Дозвіл короля Сигізмунда I Старого владі Львова на будівництво білильні на укріплення міста

В ІМ'Я ГОСПОДНЄ, АМІНЬ. На вічну пам'ять про справу. Ми, Сигізмунд, Божою ласкою король Польщі, великий князь литовський, а також земель краківської, сандомирської, сєрадзької, ленчицької, куявської, руської та всієї Пруссії, Мазовії, землі хелмінської, ельблонзької, поморської і т. д. пан і дідич. Сповіщаємо змістом цієї грамоти всім і кожному зокрема, нинішнім і прийдешнім, кого це стосується, котрі мають про це довідатися. Що Ми, бажаючи, аби наше місто Львів, найперше в землях Русі, розташоване на отих краях королівства нашого, де трапляються часті набіги невірних ворогів, було тим краще укріплене, вдосконалене і міцніше, чим щедріше буде забезпечене збільшенням міських доходів і користей, за порадою і згодою присутніх при нас на цьому вальному сеймі наших радників визнали за належне дозволити й цим дозволяємо та допускаємо славетним бурмистрові й райцям того ж міста, аби вони фолюш, або білильню, звану в народі бліхом, там-таки навколо Львова на їхній міській землі, де тільки видасться їм найбільш зручним і відповідним, звести, відновити, утримувати й володіти могли. Цей же фолюш, або білильню, вирішили ми за міським правом львівським тому ж місту приписати, привласнити, дати й надати, як і даємо, надаємо, приписуємо, приєднуємо й навіки присуджуємо цією грамотою, щоб бурмистром, райцями та самим містом він утримувався, перебував, спокійно й безпечно володівся, а річний чинш, що з нього походить, щороку повністю і навіки стягувався, вибирався й уживався, проте на жодні інші цілі не обертався, окрім як на оборону й лагодження цього ж міста, оскільки на окраїнах і кордонах королівства, як сказано, воно розташоване. А щоби зазначене наше місто Львів у згаданому фолюші, тобто своїй білильні, не зазнало відтепер жодної незручності, шкоди чи утиску, змістом цього документа повторно постановляємо й бажаємо, аби на майбутнє було гарантовано, що ані ми, ані наступники наші, ані кожен черговий староста львівський жодного іншого фолюша, тобто білильні, там-таки навколо міста Львова не заснуємо і вони не заснують, ані не надамо кому б то не було права на його заснування та ведення, і вони не нададуть, визнаючи недійсним і нікчемним усе, що всупереч цьому нашому дозволу та привілею було б учинено або задумано. На свідчення чого нашу печатку до цієї грамоти підвішено. Дано в Кракові на вальному з'їзді, найближчого понеділка після неділі Laetare, Року Божого тисяча п'ятсот сорокового, нашого володарювання року тридцять четвертого. У присутності [...] і велебних у Христі отців, панів: Яна Латальського, архієпископа гнєзненського, легата уродженого і примаса, Пйотра Ґамрата краківського, Лукаша Ґурки куявського, Себастьяна Браницького познанського, Якуба Бучацького плоцького, Самуеля Мацейовського холмського і підканцлера Королівства Польського – єпископів. А також вельможних і шляхетних Яна з Тарнова, каштеляна краківського і гетьмана великого військ та сандомирського, сєрадзького, любачівського старости; Фауста Латальського, познанського та іновроцлавського старости; Яна з Тенчина, сандомирського та холмського, красноставського, белзького старости; Пйотра Фірлея, каліського і радомського старости; Яна з Чарнкова, ловицького та тухольського, члухівського, накельського і бидгощського старости; Пйотра з Домбровиці, люблінського та радомського і казимирського старости [...] воєвод; Миколая Вольського з Підгайців, охмістра двору та сохачевського, ленчицького, ломжинського і візненського старости; Яна Заберезинського каліського; Пйотра Опалінського гнєзненського й охмістра двору найяснішого сина нашого наймилішого, та косьцянського, ольштинського старости; Яна з Тенчина войницького і міста нашого королівського Кракова та люблінського, парчівського старости; Миколая з Тарнова радомського і скарбника королівства нашого та сєрадзького, перемишльського, кшепицького, кшечовського старости; Северина Бонера, велькрадці, бурграфа і великого велькрадці краківського та бецького, огродзенецького старости; Яна Спавського декана краківського і препозита познанського; Єжи Вілковського схоластика краківського – секретарів наших; Марціна Вольського хорунжого краківського і підкоморія нашого; Героніма Шафранця кухмістра нашого; та багатьох інших вірогідних свідків. Дано через руки згаданого найвелебнішого у Христі отця, пана Самуеля Мацейовського, єпископа холмського і підканцлера Королівства Польського, щиро нам милого. Самуель, єпископ холмський і підканцлер, підписав. [Реляція:] За реляцією того ж велебного пана Самуеля Мацейовського, єпископа холмського і підканцлера Королівства Польського. [Зворот:] Сигізмунда I на білильню, або фолюш, 1540. Рубрика третя, літера C, номер 7. 3. C. 7.

IN NOMINE DOMINI AMEN Ad perpetuam rei memoriam. Nos Sigismundus dei gratia Rex Poloniae, magnus dux Lithuaniae, Necnon terrarum Cracoviae, Sandomiriae, Siradiae, Lanciciae, Cuiaviae, Russiae, totiusque Prussiae, Masoviae, Culmen[sis], Elbingeen[sis], Pomeraniaeq[ue] etc. dominus et heres. Significamus tenore praesentium quoruncunq[ue] interest universis et singulis praesentibus et futuris harum notitiam habituris. Quia Nos cupiens ut civitas nostra Leopolien[sis] in terris Russiae primaria in finibus illis regni nostri sita, ubi frequens infidelium hostium impetus fiunt tanto munitiore meliore ac fortius quanto plurium proventuum et obventionum civilium auctibus fuerit provisa, consentientibus duximus et consilio et assensu Consiliariorum nostrorum in presenti Generali Conventu regni nobiscum existentium, consentimus et permittimus praesentibus hisce terris n[ost]ris famatis proconsuli et consulibus eiusdem civitatis, ut fullonarium seu dealbatorium quod bliech vulgo dicitur, illic circa Leopolim in fundo eorum civili, ubicunq[ue] eis visum fuerit magis opportunum et conveniens erigere, instaurareq[ue], fovere et valeant, hoc idemq[ue] fullonarium seu dealbatorium dictae civitati iure Leopolien[si] ascribendum, appropriandum dandum et concedendum duximus, damusq[ue], concedimus, ascribimus, annectimus et perpetuo appropriamus tenore praesentium mediante, per proconsulem, consules et civitatem ipsam tenendum, habendum, pacificeq[ue] et quiete possidendum, censumq[ue] annuum ex eo provenientem singulis annis integre et perpetuo tollendum, levandum et percipiendum, non in alios tamen usus praeterquam munitionem et reparationem eiusdem civitatis, utpote in oris et finibus Regni uti praedictum est sitae, convertendum. Ut autem praedicta civitas n[ost]ra Leopolien[sis] in dicto fullonario seu dealbatorio suo incommodum sive detrimentum et diminutionem aliquam posthac non subeat, tenore praesentium iterum statuimus et cautum iri volumus in posterum, quod nos, successoresq[ue], ac etiam capitanei Leopolien[ses] pro tempore existens aliquod aliud fullonarium seu dealbatorium ibidem circa Civitatem Leopolien[sem] non instaurabimus, non instaurabuntq[ue], sed a neque instaurandi fovendi illius potestatem cuiquam faciemus, illiq[ue] non facient, decernentes irritum, futurum id totum et quidpiam in contrarium huius concessionis et privilegii n[ost]ri fuerit factum sive conspiratum. In cuius rei testimonium sigillum n[ost]r[u]m praesentibus est appensum. Datum Cracoviae in Conventione generali, feria secunda proxima post dominicam Laetare, Anno domini Millesimo quingentesimo quadragesimo, Regni n[ost]ri Anno trigesimo quarto. Praesentibus [...] et Reverendis in Christo patribus dominis: Joanne Latolski Archiep[iscop]o Gnesnen[si], legato nato et primate, Petro de Gamratis Cracovien[si], Luca de Gorca Cuiavien[si], Sebastiano Braniczki Posnanien[si], Jacobo de Buczacz Plocen[si], Samuele Maczieiowski Chełmen[si] et Regni Poloniae Vicecancellario, Episcopis. Necnon Venerabilibus et Generosis Joanne de Tharnow castellano Cracovien[si] ac Exercituum magno et Sandomirien[si], Siradien[si], Lubaczowien[si] capitaneo, Fausto Lathalski Posnanien[si] et Juninuladislavien[si] capitaneo, Joanne de Thanczin Sandomirien[si] et Chelmen[si], Krasnostawien[si], Belzen[si] capitaneo, Petro de Firleyow Callisien[si] et capitaneo Radomscien[si], Joanne de Czeriethov Loviciensi, ac Thucholien[si], Slochovien[si], Nakiel[si] et Bidgostien[si] capitaneo, Petro de Dambrowicza Lublinen[si] et Radomien[si], Casimiren[si]q[ue] capitaneo, [...] palatinis; Nicolao Volski de Podhaicze curiae magistro, ac Sochaczen[si], Lancicien[si], Lompzen[si] et Visnen[si] capitaneo; Joanne Zabreski Calissien[si], Petro Opalenszki Gneznen[si] et ser[enissi]mi filii nostri charissimi curiae magistro, ac Costen[si], Olstynen[si] capitaneo; Joanne de Thanczin Voinitien[si] et Civitatis nostrae Regalis Cracovien[sis] ac Lublinen[sis], Parczowien[sis] capitaneo; Nicolao de Tharnow Radomien[si] et Regni n[ost]ri Thezaurario ac Siradien[si], Przemislien[si], Krzepicien[si], Krzeczowien[si] capitaneo; Severino Boner Vicesup[er]bario, Burgrabio et magno Procuratore Cracovien[si], ac Bieccen[si], Ogrodzieniecz capitaneo; Joanne Sbaski Decano Cracovien[si] et Posnanien[si] praeposito; Georgio Wylkouski Scholastico Cracovien[si] secretariis n[ost]ris; Martino Volssky Tribuno Cracovien[si] et Succamerario n[ost]ro; Hieronymo Szaffrounski coquine n[ost]rae magistro; et aliis quam pluribus testibus fide dignis. Datis per manus praefati Reverendissimi in Christo patris domini Samuelis Maczieiowsski Episcopi Chelmensis et Regni Poloniae Vicecancellarii sincere nobis dilecti. Samuel Ep[iscop]us Chelmen[sis] et Vicecanc[ellarius] subscripsit [Nota kancelaryjna po prawej na plice:] Relatio Eiusdem Reverendi domini Samuelis Maczieiowsski Ep[iscop]i Chelmen[sis] et Regni Poloniae Vicecancellarii [Verso:] [XVIII-wieczny regest:] Sigismundi 1mi super Dealbatorium seu fullonarium 1540. [Sygnatura archiwalna czerwoną i czarną inkustycją:] Rubrica Tertia Litt. C. Nro 7mo [Poniżej:] 3. C. 7. mo