Привілей короля Сигізмунда I Старого, що надає місту Львову лазню та лазневий чинш

В ІМ'Я ГОСПОДНЄ, АМІНЬ. На вічну пам'ять про справу. Оскільки в людських справах ніщо не є тривалим ані постійним, але все з плином часу зазнає змін, заведено те, що передається на згадку нащадкам, підтверджувати свідченням грамот. Тому ми, СИГІЗМУНД, Божою ласкою король Польщі, великий князь литовський, а також земель краківської, сандомирської, сєрадзької, ленчицької, куявської, руської, прусської, мазовецької, хелмінської, ельблонзької, поморської тощо пан і дідич, сповіщаємо цим письмом усім, кого це стосується, теперішнім і прийдешнім: позаяк наше місто Львів зазнає великих витрат на лагодження та зміцнення мурів і спорудження веж, до чого додається й те, що нашу лазню всередині його мурів, навпроти монастиря братів менших конвентуальних ордену святого Франциска, відновлює коштом громади, не маючи з цього, однак, ніякого зиску, бо чинш із цієї лазні сплачується нам до нашого замку; прагнучи примножити його щорічні прибутки та щоб зоставалося свідчення нашої прихильності до нього, схилені пильними проханнями славетних бурмистра й райців того ж міста та заступництвом деяких наших сенаторів, цим же [бурмистрові та райцям] сам чинш, який зі згаданої вище лазні сплачувався нам до нашого замку, як і саму лазню з усяким правом, зверхністю та власністю, за виразною згодою наших радників, тоді при нас присутніх, дали, подарували, так як даємо [і] даруємо правом вічного та невідкличного дарування, нічого з права, власності й зверхності щодо цієї лазні та чиншу, що з неї сплачується, за нами та нашими наступниками не застерігаючи, але все на саме місто переносячи, так що відтепер лазник, який цю лазню з волі славетних бурмистра й райців того ж міста Львова, теперішніх і тих, хто в свій час урядуватиме, прийме, ні перед ким іншим, окрім як перед тими ж славетними бурмистром і райцями, щодо чиншу, який походить із цієї лазні, не буде зобов'язаний звітувати. Бо цей чинш, який походить зі згаданої лазні, вищезазначені бурмистр і райці з лазника стягуватимуть, братимуть і прийматимуть, та на потреби міста, на які визнають за потрібне на власний розсуд, обертатимуть. Який [чинш] до решти прибутків цього міста дописуємо, долучаємо та привласнюємо, жодного права чи інтересу щодо нього за нами й нашими наступниками не застерігаючи. На віру та свідчення чого до цього [письма] підвішено нашу печатку. Дано в Кракові, у вівторок перед найближчою Хрестовою неділею, Року Божого тисяча п'ятсот сорок сьомого, а панування нашого року сорок першого. У присутності найпревелебнішого в Христі отця, пана Самуеля, єпископа краківського і канцлера нашого Королівства, а також вельможних, шановних і шляхетних: Пйотра Кміти, графа з Вішнича, воєводи і старости краківського, великого маршалка нашого Королівства та перемишльського, списького й кольського старости; Анджея графа з Ґурки, познанського і великопольського генерального старости; Миколая з Волі, сандомирського [каштеляна], охмістра двору Найяснішої дружини нашої та сяноцького, вишенського, ломжинського, ланцкоронського старости; Пйотра Опалінського, гнєзненського [каштеляна], охмістра двору Найяснішого сина нашого, косьцянського, кцинського й ольштинського старости; Спитка з Тарнова, войницького [каштеляна], підскарбія Королівства нашого та бжезницького, кшепицького й кшешовського старости; Северина Бонера з Балиць, сондецького [каштеляна], жупника, бурґрафа і великорадці краківського та князівств освенцимського і заторського [старости?]; Яна з Балиць, освенцимського каштелянів; Яна Пшерембського препозита, Філіпа Паднєвського кантора, Станіслава Гозія доктора обох прав, каноніків краківських і секретарів наших; Марціна Вольського, хорунжого краківського, підскарбія двору нашого, начальника нашої опочивальні, закрочимського й блонського старости; Яна Тарла зі Щекажевиць, підчашого нашого і старости пільзненського; Яна Опалінського, хорунжого познанського і крайочого нашого столу; Миколая Чиковського, стольника двору нашого; Августина Котубича, хорунжого двору нашого і конюшого нашого; Ґжеґожа Пакославського, кухмістра нашого; та багатьох інших достойників, урядовців і придворних наших, щиро і вірно нами улюблених. Дано через руки вищезгаданого найпревелебнішого в Христі отця, пана Самуеля, єпископа краківського і канцлера нашого Королівства, щиро нами улюбленого. [Підпис ліворуч:] Самуель, єпископ краківський і канцлер Королівства Польського, підписав. [Формула реляції праворуч:] Доповідь того ж превелебного в Христі отця, пана Самуеля Мацейовського, єпископа краківського і канцлера Королівства Польського. [Печатка:] [На біло-золотому шовковому шнурі підвішена велика коронна печатка Сигізмунда I Старого у восковій мисці, відтиснена в червоному воску; край печатки відламаний у правій верхній чверті]. [Зворот:] [Канцелярська / архівна примітка XVIII ст.:] Рубрика третя. Літера C. Номер 8. [Архівна примітка:] S. R. ta. [Латинський регест:] Привілей Сигізмунда I щодо міської лазні та чиншу з неї, 1547. [Локалізаційний запис:] Скриня 9 [та] 29. [Ранньомодерне резюме / регест німецькою/руською мовою, слаборозбірливе]: [...] [Давня сигнатура:] до в'язки 34.

[Ozdobna majuskuła w nagłówku:] IN NOMINE DOMINI AMEN Ad perpetuam rei memoriam. Cum in rebus humanis nihil sit firmum et stabile sed omnia mutentur cum tempore solent ea quae ad posteritatis memoriam transmittuntur munimentis literarum commendari. Quamobrem nos SIGISMVNDVS Dei gratia REX Poloniae, supremus Dux Lithuaniae Necnon terrarum Cracoviae, Sandoniriae, Siradiae, Lancitiae, Cuiawie, Russiae, Prussiae, Masouiae, Culmensis, Elbingensis, Pomeraniaeq[ue] Etc. dominus et haeres. Significamus praesentibus literis quor[um] interest vniuersis praesentibus et futuris. Quod cum Ciuitas nostra Leopoliensis magnos sumptus in reficiendis muris ac muniendis, Propugnaculisq[ue] extruendis faciat, ad quos etiam accedit quod Balneum nostrum intra Muros ipsius ex aduerso Monasterij fratrum minorum Conuentualium ordinis Sancti Francisci publico sumptu reficiat, neq[ue] tamen ex eo commodum aliquod capit, cum Census ipsius Balnei nobis ad Arcem nostram soluatur. Volentes redditus ipsius annuos augere, et nostrae in eam extare gratiae testimonium, adducti diligentibus supplicationibus famatorum Proconsulis et Consulum ipsius Ciuitatis Senatorumq[ue] quorundam nostrorum comendationibus, ipsis cum ipsius Censum, q[ue]m ex superius scripto Balneo nobis ad Arcem n[ost]ram soluebatur, ipsumq[ue] Balneum cum omni Jure, dominio et proprietate, accedente expresso consensu Consiliariorum nostrorum tunc nobis praesentium, dedimus, donauimus ita ut damus donamus titulo perpetuae et irreuocabilis donationis, nihil nobis et Successoribus nostris Juris, proprietatis et dominij ad istud ipsum Balneum, ac Censum qui ex eo soluitur reseruantes sed totum in ipsam Ciuitatem transferentes, ita quod iam Balneator qui hoc ipsum Balneum ex voluntate famatorum Proconsulis et Consulum ipsius Ciuitatis Leopolien[sis] nunc et pro tempore existentium obtinebit nemini alteri quam ipsis famatis Proconsuli et Consulibus respondere de Censu ex ipso Balneo prouenienti tenebitur. Quem quidem Censum ex eo ipso Balneo prouenientem superius scripti Proconsul et Consules a Balneatore exigent ac tollent et percipient in vsusq[ue] Ciuitatis in quos illis visum fuerit arbitrio suo conuertent. Quem caeteris prouentibus ipsius Ciuitatis adscribimus, incorporamus et appropriamus, nobis et successoribus nostris nullum Jus et interesse ad eum reseruantes. In cuius rei fidem et testimonium sigillum nostrum praesentibus est appensum. Dat[um] Cracoviae feria tertia ante Dominicam Rogationum proxima. Anno Domini Millesimo Quingentesimo Quadragesimo septimo, Regni vero nostri Quadragesimo primo. Praesentibus Reverendissimo in Christo patre domino Samuele Episcopo Cracovien[si] et Regni nostri Cancellario. Necnon Magnificis, Venerabilibus et Generosis Petro Kmitha comite de Vissnicze Palatino et Capitaneo Cracovien[si] Regni nostri supremo Marschalco ac Premislien[si], Scepusiensi, Colensiq[ue] Capitaneo, Andrea Comite a Gorca Posnanien[si] et Maioris Poloniae Capitaneo generali, Nicolao de Vola Sendomirien[si], Serenissimae coniugis nostrae Curiae Magistro et Sanocen[si], Visnen[si], Lomzen[si], Lanczkorunen[si] Capitaneo, Petro Opalenski Gneznen[si] Serenissimi filij nostri Curiae Magistro, Costen[si], Kczinen[si], Olstinenq[ue] Capitaneo, Spithkone de Tharnow Voinicen[si], Thesau[ra]rio Regni n[ost]ri ac Brzeznicen[si], Krzepicen[si], Krzeszowienq[ue] Capitaneo, Seuermo Bonar de Balicze Sandecensi Zuppario, Burgrabio et Magno Procuratore Cracovien[si] ac Oswieczimen[si] et Zathoriensi Ducatuum [Capitaneo?], Joanne de Balicze Oswieczimen[si] Castellanis, Joanne Przerembski Praeposito, Philippo Padniewski Cantore, Stanislao Hosio Juris Vtriusq[ue] Doctore Canonicis Cracovien[sibus] et secretarijs nostris, Martino Volski Tribuno Cracovien[si] Thesau[ra]rio Curiae nostrae, Cubili nostri Praefecto, Zakroczimen[si], Blonénq[ue] Capitaneo, Joanne Tarlo de Szczekarzewicze Pocillatore n[ost]ro et Capitaneo Pilznen[si], Joanne Opalenski Vexillifero Posnanien[si] et Structore Mensae n[ost]rae, Nicolao Czikowski Dapifero Curiae nostrae, Augustino Kothubicz Vexillifero Curiae nostrae et Stabuli nostri Praefecto, Gregorio Pakoslawski Coquinae n[ost]rae Magistro, Et alijs quam plurimis dignitarys, Officialibus et Aulicis nostris syncere et fidelibus nobis dilectis. Dat[um] per manus praefati Reverendissimi in Christo patris domini Samuelis Episcopi Cracovien[sis] et Regni nostri Cancellarii syncere nobis dilecti. [Podpis z lewej strony:] Samuel ep[iscopu]s Crac[oviensis] et R[egni] P[oloniae] Cancel[larius] s[ubscri]ps[it] [Formuła relacji z prawej strony:] R[elatio] eiusdem Rev[eren]di in Christo patris Domini Samuelis Maczieiowski Ep[iscop]i Cracoviensis et Regni Poloniae CAncellarii. [Pieczęć:] [Na sznurze jedwabnym biało-złotym zawieszona wielka pieczęć koronna Zygmunta I Starego w misce woskowej, wyciśnięta w czerwonym wosku; brzeg pieczęci ułamany w prawej górnej ćwiartce]. [Verso:] [Nota kancelaryjna / archiwalna z XVIII w.:] Rubrica Tertia. Litt. C. Nro 8vo [Nota archiwalna:] S. R. ta. [Regest łaciński:] Sigismundi 1mi Privilegium super Balneum Civitatis et censum exinde provenientem 1547. [Wpis lokalizacyjny:] Arca 9 [oraz] 29. [Streszczenie / regest wczesnonowożytny w języku niemieckim/ruskim, słabo czytelny]: [...] [Dawna sygnatura:] ad Fasc. 34