Угода архієпископа Бернарда Вільчека та львівської капітули зі Станіславом Вільчеком про першість у капітулі

В ім'я Господнє, амінь. Авторитет мудреців постановив увічнювати славніші діяння знаками письма для пам'яті нащадків, щоб вони не затерлися з плином часу. Тому ми, Бернард, з Божої та [Апостольського Престолу] ласки архієпископ митрополит львівський, сповіщаємо цим [письмом] усім, кому належить і хто матиме відомість про цей [документ], що коли ми перебували у Львові на генеральній капітулі Святої Трійці з вельмишановними панами каноніками, співбратами нашими, а саме: Бернардином Коляшком, Миколаєм Голоньовським, Миколаєм Соколом, Петром Пушиком, Станіславом Осецьким, Миколаєм Помянтовським та Миколаєм Бласендовським, зібраними капітулярно, вельмишановний пан Станіслав Вільчек із Любеня, наш двоюрідний брат, канонік і препозит львівський, забажав на підставі цього канонікату [і] з огляду на препозитуру мати перед своїми співбратами перші місця в церкві та за столом, а також мати серед них перший голос у капітулі, проте пани каноніки відмовляли йому в цьому рішенні, наводячи нам незначні та розумні причини, чому і з якого приводу їм не годиться цього робити. Не менші [доводи] наводив на свою користь пан препозит: у який спосіб або звідки йому належало б право на вищезазначене. Зрештою, коли вони сперечалися перед нами за і проти, уклали між собою угоду з такою метою і в такий спосіб: самі пани каноніки одноголосно в церкві, у капітулі та за столом стерпіли й переводять вищезгаданого вельмишановного Станіслава на місце з їхньої доброї волі на нашу користь як каноніка, а не препозита, зі збереженням двох обов'язків, які він має виконувати в церкві подібно до інших каноніків, де буде потреба. І це настільки, наскільки вельмишановний пан Станіслав посідатиме канонікат і цю препозитуру, і не інакше — через зречення, смерть чи обмін. Якщо ж наступникові названого Станіслава, який обійме препозитуру згаданими способами, буде до вподоби відновити та домагатися права чи встановленого звичаю — якби хтось із них стверджував, що [таке] має — відтоді, коли це було потрібно, порушеного в митрополичій церкві від часу перенесення галицької митрополичої кафедри до Львова, йому вільно буде і він матиме змогу [чинити це] всіма правовими засобами, без перешкоди давності та переривання від часу цієї угоди до того часу, коли сама препозитура після вельмишановного пана Станіслава стане вакантною, як вище сказано, за згодою сторін, здійсненою перед нами. На віру і свідчення всього цього та кожної [речі] підвішено нашу печатку та печатку капітули, а також для більшої вірогідності ми наказали публічному нотаріусу записати й скріпити. Діялося це Року Божого тисяча п'ятсот одинадцятого, у п'ятницю, двадцятого дня червня. У присутності вельмишановних [і] шляхетних: магістра Андрія зі Львова, вівтариста, Каспера, плебана в Козлові, Яна Доманевського, Бернарда Сехожевського, свідків, спеціально для цього покликаних і прошених. [Нотаріальний знак із вазою з квітами та написом: ANNA / MARIA і монограмою] І я, Ян, син покійного Станіслава, Коморовський, клірик Гнєзненської дієцезії, з апостольського авторитету публічний нотаріус, [посвідчую] вищезазначене і перед названими панами здійснене такого роду зізнання; оскільки при вищевказаних документах про поступки, допущення та всіх інших і окремих, коли вони так, як вище сказано, діялися й чинилися, разом із названими свідками був особисто присутній, бачив і чув, що так відбувалося, і на віру цьому підписав моїм звичайним знаком і звичайним ім'ям, покликаний і прошений. [Печатка:] [На червоному шовковому шнурку підвішена кругла воскова печатка Бернарда Вільчека у восковій мисці з гербом Порай (Ружа) і круговим написом: + S[...] BERNARDI [...] ARCHIEPISCOPI LEOPOLIENSIS] [Verso:] [Архівна примітка:] Місце 7, том 5. [Регест:] Станіславу Вільчеку з Любеня, препозиту львівському, на це місце дозволяється перше місце в капітулі як каноніку Бернардом, архієпископом [...] Року 1511, 20 червня. [Інша примітка:] З нагоди стасидій і [...] каноніки з препозитом.

In nomine domini Amen. Auctoritas sapientum preclariora gesta futurorum memorie ne successu temporis evanescant apicibus litterarum perhennare decreverunt. Proinde Nos Bernardus dei et gr[aci]a sancte Ecclesie Metropolitane Archiepiscopus Leopoliensis Significamus tenore presencium quibus expedit universis presenciam noticiam habituris Quia existentibus nobis in Leopole in capitulo sancte Trinitatis generali cum Venerabilibus dominis Canonicis confratribus nostris Videlicet Bernardino Colaszek, Nicolao Golonowskj, Nicolao Sokoł, Petro Pussyk, Stanislao Ossyeczkij, Nicolao Pomyatowsky et Nicolao Błasendowsky capitulariter congregatis Venerabilis dominus Stanislaus Vylczek de Lvbyenye patruelis noster Canonicus et prepositus Leopolien[sis] volebat ex huiusmodi Canonicatu confratribus suis racione prepositure primi in Ecclesia et apud tabulam locos ac in Capitulo vocem inter eos habere priorem, d[omi]ni Canonici id sibi diffinire denegabant, levias et racionabiles causas nobis producentes cur et quare id eis facere licitum non sit. Non minores pro se dominus Prepositus dabat. Quomodo aut vnde sibi ius ad premissa competeret. Tandem altercantibus ipsis coram nobis pro et contra, ad finem talem inter se fecerunt contractum in hunc qui sequitur modum: Quod ipsi domini Canonici Vnanimibus votis In Ecclesia, in Capitulo et apud tabulam pertulerunt et preferunt Venerabilem Stanislaum predictum loco de suo bene esse nostri in favorem tanquam Canonicum et non prepositum salvis oneribus duobus more aliorum Canonicorum per eum suplendis in Ecclesia vbi opus fuerit. Et hoc inquantum Venerabilis dominus Stanislaus Canonicatum et ipsam preposituram possidebit et non alias per cessum decessum sive permutacionem. Ubi vero successori dicti Stanisłai in preposituram per modos premissos succedenti Jus aut consuetudinem prestit[am] siquis horum se habere pretenderet a tempore quo opus fuerit producta In Ecclesia Metropolitana a tempore translacionis sedis Metropolitane Halicien[sis] in Leopolim reducere et repetere placuerit. Licebit sibi et facultatem habebit quibusvis remediis iuris non obstantibus prescripcione et interrupcione a tempore huius contractus ad tempus illud quo prepositura ipsa post venerabilem dominum Stanislaum vacaverit, ut premissum est de consensu parcium coram nobis facto. In quorum omnium et singulorum fidem et testimonium Sigillum nostrum quidem et Capituli sunt subappensa ac eciam in maiorem fidem Not[a]rio publico Inscribi et communiri Mandavimus. Acta fuerunt hec Anno domini Millesimo Quingentesimo Undecimo, die vero veneris vicesima Junij. Presentibus honorabilibus Nobilibus Magistro Andrea de Leopole altarista, Caspar plebano in Kozlow, Joanne Domannyowskj, Bernardo Sychorzewskj testibus circa premissa vocatis specialiter et rogatis. [Signum notarii z wazonem z kwiatami i napisem: ANNA / MARIA oraz monogramem] Et me Johanne olim Stanislai Camorofskj clerico dioec[esis] Gnesnen[sis] sacra ap[ostoli]ca au[ctorita]te Notario publico praedictus et coram memoratis dominis facti h[uius]m[od]i fassio Quia predictis litteris concessionum admissionum aliisque omnibus et singulis dum sic ut premittitur agerentur et fierent vna cum prenominatis testibus presens interfui eaque sic fieri vidi et audivi et in quorum fidem Signo meo consueto et nomine solitis consignavi Vocatus et requisitus. [Pieczęć:] [Na czerwonym sznurze jedwabnym zawieszona okrągła pieczęć woskowa Bernarda Wilczka w misce woskowej z herbem Poraj (Róża) i napisem otokowym: + S[...] BERNARDI [...] ARCHIEPISCOPI LEOPOLIENSIS] [Verso:] [Nota archiwalna:] Locus 7. vol: 5. [Regest:] Stanislao Wilczek de Lubienie Praeposito Leopoliensi illi sedi permittitur primus locus in Capitulo tanquam canonico per Bernardum Archiepiscopum [...] Anno 1511 20 Junii. [Inna nota:] Occasione Stalli et [...] Canoni[ci] cu[m] Praeposito.