцлер Ян Шембек повідомляє владу Львова, що король ще нікому не надав львівського староства після померлого краківського каштеляна. Водночас він запевняє у своїй прихильності та обіцяє нагадати майбутньому старості про шанування міських прав і привілеїв.

Францішек Шеліговський повідомляє бурмистра Львова про ревізію передміського шпиталю фундації Пєньонжка та закликає припинити спроби відібрати броварню, що належить закладу. При цьому він застерігає, що порушення прав фундації може спричинити рішуче втручання гетьмана та війська.

Кшиштоф Шедель повторно звертається щодо продажу кіс поза ярмарками у Львові, доручаючи опіці адресата відрядженого в цій справі слугу Лонґбарда. Крім того, він порушує питання виклику пані Малешковичової до війтівського суду, заявляючи про готовність покрити витрати й за потреби надіслати довіреність.

Іван Шарко скаржиться дідичу на магерівського орендаря Абрама, який без відома двору несправедливо звинуватив у крадіжці, пограбував і закував у кайдани його сина-мельника перед самими святами. Підданий просить пана про заступництво, приборкання свавілля орендаря та встановлення справедливості.

Холмський єпископ Фелікс Ян Шанявський підтримує кандидатуру свого родича, каноніка Тарковського, який претендує на вакантну канонію у Львові. При цьому він засвідчує власну вдячність міській владі за прихильний розгляд цього прохання.

Богдан Данилович просить Форбса надати в кредит товар йому та його братові до визначеного терміну. Представник Манук має укласти договір. Замовлення містить карази [прочитання назви непевне], вісім пар оксамитових позументів, порівну зелених і чорних, із позначкою numerum 70, а також пів сувою доброго французького зеленого сукна.

Ян Цєхович повідомляє Францішеку Глоговському про перебіг краківської коронації Августа II, роздачу урядів та опір прибічників примаса Радзейовського. Передає також вісті про розгром турецької армії під Петроварадином і Зентою та про місцеві сутички під Кам'янцем.

Казимир Чечевич запрошує райців міста Львова на післяобідню зустріч з метою остаточного обговорення питання варіння пива. На документі також міститься примітка про необхідність з'явитися перед війтівським судом.

Казимир Чечевич звітує львівським райцям про свої клопотання перед коронним канцлером та іншими вельможами у міських справах і в суперечці з паном Хмелецьким. Повідомляє про необхідність залишити синдика у Варшаві й висловлює настійне прохання надіслати додаткові кошти та судові документи.

Віцебурмистр Львова Казимир Чечевич на доручення старости просить визначених райців замінити його в роботі броварної комісії. Свою відсутність він пояснює невідкладними службовими обов'язками, через які отримав звільнення від старости.

Казимир Чечевич звертається до бурмистра Львова Войцеха Бема з проханням відкласти справу щодо виконання заповіту покійного Заблоцького. Він пояснює, що від імені магістрату має терміново вирушити до Зубри на привітання місцевого ординарія, а одразу після повернення з'явиться особисто.

Магістрат Львова відповідає на лист коронного підканцлера щодо суперечки з львівським підвоєводою про незаконно стягувані збори. Міська влада просить відкласти розгляд у судах через необхідність розшукати важливі процесуальні документи, які залишилися в покійного повіреного.

Джеймс Чемберс описує Артуру Форбсу своє скрутне матеріальне становище, поганий стан здоров'я та господарські втрати. Він також нарікає на коштовний судовий процес і тягар утримання родини, просячи друга про розуміння та підтримку.

Вільям Чемберс бажає Артурові Форбсу щасливої подорожі до Ярослава та просить його придбати там пару соболів і відіслати їх Робертові Форбсу до Кракова, де за них буде заплачено. Він також передає вітання від своєї родини родичам і друзям у Кракові та просить доставити додані листи.

Ян Чвердович запевняє владу Львова у готовності до негайних дій заради процвітання міста у співпраці з паном Нагродським. При цьому він висловлює райцям свою найглибшу повагу та відданість.

Ян Чвердович підтверджує отримання надісланого зі Львова пісного провіанту. Він дякує міській владі за виявлену прихильність та пам'ять, висловлюючи готовність віддячити за цю послугу.

Щасний Чацький повідомляє львівський магістрат про надання позики райці Станіславу Нущинському взамін за цесію належних йому від міста сум, присуджених декретами. Він звертається з проханням призначити найближчий термін виплати, застерігаючи, що в разі незадоволення вимог домагатиметься повернення належного разом із відсотками в судовому порядку.

Щенсний Чацький квапить бурмистра та райців Львова щодо сплати придбаного ним боргу пана Нущинського, покликаючись на правочинний виконавчий вирок, покладений на магістрат. Автор закидає міській владі безпідставне затягування справи та погрожує судовими позовами в разі подальшої несплати.

Щенсний Чацький покликається на думку великого коронного канцлера та сеймову конституцію 1550 року, відкидаючи заперечення львівської міської влади щодо набуття ним шпитального ґрунту на чиншовому праві. Він просить магістрат невідкладно наказати провізорам шпиталю укласти та підписати контракт із його повноважним представником.

Щасний Чацький повторно звертається до бурмистра та райців із проханням завершити справу про вічне відступлення йому земельної ділянки. Він повідомляє про уповноваження куликівського губернатора Дністрянського на укладення відповідного контракту.

Щасний Чацький звертається до адресата з приводу труднощів та несприятливих умов під час купівлі ділянки у Львові, посилаючись на закон 1550 року та підтримку коронного канцлера. Він просить про дружню допомогу в успішному завершенні угоди й повідомляє про прибуття свого уповноваженого, пана Дністрянського.

Щенсний Чацький запевняє адресатів у своїй готовності допомогти та повідомляє, що замість написання листа особисто вирушить до Конських, аби успішно залагодити їхні прохання перед коронним канцлером.

Щенсний Чацький повідомляє про надіслання через свого куликівського губернатора повторного королівського рескрипту на комісію разом зі сповіщувальними листами. Він також сповіщає про свій приїзд до Львова наступного дня після свята Трьох Царів.

Щенсний Чацький заступається за пана Яськевича, виступаючи за збереження за ним спірної маєтності у Львові на підставі наявних документів і врегулювання розрахунків. Він просить адресата посприяти у видачі Яськевичу контракту та припиненні суперечок.

Щенсний Чацький надсилає адресатам рекомендаційні листи до архієпископа та капітули з проханням про значне полегшення у сплаті видеркафів. Він також повідомляє, що звернувся з проханням про подібне втручання до свого батька, канцлера.

Щасний Чацький інструктує адресатів щодо виконання декрету проти пана Яшевича та інших опонентів, наказуючи діяти відповідно до процесуального порядку та не зважати на заперечення. Він також радить надіслати мандат з інгібіцією та документи до асесорського патрона з метою домогтися касації.

Щасний Чацький просить владу Львова скласти належний і повний реєстр міських юрисдикцій для коронного канцлера. Водночас він докоряє адресатам, висловлюючи занепокоєння через невпинні чвари в місті, які загрожують звести нанівець його попередні зусилля.

Щасний Чацький радить владі Львова звернутися до канцлера у справі Гашевича, а також зобов'язує впорядкувати архів і міську юрисдикцію. Він також закликає райців виконувати декрети, залагодити внутрішні суперечки та дбати про загальне благо міста.

Щенсний Чацький звертається до львівського магістрату з проханням справедливо розсудити справу й розпорядитися про сатисфакцію на користь осиротілих спадкоємців Волковичів. При цьому він нагадує райцям про їхній обов'язок захищати сиріт та стояти на сторожі справедливості.

Щасний Чацький звертається до влади Львова на захист шляхтича пана Пишка. Він просить виявити йому належну повагу та відшкодувати завдані дотепер кривди.

Коронний підчаший Щасний Чацький заступається перед владою Львова за Муронського, Вишньовського та Шньолкову, просячи відтермінувати виконання асесорського декрету на чотири тижні. Цей час має дати змогу сторонам укласти мирову угоду або знайти належний спосіб для відшкодування.

Документ містить адресну формулу, звернену до міської влади Львова. Текст самого листа не зберігся.

Щенсний Чацький квапить львівський магістрат вислати делегатів до Варшави до свого від'їзду, а також реагує на прохання пана Муронського про відтермінування та пані Пірамович щодо перевірки податкових заборгованостей.

Щенсний Чацький надсилає владі Львова універсали для оголошення, а також листи до великого канцлера й великого гетьмана коронного з проханням про військову допомогу для комісії. Він рекомендує відправити кореспонденцію разом із декретом до Варшави через пана Чечевича.

Щесний Чацький закликає львівський магістрат якнайревніше привітати львівського архієпископа та здобути його прихильність у міських справах. Він також просить надіслати копію або витяг із декрету щодо власників міських ґрунтів і євреїв, а також подбати про мандати.

Щенсний Чацький просить президента Львова прийняти часткову оплату від варшавського купця Гльоделя та дозволити йому виїхати, запевняючи, що решту належної суми буде сплачено після повернення. У приписці він радить владнати справу мирно, щоб не відлякувати купця, який планує оселитися в місті.

Щенсний Чацький наказує львівському магістрату призупинити стягнення нових податків з домініканського монастиря до свого приїзду. Він також передає волю коронного канцлера щодо звільнення з ратушного арешту пана Цудзинського під присягою та встановлення опіки над його майном.