Каталог джерел

Священник Василь Яськевич клопоче перед представником львівського суду у справі ув'язненого чиншовика, кредитор якого вимагає повернення боргу дорогим взуттям замість грошей. Духовна особа просить звільнити боржника з-під варти за умови сплати щотижневих внесків готівкою.

Асесор Й. Ф. Стеткевич відповідає на заклик львівського магістрату щодо розрахунку за давніми заборгованостями, нагадуючи про попередній королівський декрет і про припинення торговельної діяльності після вступу на посаду в 1744 році. Він вказує на зазнані збитки та судовий процес щодо захопленого маєтку, закликаючи міську владу до порозуміння й просячи не завдавати йому подальших прикрощів.

Король Станіслав Август Понятовський затверджує та трансумує ординацію купецької конфратернії міста Львова, ухвалену львівським міським урядом, що охоплює 37 статей, які регулюють правила членства, торгівлю, організацію братської влади та захист прав львівських купців.

Імператор Йосиф II підносить радника Львівського трибуналу Анджея Северина з Долинян Долинянського разом із нащадками до стану вільних баронів Королівства Галичини та Володимирії. Документ затверджує привілеї, належні новому стану, титул «Вельможного», а також надає та описує розширений баронський герб.

Папа Пій XI, прихиляючись до прохання архієпископа Юзефа Більчевського, надає прелатам і канонікам Львівської митрополичої капітули латинського обряду право носіння прелатського строю з рубіновими відзнаками, фіолетового мантелету, а також персня поза відправою святої меси.

Папа Лев XIII призначає о. Фелікса Заблоцького, дотеперішнього декана, препозитом митрополичої капітули латинського обряду у Львові, вакантної після смерті о. Людвіка Чеховського. Документ покладає на бенефіціара обов'язок скласти визнання віри та присягу на дотримання статутів капітули.

Папа Лев XIII повідомляє про надання Феліксові Заблоцькому препозитури митрополичого костелу у Львові. Він наказує призначеним виконавцям прийняти присягу на вірність та ввести номінанта у володіння посадою з усіма належними правами й бенефіціями.

Документ містить текст присяги на вірність і послух папі Пію IX та Апостольському Престолу, складеної препозитом львівського митрополичого костелу Каролем Мосінгом. У ній він зобов'язується, зокрема, до канонічного послуху, захисту прав і гідності папства та непорушності майна довіреного йому бенефіцію.

Папа Пій IX надає своєму таємному камергеру й дотеперішньому деканові митрополичої капітули у Львові, о. Каролю Мосінгу, вакантну препозитуру цієї ж капітули. Документ звільняє бенефіціара від вимоги мати певні наукові ступені, зобов'язуючи його попередньо скласти визнання віри.

Папа Пій IX на прохання львівського архієпископа розширює привілей уживання понтифікальних відзнак для препозита і декана львівської митрополичої капітули латинського обряду. Документ дозволяє їм користуватися понтифікаліями за кожної згоди архієпископа, а не лише тричі на рік, як раніше встановив папа Григорій XVI.

Папа Пій IX повідомляє львівську митрополичу капітулу латинського обряду про призначення Лукаша Баранецького на посаду львівського архієпископа. Він наказує канонікам виявити новому ординарію належний послух і шану під загрозою затвердження церковних кар.

Документ висвітлює історію заснування Закладу глухонімих у Львові, стан його фінансів і склад керівництва, а також увічнює початок спорудження нової будівлі інституту на Личакові у 1840 році.

Папа Пій VII повідомляє митрополичу капітулу у Львові про призначення Анджея Алоїзія Анквича львівським архієпископом після смерті Каєтана Кіцького. Він наказує капітулі виявити новому пастиреві належний послух і підкоритися його розпорядженням.

Документ є офіційним виписом із Метрики станів Галичини і Володимирії, що засвідчує декрет Шляхетського суду у Львові про доведене й безсумнівне шляхетство Григора, Петра, Василя та Івана Струтинських Ковалевичів. Підтверджує їхні шляхетські права та спадкове осідання у Станиславівському окрузі.

Папа Пій VI уділяє повний відпуст вірним, які відвідують митрополичий костел у Львові у восьму неділю після Тіла Христового та в день, визначений ординарієм. Архієпископ Каєтан Кіцький промульгував папський документ, призначивши цей додатковий день відпусту на урочистість Святих Апостолів Петра і Павла.

Імператор Франц II дозволяє проводити два щорічні ярмарки в селі Малехів, яке є власністю львівського шпиталю Святого Духа. Доходи від торгових і ярмаркових зборів призначаються на підтримку цього шпиталю та догляд за бідними й хворими.

Ректор і керівництво Львівського університету засвідчують, що Флоріан Мінасевич, катехит шкіл вірменського монастиря та цензор книг, виконав усі академічні вимоги й захистив богословські тези, і надають йому ступінь доктора богослов'я разом із пов'язаними з ним привілеями.

Документ є виписом із Метрики станів Королівств Галичини та Володимирії, що підтверджує легітимацію шляхетства братів Шимона, Теодора, Романа та Григорія Тучапських. Свідоцтво складено та засвідчено у Львові 1784 року.

Папа Пій VI надає на десятирічний термін повний відпуст вірним, які відвідують парафіяльний костел Пресвятої Трійці в Підгайцях у престольне свято та в неділі за звичайних умов. При цьому застерігається безоплатність видання бреве під загрозою втрати ним юридичної сили.

Львівський генеральний офіціал Криспін Цєшковський затверджує апостольський лист, що надає відпусти парафіяльному костелу в Лопатині на богородичні свята, і дозволяє його публічне оголошення.

Папа Климент XIII надає на десятирічний термін привілей відпусту за душі померлих членів Братства Пресвятої Діви Марії Ласкавої біля братського вівтаря у Львівській катедрі. Архієпископ Вацлав Сєраковський затверджує папське бреве та призначає суботу постійним днем для відправлення привілейованих мес.

Папа Климент XIII надає повні та часткові відпусти членам Братства Пресвятої Діви Марії Ласкавої при митрополичій катедрі у Львові за вступ до конфратернії, у годину смерті, у визначені свята, а також за здійснення певних побожних справ і діл милосердя. Ці відпусти також можуть бути жертвувані за душі в чистилищі як заступництво.

Архієпископ митрополит львівський Вацлав Ієронім Сераковський засновує у Львівській катедрі Братство Пресвятої Діви Марії Ласкавої, призначаючи кожного діючого віцепрепозита катедри його приматором. Крім того, він визначає дні свят з відпустами та наказує урочисто відзначати престольне свято.

Король Станіслав Август Понятовський затверджує сукупність давніх прав, свобод і привілеїв, наданих місту Кам'янка-Струмилова його попередниками. Він також підтверджує давнє розмежування міських земель із сусідніми селами Горпин і Монастир на підставі запису з Коронної метрики.

Львівський архієпископ Вацлав Ієронім Сераковський відокремлює прелатури від канонікатів у митрополичій капітулі, а на забезпечення новостворених прелатів і каноніків та для збільшення щоденних дистрибуцій приєднує до маєтностей капітули село Чорнушовичі та війтівства в Кукільниках і Ставчанах.

Миколай Серра наказує фіскальному промотору львівського архієпископа не порушувати прав магістрату Львова на управління шпиталем св. Антонія та дотримуватися угоди 1514 року під загрозою грошових штрафів, екскомуніки та позову до Рима. Він накладає заборону (інґібіцію) на подальші наклепи й наказує львівському консисторію видати відповідні акти захисникам міста.

Кардинал Фердинандо Марія де Россі дозволяє місту Львову домагатися прав перед Конгрегацією Собору у справі спору щодо рескрипту від травня 1762 року. Одночасно наказує призупинити перенесення образу Матері Божої з каплиці Домагаличів та відкласти ліквідацію самої каплиці.

Апостольський аудитор Миколай Серра наказує актуарію та архівісту львівської курії беззастережно видати запечатані судові акти у справі між магістратом Львова та митрополичою капітулою. Він установлює остаточний чотириденний строк для передачі документів під загрозою церковних кар або необхідності особистої появи в Римі.

Аудитор Апостольської палати Ян Костянтин Караччоло вирішує суперечку між львівськими чернечими орденами та митрополичою капітулою, наказуючи зберегти в силі та примусово стягувати виплати благодійної субсидії (subsidium charitativum), встановленої згідно з Варшавським трактатом 1717 року. Вирок постановляє стягнути належні частини контрибуції, не сплачені від 1 квітня 1743 року.

Король Август III підтверджує та відновлює сукупність міських прав, торговельних свобод, імунітетів і привілеїв міста Кам'янка-Струмилова, трансумуючи та схвалюючи попередні надання польських королів від Сигізмунда I до Яна III Собеського.

Папа Бенедикт XIV хвалить єпископа Самуеля Гловінського за намір заснувати й довірити піарам колегіум для шляхетської молоді у Львові та сповіщає про своє звернення до короля Августа III з проханням усунути перешкоди на шляху втілення цього задуму. Документ містить також затвердження та ресигіляцію львівського архієпископа Миколая Ігнація Вижицького від 1751 року.

Папа Бенедикт XIV надає Юзефу Домбровському провізію на вакантний канонікат і пребенду у Львові. Документ підтверджує надання бенефіцію з огляду на чесноти й заслуги номінанта.

Львівські райці після затвердження звітів з управління шпиталем Святого Духа, поданих покійним райцею Яном Меконі, та на знак визнання вкладених ним значних власних коштів установлюють два вічні річні богослужіння за упокій його душі, зобов'язуючи провізорів шпиталю до їх постійного відправлення.

Король Август II на прохання старшини та цеху пекарів міста Львова підтверджує та ратифікує привілеї й цехові артикули, надані попередніми польськими королями (зокрема Михайлом Корибутом Вишневецьким, Яном III Собеським, Яном Казимиром, Владиславом IV, Сигізмундом III, Стефаном Баторієм, Сигізмундом Августом, Сигізмундом I і Казимиром Ягеллончиком), разом з ухвалами Львівської міської ради, які регулюють, зокрема, правила випікання, скупки зерна та виключне право на продаж хліба.

Папа Климент XI надає на десять років повний відпуст усім вірним, які у свято св. Войцеха відвідають парафіяльний костел під його посвятою за мурами Львова, приступлять до таїнств і помоляться в інтенціях Церкви.

Папа Климент XI повідомляє духовенство Львівської дієцезії про переведення єпископа Яна Скарбека на вакантну після смерті Миколая Поплавського архієпископську кафедру у Львові. Закликає клір до покори, пошани та послуху новому пастиреві.

Старшина цеху кравців у Кракові засвідчує, що Шимон Кубішовський із Жабна завершив чотирирічне навчання кравецтва у краківського майстра Томаша Рибальського та виконав усі цехові обов'язки. Укладачі рекомендують його іншим майстрам і цехам як навченого та чесного ремісника.

Король Август II Фрідріх (Сильний) підтверджує статути, права та давні привілеї, надані цеху львівських кравців магістратом Львова та наступними польськими монархами від Сигізмунда I до Яна III Собеського. Крім того, він зобов'язує ґродську та міську владу Львова неухильно їх дотримуватися та охороняти.

Костянтин Мрозовицький, адміністратор sede vacante Львівської архідієцезії, затверджує дарування сіл Волосів та Цуцилів, здійснене Олександром і Казимиром Куропатвами на користь митрополичої капітули. На основі забезпечення цими маєтностями він засновує (еригує) новий канонікат фундації Куропатвів герба Яструбець, визначаючи месальні обов'язки каноніка та право патронату для родини фундаторів.

Документ підтверджує приєднання львівського братства Пресвятої Трійці до римського Архібратства Пресвятої Трійці Паломників і Реконвалесцентів та надає йому пов'язані з цим папські відпусти й привілеї. Умовою чинності приєднання є прийняття червоного габіту, здійснення визначених справ милосердя та доповнення посвяти братства.

Львівський архієпископ Костянтин Липський затверджує та еригує фундацію Софії з Виджґів Клунської в розмірі 10 000 польських злотих, забезпечену на маєтностях Анджея Шимоновича. Дохід із цього капіталу призначено на відправлення мес про Страсті Господні за участю музичної капели, а також на освітлення вівтаря Пресвятої Трійці та розп'яття у львівській катедрі.

Львівський архієпископ Костянтин Липський підтверджує фундацію Анни з Ходороставу Вишневецької на суму 20 000 польських злотих із річним видерковим чиншем на утримання препозита і чотирьох священників, які відправлятимуть меси за упокій душі її покійного чоловіка Костянтина Вишневецького біля вівтаря Святої Трійці у львівській катедрі. Водночас архієпископ здійснює канонічну ерекцію цього бенефіцію та інсталює о. Станіслава Ґолембйовського на посаді препозита.

Львівський архієпископ Константин Липський підтверджує та поновлює ерекцію Братства Пресвятого Сакраменту при львівській катедрі, трансумуючи апробаційний документ апостольського нунція Опіція Паллавічіні від 1681 року. Надає братству статути, юрисдикційні повноваження для його сповідників та сорокаденний відпуст за виконання визначених побожних практик.

Документ увічнює повернення на вежу львівської ратуші бляшаного флюгера у вигляді лева — герба міста, скинутого бурею в часи воєнного лихоліття. Він містить нарис драматичних облог і бід Львова, подяку за порятунок, а також докладний перелік тогочасної міської влади, цехів і духовенства.

Король Михайло Корибут Вишневецький підтверджує на прохання сеньйорів вірменської нації привілей Яна Казимира 1661 року, який зрівняв місто Львів та його громадян римо-католицького, вірменського і грецького обрядів у правах та прерогативах із Краковом і Вільном. Львівські міщани отримують і зберігають шляхетські права, зокрема право брати участь у королівських виборах, купувати земельні маєтності та мати сеймове представництво.

Король Михайло Корибут Вишневецький підтверджує грамоту короля Яна Казимира, що схвалює дарування фільварку на львівському Підзамчі, здійснене міщанином Семеном Онуфрієвичем. Цей запис призначався на зведення церкви й монастиря св. Івана Євангеліста східного обряду разом із друкарнею.

Король Михайло Корибут Вишневецький підтверджує містечку Підгороддя трансумований локаційний привілей короля Сигізмунда Августа на магдебурзькому праві. Він гарантує міщанам непорушність їхніх давніх прав і звичаїв, зокрема права варити та шинкувати пиво, захищаючи їх від утисків юрисдикції рогатинського старости.

Каєтан Млодецький висловлює вдячність львівському магістрату за підтримку його кандидатури на посаду препозита львівської катедри на випадок вакансії. Просить райців про офіційний запис прихильних до нього голосів до радницьких книг.

Король Михайло Корибут Вишневецький підтверджує статут та артикули цеху шевців у Львові, трансумуючи давніші королівські привілеї. Регуляції стосуються, зокрема, правил ремесла, спільної цехової скарбниці, а також прав польських і руських ремісників.

Львівський архієпископ Войцех Корицинський затверджує перенесення зруйнованого внаслідок нападів конвенту августинців із Галицького передмістя на Краківське передмістя у Львові. На підставі документа костел святої Анни разом із землями інкорпорується до ордену з дозволом на будівництво монастиря, зі збереженням прав місцевої парафії.