Каталог джерел

Львівський архієпископ Бернард Вільчек засвідчує угоду та заяву вікаріїв львівської катедри й виконавців заповіту покійного Станіслава з Пшедбужа щодо суми двохсот флоринів і чиншу на кам'яниці. Документ містить пізніші примітки з генеральних візитацій, що стосуються кам'яниці Григровичевської.

Канонік Станіслав зі Львова, діючи за повноваженням графа Латеранського палацу Павла де Бланка, призначає клірика Яна, сина Юрія зі Львова, публічним нотаріусом і звичайним суддею. Після прийняття присяги на вірність документ надає призначеному повні повноваження укладати автентичні правові акти.

Львівський архієпископ Бернард Вільчек підтверджує привілей митрополичої капітули, який надає каноніку Миколаю Понятовському довічне володіння будинком у Львові, зведеним ним власним коштом. Натомість капітула зобов'язалася щорічно після його смерті відправляти заупокійні богослужіння та меси за упокій його душі.

Король Сигізмунд I Старий інкорпорує львівський деканат після смерті його тогочасного посідача Яна Крупського до спільного столу катедральної капітули у Львові. Крім того, він постановляє, що майбутні декани мають обиратися винятково з кола місцевих каноніків та щорічно отримувати 10 гривень додатку з доходів деканату.

Адам Сємушовський, сурогат львівського старости, видає львівським канонікам випис із актів 1510 року, що підтверджує викуп млина перед Галицькою брамою у Маргарити Тлустої Марцишевої та її сина Еразма. У документі Маргарита із сином квитують отримання плати і зобов'язуються зберігати вічне мовчання щодо цього млина.

Король Ян Казимир підтверджує привілей свого брата Владислава IV, що містить трансумпт статуту, наданого 1621 року міською владою Львова цеху солодовників, пивоварів і медоварів. Документ регулює організацію братства, правила ремесла, дисциплінарні покарання, оборонні повинності щодо міста та релігійні обов'язки членів цеху.

Король Михайло Корибут Вишневецький підтверджує грамоту короля Яна Казимира, що схвалює дарування фільварку на львівському Підзамчі, здійснене міщанином Семеном Онуфрієвичем. Цей запис призначався на зведення церкви й монастиря св. Івана Євангеліста східного обряду разом із друкарнею.

Під час коронаційного сейму в Кракові король Ян III Собеський урочисто підтверджує та поновлює всі давні й нові права, привілеї, імунітети та вольності міста Львова, його магістрату й жителів усіх обрядів. Документ, зокрема, підтверджує зрівняння Львова в правах із Краковом і Вільном, право складу, право кадука, юрисдикцію над храмами та шпиталями, а також вилучення міщан з-під юрисдикції комісарських і замкових судів.

Король Ян III Собеський затверджує і трансумує давніші привілеї польських королів та власників Яворова, братів Гурків, що регламентують устрій, ремісничі артикули та організацію цеху яворівських кушнірів.

Сенат і шляхта, зібрані на з'їзді в Кракові, наказують владі Львова передати гетьманові публічні кошти, віддані на зберігання до ратуші, для найму війська на оборону прикордоння. У разі відмови міські райці нестимуть відповідальність за будь-які збитки, яких зазнає Річ Посполита.