Каталог джерел

Поручник М. Медзицький інформує воєводу Яна Станіслава Яблоновського про заплановану зустріч із перемиським каштеляничем та про труднощі з розквартируванням солдатів в Одинцях і Волі. Також повідомляє про прийняття двох нових рекрутів до піхотного полку та виплату їм платні.

М. Медзицький скаржиться Яну Станіславу Яблоновському на напади опонентів, затримку платні та образу з боку майора, відкидаючи звинувачення у підбурюванні бояр. Він запевняє у дбайливому ставленні до довірених маєтків і просить звільнити його з посади після розрахунку за рахунками.

Дж. Мейтленд інформує воєводу Яна Станіслава Яблоновського про наявність тканин, шпалер та коней перед майбутнім ярмарком у Ярославі, а також про з'їзд шляхти на сеймик. Також повідомляє про передачу кореспонденції пану Гушу та пересилає вітання воєводині.

Марцін Мілевський виправдовує свою відсутність терміновими справами своєї пані та надає львівським райцям процесуальну пораду у суперечці за маєтки з Гинками з Ратища. Він радить викликати пана Іваницького як співучасника сторони відповідача на той самий термін, що дозволить ефективно виконати вирок.

Марцін Мілевський звітує львівським райцям про перебіг справ перед Коронним трибуналом у Любліні, зокрема про суперечку з Рахвалом та позов про звільнення Кіндфляйша. Він радить висунути заперечення щодо некомпетентності земського суду стосовно міської юрисдикції та повідомляє про наближення завершення каденції трибуналу.

Мацей Міровський звертається до воєводи Яна Станіслава Яблоновського з благанням про фінансову підтримку та виплату заборгованих коштів за багаторічну службу і витрати на садівника. Також повідомляє про проблеми з паном Тетілі та заступається за працівника, що обслуговує карети, якому давно не платили.

Волинський воєвода Анастазій Мячинський запевняє Яна Яськевича про вжиті заходи перед підскарбієм та луцьким бурграфом з метою захисту його посади суперінтенданта від зазіхань пана Загоровського. Також звертається з проханням надіслати розрахунки щодо мит та належних повернень.

Юзеф Мнішек, староста саноцький, декларує послух щодо розпоряджень воєводи руського Яна Станіслава Яблоновського та звертається до питання публікації й терміну сеймикового універсалу. До кореспонденції додає вислови пошани та братерської прихильності.

Станіслав Морштин повідомляє про злидні офіцерів та солдатів полку, що дислокується в Окопах Святої Трійці, а також про відсутність відповіді монарха на попередню супліку. Він звертається до Яна Станіслава Яблоновського з гарячим проханням позичити тисячу злотих на їхній порятунок, зобов'язуючись вчасно повернути борг у Варшаві.

Нарайовський запевняє руського воєводу у негайному виконанні його наказів та повідомляє про виїзд двору до Радзиня і пана Петруша до Кракова. Також згадує про настрої, що сприяють порозумінню, і декларує свою готовність до подальшої служби.

Нарайовський інформує гетьмана і воєводу руського Станіслава Яна Яблоновського про повідомлення щодо рокошу та про підготовку до подорожі. Заповідає швидке прибуття поштою і просить адресата терпляче зачекати.

Адам Нарамовський дякує Яну Яблоновському за заступництво та наказ гусарській хоругві виплатити відшкодування його скривдженим підданим. Висловлює вдячність і запевняє воєводу у готовності віддячити при нагоді.

Адам Нарамовський просить руського воєводу Яна Станіслава Яблоновського про протекцію та заступництво перед гетьманом у справі, що триває проти гусарської корогви. Зокрема, він звертається з проханням, щоб розгляд суперечки не відкладався до військового табору та генерального кола.

Б. Новоселецький домагається від руського воєводи Яна Яблоновського виплати обіцяних грошей за поступлені та заставлені маєтки. Також інформує про консультації щодо інвентарю і просить протектора не допустити його майнової руїни.

Президент Львова Юзеф Кушинський подає райцям прохання комісара Львівської землі про позику ста червоних золотих із шеляжного податку на прибуття радомського писаря для виконання трибунальського декрету. Львівські райці висловлюють свої думки, здебільшого погоджуючись на надання позики за умови отримання належного поручительства про її повернення.

Самуель з Ободна Ободзінський звертається до львівського райці Мацея Гайдера з проханням про допомогу у справах, пов'язаних із поданням рекогніції Теодором Мировицьким перед судом у Львові. Посилаючись на значну відстань, що відділяє Білу Церкву від Львова, він клопоче про дотримання передбачених правових термінів та ласкаве вирішення справи.

Францішек Ожеховський просить руського воєводу Яна Станіслава Яблоновського взяти під опіку перемиську єврейську громаду. Він звертає увагу на несправедливі повторні судові процеси та нові декрети, що видаються у справах, які вже були раніше вирішені.

Підканцлер Анджей Ольшовський інформує львівський магістрат про кроки, вжиті королем для убезпечення міста, зокрема про направлення полковника Добчиця з частиною підрозділів до гарнізону. Також радить здійснити набір місцевих сил і повідомляє про прибуття монарха з посполитим рушенням.

Камінківський підстароста Станіслав Ординець звертається від імені краківського пана до бурмістра та райців львівських із проханням про триденне позичення килимів та опон на з'їзд поважних гостей, зокрема роду Тенчинських. Автор листа обіцяє повернути позичені тканини в неушкодженому стані одразу після завершення урочистостей.

Миколай Остророг критикує владу Львова за подання зухвалих протестацій проти сеймику, податкових зборів та каптурового суду, що викликало обурення шляхти. Він радить райцям прагнути до залагодження суперечки, порозумітися з каптуровими суддями та скористатися посередництвом коронного канцлера.

Кс. Бартоломей Павловський звертається до воєводи Яна Яблоновського з проханням зупинити наплив іновірців до Свеця, які за згодою міської влади викуповують будинки та витісняють католиків. Він застерігає адресата перед відповідальністю на Божому суді та закликає до захисту Церкви перед поширенням зарази єресі.

Галицький купець Симон Пайк повідомляє Артура Форбса про своє розорення внаслідок татарського набігу і просить про терпіння у справі повернення боргу. Він запевняє, що попри постійні грабунки орди, докладе всіх зусиль, щоб якнайшвидше сплатити свій борг.

Холмська ігуменя Юстина Партейновна звертається до руського воєводи Яна Станіслава Яблоновського з покірною суплікою про звільнення конвенту від податкових тягарів та розміщення війська. Вона нагадує про давні обіцянки опіки над монастирем і просить про втручання через виснаження сил черниць.

О. Томаш Перкович повідомляє воєводу про розчарування о. Мрозовицького через втрату бенефіції та радить, як схилити його суперника до зречення від посади. Також передає добрі новини про здоров'я воєводини, її енергійний нагляд за маєтком та про покращення стану здоров'я білоцерківського старостича.

Станіслав Подчаський повідомляє Яну Яблоновському про нічний напад волоських солдатів на замок в Острозі та тяжке поранення пана Шмоневського. Також звітує про поточне управління маєтком, визначення продовольчих пайків та платні, а також про збитки, завдані людьми старости сандецького.

Станіслав Подчаський повідомляє воєводі Яну Яблоновському про припинення зловживань з боку військових, укладення вигідної орендної угоди та необхідність зміни управителя білоцерківських маєтків. Також інформує про розквартирування драгунів, відправку хутра, пожежу в селі та питання транспортування закупленого жита.

Коронний підкоморій Казимир Понятовський дякує владі Львова за надіслані новорічні привітання. Він відповідає взаємністю, бажаючи добробуту всьому магістрату та всім мешканцям міста, і засвідчує свою прихильність.

Станіслав Понятовський наказує коменданту гарнізону втрутитися до ректора єзуїтів та магістрату у зв'язку з нападами студентів на львівських євреїв. Наказує привести цехи у стан готовності та у разі ескалації заворушень стріляти бойовими набоями.

Анна Потоцька повідомляє волинського воєводу Яна Яблоновського, що не має претензій до шкіпера за те, що він забрав його речі на свої судна. Вона додає, що, бажаючи зробити йому послугу, наказала перевезти цей вантаж власними кіньми безпосередньо до Львова.

Настоятелька Елеонора Потоцька просить президента Львова Кароля Шмелінга захистити Стефана Ласковського від судових претензій лівського стольника Росновського щодо придбаної у монастиря кам'яниці. Вона підкреслює, що Ласковський придбав нерухомість цілком законно і сплатив усі належні суми, у зв'язку з чим не повинен підлягати жодним вирокам.

Констанція Потоцька повідомляє руського воєводу Яна Станіслава Яблоновського, що через відсутність адресата у Львові вона передала свою справу через сина. Вона звертається з покірним проханням про прихильність та надсилає вітання воєводині та родині.

Констанція Потоцька повідомляє про приїзд чоловіка, який має особисто розповісти про складну ситуацію, та висловлює жаль з приводу нещасть, що спіткали родину. Вона закликає до збереження єдності в роді перед обличчям Божої кари та передає вітання воєводині.

Александр Ян Потоцький просить гетьмана Станіслава Яна Яблоновського про заступництво перед королем, щоб запобігти відібранню хоругви у свого брата. Він нагадує про значні фінансові витрати та самопожертву брата з часів Віденської відсічі, закликаючи захистити його шляхетську честь.

Львівський староста Потоцький робить зауваження магістрату Львова у зв'язку зі скаргою кагалу щодо спроб виселення євреїв з Руської вулиці всупереч королівському декрету. Він закликає міську владу не порушувати чинні закони та утриматися від суперечок до моменту винесення остаточного комісарського рішення.

Юзеф Потоцький запрошує руського воєводу Яна Станіслава Яблоновського на свята до Станіславова, щоб обговорити державні справи та заплановану акцію проти козаків. Також повідомляє про очікування розвідувального звіту щодо рухів буджацької орди та висловлює побоювання щодо обтяжливих військових контрибуцій.

Львівський каштелян Юзеф Потоцький радить магістрату Львова утриматися від оприлюднення універсалу коронного підскарбія щодо монети та рекомендує відправити делегата на генеральний сеймик до Судової Вишні для узгодження спільної позиції. Водночас він визнає незаконними заяви скарбового писаря Красносельського про намір самостійно оголосити ці універсали.

Гетьман Станіслав Потоцький наказує ротмістру Францішку Шеліговському безжально придушувати бунти та свавілля у Львові, не зважаючи на жодні сумніви. Також повідомляє про дислокацію військ, доручає забезпечити фураж для загону пана Альберта та підготувати транспортування амуніції до Тлумача.

Гетьман Станіслав Потоцький наказує підполковнику артилерії безжально придушувати заворушення у Львові, анонсуючи свій швидкий приїзд із військом для покарання бунтівників. Також доручає підготувати транспортування амуніції до Тлумача та вжити заходів для поповнення нестачі в артилерійських запрягах.

Гетьман Станіслав Потоцький наказує військовим депутатам, які збирають гіберну у Руському воєводстві, припинити стягнення з підльвівських сіл, що мають правові імунітети і не підлягають юрисдикції королівщин. Будь-які спроби обкласти ці маєтки податком гетьман обіцяє розцінювати як особисту образу.

Примас Теодор Потоцький спонукає львівський магістрат до мирного врегулювання конфлікту з коронним крайчим та припинення судових процесів щодо прикрого інциденту. Він закликає прийняти запропоновану компенсацію замість вимагання суворих кримінальних покарань для людей шляхтича.

Щенсний Потоцький просить руського воєводу Станіслава Яна Яблоновського взяти під опіку та доручити судовим урядникам у Львові свого колишнього шмуклера, єврея Якуба, який після пограбування в Кракові зазнає там труднощів.

Фелікс Казимир Потоцький інформує Станіслава Яна Яблоновського про підготовку позову та пояснює, що з процедурних причин справа відбудеться лише після Великодня за участю повноважного представника. Автор листа також висловлює жаль з приводу сучасного звичаю шляхти, яка виявляє зневагу до сенаторського стану.

Фелікс Казимир Потоцький інформує Станіслава Яна Яблоновського про внесення до белзьких книг справи проти Станіслава Стадніцького, старости радомицького. Дія не мала успіху через неявку позивачів до суду, проте Потоцький декларує готовність до повторення правових кроків.

Якуб Потоцький, староста хмельницький, просить воєводу руського Яна Станіслава Яблоновського про протекцію у короля в справі надання однієї з вакантних хоругв, пояснюючи свою відсутність весіллям, що триває в домі матері. Лист доповнює приписка Александра Коссаковського, який повторює прохання про прихильність до старань старости.

Ян Єжи Пшебендовський запевняє руського воєводу у регулярному листуванні та повідомляє про передачу грошей краківському каштеляну і плановане погашення ґданських векселів. Також порушує питання труднощів, пов'язаних із розквартируванням військ та надмірним збором гіберни у Пруссії.

Єронім Радзейовський інформує бурмістра та райців львівських про зусилля, спрямовані на якнайшвидше виконання асигнації на повернення позичених містом коштів. Просить владу Львова невідкладно відрядити до Ломжі уповноваженого представника з відповідною квитанцією для отримання належної суми.

Єронім Радзейовський висловлює жаль з приводу порушення його честі владою Львова та анонсує прибуття до Любліна з метою врегулювання фінансових справ. Він звертається до райців з проханням невідкладно надіслати повноважних представників з відповідними документами для проведення медіації.

Войцех Раковський запевняє владу Львова, що Коронна канцелярія не видасть жодних документів, які б шкодили справедливим вирокам коронного підчашого. Також підтверджує отримання документів, необхідних для успішного відхилення маніфесту, поданого євреями.

Себастьян Рибчинський інформує владу Львова про блокування намагань тамтешніх євреїв отримати шкідливий привілей, а також про призупинення скріплення печаткою прав для руської нації. Він також радить не надсилати завчасно міських депутатів до Варшави через віддалений термін розгляду справи в судовому реєстрі.

Міхал Рожицький скаржиться волинському воєводі на мостиського підстаросту та його дружину, звинувачуючи їх у відмові надати дрова для опалення, руйнуванні будівель та переслідуванні його дружини. Він просить адресата про письмове дисциплінарне втручання щодо урядовця.