Каталог джерел

Ян Семєнський дякує президентові Львова за побажання на Великий піст та повідомляє про кроки, зроблені для зменшення фінансового тягаря міста за січень. Він висловлює слова підтримки у знесенні негараздів і сповіщає про свій швидкий приїзд до Львова.

Ян Сєменський звертається до магістрату міста Львова з проханням надати вакантну після священника Вишньовського катедральну канонію отцю Пельчарському. Автор апелює до справедливості та покликається на багаторічні заслуги священнослужителя у митрополичій катедрі, а також на право патронату, належне міській владі.

Ян Сєменський закликає магістрат Львова надати письмове зобов'язання відзвітувати за легатом воєводи Матчинського, призначеним на очищення міських ровів, що дозволить зупинити судовий процес у Радомському трибуналі. Він нагадує про попередні податкові пільги, надані місту через його скруту, та радить врегулювати заборгованість із шеляжного податку на місці, у ґродському суді.

Ян Сєменський повідомляє магістрат Львова про призупинення позову в Радомському трибуналі у справі боргу після руського воєводи в обмін на надання надійного забезпечення (асекурації). Водночас він звинувачує міських райців в ухилянні від власних платежів і бездушному перекладанні податкового тягаря на найбідніших жителів.

Ян Сєменський підтримує клопотання священника Стриловського про вакантну львівську канонію після покійного священника Злоторовича, право надання якої належить львівському магістрату. Автор долучає своє заступництво до попередньої рекомендації белзького воєводи.

Ян Казимир Сєменський, не маючи змоги з'явитися особисто на податковий розрахунок, надсилає стольнику равському реєстри чверті через свого депутата. Він звертається з проханням про неупереджену і справедливу перевірку рахунків та виплату належних сум.

Ян Казимир Семенський виправдовує свою відсутність під час розрахунку з поборцею Тшцинським і надсилає підстолію равському зведені реєстри шести чвертей. Він просить адресата про неупереджений і справедливий розгляд під час перевірки рахунків та не брати до уваги виплати, здійснені іншим депутатам понад реєстри.

Львівський каштелян Юзеф Семінський вимагає від магістрату Львова вплинути на львівських торговців рибою, які порушили договір і збойкотували вилов у Вижнянському ключі. Він просить зобов’язати їх виконати умови контракту та відхилити їхні спірні вимоги щодо застосування ратушної міри.

Львівський каштелян Юзеф Семєнський клопочеться перед львівським магістратом за ксьондза Томаша Бесядовського. Посилаючись на його чесноти та рекомендації, він просить надати йому вівтарію Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії, яка стала вакантною після ксьондза Мосціцького.

Львівський каштелян Юзеф Семенський звертається до влади Львова у справі єврея Левка, змушеного вироком комісії звільнити придбану кам'яницю. Він звертає увагу на те, що попередній власник повинен повернути Левкові гроші, сплачені за купівлю нерухомості.

Львівський каштелян Юзеф Семєнський заступається перед львівським магістратом за пароха костелу св. Лазаря, сина пані Мосціцької. Він просить надати йому бенефіцій у Зубрі після зречення попереднього адміністратора.

Ян Сєраковський повідомляє Станіславу Яну Яблоновському про спокійну ситуацію на прикордонні та відсутність татарської загрози, а також про заворушення під Ґданськом. Просить племінника про новини та про врахування його під час виплати заборгованої платні з огляду на наближення терміну сплати боргів.

Юзеф Сераковський просить руського воєводу Яна Станіслава Яблоновського про дозвіл залишити при собі колишнього покоєвого, забезпечивши йому лише харчування. До прохання приєднується жінка з родинного оточення, заступаючись за слугу, якого колись цінував покійний.

Польний гетьман литовський Юзеф Богуслав Слушка дякує своєму племінникові, волинському воєводі Яну Станіславу Яблоновському, за пам'ять та владнання справи Стадницьких. Він також переказує вітання воєводині й запевняє у своїй незмінній прихильності та готовності до послуг.

Польний гетьман литовський Юзеф Богуслав Слушка пише до племінника, волинського воєводи Яна Станіслава Яблоновського, переповідаючи новини, отримані від дружини щодо пана генерала, та сповіщаючи про своє перебування у Виточі. Лист завершується запевненнями у пам'яті та поклонами для воєводиної.

Польний гетьман литовський Юзеф Богуслав Слушка вітає Яна Станіслава Яблоновського з поповненням у родині та описує дедалі глибшу політично-військову кризу в Литві, пов'язану із зайняттям Вільна та обтяжливими діями саксонських військ. Побоюючись політичних наслідків, автор наполегливо просить адресата негайно спалити листа.

Польний гетьман литовський Юзеф Богуслав Слушка пише до племінника, руського воєводи Яна Станіслава Яблоновського, про придворні справи у Варшаві, рекомендуючи надісланий мембріал та скарги полковника. У постскриптумі згадує про прибуття пана Глузиці, ділячись думками про скрутне становище в країні та передаючи вітання від дружини.

Гологірський парох А. Собецький звертається до львівського міського урядника з проханням роз'яснити та скасувати конфіскацію призначених на продаж церковних продуктів. Він нагадує про свої давні зв'язки з владою Львова та зазначає, що в разі невирішення справи мирним шляхом звернеться до впливових покровителів, зокрема до коронного ловчого.

Тереза Стадницька повідомляє волинського воєводу Яна Стадницького про заплановане на 20 січня в Немирові одруження своєї доньки з паном Балем. З цієї нагоди вона сердечно запрошує адресата разом із дружиною на весільні урочистості.

Тереза Стадницька дякує Франциску Глоговському за виявлену прихильність і коментує звістку з листа ломжинського підстолія. Покладаючись на Божу волю, вона повідомляє, що терпляче чекає на щасливе повернення сина.

Антоній Стаміровський, галицький підстолій, повідомляє про успішне завершення сватання до львівської підкоморянки та запрошує адресата на весільну урочистість, призначену на 5 травня. При цьому він засвідчує свою вдячність і готовність віддячити послугою.

Антоній Стаміровський перепрошує Францішека Глоговського за те, що не може виконати його прохання про надання ярового збіжжя на посів, пояснюючи це необхідністю докуповувати його у Львові для власних потреб у Мостівському старостві. Водночас він запевняє у своїй прихильності та готовності стати у пригоді в майбутньому.

Антоній Стаміровський виправдовує свою затримку в дорозі до Львова недугою, поганим станом доріг та необхідністю відвідати овдовілу родичку в Замості. Він сповіщає про прибуття на 22 лютого, пропонує зустрітися в маєтку каштеляна Коропатницького та згадує про задоволення послів перебігом переговорів.

Антоній Стаміровський повідомляє воєводу Яна Яблоновського про запланований виїзд гетьмана в Україну та просить заступництва перед королевичевими офіціалістами у справі контракту белзької воєводини на Куликівський ключ. Адже від успіху цієї угоди залежить виплата зобов'язань і продаж маєтку Мальчиці.

Антоній Стаміровський запевняє Яна Яблоновського у своїй незмінній прихильності та повідомляє про перебування в Любліні й нездужання напередодні масниці. Він пояснює, що через від'їзд на нараду детальний звіт про події надасть лише після щасливого повернення до Львова.

Капітан Стечкевич звертається до президента Львова з проханням заарештувати осіб, які подали неправдивий донос щодо смерті дівчини на фільварку його дружини. Він пояснює, що вона померла з природних причин унаслідок двотижневої лихоманки та проносу, попри наданий їй належний догляд.

Д. Штоффельн відповідає на лист президента та магістрату Львова, заявляючи, що порушене питання утисків не належить до його компетенції. Він радить міській владі шукати справедливості, звернувшись до своїх безпосередніх зверхників.

Станіслав Сумський повідомляє про успішну зміну асигнати волоської корогви на Полісся та про фінансову угоду, укладену з корогвою пана Вільги. Також сповіщає про переведення жовнірів із сіл до Мостиськ, аби захистити підданих від надмірних тягарів і врегулювати питання збору фуражу та гіберни.

Станіслав Сумський звітує Яну Станіславу Яблоновському про заготівлю напоїв, посуду та запасів харчів. Повідомляє також про труднощі зі здобуттям риби й пошуки відповідної кватири у Львові.

Станіслав Сумський сповіщає Яна Станіслава Яблоновського про купівлю гнідого коня до плуга та про відрядження гінця до Шкла з метою дізнатися про спосіб лікування хворого табуна. Після повернення посланця обіцяє відправити зазначену кількість коней на лікування.

Францішек Суський повідомляє руському воєводі Янові Станіславу Яблоновському, що, попри попередній лист, він не повернув свого підданого, оскільки місцева громада силою його відбила. Він просить адресата застосувати авторитет закону, повторно наказати видати втікача та покарати зухвалість підданих.

Авторка виправдовує своє тривале мовчання хворобами, родинними клопотами й нападами з боку неприятелів, після чого висловлює тітці різдвяні та новорічні побажання. До кореспонденції додає копію листа пана Яна, який рішуче відкидає плітки та звинувачення, що буцімто зачіпають адресатку.

Кароль Тарло дякує владі Львова за привітання та прихильність з нагоди обійняття посади підканцлера коронного. Він запевняє у своїй відданості місту й обіцяє підтримувати його інтереси та львівських делегатів, які перебувають на сеймових засіданнях у Варшаві.

Підканцлер коронний Кароль Тарло закликає владу Львова невідкладно виконати рішення третейського суду у спорі між брацлавським воєводою та львівським міщанином Лясковським. Він наголошує, що ця ухвала була винесена за згодою обох сторін, а подальше зволікання з виконанням шкодить справедливості та репутації магістрату.

Краківський каштелян Ян Тарновський просить владу Львова видати три гармати, залишені в місті під час колишнього походу проти молдавського господаря Богдана. Він пояснює, що за королівським наказом це озброєння має бути доправлене до визначених замків.

Анджей Тшебицький пояснює Бєгановському обставини розподілу сенаторських вакансій і запевняє його в королівській обіцянці майбутньої каштелянії. Він також закликає його здійснити тиск на владу Львова, щоб та терміново передала аванс із міської оренди на платню піхоті, яка обороняє Кам'янець-Подільський.

Єпископ Анджей Тшебицький повідомляє Миколая Бєгановського про попереднє надання кам'янецької каштелянії його родичеві Ґродзицькому. Він також торкається питання виплат із львівського акцизу та відсилає адресата у фінансових справах до підскарбія коронного.

Адам Тшебуховський повідомляє волинському воєводі про прибуття перемишльського єпископа до Ярослава невдовзі після від'їзду адресата. Він також звертається з поклінним проханням про протекцію перед краківським каштеляном щодо прийняття перемишльського підчашого до його корогви.

Кристина Убиш висловлює радість із приводу доброго здоров'я панн Глоговських і бідкається через брак раніших звісток та довіри з їхнього боку. Вона запевняє у готовності зробити будь-які послуги, переказує вітання близьким і засвідчує свою сестринську прихильність.

Томаш Улятовський повідомляє волинського воєводу Яна Станіслава Яблоновського про стан здоров'я його дружини, яка непокоїться через розлуку з чоловіком. За докладними відомостями щодо домашніх справ та сьродського сеймика відсилає до усної розповіді буського скарбника.

Валентій Урбановський повідомляє воєводі Яну Станіславу Яблоновському про труднощі з доправленням файфра до Львова та про затримку в отриманні обіцяного сукна. Він також згадує про непевні розрахунки за волів і про майбутній сеймик у контексті запланованої комісії.

Валентій Урбановський сповіщає гетьману про наймання зі Сілезії флейтиста (файфра), ціни на інструменти й сукно в Лешні, а також про неприємності з батьком, який перехопив панський лист. Дописані на берегах інструкції Яблоновського наказують утриматися від купівлі інструментів і категорично відмовитися від сукна від познанського воєводи.

Валентій Урбановський повідомляє воєводі про труднощі зі стягненням коштів від пана Вольського та про умови позики, висунуті паном Бартолді. Очікуючи в Торуні на пошту, він просить вказівок щодо отриманих грошей і подальших дій.

Валентій Урбановський повідомляє руському воєводі про марне очікування в Торуні на поручника для отримання асигнати та врегулювання фінансових справ. Він також інформує про домовленості, досягнуті з паном Бартольді та паном Вінарським щодо виплати й погашення суми частинами в Ґданську.

Валентій Урбановський повідомляє про повернення з Торуня до Свеця й заявляє про готовність перевезти гроші власними кіньми. Він також інформує, що кошти від пана Бартолді очікують на перерахунок у Гданську, де пан Вінарський чекає на подальші розпорядження.

Войцех Урбановський повідомляє руського воєводу про справи, пов'язані з неврученим листом до мечника, та про заплановану його братом закупівлю сукна під Лешном. Він також сповіщає про згасання місцевих заворушень і відступ прибічників принца де Конті після вступу на посаду нового каліського воєводи.

Войцех Урбановський виправдовується перед руським воєводою за нерегулярне листування, спричинене подорожжю, і переказує почуті чутки про нібито бунт краківського каштеляна проти короля. Він також пояснює стан виконання доручених йому справ, зокрема закупівлі кробського сукна, та сповіщає про свій швидкий приїзд.

Войцех Урбановський сповіщає Францішка Квалковського про відправлення трьох скринь із документами до Львова та про заходи щодо зміни місця вирушення хоругви з Мостиськ. Він також торкається питань фінансових розрахунків, труднощів із позикою від пана Гродзицького та повідомляє про стан здоров’я домашніх і коней.

Войцех Урбановський виправдовує хворобою відсутність листа від спільного покровителя, дякує адресатові за надіслані сірку й залізо та обговорює кравецькі справи. Також передає низький уклін від дам, які перебувають у Підкамені, зокрема від панни Чаплічанки.

Стефан Урбановський повідомляє Яну Яблоновському про настрої навколо прийдешнього сеймику та засідань Радомської комісії. Він також сповіщає про клопоти з норовистим братом Валентієм, який після сварки з батьком знайшов у нього прихисток, і просить у разі потреби видати нову довіреність.