Підтвердження прав і привілеїв ремісничих цехів Львова королем Сигізмундом I Старим

В ІМ'Я ГОСПОДНЄ, АМІНЬ. На вічну пам'ять про подію. Людські діяння, хоч якими б гідними пам'яті вони були, легко стираються з пам'яті, якщо не будуть закріплені силою письма. Тому ми, Сигізмунд, з Божої ласки король Польщі, великий князь литовський, а також земель краківської, сандомирської, сєрадзької, ленчицької, куявської, руської, всієї Пруссії, Мазовії, хелмінської, ельблонзької, поморської та ін. володар і спадкоємець, сповіщаємо змістом цього листа всім і кожному зокрема, нинішнім і прийдешнім, кого це стосується, коли вони дізнаються про це. Оскільки в минулі роки всім і окремим містам і містечкам нашого королівства, за одностайною волею, згодою та постановою нашого Сенату, ми наказали, щоб усі права та привілеї свобод будь-яких цехів чи братств вони подали в оригіналах перед нами на нещодавно проведеному генеральному сеймі в Пйотркуві, поміж іншими нашими містами також наше місто Львів подало й поклало перед нами свої привілеї, просячи, щоб ми зберегли їх за ними. Ми ж через певні прохання [?] і слушні причини відклали підписання і задоволення цього їхнього прохання, а справу повторного подання таких привілеїв досі відтерміновували. Тому на теперішньому вальному сеймі, коли згадані наші львівські міщани знову звернулися до нас із проханням, ми, засідаючи з нашими радниками при нашому боці, зваживши, що це місто Львів розташоване в тих краях і прикордонних землях та наражене на напади наших ворогів, а також потребує пильної і дбайливої опіки доброго врядування, аби тим легше могло відбити натиск неприятелів, що насувається в час небезпеки; та що в цьому ж нашому місті об'єднання або братства ремісників, які зазвичай називають цехами, несуть і пильно виконують немалі тягарі та обов'язки з оборони мурів цього міста; хоча в інших наших містах і містечках нашого королівства такого роду цехи ми призупинили, скасували і ліквідували, однак, беручи до уваги нагальну потребу та користь нашої Речі Посполитої, визнали за належне саме наше місто Львів і всі ремісничі цехи, що в ньому нині чи в майбутньому існують, залишити і зберегти в давньому управлінні, порядку, устрої та адмініструванні щодо всіх їхніх прав, привілеїв і свобод, ласкаво і доброзичливо наданих і дарованих їм як нами, так і нашими попередниками. Нашою королівською владою та за порадою і згодою всього нашого Сенату, зібраного на теперішньому вальному з'їзді, ми визнали за справедливе залишити і зберегти, а також усі привілеї згаданих цехів цього нашого міста Львова підтвердити, як цим і залишаємо, зберігаємо та силою цього документа на вічні часи підтверджуємо. Бажаючи і постановляючи, щоб усі права, привілеї, свободи та імунітети як зазначеного нашого міста, так і його цехів залишалися назавжди непорушними, недоторканними і чинними, і щоб жоден із наших підданих, хоч якого стану, становища, сану та гідності він був, не наважувався їх порушувати. На свідчення чого і для вірогідності підвішено нашу печатку. Дано в Кракові найближчої п'ятниці перед неділею Oculi [27 лютого], року Божого тисяча п'ятсот сорокового, а нашого правління року тридцять четвертого. У присутності найпревелебніших і велебних у Христі отців, панів: Яна Латальського, архієпископа гнєзненського, легата народженого і примаса; єпископів: Петра Гамрата краківського, Лукаша Гурки куявського, Себастьяна Браницького познанського, Якуба Бучацького плоцького, Самуеля Мацейовського холмського і підканцлера Королівства Польського. А також вельможних і шляхетних: Яна з Тарнова, краківського каштеляна, великого гетьмана військ нашого Королівства, сандомирського, стрийського і любачівського старости; Януша Латальського, познанського [воєводи] і старости іновроцлавського [?]; Яна з Тарнова, сандомирського [воєводи] і холмського, красноставського, белзького старости; Петра зі Служева, каліського [воєводи] і старости нешавського [?]; Яна Косьцелецького, іновроцлавського [воєводи] та тухольського, члухівського, накельського і бидгощського старости; Петра з Домбровиці, люблінського [воєводи] та радомського і казімезького старости; Фелікса Шренського, плоцького [воєводи] та мальборкського і плоцького старости; Миколая з Нищиць, белзького [воєводи]; Петра з Гориня, мазовецького [воєводи] і цехановського старости; Анджея Гурки, познанського [каштеляна] і генерального старости Великопольщі; Миколая Вольського, сандомирського [каштеляна] і гофмейстера двору найяснішої наймилішої дружини нашої та сяноцького, ленчицького, ломжинського і вишенського старости; Яна Заремби, каліського [каштеляна]; Петра Опалінського, гнєзненського [каштеляна] і гофмейстера двору найяснішого наймилішого сина нашого та ольштинського і косьцянського старости; Яна з Тенчина, войницького [каштеляна] і маршалка нашого двору та люблінського, лелівського старости; каштелянів: Яранда з Брудзева ленчицького, Лаврентія Мишковського сондецького, Яна з Мехчиць віслицького і старости хмільницького, Спитка з Тарнова радомського та підскарбія нашого Королівства і сєрадзького, кшепицького, кшешовського старости, Бернарда Мацейовського люблінського і старости завихойського, Єжи Латальського льондського, Северина Бонера бецького, жупника веліцького і краківського та великорадці нашого краківського, а також бецького, освенцимського, заторського, чорштинського [?] і в Ойцуві старости, Станіслава Ласького перемишльського, Яна Тенчинського кам'янецького; Павла з Волуцьких [?], канцлера нашого Королівства, Яна Гаштольда [?], декана краківського і препозита познанського, Яна Джевицького, схоластика ленчицького, секретарів наших; Мартина з [...], войського краківського і підкоморія нашого, Ієроніма Шашковського, гофмейстера нашого двору, і багатьох інших вірогідних свідків, достойників, урядників і придворних наших, щиро і вірно нам улюблених. Дано через руки зазначеного велебного в Христі отця, пана Самуеля Мацейовського, єпископа холмського і підканцлера Королівства Польського, щиро нам улюбленого. Самуель, єпископ холмський і підканцлер, підписав. [Нота релятора:] За реляцією велебного в Христі отця, пана Самуеля Мацейовського, єпископа холмського і підканцлера Королівства Польського. [На звороті:] [Запис доби / XVII ст.:] Підтвердження цехів Сигізмунда I, 1540 р. [Інші архівні позначки:] Arca Xem... / 191 ser. 8 / N[ro] 8. / 1/410 / [парафа/монограма]

IN NOMINE DOMINI AMEN Ad perpetuam rei memoriam. Facta humana quantumuis memoria digna facile labi solent e memoria nisi literarum officio perhennentur. Proinde nos Sigismundus Dei gratia Rex Poloniae, magnus Dux Lithuaniae, necnon terrarum Cracouiae, Sandomiriae, Siradiae, Lanciciae, Cuiauiae, Russiae, totius Prussiae, Masouiae, Culmen[sis], Elbingen[sis], Pomeraniaeq[ue] etc. dominus et heres. Significamus tenore praesentium quoruncunq[ue] interest vniuersis et singulis praesentibus et futuris harum noticiam habituris. Quia cum retroactis annis omnibus et singulis ciuitatibus, oppidisq[ue] regni nostri de vnanimi uoto, assensu et decreto Senatus nostri mandaueramus vniuersa jura, priuilegia libertatum contuberniorum seu fraternitatum quarumcunque coram nobis pro conuentu generali Piotrkouien[si] proxime habito coram nobis originaliter reponere, inter ceteras quoque ciuitates nostras, Leopoldien[sis] ciuitas nostra reproduxisset et coram nobis priuilegia sua supplican[do] fecit circa illa per nos conseruari. Nos vero certis petitioti[bus?] et rationabilibus causis distulimus dicte eorum supplicationi subscribere et annuere, causamq[ue] iam reponendorum rursus priuilegiorum huiusmodi hactenus prorogauimus. In praesenti itaque conuentu generali iterum supplicantibus nobis predictis nostris ciuibus Leopoldien[sibus], Nos cum consiliariis n[ost]ris lateri nostro assidentibus considerans ciuitatem illam Leopoldien[sem] in illis oris et terris finitimis sub hostiumq[ue] nostrorum impetibus expositam esse, que diligenti et sedula cura boni regiminis eget, quo tanto facilius impetum hostium necessitatis ingruentem pulsare possit. Quodque in ea ipsa ciuitate n[ost]ra contubernia seu fraternitates Artificum, que vulgo Czechi uocantur, non modica onera et officia tuendorum menium illius vrbis ferunt et obeunt diligenter. Licet in aliis n[ost]ris ciuitatibus et oppidis regni nostri huiusmodi contubernia suspensimus, abrogauimus et cassauimus, exigente tamen necessitate et commodo Reipublicae nostrae, ipsam ciuitatem nostram Leopoldien[sem] et quecunque in illa ad presens vel in futurum existentia contubernia Mechanicorum in antiquo regimine, ordine, gubernatione et administratione circa que omnia iura, priuilegia et libertates eorum tam per nos, quam per nostros predecessores illis gratiose et benigne concessas et largitas. Authoritate nostra regia ac de consilio et assensu totius Senatus nostri in praesenti conuentione generali congregati, relinquendum et conseruandum. Necnon priuilegia dictorum contuberniorum vniuersa illius ciuitatis nostre Leopoldien[sis] confirmanda duximus, prout relinquimus, conseruamus et confirmamus temporibus perpetuis harum serie firmitatem. Volentes et decernentes quatinus tam prefate ciuitatis nostre, quam etiam contuberniorum eiusdem vniuersa iura priuilegia libertates et immunitates firme et immote intacteque semper permaneant, et a nemine subditorum nostrorum cuiuscunque conditionis, status, ordinis et preeminentie fuerint violari presumantur. In cuius rei fidem et testimonium sigillum nostrum est appensum. Dat[um] Cracouie feria sexta proxima ante dominicam Oculi, Anno domini millesimo quingentesimo quadragesimo, Regni vero n[ost]ri Anno trigesimo quarto. Presentibus R[euerendissi]mis et R[eueren]dis in Christo patribus dominis Joanne Liatholsky Archiep[iscop]o Gnesnen[si], legato nato ac primate, Petro de Gamrati Cracouien[si], Luca de Gorca Cuiauien[si], Sebastiano Braniczki Posnanien[si], Jacobo de Buczaz Plocen[si], Samuele Maczieiowsski Chelmen[si] et Regni Poloniae vicecancellario, Ep[iscop]is. Necnon Magnificis et generosis, Joanne de Tharnow castellano Cracouien[si], Exercituum Regni n[ost]ri magno ac Sandomirien[si], Striien[si] et Lubaczouien[si] capitaneo, Janussio Liatholsky Posnanien[si] et capitaneo Jaminuladielanicen[?], Joanne de Tharn[ow] Sandomirien[si] et Chełmen[si], Crasnostauien[si], Belzen[si] capitaneo, Petro de Gleszow Callissien[si] et capitaneo Nieschonien[si?], Joanne de Coscieliecz Juniuuladislauien[si] ac Tucholien[si], Slochouien[si], Naklen[si] et Bidgostien[si] capitaneo, Petro de Damprowicza Lublinen[si] ac Radomien[si] et Cazimirien[si] capitaneo, Felice Srzenssky Plocen[si] ac Mariemburgen[si] et Plocen[si] capitaneo, Nicolao de Nissczicze Belzen[si], Petro de Gornino Masonie ac Cziechonouien[si] capitaneo, Andrea de Gorca Posnanien[si] et capitaneo maioris Polonie generali, Nicolao Volski Sandomirien[si] et Serene coniugis n[ost]re charissime curie magistro ac Sanocen[si], Lanczicien[si] et Lomzen[si] ac Visnen[si] capitaneo, Joanne Zaremba Callissien[si], Petro Opalienski Gnesnen[si] et ser[enissi]mi filii n[ost]ri charissimi curie magistro ac Olsthinen[si] cosczen[si] capitaneo, Joanne de Thanrzin Voinicen[si] et curie n[ost]re Mareschalco ac Lublinen[si], Leleouien[si] capitaneo, Jarando de Brudzew Lanticiensi, Laurentio Misconyski Sandecen[si], Joanne de Miechicz viglicien[si] et capitaneo Chmielnicens[i], Spithcone de Tharnow Radomien[si] ac Regni n[ost]ri Thezaurario ac Siradien[si], Krzepicen[si], Krzessecen[si] capitaneo, Bernardo Maczieiowski Lublinen[si] et capitaneo Zauichosten[si], Georgio Lathalski Landen[si], Seuerino Boner Biczen[si], zuppario Viczicen[si] Cracouien[si] et magno procuratore n[ost]ro Cracouien[si] ac Biczen[si], Ossuiaczimen[si], Zathoricen[si] Kapsztin[en]ci et in Otziecz capitaneo, Stanislao Laski Przemislien[si], Joanne Thanczowszki Camenecen[si] castellanis, Paulo de Volita Regni n[ost]ri cancellario, Joanne Ghaszri decano Cracouien[si] et preposito Posnanien[si], Joanne Drzewicki Lancicien[si] Scholastico Secretariis n[ost]ris, Martino de [...] tribuno Cracouien[si] et succamerario n[ost]ro, Hieronymo Slaszkowszki curie n[ost]re magistro, et aliis quampluribus testibus, fidedignis, dignatariis, officialibus et aulicis n[ost]ris sincere et fidelibus dilectis. Dat[um] per manus prefati R[eueren]di in Ch[rist]o p[at]ris domini Samuelis Maczieiowszki Episcopi Chelmen[sis] et Regni Poloniae vicecancellarii sincere nobis dilecti. Samuel Ep[iscop]us Chelmen[sis] et Vicecancell[arius] ss[cripsit] [Nota kancelaryjna po prawej stronie pliki:] R[elatio] R[eueren]di in cr[ist]o p[at]ris domini Samuelis Maczieiowszki Episcopi Chelmen[sis] et Regni Polonia vicecancellarii [Verso:] [Nota z epoki / XVII w.:] Sigismundi I-mi confirmatio Contuberniorum 1540. R. [Inne noty archiwalne:] Arca Xem... / 191 ser. 8 / N[ro] 8. / 1/410 / [parafa/monogram]