Привілей короля Александра Ягеллончика місту Львову на збір мостового мита

В ІМ'Я ГОСПОДНЄ, АМІНЬ. На вічну пам'ять про справу. Все, що королівська велич постановляє або встановлює на вічні часи, те — аби не зникло з людської пам'яті, котра є оманливою, — зазвичай закріплюється автентичними грамотами. Тому ми, Александр, з Божої ласки король Польщі, великий князь Литовський, а також володар і спадкоємець земель Краківської, Сандомирської, Серадзької, Ленчицької, Куявської, Руської, Прусської, Хелмінської, Ельблонзької, Поморської тощо, сповіщаємо змістом цього документа всім, кому належить, нинішнім і майбутнім, що матимуть про це знати. Що, довідавшись, що публічні дороги, розташовані довкола міста Львова та провідні до цього міста, є настільки зруйнованими та важкопрохідними, що на їхній ремонт щороку з необхідності доводиться витрачати чималі кошти, а понадто славетні бурмистр і райці львівські коло мурів, укріплень, бланкованих стін, веж і ровів у цей час виявляють найвищу старанність, [зважаючи?] на цей ремонт доріг, за певним віданням, милістю і розсудом Королівства нашого та за порадою і згодою наших тогочасних радників, ми визнали за належне надати й установити цим же бурмистрові, райцям і всьому місту Львову мито, тобто мостове, там само у Львові, і надаємо та встановлюємо цим на віки. Постановляючи й затверджуючи, що це мостове кожноразовими львівськими райцями має в нижчеописаний спосіб стягуватися, збиратися, утримуватися і спокійно посідатися. А саме так, що з кожного воза візників, купців і торговців, навантаженого будь-якими речами на продаж, який прибуває та в'їжджає до Львова, братимуть по одному польському грошу, а гроші з цих надходжень і всілякі доходи з цього мостового обертатимуть на користь міста та ремонт цих доріг; котрі дороги всюди довкола міста, у межах границь або меж міста, зобов'язані будуть ремонтувати на підставі цього документа на вічні часи, зі збереженням прав наших і справедливості кожного. На свідчення чого наша печатка була підвішена до цього. Дано в Любліні на загальному сеймі у вівторок, у свято святого Матія Апостола, Року Божого тисяча п'ятсот шостого, а правління нашого п'ятого. У присутності найпревелебніших і превелебних у Христі отців, панів: Анджея Гнезненського і примаса, Пйотра Краківського архієпископів [sic], Яна Влоцлавського, Яна Познанського, Еразма Плоцького, Мацея Перемишльського і підканцлера нашого королівства єпископів, та Миколая електа холмських церков; а також вельможних, шановних і шляхетних: Спитка з Ярослава краківського каштеляна, Анджея з Шамотул познанського, Яна Фелікса з Тарнова краківського, Миколая з Кам'янця сандомирського, Миколая Радзивілла з Лубдранця троцького, Станіслава з Ласька ленчицького, Яна з Тарнова руського, Сендзівоя з Тучна равського, Станіслава Кміти з Вісьнича белзького і Павла Коли з Далейова подільського воєвод; Пйотра Шафранця з Пєскової Скали віслицького, Оттона з Ходча львівського, Мацея Баля з Новотанця сяноцького, Якуба з Сєклювки войницького, Яна Йордана з Закличина бецького каштелянів; Станіслава з Ходча маршалка, Яна з Ласька канцлера, Якуба з Шидловця підскарбія Королівства нашого, Станіслава Яроцького маршалка нашого двору, Войцеха Бочки схоластика влоцлавського, Яна Латальського препозита гнезненського секретарів; Миколая Фірлея з Домбровиці краківського хорунжого і люблінського старости, Дзерслава Вільчка львівського, Яна Кміти з Вісьнича ленчицького, Станіслава Шафранця з Пєскової Скали підкоморіїв нашого двору, достовірних свідків вищесказаного, щиро, віддано і вірно нам улюблених. Дано через руки того ж шановного Яна з Ласька, краківського, гнезненського і Королівства Польського канцлера, щиро нам улюбленого. Ян з Ласька, канцлер королівства, підписав. [Печатка: на шовковому шнурі синього, зеленого та жовтого / білого кольорів підвішена коронна печатка у мисці з натурального воску, відтиснена в червоному воску, що зображує герб Королівства Польського, оточений земельними гербами у багатолисній розетці]. [На звороті:] Привілей короля Александра на мостове від воза по одному грошу, року 1506. Мостове від воза по грошу, Александра, 1506. Рубрика друга, літера B, № 14. S. / Номер 17. / В'язка 243.

[Inwokacja ozdobną kaligrafią:] IN NOMINE DOMINI AMEN Ad perpetuam rei memoriam. Regia maiestas quicquid decernit vel constituit perpetuo duraturum, id ne e memoria hominum, que labilis est, evanescat, literis autenticis perennari consuevit. Proinde nos Alexander, Dei gracia Rex Polonie, Magnus dux Lithuanie, necnon terrarum Cracovie, Sandomirie, Siradie, Lancicie, Cuiavie, Russie, Prussie, Culmen[sis], Elbingen[sis], Pomeranieque dominus et heres etc. Significamus tenore presencium, quibus expedit universis, presentibus et futuris presen[tem] noticiam habituris. Quomodo intelligentes publicas stratas circumcirca Civitatem Leopolien[sem] consisten[tes] et in ipsam Civitatem transeuntes adeo fractas et transitu difficiles esse, q[uod] pro earum reparacione non parvi sumptus annis singulis necessario sunt exponendi, et insup[er] famosos proconsulem et Consules Leopolien[ses] circa murorum, munitionum, merulorum, propugnaculorum et fossatorum hac tempestate diligentissimos esse, tang[entes?] propter eam viarum reparacionem de certa sciencia, gracia et deliberatione Regni nostri ac de Consilio et consensu Consiliario[rum] tum nostrorum Theloneum seu pontale ibidem in Leopoli eisdem Proconsuli, Consulibus totique Civitati Leopolien[si] dandum et instituendum duximus, damusque et instituimus presentibus in perpetuum. Decernentes et statuentes hoc ipsum pontale per Consules Leopolien[ses] pro tempore existentes modo infrascripto tollendum, exigendum, haben[dum], tenendum et pacifice possidendum. Sic quia a quolibet Curru vectorum, Mercatorum et negociatorum quibusvis rebus venalibus onusto Leopoli[m] adveniente et intrante unum grossum polonicale exacturi sunt, euterque pecunias introictis et omnes eiusdem pontalis proventus pro utilitate Civitatis et reparacione viarum ipsarum convertant, quasquidem vias ubique in Circuitu Civitatis infra limites seu granities Civitatis reparare tenebuntur tenore presencium mediante in perpetuum, Iuribus nostris et Iustitia cuiuslibet salvis. In cuius rei testimonium Sigillum nostrum praesentibus est appensum. Dat[um] in Conventione Lublinien[si] generali feria tercia festi Sancti Mathie Apostoli, Anno domini MillesimoquingentesimoSexto, Regni vero nostri quinto. Presentibus Reverendissimis et Reveren[dis] in Ch[rist]o patribus dominis Andrea Gnesn[ensi] et primate, Petro Cracovien[si] Archiepiscopis [sic], Ioanne Wladislavien[si], Ioanne Posnanien[si], Erasmo Plocen[si], Mathia Premislien[si] et Regni nostri Vicecancellario episcopis, et Nicolao Electo Chelmen[si] Ecclesiarum. Necnon Magnificis, Venerabilibus et Generosis Spithkone de Iaroslaw Castella[no] Crac[oviensi], Andrea de Schamotuli Posn[aniensi], Ioanne Felice de Tharnow Crac[oviensi], Nicolao de Camyenecz Sandomirien[si], Nicolao Radzivil de Lubdrancz Trocen[si], Stanislao Tasthe de Lasko Lancicien[si], Ioanne de Tharnow Russie, Szandzivoy de Thuczina Ravien[si], Stanislao Kmitha de Visznycze Belsen[si] et Paulo Kola de Daleiow Podolie palatinis, Petro Schaphfranyecz de Pyeskowaskala Vislicien[si], Otha de Chodecz Leopolien[si], Mathia Bal de Nowyothancze Sanocen[si], Iacobo de Syechluka Woynicen[si], Ioanne Iordan de Zakliczin Bieczen[si] Castellanis, Stanislao de Chodecz Marsalco, Ioanne de Lasko Cancellario, Iacobo de Schidlowiecz Tesaurario Regni nostri, Stanislao Iarocki Curie n[ost]re Marsalco, Alberto Boczki Scolastico Wladislavien[si], Ioanne Latalski preposito Gnesn[ensi] Secretariis, Nicolao Firley de Dambrowicza Vexillifero Crac[oviensi] et Capitaneo Lublinen[si], Dzeslao Wilczek Leopolien[si], Ioanne Kmeth de Wysznycze Lancicien[si], Stanislao Schaffranyecz de Pieskowaskala Curie n[ost]re Subcamerariis testibus fidedignis ad premissa sincere, devote et fidelibus n[ost]ris dilectis. Dat[um] per manus eiusdem Venerabilis Ioannis de Lasko Crac[oviensis], Gnesn[ensis] et Regni Polonie Cancellarii, sincere nobis dilecti. [Nota kancelaryjna / podpis pod tekstem po prawej:] Ioannes de Lasko regni cancel[larius] s[ubscripsit] [Pieczęć: na jedwabnym sznurze w kolorach niebieskim, zielonym i żółtym / białym zawieszona pieczęć koronna w misce z wosku naturalnego, wyciśnięta w czerwonym wosku, przedstawiająca herb Królestwa Polskiego otoczony herbami ziemskimi w wieloliściu]. [Verso:] [Nota archiwalna z epoki i późniejsze:] Privilegium Alexandri Regis super Pontale a curru per gr[ossum] unum A[nno] 1506. Pontale a curru per grossum Alexandri 1506. [Sygnatura archiwalna czerwoną farbą:] Rubrica Secunda Litt. B. No 14. [Inne dawne noty i sygnatury:] S. / N[ume]ro 17. / Fasce 243.