Розмежування сіл Жидатичі, Дубляни та Сороки, здійснене львівським підкоморієм Войцехом Старжеховським

Войцех Старжеховський з Білобоків, підкоморій землі Львівської. Оголошуємо змістом цього [письма] загалом усім і кожному зокрема, кому це належить, теперішнім і майбутнім, які мають про це дізнатися, у який спосіб спадкові маєтності поважних панів каноніків і всієї капітули митрополичого [костелу] Пресвятої Діви Марії у Львові щодо села Жидатичі з одного боку, та шляхетного Михайла Хоментовського щодо села Дубляни, а також уродженої Софії, вдови покійного уродженого Станіслава Гинка, її спадкових маєтностей, тобто села Сороки, з другого боку, внаслідок приязної згоди й угоди, укладеної через коморника нашого, від уряду нашого для справ земських делегованого, уродженого Петра Цеслінського, зазначені маєтності, що межують і прилягають одна до одної, взаємно розмежував, позначив і одну від одної відділив, а певними межовими знаками і копцями їх між собою розділив і означив. У такий спосіб послідовно обійшов ґрунт і закріпив межі навіки після попереднього виразного оголошення доблесним Блажеєм із Башівки, земським возним, чи хтось має щось проти і чи самі ці межі з усієї укладеної згоди й угоди має намір оскаржити й підважити у відповідний час і пору — і ніхто не заперечив і не оскаржив. Нарешті уряд наш згаданому коморникові нашому наказав межі провести, копці насипати і позначити, що й було вчинено, а після завершення цих дій: Там-таки перший наріжний копець (anath) у місці, званому Єрище (Gyarzyszcze), із землі насипано, і це є остаточний копець на місці суперечок між зазначеними маєтностями панів каноніків і капітули львівської щодо села Жидатичі та маєтностями згаданого Михайла Хоментовського щодо села Дубляни, а також маєтностями згаданої шляхетної Софії Гинкової щодо села Сороки, де досі інші подвійні копці не були насипані та зведені. Не зважаючи на те, щоб з обох боків насипані наріжні копці вчинили поділ цього села Жидатичі з одного боку, а згаданого села Дубляни з другого боку, далі, йдучи вздовж дороги до місця, званого Космата Лоза (Mosnata Loza), насипано і зведено із землі третій копець; ідучи далі вздовж дороги до згаданої Косматої Лози, насипано і зведено із землі четвертий копець. Далі, йдучи згаданою дорогою вище місця, званого Космата Лоза, насипано і зведено із землі п’ятий копець; потому, прямуючи біля дороги Космата Лоза, насипано і зведено із землі шостий копець. Потім, ідучи далі біля дерева, званого Глеєм (Hleem) [...], на якому дереві насічено межовий знак з обох боків чорнилом (cerno), насипано і зведено сьомий копець; і далі прямо, йдучи тією ж дорогою [...], вчинено й вирубано межовий знак на одному дереві, званому Фльор (Flur), з уживанням того чорнила, і, йдучи далі до Кислякового Дуба (Kyszlykow damb), насипано і зведено восьмий копець. На тому дубі вчинено і вирубано межовий знак на зразок чорнила, а йдучи далі прямо до Кислякового Дуба, насипано і зведено дев’ятий копець. Нарешті, простуючи все до того Кислякового Дуба, насипано і зведено із землі десятий копець. Далі, прямуючи в місці, що зветься Кисляків Дуб, насипано і з землі зведено одинадцятий копець. Наостанок, ідучи вже остаточно, межі між згаданими маєтностями визначаються біля річки, званої Решли Дамблянщизна або інакше Липки (Lypky), де насипано і з землі зведено дванадцятий і останній наріжний (anaths) копець. При якому насипанні й зведенні цього останнього і наріжного копця земський возний, обачний Блажей із Башівки, за наказом нашого підкоморського уряду, в перший, другий, третій і, нарешті, з надлишком у четвертий раз вигукнув прилюдно і на повний голос, чи хтось має намір спротивитися встановленому звучанню меж, а також копцям і знакам, між зазначеними маєтностями вчиненим, зведеним і позначеним, нехай учасно виступить і заперечить. Проти яких меж, нашим підкоморським урядом між зазначеними спадковими маєтностями вищезгаданих сторін учинених, копців зведених і межових знаків визначених, ніхто з людей не спротивився і їх не оскаржив. І тому згаданий уроджений Петро Цеслінський, коморник уряду нашого, зазначені межі, копці та межові знаки між зазначеними сторонами їхніх маєтностей учинив і позначив, причому сторони наші не опиралися і не відмовлялися, але навпаки — висловили згоду; постановив, що вічна угода має мати вічну силу й тривалість та непорушно зазначеними сторонами та їхніми правонаступниками дотримуватися й виконуватися під вадієм у сто гривень звичайної монети, сплаті якого зазначені сторони добровільно підкорилися. А ці межі між згаданими маєтностями, так як вище описано встановлені, самі сторони повинні й зобов’язані визнати на одній із каденцій земських чи гродських рочків львівських і до земських актів львівських внести. Якщо ж котрась із сторін порушені межі, зведення копців і позначення межових знаків частково чи повністю схотіла б порушити і скасувати, і через це занедбала б їх дотримання, тоді скривджена сторона [...] сторону, яка тримається цих меж, перед будь-яким судом, чи то земським, чи гродським львівським, у першому ж реченці як непорушному має поставити й відповідати, і за згаданий вадій у сто гривень монети задовольнити в цьому ж першому реченці сторону, яка цих меж дотримується, під жодним приводом не домагаючись зволікання ані судово, ані позасудово не ухиляючись. Зрікаючись взаємно будь-яких правових засобів і пільг, а також жодними давніннями, відстрочками, способами й хитрощами не ухиляючись від першого терміну [...]. До всього цього і до кожного зокрема зазначені сторони піддалися добровільно й охоче, щоб це самі та їхні наступники тримали, виконували і непорушно дотримувалися під зазначеним вадієм у сто гривень монети, який [вадій] має сплачуватися стільки разів, скільки разів буде потреба котрійсь зі сторін, аж по вічні часи згадані межі вони та їхні наступники тримати повинні і будуть зобов’язані. На що явне посвідчення печатка наша до цього була підвішена. Діялося і дано на полі суперечок, тобто меж між зазначеними маєтностями сіл, а саме Жидатичі, Дубляни і Сороки, у вівторок найближчий перед святом Святих Апостолів Пилипа і Якова, Року Божого тисяча п’ятсот тридцять дев’ятого. При цьому були присутні уроджені й шляхетні: Адам Борецький, Станіслав Нарзимовський, Миколай Анджейовський управитель уродженої Софії Гинкової, Ян Калиновський, Кшиштоф Замойський, Марцин Баран Ладзінський війт у Русині, Петро Йошко[...] і Павел Мощинський та багато інших при цьому вірогідних свідків. [Нотатка в лівому нижньому куті:] У понеділок наступного дня після свята св. Луки Євангеліста [й] вписано [вірно?] перед судом земським? львівським року 1762 і цьому ж [...] Непорочного Зачаття ПДМ [...] 1761 [...] подібно це до актів Найсвятішою Капітулою Львівською [...] облятовано і прийнято, допущено і пред'явлено було. [Зворот:] [Нотатка 1:] 1539. У вівторок перед святом святих апостолів Пилипа і Якова на полі суперечок сіл між маєтностями капітули з одного, а селом Дубляни та селом Сороки з другого боку, через підкоморський уряд межа певна встановлюється та [...] [Нотатка 2:] Тека F / Межі. [Нотатка 3:] Межові листи між Жидатичами та Дублянами і Сороками підкоморського уряду 1539. [Печатка:] [Фрагментарно збережена воскова печатка підкоморія на шовковому/лляному шнурі].

Albertus Starzechowsky de Byaloboky Succamerarius Terre Leopolien[sis] Significamus tenore presencium generaliter Vniversis et singulis quibus expedit presentibus et futuris horum noticiam habituris Quomodo Bona hereditaria Venerabilium dominorum Canonicorum tociusq[ue] Capituli Sancte Marie Metropolitane Leopolien[sis] erga villam Zydatycze ex vna et Nobilis Michaelis Chomathowsky erga villam Dublany ac Generose Sophie relicte olim Generosi Stanislai Hynek bonor[um] suor[um] hereditario[rum] videlicet villam Sroky partibus ex altera, ex amicabili concordia et composicione facta Camerario nostro ex officio nostro terrarum caussis deputato Generoso Petro Czyeslynsky bona prefata patientibus contigendo ab inuicem inter se adiacentibus dislimitauit diffiniauit et ab inuicem distinxit signisq[ue] granicialibus et scopulis certis illa ab inuicem disseueuit et consignauit Ita quod qui sequitur fundus fecit et terminauit granicies seu limites imperpetuum proclamacionem terra et ex superhabundanti facta per strenuum Blasium de Basszowka Aduocatum Terre[stre] fieri facta si quis habet contradicere et granicies seu limites ipsas ex omnibus concordia et composicione facta contratenere et impugnare in tempore et hora tempestatis contradixit et nullus contradixit neque impugnauit. Et tandem officium nostrum prefatus Camerarius noster granicies seu limites facere et scopulos erigere ac consignare mandauit et fecerunt ipsisq[ue] actibus moratis Ibidemq[ue] primus Anath scopulus in loco dicto Gyarzyscze de terra est erectus et est ultimus scopulus In loco differenciarum inter bona prefata dominorum Canonicorum et Capituli Leopolien[sis] erga villam Zydatycze et bona Michaelis Comatowsky prefati erga villam Dublany ac bona prefacte Nobilis Sophie Hynkowa erga villam Sroky vbi adhuc alteri duplici scopuli non sint scopati et errecti Omittendo vt vtriusq[ue] anathis scopulos ex erectus vter[que] fecerit talem ville Zydatycze ex vna et predicte ville Dublany ex altera parte Demde prosequendo eundo penes viam versus Mosnata Loza nuncupata scopatus et erectus est de terra tercius scopulus prosequendo penes viam versus prefata Mosnata Loza scopatus et erectus est de terra quartus scopulus. Demum prosequens eundo penes prefatam viam supra Mosnata Loza nuncupata scopatus et erectus est de terra quintus scopulus postea prosequens penes vicam Mosnata Loza scopatus et erectus est de terra sextus scopulus Demde procedendo vlterius penes arborem dictum Hleem aliij in qua arbore signum graniciale ab vtraq[ue] Cerno est conscisum scopatus et erectus est septimus scopulus et vlterius certe ambo ex via eadem mochiny daszmande factum et excisum est signum graniciale in vna arbore Flur dicta ad ipsos Cerno et progrediendo prosequens versus Kyszlykow damb scopatus et erectus est scopulus octauus. In quo querco factum et excissum est signum graniciale ad modum Cerny et vlterius recte procedendo versus Kyszlykow damb scopatus et erectus est nonus scopulus. Tandem prosequens eundo versus eundem Kyszlykow damb scopatus et erectus est de terra scopulus decimus Postea progrediendo prosequitur in loco vbi vocatus est Kyszlykow Damb scopatus et de terra erectus est scopulus undecimus Vltimo procedendo et finaliter granicies seu limites inter bona prefata determinantur in fine penes fluuium dictum Rzeszly Damblanskyze vel alijs Lypky scopatus et de terra erectus est duodecimus et vltimus Anaths scopulus. Circa quamquidem scopacionem et erectionem vltimi et anathis scopuli, Ministerialis Terrestris prouidus Blasius de Basszowka de mandato officij nri Succamerarialis perima secunda tertia et ex superabundanti quarta vicibus clamauit publice et sonorosa voce si quis haberet contradicere oracione statuta granitzmy et limitum scopulorumq[ue] ac signorum inter bona prefata factorum erectorum et consignatorum in tempore agat et contradicat Quibus limitibus et graniciebus per officium nostrum Succamerarialis inter bona pfata partium prenominatorum hereditario factis et scopulis erectis, ac signis metalibus consignatis, nullus hominum contradixit neq[ue] impugnauit. Et propterea prefatus Generosus Petrus Czyeslynsky Camerarius Officij nostri prefatas granicies et limites scopulosq[ue] ac signa granicialia inter partes prenominatas bonor[um] eorum prefata fecit et consignauit partions nostris non repugnantibus neq[ue] recusantibus sed imo consentientibus Decreuit perpetuo compositionis perpetuo robur et firmitudinem habitur[um] [et] inuiolabiliter per partes pfatas earu[m]q[ue] legitimos successores teneri et obseruari Sub vadio Centum Marcarum pecunie communis ad quod vadium ferendum et sustinendum partes prefate libere se submiserunt. Ipsasq[ue] granicies inter bona prefata seu vt premissum est factas partes ipse pro termino vno Terrestrium Leopolien[sium] celebrandorum aut Castrium postea recognoscere et ad acta terrestria Leopolien[sia] debent et tenentur inducere. Si vero aliqua partium corruptas granicies et limites scopulorumq[ue] erectionem et signorum metalium consignacionem in parte vel in toto infringere et annullare voluerit rac[i]o[ne] obseruare minime curauerit Extunc pars offensa non tenens per partem easdem granicies tenentem ad quodcumq[ue] Ius siue Terrestre siue Castren[se] Leopolien[se] in primo termino tamq[ue] in peremptorio stare et respondere et pro prefato vadio Centum marcarum pecunie satisfacere in eodem primo termino partem easdem granicies et limites tenentem nulla re exquisita non solare excurritato neq[ue] Iudicialiter neq[ue] extraiudicialiter evadere. Renunciantes se inuicem omnibus Iuris remedijs et beneficijs nullisq[ue] prescriptionibus dilacionibus modis et cautelis terminu[m] primum differen[tem] seu fortem tenen[tem] evadere, Que omnia et singula premissa partes prefate se et successores suos submiserunt libere et sponte[n]ee tenere complere et inuiolabiliter obseruare sub vadio prefato Centum marcarum pecunie quo soluto toriens quociens alium partium prefatarum opus fuerit vsq[ue] partes pfate granicies et limites tenere debet et tenebitur et eorum successores debebunt et tenebuntur. In cuius rei euidens testimonium Sigillum nostrum praesentibus est subappensum. Actum et datum in loco Campestre differenciarum seu limitum inter bona prefata villarum videlicet Zydatycze Dublany et Sroky feria tertia ante festum Sanctorum Philippi et Jacobi Apostolorum proxima Anno Domini Millesimo Quingentesimo Trigesimo nono. Presentibus ibidem Generosis et Nobilibus Adamo Borezky, Stanislao Narzymowsky, Nicolas Andrzeyowsky factore Generose Sophie Hynkowa, Joanne Kalynowsky, Cristophoro Samoysky, Martino Baran Ladzynsky advocato in Russy, Petro Joszko[...] et Paulo Mossczysky alijsque quampluribus ad premissa fidedignis testibus. [Nota w lewym dolnym rogu:] Feria 2-da in Crastino Festi s[ancti] Lucae E[vangelistae] [et] Inscript: [fideliter?] sub Iudic[io] T[errestri?] Leop[oliensi] Anno 1762 eidem[que?] Immaculatae Conceptionis B. V. Mariae [...] 1761 [...] similique praesens ad acta p[er] R[everendissim]um Capit[ulum] Leopol[iense] [...] oblata et acceptata permissa, et p[ro] p[re]sentata sunt. [Verso:] [Nota 1:] 1539. 3 D. ante Festum SS. Philippi et Jacobi Apost[olorum] in loco Campestri differen[tiarum] Villarum inter bona Capituli ab una et Villam Dublany ac Villam Sroki partibus ab altera per Offitium Succam[erariatus] granitie certa reperitur posita ac magnale [....] [Nota 2:] Theca F / Granicies. [Nota 3:] Litterae granitiales inter Zydatycze et Dublany et Sroky Succamerariatus 1539. [Pieczęć:] [Fragmentarycznie zachowana pieczęć woskowa podkomorzego na sznurze jedwabnym/lnianym].