Каталог джерел

Юзеф Потоцький надсилає ординанс, що забороняє розміщення війська на землях шпиталю св. Станіслава, прихиляючись до прохання деканату. Водночас повідомляє сумну звістку про смерть свого стрия, примаса Теодора Потоцького.

Гетьман Юзеф Потоцький звертається до останніх інцидентів у львівському гарнізоні, відкладаючи судове слідство на спокійніший час. Він також заспокоює владу міста, що побоювання щодо скупчення чужих сил під Городенкою та Бучачем виявилися безпідставними.

Гетьман великий коронний Юзеф Потоцький запевняє владу Львова у своїй прихильності, пояснюючи водночас, що через відсутність короля в країні неможливо видати рескрипти у спірних справах міста. Він декларує докладання енергійних зусиль в інтересах магістрату одразу після щасливого повернення монарха до Речі Посполитої.

Великий гетьман коронний Юзеф Потоцький звертається до влади Львова у справі свого лікаря, доктора Морунського, вимагаючи справедливого поділу спадщини покійного Вишньовського. Він закликає до швидкого вирішення суперечки відповідно до виданих у цій справі королівських рескриптів.

Юзеф Потоцький наказує ротмістру Прушинському припинити військову екзекуцію щодо Львова в обмін на письмове зобов'язання доставити партію сукна у визначені терміни. Водночас доручає стягнути належну частину контрибуції з опірних євреїв і залишатися в місті до моменту отримання всієї поставки.

Львівський каштелян Юзеф Потоцький просить радних міста якнайшвидше вирішити затяжну судову справу пана Бартша з паном Нущинським. Звертає увагу на ухиляння відповідача та витрати, які несе позивач, очікуючи на вирок.

Юзеф Потоцький звертається до президента Львова щодо подорожі східного князя, який прямує до польного гетьмана коронного у Підгірці. Він просить міську владу надати йому коней до Глинян та забезпечити належну квартиру у Львові.

Львівський каштелян Юзеф Потоцький радить магістрату Львова утриматися від оприлюднення універсалу коронного підскарбія щодо монети та рекомендує відправити делегата на генеральний сеймик до Судової Вишні для узгодження спільної позиції. Водночас він визнає незаконними заяви скарбового писаря Красносельського про намір самостійно оголосити ці універсали.

Генерал подільських земель Микола Потоцький звертається до бурмістра Львова з проханням про поблажливе ставлення до свого замкового слуги Семена у справі, що розглядається в львівському міському суді. Він просить ретельно дослідити обставини згідно з законом та не накладати на слугу грошового штрафу.

Чернігівський воєвода Петро Потоцький звертається до львівського райці Кіркора з проханням про справедливе та прихильне вирішення суперечки пані Стародубової з пані Ковальською. Він декларує особисту вдячність за прихильність до Стародубової та її дітей, одна з яких перебуває при ньому.

Гетьман Станіслав Потоцький робить зауваження коменданту Високого замку у Львові через скарги міщан на незаконні та обтяжливі військові екзекуції, що порушують гетьманські універсали. Він наказує припинити утиски бідного населення та повідомляє, що справу з'ясує надісланий слуга Можейовський.

Гетьман Станіслав Потоцький наказує коменданту львівського Високого замку Даніелю Гутторфу припинити стягнення обтяжливих повинностей з міста та передмість Львова, посилаючись на доданий лист короля Яна Казимира. Монарх розпорядився звільнити заслужене місто від зимових постоїв і забезпечити потреби замкової залоги з ухвалених станами ланових податків.

Гетьман Станіслав Потоцький наказує ротмістру Францішку Шеліговському безжально придушувати бунти та свавілля у Львові, не зважаючи на жодні сумніви. Також повідомляє про дислокацію військ, доручає забезпечити фураж для загону пана Альберта та підготувати транспортування амуніції до Тлумача.

Станіслав Потоцький втручається у справу Александра Нєзабитовського у зв'язку зі скаргами Львова на незаконне стягнення податків та накладання військових повинностей. Гетьман наказує припинити утиски міщан, застерігаючи від заворушень, та посилається на королівський універсал, що скасовує несправедливі сеймикові постанови.

Гетьман Станіслав Потоцький наказує підполковнику артилерії безжально придушувати заворушення у Львові, анонсуючи свій швидкий приїзд із військом для покарання бунтівників. Також доручає підготувати транспортування амуніції до Тлумача та вжити заходів для поповнення нестачі в артилерійських запрягах.

Гетьман Станіслав Потоцький наказує військовим депутатам, які збирають гіберну у Руському воєводстві, припинити стягнення з підльвівських сіл, що мають правові імунітети і не підлягають юрисдикції королівщин. Будь-які спроби обкласти ці маєтки податком гетьман обіцяє розцінювати як особисту образу.

Станіслав Потоцький, ловчий литовський, повідомляє магістрат і громаду Львова про заплановане одруження зі старшою донькою воєводи волинського. Звертається до адресатів із ввічливим проханням ушанувати своєю присутністю весільну церемонію, призначену у Львові на 2 січня 1695 року.

Краківський воєвода Щенсний Потоцький повідомляє владу Львова про набуття від Яна Сандурського прав на частину кам'яниці. Просить не порушувати ці права та прихильно ставитися до продавця, декларуючи натомість взаємні послуги.

Воєвода краківський Щенсний Потоцький повідомляє владу Львова про заплановане весілля свого сина, старости красноставського, з представницею дому писаря польового коронного. Просить адресатів прикрасити своєю присутністю весільні урочистості, призначені на 29 травня 1689 року в Любліні.

Польний гетьман коронний Фелікс Казимир Потоцький запрошує волинського воєводу Яна Станіслава Яблоновського з дружиною на весільні урочистості своєї родички Єфрозини Гумецької з городельським хорунжичем Радецьким. Шлюб і весілля заплановано на м'ясопусну неділю в замку в Сокалі.

Щенсний Потоцький просить руського воєводу Станіслава Яна Яблоновського взяти під опіку та доручити судовим урядникам у Львові свого колишнього шмуклера, єврея Якуба, який після пограбування в Кракові зазнає там труднощів.

Фелікс Казимир Потоцький інформує Станіслава Яна Яблоновського про підготовку позову та пояснює, що з процедурних причин справа відбудеться лише після Великодня за участю повноважного представника. Автор листа також висловлює жаль з приводу сучасного звичаю шляхти, яка виявляє зневагу до сенаторського стану.

Фелікс Казимир Потоцький інформує Станіслава Яна Яблоновського про внесення до белзьких книг справи проти Станіслава Стадніцького, старости радомицького. Дія не мала успіху через неявку позивачів до суду, проте Потоцький декларує готовність до повторення правових кроків.

Якуб Потоцький, староста хмельницький, просить воєводу руського Яна Станіслава Яблоновського про протекцію у короля в справі надання однієї з вакантних хоругв, пояснюючи свою відсутність весіллям, що триває в домі матері. Лист доповнює приписка Александра Коссаковського, який повторює прохання про прихильність до старань старости.

Якуб Потоцький, хмільницький староста, повідомляє львівських райців про своє майбутнє весілля з донькою львівського підкоморія, призначене на 13 січня 1704 року. Він запрошує їх взяти участь в урочистості, обіцяючи свою прихильність і вдячність.

Мальборкський воєвода Ян Єжи Пшебендовський дякує львівським комісарам за попередні пільги та просить про повторне звільнення від гіберни містечка Кішпорк, знищеного пожежею, а також двох затоплених сіл.

Ян Єжи Пшебендовський запевняє руського воєводу у регулярному листуванні та повідомляє про передачу грошей краківському каштеляну і плановане погашення ґданських векселів. Також порушує питання труднощів, пов'язаних із розквартируванням військ та надмірним збором гіберни у Пруссії.

Владислав Пшиємський пояснює волинському воєводі, що через бурхливий і складний перебіг сеймику в Сьроді він не зміг порушити його справу. Він декларує свою незмінну прихильність і радить надіслати листа до всієї майбутньої комісії, щоб там успішно влаштувати цю справу.

Александр Станіслав Риковський звертається до Францішка Глоговського з проханням надати дані сецехівського пароха та допомогти у встановленні контакту з тамтешнім абатством. Він пояснює, що через відсутність відповіді від сецехівського пріора волів би передати свого листа через адресата.

Міхал Рожицький скаржиться волинському воєводі на мостиського підстаросту та його дружину, звинувачуючи їх у відмові надати дрова для опалення, руйнуванні будівель та переслідуванні його дружини. Він просить адресата про письмове дисциплінарне втручання щодо урядовця.

Маріанна Рожицька повідомляє чоловікові про перенесену важку хворобу, дошкульний холод, брак палива та відмову у видачі полотна. Вона також описує жалюгідний, зруйнований стан резиденції та просить чоловіка про швидке повернення додому.

Войцех Росновський складає волинському воєводі Яну Станіславу Яблоновському декларацію готовності до служби перед сеймиком у Судовій Вишні. Крім того, він повідомляє про претензії саноцького хорунжого, який жалкує через втрату прихильності адресата.

Войцех Росновський підтверджує отримання письмового розпорядження від руського воєводи Яна Станіслава Яблоновського. Запевняє у своїй покорі та повідомляє про особисту явку в Монастириськах у найближчу неділю.

Анджей Станіслав Рудзький інформує воєводу Яна Яблоновського про підготовку заїзду та квартир у Судовій Вишні перед сеймиком, а також про можливість оренди маєтку каштеляна Фредра. Повідомляє також про відправку вина до Підкаменя та про проблеми з доставкою риби.

Анджей Станіслав Рудзький подає Яну Яблоновському детальний звіт про об'їзд пасік, збір зернових, ринкові ціни, а також стан інвентарю та запасів вина у Мостиському старостві. До листа додано реєстр солтисів, які володіють вуликами, разом із переліком податку (десятини).

Катерина Рушничкарка із Самбора перепрошує писареву Анну Зимницьку за затримку приїзду, спричинену поганим станом доріг, і обіцяє незабаром особисто доставити підготовлені фрукти. Також звертається з проханням передати челяднику прохання про допомогу в нагальній потребі, обіцяючи належну винагороду.

Ян Сапіга запевняє владу Львова у своєму залученні до завершення міських фортифікацій та інформує про листа до короля у справі прислання інженера та виплати коштів підскарбієм. Звертається до райців із проханням якнайшвидше передати монарху доданого листа.

Великий гетьман литовський Казимир Ян Сапега дякує руському воєводі за прихильність і повідомляє про трагічну ситуацію та спустошення Литви через внутрішні чвари. Він закликає до подальшої допомоги та порятунку напередодні варшавського сейму, а також передає вітання руській воєводині.

Міхал Сапєга висловлює радість з приводу успішного одужання руського воєводи Яна Станіслава Яблоновського та його дружини, надсилаючи привітання та поклони краківському каштеляну/воєводі. Також згадує про власні фінансові труднощі та похитнуте здоров'я.

Міхал Сапєга пише з Варшави до руського воєводи Яна Станіслава Яблоновського, просячи вплинути на краківського кастеляна. При цьому він звертає увагу на драматичне становище Речі Посполитої, яка опинилася на межі занепаду.

Марія Христина Сапєжина висловлює радість з приводу щасливих пологів сестри та дякує Яну Станіславу Яблоновському за прихильність і співчуття щодо переслідувань, яких зазнає дім Сапєг. Вона також звертається з проханням передати пакунок, надісланий їй королевою.

Сарді інформує руського воєводу про звістку, передану королю, згідно з якою Людовик XIV відмовився від втручання у польські справи та відкликав принца Конті. Автор висловлює надію, що ця заява дозволить зміцнити мир у Речі Посполитій.

Сарді інформує Яна Станіслава Яблоновського про передачу кореспонденції та про папську аудієнцію старости, яка закріпила визнання короля в Римі. Також згадує про зусилля щодо пошуку коштів для посла та про виїзд королеви до Гури та Козениць.

Сарді виправдовується перед Яном Станіславом Яблоновським за затримку в надсиланні газет, пояснюючи, що вони не надійшли поштою до Гданська. Він також обіцяє передати листа жидачівському старості при найближчій нагоді.

Сарді інформує Яна Станіслава Яблоновського про особисте вручення його листа Флеммінгу та про відправку кореспонденції до Риму. Також повідомляє про відсутність порозуміння в Ловичі, де прибічники зловживають ласкою короля.

Сарді повідомляє Яну Станіславу Яблоновському про надсилання газет та про прийняття англійського мирного посередництва імператором, царем і Венецією, щодо якого Польща ще не визначилася. Він також анонсує швидкий приїзд британського посла Джорджа Степні та зауважує відсутність домовленостей щодо місця і терміну конгресу.

Звіт зі Щецина, що інформує про від'їзд абата де Шатонефа до Парижа та про очікуване вигнання абата де Поліньяка за наказом короля Франції. Людовик XIV повністю залишив польські справи, натомість суперечку з Гданськом щодо відшкодування для Поліньяка має вирішити король Данії.

Адресна картка листа Сарді, адресованого руському воєводі Яну Станіславу Яблоновському у Львові.

Войцех Сєменський декларує руському воєводі Яну Яблоновському готовність взяти участь разом зі шляхтою у запланованій урочистості. Також обіцяє запросити від його імені навколишніх достойників та анонсує зустріч у Мостиськах.

Ян Сєменський інформує владу Львова про направлення прохання про милосердя до белзького старости та радить якнайшвидше шукати підтримки у генерального регіментаря. Перед від'їздом до військового табору запевняє райців, що пам'ятатиме про справи міста.