Каталог джерел

Сильно пошкоджений, ілюмінований фрагмент документа, виданого в Перемишлі у XVII столітті місцевою міською владою. У фрагментарно збереженому тексті згадуються магістр богослов'я та особа на ім'я Лукаш.

Фрагмент берестяної грамоти, що містить продряпаний ескіз погруддя людської постаті в профіль та окрему літеру «а». Пам'ятку виявлено під час археологічних досліджень у Звенигороді.

Говенова звертається до Ніженця з вимогою сплати належного та розрахунку за боргом. Вона згадує про переданий завдаток, здійснені записи та візит Купріяна.

Три дрібні фрагменти листа, написаного на бересті, які містять лише непевні, поодинокі літери та обірвані частини слів. Стан збереження унеможливлює відтворення змісту або мети складання запису.

Фрагмент латинської богослужбової книги з нотним записом на п'ятилінійниках, що містить співи на честь св. Івана Хрестителя та частину євхаристійної секвенції «Lauda Sion Salvatorem». Рукопис зберігся як макулатурний аркуш, удруге використаний для оправи.

Збережений фрагмент аркуша з латинської літургійної книги містить уривки месових співів і псалмових віршів із рубриками. Текст включає, зокрема, формули офферторію та співів, призначених для будніх днів.

Документ є фрагментом богослужбової книги із записом читань і месальних співів, зокрема градуала, причастя (коммуніо) та оферторія. Містить уривки з псалмів та Євангелія від святого Матвія.

Текст становить збережений фрагмент літургійного манускрипту XV століття, що містить співи та читання, присвячені біблійній історії Якова та періоду Великого посту (вигнання торговців із храму). Аркуш було повторно використано як палітурку та доповнено у XVII столітті канцелярійними приписами.

Король Станіслав Август Понятовський затверджує та трансумує ординацію купецької конфратернії міста Львова, ухвалену львівським міським урядом, що охоплює 37 статей, які регулюють правила членства, торгівлю, організацію братської влади та захист прав львівських купців.

Король Август II підтверджує права та статути цеху сідлярів міста Львова, трансумуючи диплом короля Михайла Корибута Вишневецького від 1671 року. Водночас монарх розширює цехові привілеї, надаючи львівським ремісникам виняткове право оббивати коляски та карети.

Король Михайло Корибут Вишневецький затверджує два документи короля Яна Казимира, які захищають цех кравців у Львові від неправомірної конкуренції. Підтверджується заборона шити одяг і сукняні шапки та торгувати ними євреям, вірменам, кушнірам та особам з-поза цеху.

Імператор Фердинанд I підтверджує торговому містечку Рожнятів право на щорічне проведення семи ярмарків у визначені терміни. Застережено перенесення торгу на наступний буденний день у разі збігу з обов'язковим святом, а також наказано владі забезпечувати непорушність цього привілею.

Король Владислав III Варненчик записує Петрові Дзику з Воєводзин суму 50 гривень у заставу на королівському селі Зушиці в Городоцькому повіті. Заставодержатель отримує село з усіма прибутками до часу виплати боргу, за умови охорони королівських мисливських угідь та особистого проживання в маєтку.

Ядвіга з Тарлів Сенявська надає міщанам містечка Гієронімів орні землі та луки у визначених межах, продовжуючи слободу ще на шість років. Вона також надає їм право гурального промислу (викурювання горілки), проведення щотижневого торгу щочетверга, збуту пива до навколишніх сільських корчем та вільний випас худоби.

Імператор Йосиф II підносить радника Львівського трибуналу Анджея Северина з Долинян Долинянського разом із нащадками до стану вільних баронів Королівства Галичини та Володимирії. Документ затверджує привілеї, належні новому стану, титул «Вельможного», а також надає та описує розширений баронський герб.

Документ королівських комісарів, призначених Сигізмундом I для вирішення межових суперечок між королівськими маєтностями (Сарни, Моранці, Любині), орендованими Пйотром Кмітою, та володіннями братів Фредрів (Краковець, Гнійниця, Передвір). Містить трансумповані монарші мандати, а також звіт про проведення розмежувальних дій на місцевості біля річки Шкло.

Станіслав з Ходча, галицький староста, заставляє шляхетному Стефанові Хвалибоговичу із Сидзолович село Чайчиці та рибний став на річці Длоні за суму двадцять дві гривні. Заставодержатель має володіти цими маєтностями з усіма прибутками аж до повної виплати боргу.

Одиниця являє собою пергаментну обкладинку документа без збереженого тексту запису. До обкладинки прикріплена мідна кустодія на зеленому шнурку з двома пошкодженими восковими печатками.

Незаповнений пергаментний бланк in blanco з канцелярійним написом та підвісною печаткою київського митрополита Михайла Рагози. Підготовлений документ мав послужити для пізнішого внесення тексту відповідного акта.

Збережені пергаментні аркуші літургійного музичного рукопису (антифонарія) містять тексти та хоральні ноти бревіарних служб на свята, зокрема, святого Петра Мученика, святих апостолів Филипа та Якова, святого Антоніна Флорентійського, Знайдення Святого Хреста та святої Катерини Сієнської.

Папа Пій XI, прихиляючись до прохання архієпископа Юзефа Більчевського, надає прелатам і канонікам Львівської митрополичої капітули латинського обряду право носіння прелатського строю з рубіновими відзнаками, фіолетового мантелету, а також персня поза відправою святої меси.

Документ містить текст присяги на вірність Апостольському Престолу та папі Леву XIII, складеної Юзефом Вебером у зв'язку зі вступом на посаду львівського єпископа-суфрагана. У ній він зобов'язується захищати права Римської Церкви, зберігати послух папі та особисто здійснювати візити ad limina Apostolorum.

Папа Лев XIII призначає о. Фелікса Заблоцького, дотеперішнього декана, препозитом митрополичої капітули латинського обряду у Львові, вакантної після смерті о. Людвіка Чеховського. Документ покладає на бенефіціара обов'язок скласти визнання віри та присягу на дотримання статутів капітули.

Папа Лев XIII повідомляє про надання Феліксові Заблоцькому препозитури митрополичого костелу у Львові. Він наказує призначеним виконавцям прийняти присягу на вірність та ввести номінанта у володіння посадою з усіма належними правами й бенефіціями.

Папа Лев XIII повідомляє митрополичій капітулі латинського обряду у Львові про призначення Северина Моравського новим львівським архієпископом. Він наказує канонікам виявити ієрарху належний послух і повагу під загрозою затвердження канонічних покарань, накладених на непокірних.

Документ містить текст присяги на вірність і послух папі Пію IX та Апостольському Престолу, складеної препозитом львівського митрополичого костелу Каролем Мосінгом. У ній він зобов'язується, зокрема, до канонічного послуху, захисту прав і гідності папства та непорушності майна довіреного йому бенефіцію.

Папа Пій IX призначає препозита львівської катедральної капітули Кароля Мессінга домашнім прелатом Його Святості, надаючи йому право носіння фіолетових шат і рокети та всі належні цьому уряду привілеї. Документ був підтверджений і надісланий адресатові львівським архієпископом Франциском Ксаверієм Вєжхлейським.

Папа Пій IX надає своєму таємному камергеру й дотеперішньому деканові митрополичої капітули у Львові, о. Каролю Мосінгу, вакантну препозитуру цієї ж капітули. Документ звільняє бенефіціара від вимоги мати певні наукові ступені, зобов'язуючи його попередньо скласти визнання віри.

Папа Пій IX наказує призначеним апостольським комісарам урочисто ввести Кароля Мосінга у володіння гідністю препозита львівського митрополичого капітулу латинського обряду після складення встановленої присяги на вірність. Документ зобов'язує передати номінантові всі належні цій гідності права, юрисдикцію та бенефіційні доходи під загрозою церковних кар для непокірних.

Папа Пій IX повідомляє львівську митрополичу капітулу латинського обряду про переведення перемишльського єпископа Франциска Ксаверія Вежхлейського на архієпископську кафедру у Львові. Він наказує канонікам виявляти покірність, повагу та послух новому пастиреві під загрозою затвердження покарань, накладених на непокірних.

Папа Пій IX на прохання львівського архієпископа розширює привілей уживання понтифікальних відзнак для препозита і декана львівської митрополичої капітули латинського обряду. Документ дозволяє їм користуватися понтифікаліями за кожної згоди архієпископа, а не лише тричі на рік, як раніше встановив папа Григорій XVI.

Папа Пій IX повідомляє львівську митрополичу капітулу латинського обряду про призначення Лукаша Баранецького на посаду львівського архієпископа. Він наказує канонікам виявити новому ординарію належний послух і шану під загрозою затвердження церковних кар.

Документ висвітлює історію заснування Закладу глухонімих у Львові, стан його фінансів і склад керівництва, а також увічнює початок спорудження нової будівлі інституту на Личакові у 1840 році.

Папа Пій VII повідомляє митрополичу капітулу у Львові про призначення Анджея Алоїзія Анквича львівським архієпископом після смерті Каєтана Кіцького. Він наказує капітулі виявити новому пастиреві належний послух і підкоритися його розпорядженням.

Документ є офіційним виписом із Метрики станів Галичини і Володимирії, що засвідчує декрет Шляхетського суду у Львові про доведене й безсумнівне шляхетство Григора, Петра, Василя та Івана Струтинських Ковалевичів. Підтверджує їхні шляхетські права та спадкове осідання у Станиславівському окрузі.

Львівська митрополича капітула надає подружжю Ігнатію та Катерині Гавліковським у тридцятирічний емфітевзис парцелю на Святоіванівській юридиці на Жовківському передмісті у Львові. Документ визначає умови оренди, зокрема сплату річного чиншу, сплату державних податків, а також застереження права першочергового викупу забудови для капітули.

Губернський маршалок шляхти та повітові дворянські депутати Волинської губернії підтверджують дворянське походження Юзефа, Варфоломія (Бартломея) і Михайла Зброжків, а також синів Юзефа герба Роля. Документ засвідчує внесення роду до шостої частини родовідної книги дворян Волинської губернії на підставі жалуваної грамоти імператриці Катерини II 1785 року.

Львівська архикатедральна капітула надає подружжю Янові та Маріанні Ґодовським за емфітевтичним правом на 40 років три занедбані після пожежі ділянки на юридиці Святоянщина на Жовківському передмісті у Львові з дозволом на будівництво кам'яниці. Документ визначає розмір вступної плати, щорічного чиншу, а також умови відчуження та державних повинностей, а 1805 року був внесений до львівських міських книг.

Купець Карл Лоренц Вевер із Баборува засвідчує, що Йоганн Ніколаус Бозевіц пройшов у нього п'ятирічне навчання торгівлі прянощами та колоніальними товарами, і звільняє його від учнівства. Видавець підтверджує старанність, вірність і розважливість навченого підмайстра.

Папа Пій VI уділяє повний відпуст вірним, які відвідують митрополичий костел у Львові у восьму неділю після Тіла Христового та в день, визначений ординарієм. Архієпископ Каєтан Кіцький промульгував папський документ, призначивши цей додатковий день відпусту на урочистість Святих Апостолів Петра і Павла.

Імператор Франц II дозволяє проводити два щорічні ярмарки в селі Малехів, яке є власністю львівського шпиталю Святого Духа. Доходи від торгових і ярмаркових зборів призначаються на підтримку цього шпиталю та догляд за бідними й хворими.

Ректор і керівництво Львівського університету засвідчують, що Флоріан Мінасевич, катехит шкіл вірменського монастиря та цензор книг, виконав усі академічні вимоги й захистив богословські тези, і надають йому ступінь доктора богослов'я разом із пов'язаними з ним привілеями.

Римський імператор Йосиф II дозволяє місту Львову проводити щорічний чотиритижневий ярмарок, що розпочинається першого понеділка після свята Трьох Царів. Водночас він наказує владі охороняти цей привілей і суворо забороняє місту стягувати будь-які збори з учасників ярмарку.

Римський імператор Йосиф II підносить тогочасні львівські навчальні заклади до рангу повноцінного університету з чотирма факультетами та гімназією, зрівнюючи його в правах з іншими університетами монархії. Документ також визначає підпорядкування вищої школи крайовій владі та затверджує офіційні герби й печатки університету і окремих факультетів.

Імператор Франц I перетворює львівський ліцей на повноправний університет під назвою Universitas Francisca, регламентуючи устрій навчального закладу, склад академічного сенату та повноваження факультетів щодо надання докторських ступенів. Документ також містить детальний геральдичний та іконографічний опис новостворених печаток університету та окремих факультетів.

Документ є виписом із Метрики станів Королівств Галичини та Володимирії, що підтверджує легітимацію шляхетства братів Шимона, Теодора, Романа та Григорія Тучапських. Свідоцтво складено та засвідчено у Львові 1784 року.

Папа Пій VI надає на десятирічний термін повний відпуст вірним, які відвідують парафіяльний костел Пресвятої Трійці в Підгайцях у престольне свято та в неділі за звичайних умов. При цьому застерігається безоплатність видання бреве під загрозою втрати ним юридичної сили.

Папа Климент XIV надає на десятирічний період повний відпуст на свята Зачаття та Різдва Пресвятої Діви Марії, а також часткові відпусти на інші богородичні свята вірним, які відвідують парафіяльний костел св. Миколая в Лопатині. Документ застерігає про недійсність благодаті у разі стягнення будь-якої плати за її видання чи оголошення.

Львівський генеральний офіціал Криспін Цєшковський затверджує апостольський лист, що надає відпусти парафіяльному костелу в Лопатині на богородичні свята, і дозволяє його публічне оголошення.

Король Станіслав Август Понятовський підтверджує права, привілеї та ординації цеху пекарів міста Львова на прохання цехових старшин. Документ містить трансумпт ранішого конфірмаційного привілею Яна III Собеського 1690 року разом із включеними до нього актами давніших королів і міськими декретами.