Вирок королівських комісарів у спорі львівських різників зі шляхтою та міщанами щодо вільної торгівлі м'ясом

Ми, Бернард, з ласки Божої та Апостольського Престолу архієпископ святої Львівської митрополичої церкви, Сигізмунд Бартошевський, львівський віцекапітан [підстароста] та офіціал, магістр Ян, заступник Станіслава з Ходча, маршалка Королівства Польського та львівського старости, Анджей Гербурт із Фельштина, самбірський трибун [войський] і доктор декретів, разом із райцями міста Львова, комісари, Найяснішим Князем і Паном, паном Сигізмундом, з Божої ласки королем Польщі, великим князем Литви, паном і дідичем Русі, Пруссії тощо, призначені та спеціально делеговані на визначений день між різниками міста Львова, з одного боку – незважаючи на грамоти, які раніше Його Королівська Милість надав цим же різникам міста Львова щодо вільного продажу м'яса на ринку за зразком міста Кракова – та рештою міщан, підданих Королівської Милості цього ж міста, з другого боку, щодо продажу м'яса на вільному ринку та можливості його розпродажу. Коли ми приступили до розгляду цього спору як комісари і згідно з дорученими нам наказами Королівської Милості, зі згаданими різниками, на прохання всіх підданих Королівської Милості, як шляхти, на той час тут зібраної, так і навколо зазначеного декрету [...], а також усієї громади міста Львова, ми наказали цих же львівських різників викликати до суду силою комісії Королівської Милості [...] судовим позовом із прикладеними нашими печатками, належно виклавши повноваження комісії в [позові]. І призначили строк [...] у найближчу п'ятницю перед Вербною неділею перед нами. А коли в цей строк піддані Королівської Милості, як шляхта, так і вся громада міста Львова, висунули вимогу проти згаданих різників на підставі дійсного позову; натомість різники не лише пред'явили перед нами грамоти Королівської Милості, надані їм за правом на зразок різників міста Кракова про продаж м'яса на вільному ринку, а й місто, доводячи це, [вказувало], що чималу суму грошей щорічного чиншу щороку мають сплачувати Королівській Милості, і [...] шляхти, а також прилегла шляхта і поспільство всього міста Львова доводили й скасовували перед нами права цих різників щодо такого декрету і продажу м'яса, як [таких, що чиняться] їм на шкоду, збиток і немалий утиск. Ми, належно дослідивши й добре зваживши викладене, відповідь, докази та все інше, представлене перед нами зазначеними сторонами, безвідклично постановили такий ось захід, ухвалений нами між підданими Королівської Милості, а саме шляхтою і всім поспільством міста Львова, та львівськими різниками: зважаючи на те, що для згаданої шляхти [та підданих] Королівської Милості міста Львова продаж м'яса має бути цілком вільним і безперешкодним повсякчас кожного суботнього дня. Менше з тим, прагнучи запобігти тому, щоб чинш Королівської Милості в будь-якій частині зменшився, і щоб самі різники не були надмірно обтяжені сплатою чиншу, який вони зазвичай платять Королівській Милості, як також щоб піддані Королівської Милості, як шляхта, так і поспільство міста Львова, раділи й спокійно користалися з опіки щедрості Королівської Милості за доведеною і довіреною нам конституцією, ми нашим декретом та едиктом одноголосно додали та наклали постійну плату, а саме щоб торгова скринька, тобто «сохачне», була відтепер остаточно встановлена. [Вибір] місця, щодо якого досі [сперечалися], залишається на розсуд цієї ж Королівської Милості. Щодо збирача ж цих грошей «сохачного» з тих, хто забажає користатися з вільного ринку, ми постановили дотримуватися такого: рада міста Львова має і буде зобов'язана обрати, призначити і встановити двох мужів достойних і вірогідних, і подібно різники – одного достойного мужа з-поміж себе, яких зобов'яжуть тілесною присягою щодо вірності в доручених обов'язках. Вони ж кожного суботнього дня без винятку приступатимуть до стягнення торгового мита, тобто «сохачного», у такий спосіб: насамперед від кожного вола та ялівки по одному польському грошу, від теляти шість денаріїв, від кожного барана та від кожної вівці по шість денаріїв, від кожного вепра по півгроша, так, як і раніше велося за звичаєм, стягуватиметься. А зібрані гроші нехай складають вірно у скриньку, захищену трьома ключами, у присутності одних та інших. Ключі ж до цієї скриньки мають зберігатися: один – у поспільства, другий – у різників, третій же – у депозитарія скриньки, якого призначить Королівська Милість, і нехай жоден із них без присутності іншого не приходить відкривати цю скриньку. Коли настане час сплати чиншу Королівській Милості [на маргінесі: тим часом] самими різниками – який загалом становить сорок [...] широких та шістнадцять каменів лою, що їх вони зазвичай платили – з грошей «сохачного», зібраних і складених у скриньку, має бути видано і сплачено двадцять гривень на підтримку сплати чиншу різникам та вісім каменів лою за справедливим розсудом, доповнюючи повністю чинш Королівської Милості. Те ж, що залишиться в зазначеній скриньці, має і повинно бути обернене за волею Королівської Милості. Крім того, згадані різники мають і будуть зобов'язані виконувати давні повинності та замкові роботи, до яких вони здавна були зобов'язані, повинні і притягувалися за давнім [звичаєм]. Наостанок же наш цей декрет [...], який було нами видано і вирішено авторитетом, нам наданим і дорученим, ми оголошуємо, обіцяємо і наказали прилюдно оголосити й оприлюднити через публічного возного, тобто барабанщика [«tbymberzale»], у місті Львові, [та внести] до гродських львівських книг, щоби для вічної сили його було передано до належного виконання декретом [...] назавжди [...]. На віру і свідчення чого кожного окремо ми визнали за належне привісити до цього [акта] наші печатки. У присутності уроджених і шляхетних: Яна Вільчека підстолія, Яна Давидовського судді, Миколая Венгленського підсудка львівських, Станіслава Єжовського, Яна Михайловського, Адама Берейського та багатьох інших вірогідних свідків вищезазначеного. Діялося і дано у Львові, у найближчу п'ятницю перед Вербною неділею, Року Божого тисяча п'ятсот дванадцятого. [Verso:] [Архівна примітка:] 1512 / Комісія з різниками про вільний продаж м'яса / 49 / 3.C.32.

Nos Bernardus Dei et Ap[ostoli]ce Sedis gratia s[an]c[t]e Metropolitane Eccl[esi]e Leopolien[sis] Archiepiscopus, Sigismu[n]dus Barthoszewssky vicecapitaneus Leopolien[sis] et officialis, Mag[iste]r Joa[n]nes Stanislai de Chodzecz Regni Polonie Mareschalci et Capitanei Leopolien[sis] [locum]tenens, Andreas Herborth de Ffelsthin Tribunus Samborien[sis] Decretorumq[ue] Doctor cum Consulibus Civitatis Leopolien[sis] Commissarii per Serenissimu[m] Principem et Dominu[m], D[omi]n[u]m Sigismu[n]dum Dei gra[tia] Regem Polonie, Magnu[m]q[ue] Duce[m] Lithwanie, Russie, Prussieq[ue] D[omi]n[u]m et heredem ad diem nempe praefixum inter Carnifices Civitatis Leopolien[sis] ab vna, non obstantibus litteris, quas praevio tempore eisdem Carnificibus Civitatis Leopolien[sis] super forum libere vendendarum carnium ad instar Civitatis Cracovien[sis] Regia Maiestas dederat, et inter ceteros cives subditos Regie Maiestatis civitatis eiusdem occasione venditionis carnium in foro libero integre et facultatem venundandi partibus ab altera dati et specialiter deputati. Vbi satillando litis eiusdem Commissariis et mandatis Regie Maiestatis nobis iniu[n]ctis, cum dictis Carnificibus ad instantia[m] om[n]i[um] subditoru[m] Regie Maiestatis tam Nobilium pro te[m]p[or]e huc congregatoru[m], et circa Decretu[m] p[rae]dictumq[ue] q[ui]a[m] ecia[m] totius Communitatis Civitatis Leopolien[sis] eosdem Carnifices Leopolien[ses] vigore Commissio[n]is Regie Maiestatis [...] citator[um] litterali Sigillis n[ost]ris subimpresis citare mandavimus Commissio[n]e in [cittacio]nem debite exprimentes. Terminunq[ue] per[...] feria sexta ante dominicam Palmaru[m] p[ro]xi[m]a coram nobis assignates. Et postquam in eodem termino per Subditos Regie Maiestatis tam Nobiles q[ua]m ecia[m] totam Communitate[m] Civitatis Leopolien[sis] propositio contra prefatos Carnifices ex Cittacio[n]i reali facta est. Carnifices v[er]o non sol[um] eis l[itte]ras Regie Maiestatis ad instar Carnificu[m] Civitatis Cracovien[sis] de vendendis carnibus in foro libero iuris datas cora[m] nobis ost[enderunt?] sed ecia[m] Ciuitas hoc allegantes ecia[m] non modica[m] summa[m] pecuniaru[m] Census de a[n]n[o] Regie Maiestati singulis annis se soluturos et [...] Nobiliumq[ue] ecia[m] Nobilitate contigua et Communitate totius Ciuitatis Leopolien[sis] allegate et anulate cora[m] nobis eoldem Carnifices de tali decreto et vendicion[e] carnium in preiudiciu[m] dampnu[m] et oppresione[m] eorumq[ue] non modica[m]. Nos propositoq[ue] Responsione allegacion[e] et alijs om[n]ibus per prefatas partes cora[m] nobis factis debite examinatis et bene sc[rut]atis. Tali mediu[m] p[er] nos e[d]itu[m] inter Subditos Regie Maiestatis Nobilitate videlicet et tota[m] Communitate[m] Civitatis Leopolien[sis] et me[sso]res Leopolien[ses] Carnifices irreuocabilit[er] decreuimus obte[n]t[u] q[uo]d Nobiles huiusce prefat[i] [subditi?] Regie Maiestatis Civitatis Leopolien[sis] libera sit vendicio carnium integre et fr[ank?] tempore quolibet die Sabbati. Nihilominus in volen[tes] obviare ne Regie Maiestatis Census in aliqua parte minuatur et vt ipi Carnifices magis Census solucione, que Regie Maiestati soluere soliti sunt non grauentur, vt ecia[m] Regie Maiestatis subditi tam Nobilitas q[ua]m Communitas Civitatis Leopolien[sis] patrocinio liberalitatis Regie Maiestatis in Constitutione convicta et nobis concessa gaudeat et q[ui]ete frueretur. Decreto et edicto n[ost]ro vna[n]imibus votis tale adiecimus et imposuimus solidum videlicet vt Cistella foralis als Sochaczne penitus de cetero omnino designandax. Loci de quo hucusq[ue] eidem Regie Maiestatis arbitrio relinquitur. Exactori vero eiu[s]d[em] pecuniarum Sochaczne ab eis qui libero foro uti voluerint ita decreuimus obseruanda q[uod] Consulatus Ciuitatis Leopolien[sis] duos viros, bonos et fidedignos similiter et Carnifices vnu[m] bonu[m] viru[m] ex suis eligere, deputare et constituere debet et tenebitur, quos juramento corporali de fidelitate p[rae]stitis in commissis obligabunt. Qui singulis diebus Sabbatinis deuersum[?] et non diuersum ad exigenda fora[lia] als Sochaczne hoc qui sequitur modo intercedet. Imprimis a quolibet boue et iuuenca p[er] vnu[m] grossu[m] polonicale, a vitello sex denarios, a quolibet multone et a qualibet oue per sex denarios, a quolibet porco per mediu[m] grossu[m] prout et ante fuit consuetuz recipi[et]ur. Exactaq[ue] pecunia in cistella tribus clauibus obseruata fideli in presencia vnius alterius reponat. Clauesq[ue] eiusde[m] Cistelle vna apud Communitate[m], altera apud Carnifices, tercia vero apud depositarium Cistelle, que Regia Maiestas deputauerit servari debet, et nulli vnus de situ alterius ad aperiendas ipsam Cistellam veniat. Adueniente te[m]pore soluto[n]is Census Regie Ma[iesta]ti [in margine: interea] per ip[s]os Carnifices que in Summa quadraginta amnis[?] s[unt] largis et sedecim lapides sepi soluere soliti su[n]t de pecuniis Sochaczne exactis in Cistella depositis viginti marce in subsidium solutio[n]is Census Carnificibus et octo lapides sepi de mente iudita dandi et soluendi debet esse. Nendo integre Census Regie Maiestatis. Quod aut in prefata cistella refiduebit illud pro arbitrio Regie Maiestatis conuerti debet erit et debebitur. Eciam dicti Carnifices omnia seruicia et opera Castri per ipsos antiquito obligata debita et collecta nunc antiquo adimplere debet et tenebitur. Postremo vero Decretu[m] n[ost]r[u]m hic re[...]llu[m] q[uo]d per nos editu[m] et diffinitu[m] aucte nobis concessa et commissa In [...] p[ro]nu[n]ciamus promittamus et publice p[rae]co[n]e als tbymberzale in civitate Leopolien[si] publicari et p[ro]clamari in[iun]ximus in libri[s] Castren[sibus] Leopolien[sibus] illud p[ro] [...] Robur firmitatis execucio[n]i debite fore demandari decreto vel [...] perpetuu[m] [...] fieri. In cuius rei singuloru[m] fidem et testimonium Sigilla n[ost]ra p[rese]ntibus subappe[n]sa duximus. Presentibus Generosis et Nobilibus Joanne Wylezek Dapifero, Joanne Dawydowsky Judice, Nycolao Wenglensky Subiudice Leopolien[sibus], Stanislao Jezowssky, Joanne Michalowssky, Adam Berezsky et alijs q[ua]mplurimis fidedignis ad premissa testibus. Actu[m] et Datu[m] Leopoli feria sexta ante Palmaru[m] proxima Anno Domini Millesimoquingentesimo duodecimo. [Verso:] [Nota archiwalna:] 1512 / Commisio cum lanyjs de liber[a] vendicione carniu[m] / 49 / 3.C.32.