Дозвіл короля Сигізмунда I Михайлу, львівському нотаріусу, на викуп частини Пекарського млина

В ім'я Господнє, амінь. На вічну пам'ять про справу. Не без причини і справедливо в управлінні державою слід дбати про те, щоб те, що в нащадків має бути тривалим і незмінним, було увіковічнене майстерністю письма та свідченням вірогідних свідків. Тому ми, Сигізмунд, Божою ласкою король Польщі, великий князь литовський, а також земель краківської, сандомирської, сєрадзької, ленчицької, куявської, руської і прусської, хелмінської, ельблонзької, поморської тощо пан і дідич тощо, сповіщаємо змістом цієї [грамоти] всім, кому належить, теперішнім і майбутнім, до кого дійде ця звістка: І що коли ми щасливо перебували в цьому місці, прихиляючись до прохань деяких наших радників, ми дали славетному Михайлу, магістрові вільних наук і нотаріусу нашого міста Львова, нашу згоду на викуп нашого млина, який зазвичай зветься Пекарським млином, розташованого на львівському передмісті, з рук чесних Блажея та Катерини, дітей покійного Станіслава Теслі, та Мацея, чоловіка згаданої Катерини. А коли ми це вирішували й наказували, названі Блажей і Катерина та Мацей, чоловік тієї ж Катерини, мірошники згаданого млина, подали перед нами пергаментний привілей під титулом і печаткою покійного вельможного Яна з Тарнова, воєводи краківського і старости генерального Русі, колись Адамові Теслі, попередникові згаданих Блажея і Катерини, на цей же Пекарський млин виданий, у будь-який спосіб усно [його обґрунтовуючи]. Оскільки ж у ньому не містилося жодної грошової суми, а до того ж він, здавалося, не був затверджений королівським авторитетом, ми, з особливої чесноти нашої ласкавості, прагнучи все ж заради спільної певності нашої та цих сторін і заслуги того Михайла, магістра мистецтв, сторони, що [подає] письмо, [звернулися] до радників щодо розслідування [...], призначивши для цього [осіб], які, оцінивши стан млина та його прибутків, оцінили його у вартість п'ятдесяти гривень. А оскільки сам магістр Михайло ті самі п'ятдесят гривень названим Блажею і Катерині та Мацею, чоловікові тієї ж Катерини, за нашим наказом виплатив, тому ми, бажаючи згаданого магістра Михайла та його наступників уберегти від збитків у цій справі, йому та його законним спадкоємцям з певного відома й особливої ласкавості до нашого королівства цей новий наш привілей на згаданий млин, а саме на третю частину його прибутків, вирішили дати й надати, і даємо та надаємо зі скарбниці п'ятдесят гривень грошей, монети й ліку, що повсюдно ходять у цих наших руських грамотах, рахуючи по сорок вісім грошів на кожну гривню, тому ж магістру Михайлу, теперішньому володарю названого млина, тобто третьої його частини, та його наступникам [...?] на цій же третій частині цього млина записуємо і постановили записати цим [письмом]. [Цю третю частину] той магістр Михайло та його законні наступники, мірошники на вічні часи, мають тримати, мати, володіти, уживати та за нашою і наших наступників згодою і волею продавати, міняти й обертати на свій уподобаний пожиток. У цьому ж [млині] зерно на помел пекарів та інші прибутки здавна мають вільно молотися; з усіх цих прибутків третю частину той же магістр Михайло або кожні наступні володарі цього млина будуть брати, нам же і нашим наступникам дві частини, тобто міри, зобов'язані будуть віддавати; а на ремонт купленого млина ми і наші наступники два, а сам магістр Михайло та його наступники третій денарій зобов'язані будемо і будуть зобов'язані давати, причому цей наш привілей має зберігати вічну силу завдяки цьому письму. На свідчення чого наша печатка була підвішена до цього [документа]. Діялося у Львові, у найближчий вівторок після свята святого Мартина, року Божого тисяча п'ятсот дев'ятого, а нашого панування року третього. Були присутні там же: преподобні у Христі отці, панове, а також вельможні, уроджені й поважні Бернард, архієпископ львівський, Мацей, єпископ перемишльський і підканцлер нашого королівства, Спитко з Ярослава, каштелян [краківський], Миколай з Кам'янця, воєвода і староста краківський та польний гетьман військ нашого королівства, Миколай Гардзіна з Любранця каліський, Ярослав з Ласька лечицький [?], Миколай Фірлей з Домбровиці люблінський і Станіслав Лянцкоронський з Бжезя [?] руський — воєводи; Ян Заремба з Калинови познанський і Єжи Крупський белзький — каштеляни; Ян з Ласька, вічний коад'ютор гнєзненської церкви та канцлер Королівства Польського, Кшиштоф із Шидловця, підкоморій краківський, Ян Латальський, препозит гнєзненський, і Пйотр Томіцький, архідиякон краківський — наші секретарі, та багато інших вірогідних свідків, щиро і вірно нам улюблених при цьому. Дано через руки того ж преподобного отця, пана Яна з Ласька, вічного коад'ютора гнєзненської церкви та канцлера Королівства Польського, щиро нам улюбленого. [Підпис під плікою праворуч:] Ян, архієпископ гнєзненський і Королівства Польського канцлер [підписав] [Печатка:] [Коронна печатка Сигізмунда I з червоного воску в мисці з натурального воску, на багатобарвному шовковому шнурі (біло-червоно-синьому)] [Verso:] [Архівна нотатка XVII/XVIII ст.:] Привілей Сигізмунда I згоди на дарування [...] у Пекарському млині та виділення 50 гривень Михайла [...] 1509. [Архівні сигнатури:] Arca G. N. 1.

In nomine domini amen. Ad perpetuam rei memoriam. Non inusitate a[c] aequum et principatu egre manutenere ut ea que apud posteritatem firma et stabilia esse voluerunt litterarum artificio et testium fidedignorum annotacione perennata essent. Proinde nos Sigismundus dei gracia Rex polonie magnusdux Lithuanie necnon terrarum Cracovie Sandomirie Siradie Lancicie Cuiavie Russie Prussieque Culmen[sis] Elbingien[sis] Pomeranie etc. dominus et heres etc. Significamus tenore presencium quibus expedit universis presentibus et futuris harum noticiam habituris. Quia nobis hic feliciter agentibus posthac ad vota certorum Consiliariorum nostrorum famoso Michaeli optimarum arcium magistro et civitatis nostre Leopolien[sis] notario consensum nostrum super redempcionem molendini nostri quod molendinum pistorum communiter nuncupatur in anturbio Leopolien[si] siti de manibus procerum Blasii et Catherine liberorum olim Stanislai Carpentarii ac Mathie predicti Catherine mariti dedimus exindeque dum decerneremus mandantibusque nobis predicti Blasius et Catherina ac Mathias ipsius Catherine maritus molendini predicti molendinatores privilegium pergamenum sub titulo et sigillo Magnifici olim Joannis de Tarnow palatini Cracovien[sis] et capitanei Russie generalis olim Ade Carpentario predictorum Blasii et Catherine antecessori super hoc id molendinum pistorum datum coram nobis ore qualitercunque produxerunt quoniam nulla in eo pecuniarum summa contineri insuper neque auctoritate regia approbatum esse videbatur nos de speciali virtute benignitatis nostre cupientes vero propter communem nostram parciumque ipsarum certitudinem ac mercede ipsius Michaelis artium magistri partis sequentis forma[m] latoris Consiliariis ad tegendum [...] ad id ipsum predictum desyderaverimus que estimata condicione molendini et emolumentorum eius illud taxarunt valore quinquaginta marcarum. Et quia ipse Magister Michael easdem quinquaginta marcas predictis Blasio et Catherine ac Mathie ipsius Catherine marito mandantibus nobis exolvit itaq[ue] nos volen[tes] predictum Magistrum Michaelem et suos successores in ea re indempnes reddere sibi et suis successoribus legittimis de certa sciencia et singulari benignitate regno nostro hoc privilegium novum nostrum super molendinum predictum absque super terciam partem emolumentorum eius dandum et concedendum duximus damusque et concedimus de cassa quinquaginta marcas pecuniarum monete et numeri communiter in istis litteris nostris russie currentis quadraginta octo grossos marcam in quamlibet computan[do] eidem Magistro Michaeli dicti molendini ats tercie partis eius possessori moderno successoribusque suis m[odo?] in hac ipsa tercia parte molendini eiusdem inscribimus et duximus inscribendos per presentes per ipsum Magistrum Michaelem et suos legittimos successores molendinatores pro tempore existen[tes] tenend[am] habend[am] possidend[am] usufruend[am] ac cum nostro nostrorumque successorum consensu et voluntate vendend[am] commutand[am] et in usus suos beneplacitos convertend[am]. In quo fru[menta?] molenta pistorum et alia proventuum est ex antiquo moliri debeant libere quorum omnium emolumentorum terciam partem idem magister Michael seu pro tempore existentes eiusdem molendini possessores percipient nobis vero et successoribus nostris duas partes seu mensuras dare debebit pro reformacione vero emssi molendini nos successoresque nostri duos et ipse magister Michael successoresque sui tercium denarios dare debebimus et debebunt currente decurrente presenti privilegii nostrum perpetuo valituro tenore presencium mediante. In cuius rei testimonium sigillum nostrum presentibus est appensum. Actum Leopoli feria tertia proxima post festum sancti Martini anno domini Millesimo quingentesimo nono Regni vero nostri anno tertio. Presentibus ibidem Reverendo in Christo patribus dominis necnon magnificis generosis et venerabilibus Bernardo Archiepiscopo Leopolien[si] Mathia Episcopo Premisliensi Regni nostri Vicecancellario Spithkone de Jaroslaw Castellano Nicolao de Camyennyecz palatino et capitaneo Cracovien[si] et exercituum regni nostri campiductori generali Nicolao Gardzina de Lubrancz Calissiensi Jaroslao de Lassko Lahaiscen[si] Nicolao Firlay de Dambrowycza Lublinen[si] et Stanislao Lantha de Wosschnycze Russie palatinis Joanne Zaremba de Calinowa posnanien[si] et Georgio Cruski Belzen[si] Castellanis Joanne de Lassko Coadiutore perpetuo Ecclesie Gnesnen[sis] et regni polonie Cancellario Crisostero de Szthidlowyecz Succamerario Cracovien[si] Joanne Lathalsky preposito Gnesnen[si] et Petro Thomitzky Archidiacono Cracovien[si] secretariis nostris Et aliis quam plurimis fidedignis testibus circa premissa sincere et fidelibus dilectis. Datum per manus eorundem Reverendi patris domini Joannis Coadiutoris Ecclesie Gnesn[ensis] perpetui et Regni Polonie Cancellarii de Lassko sincere nobis dilecti. [Nota kancelaryjna / podpis pod plicą po prawej:] Johannes archiepiscopus Gnesnensis et Regni Poloniae Cancellarius [subscripsit] [Pieczęć:] [Pieczęć koronna Zygmunta I w czerwonym wosku w misie z naturalnego wosku, na wielobarwnym sznurze jedwabnym (biało-czerwono-niebieskim)] [Verso:] [Nota archiwalna z XVII/XVIII w.:] Privilegium Sigismundi Imi Donationis Consentientis [...] in Molendino Pistorum et separatione 50 Marcarum Michaelis [...] 1509. [Sygnatury archiwalne:] Arca G. N. 1.