Привілей короля Сигізмунда I Старого для сукнарів міста Львова на виключне право продажу сукна

В ІМ'Я ГОСПОДНЄ, АМІНЬ. На вічну пам'ять про подію. Оскільки серед справ смертних немає нічого більш скороминущого, ніж сама пам'ять, тому, аби те, що відбувається в часі, не згладилося, передбачливість людського розуму вигадала довіряти такі справи свідченню писань для майбутньої пам'яті. Відтак Ми, СИГІЗМУНД, Божою ласкою король Польщі, великий князь литовський, а також земель краківської, сандомирської, сєрадзької, куявської, ленчицької, хелмінської, ельблонзької, поморської, руської, прусської, мазовецької тощо пан і дідич, сповіщаємо силою цієї грамоти всім і кожному зокрема, нинішнім і майбутнім, до кого дійде ця вістка: Що коли славетні сукнарі нашого міста Львова пред'явили нам свої привілеї, втрачені через збіг обставин під час згарища цього міста через лютість вогню, у яких чітко було написано, що ніхто, крім них, у місті Львові не наважується явно чи потай краяти на лікті й продавати сукно всілякого роду, оскільки вони самі певний чинш на наш львівський замок щороку сплачують. Тепер, однак, день у день у цьому місті з'являється багато таких, котрі їм на шкоду наважуються явно чи потай краяти на лікті й продавати сукно всілякого роду, з немалою кривдою та збитком для цих сукнарів нашого міста Львова. Тому від їхнього імені до нас звернулися з проханням, щоб ми зволили з нашої королівської ласки подбати про цих сукнарів, зобов'язаних сплачувати на нашу користь такого роду чинші та тягарі на львівський замок, аби жоден інший купець і крамар, міщанин чи прибулець, хоч якого стану і становища, віри чи обряду він був, крім самих сукнарів міста, не наважувався краяти на лікті чи на частини і продавати сукно всілякого роду й ґатунку на шкоду і збиток цих сукнарів. Ми отже, бажаючи з нашої королівської ласки підтримати цих сукнарів у цій справі, визнали за належне знову надати й підтвердити їм цю свободу самостійного краєння будь-якого сукна, як і надаємо та підтверджуємо на вічні часи. Встановлюючи, що жодна людина, хоч якого стану і становища вона була б, на шкоду і збиток цих сукнарів нашого вищезгаданого міста Львова, у місті та поза містом Львовом, під будь-якою юрисдикцією, не наважується явно чи потай краяти на лікті й на частини та продавати саме сукно, хоч якого роду і ґатунку воно було б, зі шкодою та збитком для цих львівських сукнарів, під карою відібрання і втрати цього сукна. З якого половину ми бажаємо призначити для самих сукнарів, а другу половину — для уряду, яким було надано [помічників] для відбирання такого сукна. Тому тобі, шляхетному Миколаю Одновському з Тульшина, каштелянові перемишльському і на той час старості, а за його відсутності підстарості, як також бурмистрові й райцям міста Львова, наказуємо цією грамотою, щоб ви — коли вас покличуть ці львівські сукнарі для затримання таких їхніх шкодників, які на збиток їм крають на лікті та на частини і продають такого роду сукно — надали їм у цій справі належну допомогу й опіку та їх у таких випадках боронили й захищали з огляду на свій уряд і нашу королівську ласку, не чинячи інакше. На свідчення і підтвердження чого нашу печатку підвішено до цієї грамоти. Дано в Кракові, у Великий Четвер, Року Божого тисяча п'ятсот сорок сьомого, а володарювання нашого року сорок першого. У присутності найпревелебнішого та превелебних у Христі отців, панів: Миколая, архієпископа гнєзненського, легата уродженого і примаса, Самуеля Мацейовського, єпископа краківського і канцлера Королівства, Бенедикта Ізбєнського познанського, Анджея Зебжидовського влоцлавського, Анджея Носковського плоцького єпископів, а також ясновельможних, шановних і шляхетних: Пйотра Кміти, воєводи і старости краківського, великого маршалка нашого Королівства та перемишльського, списького й кольського старости, Яна графа з Тенчина, сандомирського [воєводи], маршалка двору нашого та люблінського, лельовського старости, Станіслава з Ласька сєрадзького, Яна Дзєжговського мазовецького і варшавського старости — воєвод; Миколая з Волі Уханського, декана плоцького, архідиякона варшавського, гофмейстера двору та сандомирського, ленчицького каноніка, Яна Чарнковського, препозита гнєзненського, Філіпа Паднєвського, кантора краківського, Станіслава Гозія, доктора обох прав, Пйотра Порембського, офіціала, каноніка краківського — секретарів наших; Марціна Вольського, скарбника двору нашого і наглядача опочивалень наших, хорунжого і бурґрафа краківського та староґардського, блонського старости; Августина Котвича, конюшого нашого, та інших достойників, урядників наших, щиро й вірно нам милих, вірогідних свідків стосовно вищевикладеного. Дано через руки превелебного у Христі отця, пана Самуеля Мацейовського, єпископа краківського, канцлера Королівства Польського, щиро нам милого. [Підпис ліворуч:] Самуель, єпископ краківський і канцлер Королівства Польського, власноруч підписав [Канцелярська примітка праворуч:] Реляція цього ж превелебного у Христі отця, пана Самуеля Мацейовського, єпископа краківського, канцлера Королівства Польського [Зворот:] до в'язки 40 [Штемпель чорнилом:] АРХІВ ДАВНІХ АКТІВ МІСТА ЛЬВОВА № 3 До в'язки 456 # 3. Сукнарів 1547 Сукнарів R.

IN NOMINE DOMINI AMEN Ad perpetuam rei memoriam. Cum in rerum mortalitate, nihil memoria ipsa extat uolubilius, ideo ne ea que sub tempore aguntur euanescant, humane rationis mdustria [=industria] adinuenit, quo talia literarum monimentis futurę memorię commendarentur. Proinde nos SIGISMVNDVS dei gratia REX Polonię Supremus Dux Lithuanię, necnon terrarum Cracovię, Sandomirię, Siradię, Cuiauię, Lancitię, Culmen[sis], Elbigen[sis], Pomeranię, Russię, Prussię, Masovię etc. dominus & heres. Significamus tenore pręsentium vniuersis & singulis pręsentibus & futuris harum noticiam habituris. Quod cum famati Pannicidę ciuitatis nostrę Leopolien[sis] ad nos detulissent priuilegia eorum casu fortuito sub illius ciuitatis per ignis inclementiam conflagratione amißa, in quibus diserte scriptum erat, quod nemo pręter eos in ciuitate Leopolien[si] pannos omnis generis palam & oculte vlnatim incidere & vendere audeat [w tekście: audent], cum ipsorum [w tekście: cum ipsorum nostram Leopoliensem singulis annis solvnt; skreślone/powtórzone fragmenty w toku redakcji] certum censum in arcem nostram Leopoliensem singulis annis solvnt. Nunc tamen indies multos in illa ciuitate augeri, qui in damnum eorum pannos omnis generis palam & oculte vlnatim incidere & vendere audent, cum ipsorum pannicidarum ciuitatis nostrę Leopolien[sis] iniuria & pręiudicio non mediocri. Quare nobis pro parte ipsorum supplicatum est quatinus eisdem pannicidis, qui census et onera huiusmodi ad castrum Leopoliensem soluere pro nobis tenentur, de nostra Regia clementia prouidere dignaremur, ne quis alius mercator & institor incola & aduena, cuiuscunq[ue] status & condicionis fidei, seu rittus fuerit, pręter ipsos pannicidas ciuitatis pannum omnis generis & materiei in iacturam & preiudicium ipsorum pannicidarum vlnatim uel in partes incidat & vendere presumat. Nos itaque cupien[tes] de nostra Regia clementia ipsos pannicidas in talibus releuare, ipsis denuo eam libertatem per ipsosmet incidendorum pannorum quorumcunq[ue] dandam & conferendam duximus prout damus & conferimus perpetuo. Statuen[tes] quod nullus hominum cuiuscunq[ue] status & condicionis fuerit in damnum & iacturam ipsorum pannicidoru[m] ciuitatis nostrę pręnominatę Leopolien[sis] ciuitate & extra ciuitatem Leopolien[sem] sub quacunq[ue] iurisditione pannum ipsum cuiuscunq[ue] generis & Materię existat palam uel occulte ad vlnas & partes incidere atq[ue] uendere audeat in damnum & detrimentum ipsoru[m] pannicidorum Leopolien[sium] sub ipsorum pannorum receptione & ammißione. Cuius dimidiam partem ipsis pannicidibus, dimidiam uero officio a quo additi in recipiendis cuiusmodi pannis fuerint cedere volumus. Quocirca tibi Generoso Nicolao Odnowski de Tulßin Castellano Premislien[si] & pro tempore existenti Capitaneo, & sub absentia eiusdem Vicecapitaneo, necnon Proconsuli & Consulibus ciuitatis Leopolien[sis] committimus per pręsentes, vt dum per ipsos pannicidas Leopolien[ses] ad capien[dos] tales eorum dannificatores in preiudicium ipsorum huiusmodi pannos vlnatim & in partes inciden[tes] & venden[tes] requisiti fueritis, ad eam rem debita daretis illis pręsidią & eos in talibus tueamini & defendatis pro officio suo et gratia nostra Regia secus non facturi. In cuius rei fidem & testimonium sigillum nostrum pręsentibus est appensum. Dat[um] Cracouię feria Quinta magna, Anno domini Millesimo quingentesimo quadragesimo septimo Regni uero nostri quadragesimo primo. Pręsentibus R[everen]dissimo et R[everen]dis in Chr[ist]o patribus dominis Nicolao Archiep[is]copo Gnesnen[si] Legato nato & Primate, Samuele Maczieiowski Episcopo Cracouien[si] & Regni Cancellario, Benedicto Idbienski Posnanien[si], Andrea Zebrzidowski Vladislauien[si], Andrea Noskowski Plocen[si] Episcopis, nec non Magnificis Venerabilibus & Generosis Petro kmita Palatino & Capitaneo Cracouien[si], Regni nostri supremo Marschalco ac Premislien[si] Scepusi[ensi] colenq[ue] Capitaneo, Ioanne Comite de Tanczin Sandomirien[si] curię nostrę Marschalco ac Lublinen[si], Lelouien[si] Capitaneo, Stanislao a Lasko Siradien[si], Ioanne Dzyrgowski Masouiæ & capitaneo Varschouien[si] Palatinis, Nicolao de Volia Vchamßki Decano Plocen[si] Archidiacono Varschouien[si] curię magistro ac Sandomirien[si] Lancicien[si] Canonico, Ioanne Czarnkowski Pręposito Gneznensi, Philippo Padniewski Cantore Cracouien[si], Stanislao Hozio iuris vtriusq[ue] doctore, Petro Porembski Officiali Canonico Cracouien[si] secretariis nostris, Martino Volski Thesaurario nostro curiæ cubiculariisq[ue] nostris pręfecto Tribuno & Burgrabio Cracouien[si] ac Starogardien[si], Blonen[si] Capitaneo, Augustino Kothicz stabuli nostri pręfecto, & aliis Dignitariis officialibus nostris Syncere & fidelibus dilectis fide dignis testibus circa pręmissa. Dat[um] per manus Reverendi in Christo patris domini Samuelis Maczieiowski Episcopi Cracoviensis Regni Poloniæ Cancellarii syncere nobis dilecti. [Podpis z lewej:] Samuel Eps Cracov[iensis] et R[egni] P[oloniae] Cancell[arius] ss[ubscripsit] [Nota kancelaryjna z prawej:] Relatio Eiusdem R[everen]di in christo patris domini Samuelis Maczieiowski Epi[scopi] Cracovien[sis] R[egni] P[oloniae] Cancellarii [Verso:] ad Fas 40 [Pieczęć tuszowa:] ARCHIWUM AKT DAWNYCH MIASTA LWOWA N 3 Ad fasc. 456 # 3. Pannicidarum 1547 Pannicidarum R.