Переклад / сучасний текст
Сигізмунд, з Божої ласки король Польщі, великий князь литовський, пан і дідич Русі, Пруссії тощо.
Повідомляємо змістом цього письма всім, кого це стосується, нинішнім і майбутнім, до чийого відома це дійде. Що коли тут перед нами, після особистого з'явлення обох нижчезазначених сторін, виникла розбіжність думок, а звідси й спір між шляхетним Петром Ходновським, дідичем села Збоїща, з одного боку, та славетними бурмистром і райцями львівськими з другого боку, через гребельне мито у згаданому селі Збоїща. Через це гребельне мито згаданий бурмистр і райці подали проти того ж Петра Ходновського подвійну скаргу: по-перше, що понад звичай утискаються вони самі та всі люди з поспільства, які проїжджають через це село, оскільки той Петро стягує це гребельне не лише з купців, але й із кметів, які вирушають звідти возами або порожніми, або навантаженими сіном, соломою, деревиною та іншими подібними господарськими речами, здобутими працею, а не торгівлею; по-друге, що, стягуючи це гребельне, він часом забороняє проїзд через греблю, натомість змушує їх їхати зіпсованою дорогою, що шкодить загалу та завдає збитків львівському торгу. На ці скарги Петро відповідав, що з огляду на гребельне мито кожному дозволяє вільний проїзд, а це мито, тобто гребельне, стягує з купців не інакше, як передбачає його привілей, і в такий спосіб ані самих львів'ян, ані будь-кого іншого не утискає. Оскільки ж львівські райці покликалися на місцеві умови, вказуючи, що не личить так обтяжливо стягувати там гребельне з порожніх возів і кметів, ми, керуючись справедливістю як щодо сторін, так і щодо поспільства, вирішили відрядити туди певних комісарів, аби вони оглянули розташування дороги та тієї греблі. З їхнього звіту ми дізналися, що гребельне було встановлене там через необхідність і що подорожніх не можна звідти безпечно змушувати звертати з греблі в інше місце. Тому ми вирішили і цим вирішуємо, що той Петро та його наступники у згаданому своєму селі Збоїща мають стягувати гребельне, і передусім на підставі свого привілею, а натомість за це гребельне мають відновлювати та ремонтувати в міру потреби ту греблю та дорогу до неї, а також забезпечувати вільний проїзд греблею всім без винятку купцям, торговцям, кметам і будь-яким людям, які проїжджають через Збоїща, у жодний спосіб не завертаючи їх із гребельного шляху на інший, зіпсований або пошкоджений будь-якою негодою. Утім, з порожніх возів, а надто кметських, або з тих, хто везе з інших країв на потреби своїх господ, або везе сіно, солому, дрова, збіжжя та інші подібні речі не задля зиску чи куплені для торгівлі, але вирощені працею [?] чи придбані для домашнього вжитку, цього гребельного він стягувати не повинен. На свідчення нашого вироку, який наказуємо зберігати навічно, до цього письма підвішено нашу печатку. Дано у Львові, найближчого вівторка після свята святого Мартина, Року Божого тисяча п'ятсот дев'ятого, а нашого правління року третього.
[Канцелярська примітка:] Ян із Ласька, коад'ютор гнєзненський, канцлер Королівства [підписав]
[Зворот:]
[Новочасна примітка:] до в'язки 281
[Архівна примітка:] № 44
[Архівна примітка:] 1509
[Регестовий запис:] Королівський декрет [...] гребельного у Збоїщах [...] р[оку] 1509 [...] міста Львова
[Чорнильний штемпель:] АРХІВ ДАВНІХ АКТІВ МІСТА ЛЬВОВА
Оригінальний текст — транскрипція
Sigismundus Dei gracia rex Polonie magnus dux Lituanie russie prussieque dominus et heres etc.
Significamus tenore presencium quibus expedit universis presentibus et futuris harum noticiam habituris. Quomodo dum hic coram nobis partibus utrisque infrascriptis personaliter constitutis diferenciam exindeque controversia oriretur inter Generosum petrum Hodnowski heredem ville Zboysska ex una et famosos proconsulem et consules Leopolien[ses] partibus ex alia propter aggeralem in villa predicta Zboysska cuius occasione aggeralis proconsul et Consules predicti contra eundem petrum hodnowsky duplicem ponebant querelam, unam quod gravarentur preter solitum ipsi et universi communis populi homines, per eandem Villam euntes, quia ipse petrus aggerale illud exigit non solum ex negociatoribus, sed eciam de Kmethonibus qui aut curribus aut vacuis aut feno stramine lignis rebusque eius generis alijs domesticis, labore non mercatu comparatis, repletis, inde proficiscuntur. Alteram quia aggerale illud exigendo nonnunquam prohibet ire per aggere sed ad corruptum iter eos cogit fecerit quod istud in preiudicium commune et Leopolien[sis] fori decrementum. Quibus querelis petro respondente quia ipse racione aggeralis libere cuilibet concedit transitum, Theloneumque quod illud aggerale non secus quam suum disponat privilegium a negociatoribus exigeret sicque neque ipsos Leopolien[ses] nec quempriam gravaret. Leopolien[sibus] tamen Consulibus se ad loci possibilitatem referentibus quia non equum esset ut adeo arge ibi aggerale de curribus vacuis et kmethonum exigatur, nos propter iusticiam tam parcium quam vulgi illac emissis certos decreverimus Commissarios vie aggeris que illius situm conspecturos quorum relatu didicimus aggerale illud necessario ibi institutum esse non posseque tuto ad alium ab aggere locum ibi euntes cogi. Quapropter decrevimus et decernimus presentibus quod ipse petrus successoresque sui in predicta Villa sua Zboysska aggerale exigat et precipue privilegi[i] sui vigore, eundemque aggeralis racione aggerem et ipsius viam instauret et reformet pro necessitatis tempore liberumque transitum per aggere universis et singulis mercatoribus Negociatoribus kmethonibus et quibuslibet hominibus per Zboysska euntibus prebeat ab aggerali via ad aliam corruptam aut aliqua distemperie impedita eos nequaquam avertere aversuris. Attamen de curribus vacuis et presertim Kmethonum vel eorum qui pro domibus suis aliunde ducunt seu qui fenum stramina ligna frumenta et alia eius generis non pro lucro aut pro mercatura empta sed labore crescantia [?] aut domestica acquisita ferrent aggerale illud exigere non debebit. Ad decretum nostrum decernimus perpetuo valiturum harum quibus sigillum nostrum est subappensum testimonio litterarum. Dat[um] Leopoli feria tercia proxima post festum sancti Martini Anno domini Millesimo quingentesimo Nono Regni vero nostri Anno Tertio.
[Nota kancelaryjna:] Joannes de Laszko Coadiutor Gnezn[ensis] Regni Canc[ellarius] [subscripsit]
[Verso:]
[Nota nowożytna:] ad Fasc: 281
[Nota archiwalna:] Nro 44
[Nota archiwalna:] 1509
[Zapiska regestowa:] Decretum regium [...] aggeralis in Zboiska [...] a[nno] 1509 [...] civitatis Leopolien[sis]
[Pieczęć tuszowa:] ARCHIWUM AKT DAWNYCH MIASTA LWOWA
Примітки до прочитання
Пергаментний документ у доброму стані збереження. На пергаментній смужці фрагментарно збереглася коронна печатка Сигізмунда I Старого, відтиснена в червоному воску на підкладці з натурального воску (помітний Білий Орел у серцевому щитку в оточенні гербових щитів земель Корони та Великого князівства Литовського). Під текстом автограф канцлера Яна Ласького. На с. 1 сучасний аркуш з описом одиниці, на с. 5 контрольний аркуш мікрофільмування 2008 р.





