Каталог джерел

Волинський воєвода Анастазій Мячинський запевняє Яна Яськевича про вжиті заходи перед підскарбієм та луцьким бурграфом з метою захисту його посади суперінтенданта від зазіхань пана Загоровського. Також звертається з проханням надіслати розрахунки щодо мит та належних повернень.

Юзеф Мнішек, староста саноцький, декларує послух щодо розпоряджень воєводи руського Яна Станіслава Яблоновського та звертається до питання публікації й терміну сеймикового універсалу. До кореспонденції додає вислови пошани та братерської прихильності.

Констанція Мондравичівна детально нагадує історію судових спорів та вигідних королівських декретів, що гарантують домініканкам права на майно після Кампіанів. Вона вимагає від адресата швидкого відшкодування збитків на спірних землях під загрозою подання офіційного протесту.

Львівський каштелян Антоній Морський дякує бурмістру та раді міста Львова за надіслані привітання з нагоди минулих свят. Надсилає взаємні побажання добробуту для Львова, а також міцного здоров'я та довгих років життя для адресатів.

Львівський каштелян Антоній Морський дякує бурмістру, радним та всьому магістрату Львова за пам'ять і зичливі слова. У відповідь він складає міській владі щирі побажання здоров'я, Божих ласк та всіляких гараздів на прийдешній Новий рік.

Львівський каштелян Антоній Морський дякує владі Львова за пам'ять та привітання з нагоди Нового року. У відповідь він висловлює побажання Божого благословення, здоров'я та добробуту для всього міста та всіх членів магістрату.

Львівський каштелян Антоній Морський дякує міській владі Львова за надіслані привітання та відповідає взаємністю. Бажає радникам, місту та всій Вітчизні процвітання, Божих дарів та міцного здоров'я.

Львівський каштелян Антоній Морський дякує райцям та бурмістрам Львова за надіслані привітання з нагоди прийдешнього Нового року. У відповідь він запевняє у своїй незмінній приязні та зичить їм усіляких гараздів.

Коронний референдар Ян Анджей Морштин повідомляє владу Львова про призначення королевою дати його весілля з Катериною Гордон на 27 квітня 1659 року. Він просить надіслати міського делегата на весільну урочистість, декларуючи свою постійну прихильність та готовність до надання місту послуг.

Станіслав Морштин повідомляє про злидні офіцерів та солдатів полку, що дислокується в Окопах Святої Трійці, а також про відсутність відповіді монарха на попередню супліку. Він звертається до Яна Станіслава Яблоновського з гарячим проханням позичити тисячу злотих на їхній порятунок, зобов'язуючись вчасно повернути борг у Варшаві.

Нарайовський запевняє руського воєводу у негайному виконанні його наказів та повідомляє про виїзд двору до Радзиня і пана Петруша до Кракова. Також згадує про настрої, що сприяють порозумінню, і декларує свою готовність до подальшої служби.

Нарайовський інформує гетьмана і воєводу руського Станіслава Яна Яблоновського про повідомлення щодо рокошу та про підготовку до подорожі. Заповідає швидке прибуття поштою і просить адресата терпляче зачекати.

Адам Нарамовський дякує Яну Яблоновському за заступництво та наказ гусарській хоругві виплатити відшкодування його скривдженим підданим. Висловлює вдячність і запевняє воєводу у готовності віддячити при нагоді.

Адам Нарамовський просить руського воєводу Яна Станіслава Яблоновського про протекцію та заступництво перед гетьманом у справі, що триває проти гусарської корогви. Зокрема, він звертається з проханням, щоб розгляд суперечки не відкладався до військового табору та генерального кола.

Б. Новоселецький домагається від руського воєводи Яна Яблоновського виплати обіцяних грошей за поступлені та заставлені маєтки. Також інформує про консультації щодо інвентарю і просить протектора не допустити його майнової руїни.

Самуель з Ободна Ободзінський звертається до львівського райці Мацея Гайдера з проханням про допомогу у справах, пов'язаних із поданням рекогніції Теодором Мировицьким перед судом у Львові. Посилаючись на значну відстань, що відділяє Білу Церкву від Львова, він клопоче про дотримання передбачених правових термінів та ласкаве вирішення справи.

Великий канцлер литовський Марціан Корибут Огінський запрошує бурмістра, райців та магістрат міста Львова на урочистість свого весілля з панною канцлерівною коронною, заплановану на 4 березня у Варшаві. Він запевняє гостей у належному прийнятті та почестях, а також декларує свою прихильність і готовність до надання послуг.

Перемиський каштелян Самуель Оріховський просить волинського воєводу Яна Станіслава Яблоновського про медіацію та захист від звинувачень після трагічної смерті пана Стшембіовського. Він запевняє у своїй повній невинності, посилаючись на очевидців події та домагаючись прихильності родичів покійного і гетьмана.

Францішек Ожеховський просить руського воєводу Яна Станіслава Яблоновського взяти під опіку перемиську єврейську громаду. Він звертає увагу на несправедливі повторні судові процеси та нові декрети, що видаються у справах, які вже були раніше вирішені.

Камінківський підстароста Станіслав Ординець звертається від імені краківського пана до бурмістра та райців львівських із проханням про триденне позичення килимів та опон на з'їзд поважних гостей, зокрема роду Тенчинських. Автор листа обіцяє повернути позичені тканини в неушкодженому стані одразу після завершення урочистостей.

Александр Казимир Ожеховський пояснює Францішку Глоговському, що через виконання службових обов'язків та накази щодо оборони від несподіваного татарського нападу він не може залишити службу чи долучитися до його справи. Дякує за надісланий дружній лист і просить з розумінням поставитися до ситуації, яка унеможливлює залишення ним посту.

Кс. Бартоломей Павловський звертається до воєводи Яна Яблоновського з проханням зупинити наплив іновірців до Свеця, які за згодою міської влади викуповують будинки та витісняють католиків. Він застерігає адресата перед відповідальністю на Божому суді та закликає до захисту Церкви перед поширенням зарази єресі.

Автор нагадує про новини та належні 700 злотих, відбиває підозру у зраді, обговорює термін та арбітраж. Запитує про чутку щодо намагання адресата отримати службу у росіян; допис говорить про пошук справи у Красноставі та Городлі.

Палуські звітує про процес із Деболіною та арешт 6000 на Поромові. Повідомляє про її одруження з Дидинським та справу половини Лопенника. Передає вітання дружині графа, якої не знає. Лист від 16 VI 1782.

Автор вимагає правильне доручення. Звітує про позов Деболіни щодо боргу та отримання кондемнати; Деболіна оскаржила вимогу та наклала арешт на суму в адресата. Просить про відповідь до Красностава.

Холмська ігуменя Юстина Партейновна звертається до руського воєводи Яна Станіслава Яблоновського з покірною суплікою про звільнення конвенту від податкових тягарів та розміщення війська. Вона нагадує про давні обіцянки опіки над монастирем і просить про втручання через виснаження сил черниць.

Францішек Пежицький скаржиться поручнику Вольському на обтяжливі постої та надмірне вилучення вівса й напоїв, що призводять маєтки до руїни. Від імені київського ловчого він просить припинити нищення майна дислокованими хоругвами.

О. Томаш Перкович повідомляє воєводу про розчарування о. Мрозовицького через втрату бенефіції та радить, як схилити його суперника до зречення від посади. Також передає добрі новини про здоров'я воєводини, її енергійний нагляд за маєтком та про покращення стану здоров'я білоцерківського старостича.

Ксьондз Ян Пігловський висловлює радість з приводу добрих новин про здоров'я Мацея Гайдера, які він отримав під час зустрічі з пріором львівських кармелітів у архієпископа гнєзненського. Він запевняє адресата у своїх постійних молитвах, просить для нього Божого благословення та доручає себе його подальшій прихильності.

Станіслав Подчаський повідомляє Яну Яблоновському про нічний напад волоських солдатів на замок в Острозі та тяжке поранення пана Шмоневського. Також звітує про поточне управління маєтком, визначення продовольчих пайків та платні, а також про збитки, завдані людьми старости сандецького.

Станіслав Подчаський повідомляє воєводі Яну Яблоновському про припинення зловживань з боку військових, укладення вигідної орендної угоди та необхідність зміни управителя білоцерківських маєтків. Також інформує про розквартирування драгунів, відправку хутра, пожежу в селі та питання транспортування закупленого жита.

Станіслав Понятовський звертається до львівського магістрату з проханням полегшити солдатам місцевого гарнізону обмін червінців, наголошуючи на перевагах їхнього перебування для безпеки та торгівлі в місті. Водночас він попереджає, що відсутність прихильності з боку міської влади змусить його перевести військо на інші зимові квартири.

Станіслав Понятовський повторно звертається до влади Львова з проханням безперешкодно здійснювати обмін червінців для солдатів гарнізону, що дислокується в місті. Він зазначає, що попри попередні запевнення магістрату, військові досі стикаються з труднощами під час здійснення операцій.

Станіслав Понятовський вимагає від влади Львова остаточного рішення щодо обміну червоних золотих для солдатів за належним курсом. Він попереджає, що у разі відмови ухвалить рішення про виведення гарнізону з міста.

Станіслав Понятовський наказує коменданту гарнізону втрутитися до ректора єзуїтів та магістрату у зв'язку з нападами студентів на львівських євреїв. Наказує привести цехи у стан готовності та у разі ескалації заворушень стріляти бойовими набоями.

Анна Потоцька повідомляє волинського воєводу Яна Яблоновського, що не має претензій до шкіпера за те, що він забрав його речі на свої судна. Вона додає, що, бажаючи зробити йому послугу, наказала перевезти цей вантаж власними кіньми безпосередньо до Львова.

Теофіла Потоцька повідомляє Яну Станіславу Яблоновському про своє нещастя, спричинене хворобою чоловіка, та самотність у маєтку. Вона благає адресата переконати когось у Львові вирушити до Галича для надання допомоги, гарантуючи безпечний супровід.

Тереза Потоцька запевняє волинського воєводу Яна Станіслава Яблоновського у своїй пам'яті та давній прихильності, одночасно передаючи прохання чоловіка. Також пересилає вітання адресату та його дружині.

Констанція Потоцька повідомляє руського воєводу Яна Станіслава Яблоновського, що через відсутність адресата у Львові вона передала свою справу через сина. Вона звертається з покірним проханням про прихильність та надсилає вітання воєводині та родині.

Констанція Потоцька повідомляє про приїзд чоловіка, який має особисто розповісти про складну ситуацію, та висловлює жаль з приводу нещасть, що спіткали родину. Вона закликає до збереження єдності в роді перед обличчям Божої кари та передає вітання воєводині.

Антоній Потоцький просить полковника Коритовського припинити розміщення коронних військ на старостинській юрисдикції у Львові. Він посилається на рішення гетьмана, передане через старосту Браницького.

Юзеф Потоцький запрошує руського воєводу Яна Станіслава Яблоновського на свята до Станіславова, щоб обговорити державні справи та заплановану акцію проти козаків. Також повідомляє про очікування розвідувального звіту щодо рухів буджацької орди та висловлює побоювання щодо обтяжливих військових контрибуцій.

Юзеф Потоцький надсилає владі Львова супліку пана Клодавського, який має заслуги перед військом та його домом. Гетьман просить про справедливе та належне відшкодування за завдані йому кривди.

Гетьман Юзеф Потоцький звертається до влади Львова з проханням не чинити кривди та взяти під опіку міщанина Мучницького, який перебуває під його протекцією. В обмін на справедливість та прихильність до нього, він обіцяє місту постійну підтримку у публічних та приватних справах.

Гетьман Юзеф Потоцький наказує владі Львова якнайшвидше розміняти триста червінців на дрібну монету, необхідну для виплати жолду солдатам. При цьому він запевняє магістрат, що ці гроші швидко повернуться до міста через львівських купців, які торгують у таборі.

Генерал-майор Вільгельм Мієр видає реверс президенту Львова Купінському, підтверджуючи отримання та обмін суми у триста червоних золотих згідно з листом регіментаря.

Юзеф Потоцький просить владу Львова про прихильність до вірменського купця Григорія Фадилевича, який через виконання його доручень запізниться зі складанням присяги перед виборами вірменських суддів. Гетьман закликає не чинити йому через це перешкод і дозволити скласти присягу після виборів.

Гетьман Юзеф Потоцький звертається до влади Львова у справі тещі поручника Барти, яку незаконно усунули від ведення шинку та надмірно обклали податками. Він просить райців про справедливе ставлення до жінки та припинення утисків львівських міщан.

Гетьман Юзеф Потоцький висловлює жаль з приводу нещодавніх подій у Львові та обіцяє притягнути до відповідальності заступника коменданта гарнізону, якщо той знехтував порядком. Він анонсує повернення постійного коменданта полковника Камінського і просить міську владу про розуміння та збереження спокою перед наближенням королівських судів.

Гетьман Юзеф Потоцький відсилає львівський магістрат до міського суду у цивільних спорах із резидентом Влодком, а щодо звинувачень проти капітана Забродовського передає письмові пояснення офіцера. Він також попереджає, що якщо місто вимагатиме військового суду і не зможе довести провину капітана, самі позивачі понесуть суворе покарання за безпідставне порушення офіцерської честі.