Звільнення королем Сигізмундом I львівських купців від сплати мита в Белзі, Холмі та Грубешеві

Сигізмунд, з Божої ласки король Польщі, великий князь Литви, Русі, Пруссії, Мазовії тощо володар і дідич. Оголошуємо змістом цього [письма] всім, кому про це знати належить. Що коли перед[...] пред'явили перед нами міщани і купці міста львівського всіх обрядів, тобто обряду римського, грецького та вірменського, привілей Найяснішого пана Олександра, короля, брата нашого наймилішого, яким це звільнення від сплати будь-яких мит, перевізного, гребельного та мостового зборів у всьому Королівстві і наших володіннях було їм надане щодо всяких дібр, товарів і купецьких вантажів якого б то не було роду, гатунку і матерії, а також порушили перед нами справу проти вельможного Анджея з Тенчина, воєводи краківського, про те, що в наших коморах белзькій, холмській і грубешівській, де він був старостою, він постійно стягував з них незвичайне мито. Ми, беручи до уваги договір, укладений стосовно згаданих дібр холмських, белзьких і грубешівських між нами та вищезазначеним вельможним Анджеєм і братом його Яном з Тенчина, воєводою белзьким, постановили були, щоб протягом дії цього договору вони так їх тримали і посідали під річною платою, що нам сплачувалася, аби мали непорушні прибутки та пожитки, належні до цих же наших дібр. І тому чинність та дію того привілею щодо наших комор холмської, белзької і грубешівської зволили ми призупинити настільки довго, доки контракт, укладений між нами та вищезазначеними вельможними воєводами, не вигасне. А коли це станеться, лише тоді міщани львівські у вищезазначених наших коморах белзькій, холмській і грубешівській повинні користуватися тією волею та імунітетом, якими були наділені Найяснішим паном Олександром. Як про це з наших листів, у цій справі їм виданих, ясніше й повніше дізнатися можна. Згодом же внаслідок смерті обох братів договір вигас. До Вільна до нас вдруге міщани львівські прибули і покірно нас просили, щоб ми привілей брата нашого і вирок наш зволили зберегти в силі. Вирішення цієї справи з певних причин відклавши до нашого щасливого повернення до Королівства, тимчасом однак наказали переписати купців, які через вищезазначені комори свої товари мали везти, і щоб нічого з них не стягували, доки спершу щось нами не буде вирішено. Вдруге прибули до нас до Кракова, просячи нас покірно про те саме, про що у Вільні. Ми, зваживши на слушність прохання, а маючи також на увазі заслуги і особливу вірність перед нами міста нашого львівського, а також те, що, сусідячи з неприятелями, воно зазвичай часто зазнає великих незручностей і терпить небезпеки, привілей цей брата нашого та вирок з усіма його пунктами, клаузулами, умовами й статтями визнали за гідні підтвердження, схвалення та ратифікації, так що цим письмом підтверджуємо, схвалюємо та ратифікуємо, а також постановляємо, що він має вже назавжди і на вічні часи набути своєї чинності та дії. За долученням також до цієї справи згоди Найяснішого пана Сигізмунда Августа, сина нашого наймилішого, якому ці ж самі добра холмські, белзькі і грубешівські ми подарували. Тому наказуємо вам усім і кожному зокрема, управителям чи митникам будь-яких наших митних зборів чи мит, хоч де у всьому Королівстві і наших володіннях встановлених, зокрема ж комор холмської, белзької і грубешівської, щоб щоразу, коли міщани і купці львівські на весь цей ринок, хоч грецького, хоч вірменського обряду сущі, прибудуть задля своєї торгівлі зі своїми товарами, і якого б роду, гатунку чи матерії не були ті товари, жодного мита чи збору з них не стягували, ані іншим стягувати не дозволяли, але дозволили їм вільно і без усякого обтяження та перешкоди йти, вирушати і проїжджати, та іншим дозволяти звеліли. Якщо б ви мали когось явно підозрілого, що він або не є львівським міщанином, або везе чужі товари, такого не раніше відпускайте, доки перед міським урядом не складе присяги, що він є громадянином і везе свої, а не чужі товари; після складення якої нехай буде вільно і без перешкод відпущений з усіма товарами. Чого інакше не чиніть під вашою вірністю та нашою ласкою та [під карою] образи величності. На віру і свідчення чого наказали це написати і нашою печаткою скріпити. Дано в Кракові найближчої п'ятниці перед святом святого Галла, Року Божого тисяча п'ятсот сорок другого, а володарювання нашого року тридцять шостого. Король Сигізмунд підписав [Пліка / підгин:] [Підпис:] Король Сигізмунд, власною рукою. [Печатка:] [Воскова коронна печатка Сигізмунда I в металевій кустодії, підвішена на біло-червоному шовковому шнурі, протягнутому крізь пліку; у щиті герб Корони і Литви, у легенді напис:] СИГІЗМУНД З БОЖОЇ ЛАСКИ КОРОЛЬ ПОЛЬЩІ ВЕЛИКИЙ КНЯЗЬ ЛИТОВСЬКИЙ [...] [Verso:] [XVII/XVIII ст.:] Рубрика друга. Літера B. Номер 20. [Сучасна рука:] 1542. [Нотатка з XVI ст.:] Звільнення від сплати мита, зокрема в коморах холмській, белзькій та грубешівській. 1542. [Різні архівні шифри та номери:] 2. B. 20. | В'язка 281 | Номер 57 | E | [архівний розчерк]

Sigismundus Dei gratia Rex Poloniae, Magnus dux Lithuaniae, Russiae, Prussiae, Masoviae, etc. dominus et heres. Significamus tenore praesentium quibus expedit universis. Quod cum prae[...] / duxissent coram nobis Cives et mercatores civitatis Leopolien[sis] omnium rituum, hoc est ritus Romani, Graeci, et Armenici privilegium Serenissimi domini Alexandri Regis fratris nostri charissimi, quo a solutionibus omnium / theloneorum, navigiorum, aggeralium, et pontalium libertas eis in toto Regno et dominiis nostris fuerat concessa a bonis, omnibus, mercibus et commertien[si]bus cuiuscunqu[e] generis speciei, et materiei existentibus, actionemque / coram nobis intentassent Mag[nifi]co Andreae de Thanczin Palatino Cracovien[si], quod is in Cameris nostris Belzen[si], Chelmen[si], et Rubieszovien[si], quorum locorum Capitaneus erat, vectigal insolitum usque ab eis exigeret. Nos habita ra / tione contractus, ratione dictorum bonorum Chelmen[sis], Belzen[sis], et Rubieszovien[sis] inter nos, et praedictum Magnificum Andream, fratremque eius Joannem a Thanczin, Palatinum Belzen[sem] initi, decreveramus, ut / durante contractu isto, ita haberent, et possiderent sub annua pensione nobis persolvenda, ut integras haberent reditus, et obventiones ad ea ipsa bona nostra pertinen[tes]. Atque ideo vim et effectum eius privilegii, quo ad Came / ras nostras Chelmen[sem], Belzen[sem], et Rubieszovien[sem] suspensum esse voluimus tantisper, dum contractus inter nos, et praedictos Magnificos Palatinos factus, exspiraret. Quo facto tum demum Cives Leopolien[ses] in praedictis Ca / meris nostris Belzen[si], Chelmen[si], et Rubieszovien[si] ea libertate et immunitate potiri debere decrevimus, qua per Serenissimum dominum Alexandrum fuerant donati. Quemadmodum ex literis nostris in eam rem illis datis clarius / et uberius licet cognoscere. Postea itaque morte utriusque fratris contractus exspiravit. Vilnam ad nos iterum Cives Leopolien[ses] venerunt, ac humiliter nobis supplicarunt, ut privilegium saepe fratris nostri, et decretum / nostrum in suo robore conservatum vellemus. Qua de re cum deliberandi certis de causis in felicem nostrum in Regnum reditum reiecissimus, interea tamen novos mercatorum, qui per praedictas Cameras merces suas vecturi / essent conscribi iussissemus, neque ab eis quidquam exigi, nisi constitutum prius per nos aliquid esset. Iterum ad nos Cracoviam venerunt, iidem illud, quod Vilnae supplices a nobis petentes. Nos attenta petitionis aequitate / habentesque etiam rationem meritorum, et fidei singulari erga nos Civitatis nostrae Leopolien[sis], quodque ea, cum finitima sit hostibus, magna saepe incommoda pati, et pericula sustinere consuevit, Privilegium hoc bene fratris nostri / et Decretum una cum omnibus suis punctis, clausulis, conditionibus, et articulis, confirman[dum], approban[dum], ratifican[dum] duximus, ita ut praesentibus, confirmamus, approbamus, ratificamus, atque id iam vim et effectum suum / sortiri debere perpetuo et in aevum decernimus. Accedente etiam ad eam rem consensu Serenissimi domini Sigismundi Augusti filii nostri charissimi, cui haec ipsa bona Chelmen[sis], Belzen[sis], et Rubieszovien[sis] donavimus. Quare man / damus vobis universis et singulis, vectigalium seu theloneorum nostrorum quorumcunque praefectis, in toto Regno et Dominiis nostris ubilibet constitutis, praecipue vero Camerarum, Chelmen[sis], Belzen[sis], et Rubieszovien[sis], / ut cum Cives et mercatores Leopolien[ses] omne illud forum, sive Graeci, sive Armenici ritus sint, ad commercia sua cum mercibus suis venerint, euni[que]demque eundem illic merces generis, speciei, vel materiei fuerint, nullum ab eis vectigal / sive theloneum exigatis, neque ab aliis exigi admittatis, sed eos libere, et absque omni molestia et impedimento ire, proficisci, et transire permittatis, et ab aliis permitti iubeatis. Quod si suspectum aliquem evidenti habueritis, quod / vel Leopolien[sis] Civis non sit, vel alienas merces vehat, eum non prius dimittatis, quam coram officio civitatis se et civem esse, et suas non alienas merces vehere iuramentum praestiterit, quo praestito libere et absque impe / dimento cum mercibus dimittatur omnibus. Secus non facturi pro fide vestra, et gratia nostra, et indignatione maiestatis. In cuius rei fidem et testimonium hoc scribi, sigilloque nostro communiri mandavimus. Datum Cracoviae feria / sexta ante festum sancti Galli proxima, Anno Domini, Millesimo Quingentesimo, Quadragesimo Secundo, Regni vero nostri anno trigesimo sexto. Sigismundus Rex subscripsit [Plika / podwinięcie:] [Podpis:] Sigismundus Rex ss. [Pieczęć:] [Woskowa pieczęć koronna Zygmunta I w metalowej puszce, podwieszona na biało-czerwonym jedwabnym sznurze przewleczonym przez plikę; w tarczy herb Korony i Litwy, w otoku napis:] SIGISMVNDVS DEI GRA[TIA] REX POLONIE MAGNVS DVX LITVANIE [...] [Verso:] [XVII/XVIII w.:] Rubrica Secunda. Litt. B. Nro. 20mo. [Ręka współczesna:] 1542. [Nota z XVI w.:] Lib[er]tatio a solutio[n]e thelon[e]orum p[rae]sertim in Cameris Chelmen[si], Belzen[si] et Rubieszowien[si]. 1542. [Różne sygnatury archiwalne i numery:] 2. B. 20. | Fasc. 281 | Nro 57 | E | [parafa archiwalna]