Привілей короля Сигізмунда I для Львова на стягнення оплат з ярмаркових яток

В ім'я Господнє, амінь. На вічну пам'ять про подію. Те, що з королівської та князівської щедрості й ласки будь-кому надається, аби мало силу тривалу й непорушну, зазвичай зміцнюється свідченням грамот і передається пам'яті нащадків. Тому ми, Сигізмунд, з Божої ласки король Польський, великий князь Литовський, а також земель Краківської, Сандомирської, Сєрадзької, Ленчицької, Куявської, Хелмінської, Ельблонзької, Поморської, Руської, Прусської, Мазовецької тощо пан і дідич, сповіщаємо цим письмом усім і кожному зокрема, нинішнім і майбутнім, до кого дійде ця звістка: Оскільки, маючи особливу і ласкаву прихильність до нашого міста Львова та бажаючи, щоб під нашим щасливим правлінням воно гідно примножувало свої пожитки, доходи і надбання, а плоди його невпинної праці привели його до дедалі кращого стану, коли славетні бурмистр і райці згаданого нашого міста Львова засвідчили нам через своїх послів, що задля блага і пожитку цього нашого міста встановили там припис, аби всі й окремі люди, хоч якого стану, статі та становища вони були б, як ті, що перебувають у місті, так і приїжджі звідусіль купці та ремісники, у часі ярмарків, що зазвичай відбуваються у Львові, за розставляння та зведення на ринку вищезгаданого міста Львова своїх яток або буд за згодою та волею райців, сплачували на користь загального добра цього міста належний чинш, а також на розсуд тих-таки теперішніх і майбутніх бурмистра і райців львівських платили й віддавали чинш згаданому місту, так як уже платили й віддавали минулого року — благаючи нас, аби ми зволили це розпорядження, у такий спосіб ними в цьому нашому місті встановлене, як гідне і справедливе, ратифікувати і затвердити. Ми ж, ласкаво схиляючись до їхніх гідних прохань, визнаючи це розпорядження і встановлення чиншу від згаданих яток або місць, де ці ятки будуть розміщені, учинене самими бурмистром і райцями львівськими, правомочним і бажаним, визнали за потрібне його затвердити і надати йому юридичної сили, як і цим віковічно затверджуємо та надаємо йому сили. Постановляючи, що всі й окремі люди, як купці, так і ремісники, котрі на ці львівські ярмарки звідки б не прибули, чи то з Королівства і наших володінь, чи з інших чужих королівств і держав, на місцях ринку цього ж міста Львова або там, де львівський радецький уряд призначить і відведе їм для продажу та виставлення їхніх речей і товарів, від цих-таки місць, їм призначених і відведених, повинні і будуть зобов'язані віддавати та сплачувати згаданий чинш місту на розсуд львівського радецького уряду. Цей чинш, стягнений і зібраний з тих купців за місця та ятки, згадані бурмистр і райці львівські обертають і повинні обертати на потреби цього ж міста. На віру і свідчення чого до цього письма підвішено нашу печатку. Дано в Кракові на сеймі вальному, у середу після Вербної неділі, Року Божого тисяча п'ятсот сорок сьомого, а правління нашого року сорок першого. У присутності найпревелебнішого та превелебних у Христі отців, панів: Миколая Дзєжговського архієпископа Гнєзненського, легата уродженого і примаса Королівства Польського, Самуеля Мацейовського краківського і канцлера Королівства Польського, Анджея Зебжидовського волоцлавського, Бенедикта Іздбенського познанського, Анджея Носковського плоцького, Яна Дзядуського перемишльського та Яна Дрогойовського холмського — єпископів; а також вельможних, шановних і шляхетних: Яна графа з Тарнова каштеляна краківського і гетьмана найвищого військ нашого Королівства, а також сандомирського, стрийського і любачівського [?] старости; Пйотра Кміти графа з Вісьнича краківського, маршалка великого нашого Королівства, а також краківського, списького, перемишльського і кольського старости; Пйотра зі Служева каліського, Яна з Тенчина сандомирського і маршалка нашого двору, а також люблінського і лелівського старости; Станіслава з Ласька сєрадзького, Анджея з Тенчина люблінського, а також снятинського і рогатинського старости; Фелікса Шренського з Соколова плоцького, а також мальборкського і плоцького старости; Яна Дзєжговського мазовецького і варшавського старости — воєвод; Анджея графа з Гурки познанського і генерального великопольського старости, Марціна Оборського каліського, а також шидловського, одоляновського і стобницького старости; Миколая з Волі сандомирського і гофмейстера двору Найяснішої дружини нашої, а також сяноцького, ланцкоронського, ломжинського і візького старости; Пйотра Опалінського гнєзненського і гофмейстера двору Найяснішого пана наймилішого сина нашого, а також косьцянського, кцинського та ольштинського старости; Спитка з Тарнова віслицького, підскарбія нашого Королівства, а також бжезніцького, кшепицького і кшешовського старости; Яна Мелецького віслицького і хмільницького старости; Станіслава Мацейовського люблінського і завихостського старости; Еразма з Креткува бжесць-куявського; Северина Бонера з Баліц сондецького, жупника, бургграфа і великоррядника краківського, а також освенцимського, заторського, бецького і рабштинського старости; Миколая Грабії холмського і підканцлера нашого Королівства та любомильського старости; Єжи Латальського льондського, Єжи Конарського мендзижецького та Яна Оцєського бецького, а також підкоморія земського краківського — каштелянів; Станіслава Борека декана, Анджея Чарнковського схоластика і препозита гнєзненського, Яна Пшерембського препозита, Станіслава Гозія доктора обох прав, каноніків краківських, секретарів наших; Марціна Вольського постільничого нашого, а також закрочимського і блонського старости; Августина Котвича хорунжого надвірного і конюшого нашого, Гжегожа Покославського кухмістра нашого, та багатьох інших достойників, урядників і придворних наших, щиро і вірно нам відданих свідків викладеного. Дано через руки згаданого превелебного у Христі отця, пана Самуеля Мацейовського, єпископа краківського і канцлера Королівства Польського, щиро нами улюбленого. [Підпис ліворуч під текстом:] Самуель, єпископ краківський і канцлер Королівства Польського, підписав [На плиці праворуч:] Реляція цього ж превелебного у Христі отця, пана Самуеля, єпископа краківського і канцлера Королівства Польського [канцелярський знак/парафа] [Verso:] [Регестовий запис із XVI ст.:] Грамота Сигізмунда I щодо грошового чиншу з яток, які розставляють під час ярмарків 1547 [Архівні шифри з XVIII/XIX ст.:] Рубрика третя / Lit. C. Nr 9 / 3. C. 9. / D. В'язка 29. / Reg. 2.

In Nomine Domini Amen. Ad perpetuam rei memoriam. Ea quae de Regum et principum liberalitate benignitateque cuipiam conceduntur, ut rata et firma sint, solent litterarum munimentis approbari et futurae memoriae commendari, proinde nos Sigismundus Dei gratia Rex poloniae, Magnus Dux Lithuaniae, Necnon terrarum Cracoviae, Sandomiriae, Siradiae, Lanciciae, Cuiaviae, Culmensis, Elbingensis, Pomeraniae, Russiae, Prussiae, Masoviae etc. dominus et haeres, Significamus praesentibus literis universis et singulis praesentibus et futuris harum noticiam habituris: Quia habentes singularem et benignam rationem civitatis nostrae Leopolien[sis] cupientesque, ut sub foelici nostro regimine in suis utilitatibus, proventibus et accessionibus digne augeatur, suaeque continuae activitatis incrementa ad conditionemque magis ac magis deducatur meliorem, cum famati proconsul et consules praefatae Civitatis nostrae Leopolien[sis] per eorum Nuncios nobis declararunt, se pro meliori et utilitate civitatis illius nostrae, isthic nomine instituisse, ut omnes et singuli homines cuiuscunque status, sexus, conditionis fuerint, tam in Civitate existen[tes] quam etiam aliunde advenientes, mercatores et mechanici sub tempore Nundinarum ibidem Leopoli celebrari solitarum in circulo Civitatis prenominatae Leopolien[sis] suas institas seu tuguria de consensu et voluntate consulari locandis et statuendis pro Republica civitatis illius censum dignum cederent, et iuxta eorundem proconsulis et Consulum Leopolien[sium] modernorum et pro tempore existencium determinationem, Civitati prenominatae penderent et censuarent, prout iam anno transacto pendebant et censuabant, postulan[do] a nobis, quatenus eam ipsam ordinationem per eos ita in Civitate illa nostra institutam vel dignam et iustam ratificare approbareque dignaremur. Nos itaque eorundem postulationibus dignis benigniter annuentes, huiusmodi ordinationem et census a praefatis institis seu locis, in quibus ille Institae locatae fuerint, Institutionem per ipsos proconsulem et consules Leopolien[ses] factam, ratam et gratam habentes, duximus fore approbandam et gratificandam, prout et praesentibus perpetuo approbamus et gratificamus, Statuen[tes] ut omnes et singuli homines et mercatores atque artifices, qui ad ipsas Nundinas Leopolien[ses] undecunque, tam de Regno ac dominijs nostris quam etiam de alijs Regnis et dominijs exteris advenerint, in locis circuli Civitatis ipsius Leopolien[sis] aut isthic, ubi eis consulatus Leopolien[sis] ad res et merces eorum venden[dum] et exponen[dum] designaverit et deputaverit, a praefatis locis eis designatis et deputatis censum huiusmodi solvere et pendere Civitati iuxta Consulatus Leopolien[sis] determinationem debebunt ac tenebuntur. Quem censum ab eisdem mercatoribus a locis et institis exactum et collectum praefati proconsul et consules Leopolien[ses] pro necessitate Civitatis illius convertent et convertere debebunt. In cuius rei fidem et testimonium Sigillum nostrum praesentibus literis est appensum. Dat[um] Cracoviae in Comitijs generalibus feria quarta post Dominicam Palmarum, Anno Domini Millesimo Quingentesimo Quadragesimo Septimo, Regni vero nostri Quadragesimo Primo. Praesentibus R[everendissi]mo et Reveren[do] in Christo patribus Dominis: Nicolao Dziergowsky Archiepiscopo Gnesnen[si], legato nato et primate Regni poloniae, Samuele Maczieiowsky Cracoviensi et Regni poloniae Cancellario, Andrea Zebrzidowsky Wladislaviensi, Benedicto Izdbiensky Posnaniensi, Andrea Noskowsky Plocensi, Joanne Dziadusky Premisliensi et Joanne Droyewski Chelmensi Episcopis. Necnon Magnificis, Venerabilibus et Generosis: Joanne comite de Tarnow Castellano Cracoviensi et exercituum Regni nostri Supremo ac Sandomiriensi, Stiriensi, Lybagoviensiq[ue] Capitaneo, Petro Gnieba [=Kmita] comite de Wisznicze Cracovien[si], Regni nostri magno marschalco ac Cracoviensi, Scepusiensi, Praemisliensi, Colensiq[ue] Capitaneo, Petro de Sluzewo Calissiensi, Joanne de Thanczin Sandomiriensi et Curiae nostrae marschalco, ac Lublinensi et Leloviensi Capitaneo, Stanislao de Lasko Siradiensi, Andrea de Tanczin Lublinensi ac Sniatynensi, Rohathinensiq[ue] Capitaneo, Foelice Srzensky de Socolowo Plocensi ac Mariemburgensi et Plocensi Capitaneo, Joanne Dziergowsky Masoviae et Capitaneo Varszoviensi Palatinis; Andrea comite a Gorka Posnaniensi et Maioris poloniae Capitaneo generali, Martino Oborowsky Calissiensi ac Schidlowiensi, Odalanoviensi et Stobnicensi Capitaneo, Nicolao de Wolyia Sandomiriensi et Serenissimae Coniugis nostrae Curiae magistro necnon Sanocensi, Lanckoronensi, Lomzen[si] et Visnensi Capitaneo, Petro Opalijenski Gnesnensi et Serenissimi Domini filij nostri charissimi Curiae magistro ac Costen[si], Keynen[si], Olsztenensiq[ue] Capitaneo, Spithcone de Tarnow Visniciensi Regni nostri Thezaurario ac Brzesnicensi, Krzepicensi, Krzessoviensiq[ue] Capitaneo, Joanne Mielieczky Visliciensi et Capitaneo Chmielnicensi, Stanislao Maczieiowsky Lublinensi et Capitaneo Zavichostensi, Erasmo de Krecthkow Brzesten[si], Severino Bonar de Balicze Sandecensi, Zuppario, Burgravio et magno Procuratore Cracoviensi ac Osswieczimiensi, Zatheriensi, Bieczensi et Rabsztinensi Capitaneo, Nicolao Grabya Chelmensi et Regni nostri Vicecancellario ac capitaneo Lybomliensi, Georgio Latalsky Landensi, Georgio Conarsky Miedzirzecensi et Joanne Ocziesky Bieccensi necnon Succamerario Terrestri Cracoviensi, Castellanis; Stanislao Borek Decano, Andrea Czarnkowsky Scholastico necnon praeposito Gnesnensi, Joanne Przerambsky praeposito, Stanislao Hosio Iuris utriusq[ue] Doctore, Canonicis Cracoviensibus Secretarijs nostris; Martino Wolski cubiculi nostri praefecto ac Zacroczimensi, Blonensiq[ue] Capitaneo, Augustino Cothphicz Curiae Vexillifero et Stabuli nostri praefecto, Gregorio Pokoslawsky Coquinae nostrae magistro, et alijs quam multis Dignitarijs, officialibus et aulicis nostris syncere et fidelibus nobis dilectis testibus circa praemissa. Dat[um] per manus praefati Reveren[di] in Christo patris Domini Samuelis Maczieyowsky Episcopi Cracoviensis et Regni Poloniae Cancellarij syncere nobis dilecti. [Podpis z lewej strony poniżej tekstu:] Samuel Eps Crac[oviensis] et R[egni] P[oloniae] Cancell[arius] sp[sit] [Na plice z prawej strony:] R[elatio] eiusdem Reveren[di] in Ch[rist]o patris domini Samuelis episcopi Crac[oviensis] et Regni Poloniae Cancellarij [znak kancelaryjny/parafa] [Verso:] [Nota regestowa z XVI w.:] Sigismundi p[ri]mi littere super censum institis denarium ab institis tempore nundinarum locandis 1547 [Sygnatury archiwalne z XVIII/XIX w.:] Rubrica Tertia / Lit. C. No. 9no. / 3. C. 9. / D. Fasc. 29. / Reg. 2.