Каталог джерел

Мацей Юзеф Устрицький повідомляє руського воєводу Яна Яблоновського про прибуття до Ляшок солдатів по гіберну та на постій, що є надто великим тягарем для місцевої громади. Скаржачись на брак прибутків через селянські бунти, автор просить про виплату обіцяної компенсації за озимину.

Примас Якуб Уханський висловлює підтримку львівським міщанам, які протестують проти нав'язуваних шляхтою каптурових судів, і радить твердо стояти на своєму спротиві. Він також запевняє, що надіслав листа до руського воєводи з проханням захистити міські права до обрання нового монарха.

Ельжбета з Радзивіллів Фірлей оплакує смерть свого чоловіка, називаючи цю втрату ударом не лише для неї, а й для всього суспільства. Вона звертається до руського воєводи Яна Станіслава Яблоновського та його дружини з проханням прибути на похоронні урочистості до Любліна.

Міхал Фредро заступається від імені лицарського кола перед львівськими райцями проти надмірного обкладання податками та обтяжливого постою послів у бідних галицьких передміщан. Він застерігає міську владу від здирництва збирачів податків і попереджає, що це питання буде порушено на найближчому сеймику.

В. Хвалковський коротко пише синові Францішку, товаришеві панцерної корогви, докоряючи йому за відсутність листів, а також повідомляючи про зустріч із родичами та тяжку хворобу пані Карчевської. Він також передає вітання від домашніх та інформацію про поточні поштові справи.

Автор повідомляє синові про відступ саксонських і шведських військ із Великопольщі під Торунь та згадує нещодавню смерть підскарбія великого коронного Рафала Лещинського. Він також просить Францішека оточити братерською опікою молодшого родича Владислава, який прибуває, і влаштувати його на придворну службу.

Автор дякує синові Францішеку за надіслані листи й застереження, водночас просячи листуватися рідше через високу вартість пошти. Він також переказує поточні родинні новини, повідомляє про стан здоров'я близьких та про вирушення Казя й Владислава до Мальборка.

Францішек Хвалковський звертається до панцерного товариша Вольського з ґречним проханням узяти під опіку висланого пахолка й захистити його від кривди до прибуття до хоругви пана Семенського. Натомість за виявлену підтримку автор обіцяє пам'ять, вдячність і готовність віддячити послугою.

Францішек Хвалковський повідомляє руського воєводу про те, що пан Стаміровський очікує на зустріч, про вісті із сеймику, пересування шведських військ та дипломатичні листи з Торуня. Також сповіщає про стан здоров’я львівського старости та фінансові питання, пов'язані з королевичами.

Ягнєшка Хмєльова просить Анну Зімницьку відіслати віз, а також припаси й особисті речі, поспіхом залишені у Львові, та купити китайку й оливу для черниць. Вона також торкається питання надсилання вина для пані докторової та поточних розрахунків і покупок.

Князь Іван Хованський відмовляється припинити наступ московських військ без виразного царського наказу, однак гарантує королівським комісарам безпечний проїзд на переговори. Він також пояснює причини попереднього затримання польського посланця під час боїв за Берестейську фортецю.

Марцін Хоментовський заступається перед руським воєводою Яном Яблоновським за свою сестру, подільську підкоморину, чиє Барицьке староство було зруйноване переходами та постоями військових хоругов. Він звертається з проханням узяти її під опіку та прихильно вислухати вирядженого до Яблоновського посланця.

Марцін Хоментовський заявляє про готовність поспішити на відновлення перемовин зі сконфедерованим військом після залагодження місцевих труднощів. Він пояснює питання підпорядкування ординансу на гіберну з добжинських маєтків і запевняє адресата у своїй відданості.

Станіслав Хоментовський сповіщає руського воєводу Яна Станіслава Яблоновського про своє майбутнє вінчання з підканцлерянкою в Несвіжі. Він звертається з покірним проханням до адресата та його дружини вшанувати весільні урочистості своєю присутністю, запевняючи у незмінній вірності та готовності служити.

О. Томаш повідомляє руського воєводу про своє прибуття до Замостя, знесилення після прийому ліків та оборонні заходи, вжиті в маєтках через загальне занепокоєння. Він також згадує про труднощі з військом і запевняє адресата в повсякчасній молитовній пам'яті.

О. Томаш ТІ повідомляє руського воєводу про проблеми зі сплавом суден із майном, а також про затримку власної подорожі через негоду та поранення коней. Він сповіщає про швидкий виїзд із Замостя до Львова одразу після урочистостей на честь святого Станіслава Костки.

Автор передає руському воєводі супліку пані підскарбини від імені її брата референдаря, який скаржиться на руйнівний постій війська та просить про заступництво перед краківським каштеляном. Він також повідомляє про проїзд трибунальських депутатів через Замостя та про своє очікування на поліпшення стану доріг і заспокоєння настроїв перед виїздом до Львова.

Францішек Цетнер дякує Яну Яблоновському за візит, що приніс розраду в жалобі, і просить його взяти участь у похоронних урочистостях, призначених на 30 березня у львівських реформатів. Про таку ж ласку присутності він звертається і до дружини адресата.

Войцех Ценський вітає Яна Яблоновського з прийняттям командування над військом і бажає йому польної булави. Він також заявляє про готовність прибути на виклик до табору, пояснюючи можливе запізнення необхідністю зібрати провіант.

Войцех Ценський повідомляє Яна Яблоновського про отримані накази щодо концентрації хоругов під Щирцем та про труднощі з виступом у похід через невиплату воякам гіберни. Він просить запевнити у швидкій виплаті належних коштів і радить, щоб підстолина Яблоновська на час кампанії переїхала до Львова.

Катерина Чацька висловлює радість із приводу щасливого повернення руського воєводи Яна Станіслава Яблоновського та дякує за клопотання перед королем про надання приповідного листа на ескадрон для її сина. Вона пояснює, що стан здоров'я й обов'язки завадили їй особисто подякувати у Варшаві, після чого доручає себе та дітей подальшій опіці адресата.

Катерина Чацька пояснює неможливість прибути до Львова трибунальською справою в Любліні та просить воєводу Яна Станіслава Яблоновського про втручання щодо невиплачених Чиговським коштів її покійного чоловіка. Вона також запитує про зміст кореспонденції від Барановського та передає вітання від себе і дітей.

Катерина Чацька пояснює руському воєводі Яну Станіславу Яблоновському причини від'їзду з Торчина, де вона чекала на адресата. Вона зазначає, що терміновий строк укладення майнової угоди з холмським єпископом змушує її виїхати на Полісся, куди й просить спрямовувати подальше листування.

Ян Цєхович повідомляє Францішеку Глоговському про перебіг краківської коронації Августа II, роздачу урядів та опір прибічників примаса Радзейовського. Передає також вісті про розгром турецької армії під Петроварадином і Зентою та про місцеві сутички під Кам'янцем.

Мельхіор Шеффлер від імені пана фон Дорна відповідає руському воєводі Яну Станіславу Яблоновському, підтверджуючи відправлення голландських товарів із Ґданська до Варшави. Згідно з попереднім проханням адресата, він також надсилає найсвіжіші новини з Франції.

Мельхіор Шеффлер надсилає руському воєводі Яну Станіславу Яблоновському французькі вісті, отримані голландською поштою. При цьому він запевняє адресата у своїй готовності до подальших послуг і віддається його ласці.

Я. В. Шпіловський сповіщає руського воєводу Яна Яблоновського про вступ шведського гарнізону до Варшави, настрої шляхти й війська та побоювання щодо укладення ганебного мирного договору. Повідомляє також про смерть Рафала Лещинського та останні призначення на державні посади.

Генерал-майор Магнус Стенбок видає офіційну розписку для Львова та місцевих юридиків про сплату частини військової контрибуції, зменшеної шведським королем за заступництвом Станіслава Лещинського. Водночас він забороняє шведському війську накладати подальші повинності, зазначаючи, що несплачений залишок суми, покладений на вірмен і греків, забезпечено заручниками.

М. Штим пояснює бурмистрові Львова, що неповне відшкодування витрат, яких зазнав магістрат, зумовлене скрутним станом державної скарбниці. Водночас він запевняє, що посла, який повертається, забезпечать і утримуватимуть із митних прибутків згідно з розпорядженням підскарбія великого коронного.

Якуб Шульц інформує владу Львова про перебіг задвірних справ, зокрема конфлікту з русинами, проблеми з розшуком документів у Метриці та питання виклику до суду львівського бурґрафа. Він надсилає копії декретів, повідомляє поточні новини з Варшави і просить райців виявити прихильність та допомогти його родині під час його відсутності.

Єпископ Йосиф Шумлянський звертається з рішучим закликом до радників міста Львова щодо негайного звільнення з в'язниці замучених русинів. Він вказує на бездушність магістрату, недоречність такого суворого поводження з підданими в час свят і хвороб та посилається на християнське милосердя й королівський авторитет.

Єпископ Йосиф Шумлянський сповіщає гетьмана Станіслава Яна Яблоновського про жорстокий напад борецького старости Даниловича на церкву в Малих Дідушичах, побиття унійноґо священника та осквернення Пресвятих Дарів. Просить адресата про допомогу та правовий захист з огляду на відмову жидачівського уряду прийняти протестацію.

Станіслав Антоній Щука дякує руському воєводі за виявлену довіру та повідомляє про представлення доручених справ на приватній аудієнції. Він запевняє адресата в його незаплямованій репутації, утримуючись від викладення подробиць з огляду на необхідність збереження таємниці.

Станіслав Антоній Щука засвідчує руському воєводі Яну Станіславу Яблоновському готовність заступитися за рекомендованих ним осіб. Водночас він зазначає, що сприйняв дотеперішнє прохання як попереднє, оскільки ще не отримав анонсованих листів.

Станіслав Антоній Щука повідомляє руському воєводі Яну Станіславу Яблоновському про пересування військових загонів із Пруссії та Самбора. Він також інформує про фінансові розрахунки та суперечку щодо курсу тимфів.

Станіслав Антоній Щука зі збентеженням просить руського воєводу Яна Станіслава Яблоновського звільнити його від дорученого завдання через зайнятість сеймовими справами та питанням королевича. Він пропонує довірити цю справу комусь іншому, водночас запевняючи у своїй цілковитій відданості.

Теофіла Яблоновська звертається до президента Львова у справі свого двірського конвісара Лампартовича, просячи про швидке вирішення його тривалої суперечки з конвісаром Валентієм щодо конфіскованих інструментів. В обмін на здійснення правосуддя над ремісником вона запевняє в подальшій прихильності та підтримці інтересів міста з боку свого чоловіка.

Львівський архідиякон просить воєводу Яна Яблоновського скористатися своїм впливом, аби ксьондз Ґолембовський відмовився на його користь від змагання за яворівський бенефіцій. Він зазначає, що конкурент уже обійняв інші прибуткові посади, а для нього самого Яворів є надзвичайно зручним з огляду на близькість до Львова.

Руський воєвода Ян Яблоновський просить белзького стольника Даніеля Вінарського врегулювати борг перед львівським купцем на підставі виданої асигнати. Виплата має бути здійснена управителем із коштів травневої рати.

Руський воєвода Ян Станіслав Яблоновський звертається до краківського каштеляна Ієроніма Августина Любомирського з проханням про тимчасовий відпуск дворянина Ольшинського. Він необхідний братам Яблоновським для здійснення поділу батьківської спадщини, оскільки обізнаний у розрахунках із кредиторами.

Руський воєвода Ян Станіслав Яблоновський інструктує Хвалковського щодо підготовки до поділу маєтку, з'ясування настроїв панни обозної та залагодження сварки з пані Понятовською. Він також доручає організувати квартиру у Львові, закупити сіно та зібрати відомості про долю ротмістра після сутички зі шведами.

Ян Станіслав Яблоновський разом із дружиною Йоанною надсилають родичці сердечні вітання й запевняють у своїй незмінній любові та відданості, користуючись нагодою виправлення гінця. Руський воєвода при цьому зазначає, що в публічних справах не відбулося жодних нових подій.

Гетьман Станіслав Ян Яблоновський сповіщає Францішека Замойського про розпач дружини після смерті Гальрусі та запланований приїзд до Львова. Просить підготувати для неї помешкання з комином у місті, пропонуючи столову кімнату в пані Рубертової.

Гетьман Єжи Язловецький закликає бурмистра та райців львівських негайно видати гармати пану Рожну. Передача озброєння здійснюється за королівською волею, якою наказано перевезти гармати зі Львова до Теребовлі.

Анджей Яноцький запевняє владу Львова у своїй вірності та повідомляє, що відкинув матеріальну вигоду й відмовився представляти інтереси міських русинів. Він наголошує на непорушності прав Львова й заявляє про подальшу готовність вірно служити місту при королівському дворі.

Анджей Яноцький звітує бурмистрові та райцям Львова про перебіг клопотань при дворі та в канцелярії підканцлера щодо складання й видання міського привілею. Він також повідомляє про понесені витрати, вручений подарунок і відкладення судової справи міста до 24 лютого.

Олександр Янушевич повідомляє про переможну сутичку з козаками під Костянтиновом та про готовність до подальшої оборони Волинського воєводства. Він також доповідає про труднощі зі стягненням гіберни із заставодержателів маєтків Яблоновського та просить інструкцій і виплати заборгованості для солдатів.

Францішек Ястшембський повідомляє воєводі Яну Яблоновському про лист від королеви стосовно донативи й просить вказівок, чиє прізвище в ньому вписати. Він також доносить про судовий процес кам'янко-струмилівського старости Цетнера, який зазіхнув на честь воєводи, проте зрештою програв справу в суді.

Францішек Ястшембський дякує руському воєводі за доручення вести справи королеви, зазначаючи, що розпочне діяти після зустрічі з жидачівським ловчим Крогулецьким. Він також надає правничі поради щодо виконання кондемнати в процесі із сондецьким старостою та стосовно надсилання документів.

Францішек Ястшембський повідомляє руському воєводі Яну Яблоновському про призупинення справи ксьондза Рудецького в Люблінському трибуналі через інгібіційні листи львівського архієпископа. Він пояснює, що присутність підвоєводи більше не потрібна, а захист буде представлено, якщо справа перейде до судів воєводи.