Привілей короля Сигізмунда II Августа, що підтверджує окрему судову юрисдикцію львівських вірмен

В ІМ'Я ГОСПОДНЄ, АМІНЬ. На вічну пам'ять про справу. Ми, СИГІЗМУНД АВГУСТ, з Божої ласки КОРОЛЬ Польщі, великий князь литовський, а також земель краківської, сандомирської, сєрадзької, ленчицької, куявської, руської, прусської, мазовецької, хелмінської, ельблонзької та поморської володар і дідич. Оголошуємо змістом цього [письма] всім разом і кожному окремо, кому про це знати належить, теперішнім і прийдешнім, які дізнаються про це. Що коли вже колись на прохання львівських міщан найясніший колись володар, найулюбленіший наш батько, надав місту Львову грамоту, якою підтвердив усі привілеї, надані цьому ж місту Львову найяснішими нашими попередниками, у яких виразно й докладно зазначено, що всі мешканці міста Львова ніде інде не повинні [відповідати], як у свого війта за своїм правом, війт же перед нами має відповідати і бути правомірно викликаний до суду, і що ці міщани та всі інші мешканці міста Львова вилучені з-під усілякої юрисдикції всіх і кожного зокрема сановників та урядовців нашого Королівства, як і будь-яких інших суддів чи дигнітарів. Оскільки, однак, у цій же грамоті, наданій так, як згадано вище, вірмени, які населяють це ж місто Львів, не були пойменовані поіменно та детально, певні наші радники звернулися до нас із проханням від імені цих же львівських вірмен, аби ми зволили з нашої ласки надати їм нашу окрему грамоту щодо зазначеної вольності та прерогативи. Схиляючись до їхнього прохання, а також зваживши на те, що самі вірмени не менше є і повинні вважатися львівськими міщанами, ніж решта, які користуються цим найменуванням, оскільки вони заселяють те саме місто й несуть його тягарі нарівні та однаково з рештою міщан, ми визнали за справедливе цих львівських вірмен цією нашою окремою грамотою вилучити з-під юрисдикції будь-яких дигнітарів, урядовців, суддів, підсудків і будь-яких інших людей, як і цією нашою грамотою вилучаємо. Постановляючи й ухвалюючи, що ці львівські вірмени до жодного суду воєвод, каштелянів, старост, підстаростів, суддів, підсудків, польського — чи то земського, чи гродського, ані будь-якого іншого дигнітарів, урядовців чи комісарів нашого Королівства, у будь-яких справах, великих і малих, кримінальних чи цивільних, щодо будь-якого їхнього майна, порушених проти них, не можуть і не повинні викликатися, а всі вони повинні викликатися і відповідати за законом перед своїм війтом і вірменськими старшими, доданими до цього війта, за їхнім вірменським правом. Війт же разом із вірменськими старшими, коли ми перебуватимемо в Королівстві і вони будуть викликані нашими грамотами, скріпленими нашою печаткою, перед нами за цим же своїм вірменським правом має відповідати повік. Але оскільки цей вірменський суд складається з міського війта та вірменських старших, і жоден без іншого не діє, ані не може бути викликаний без вірмен, і навпаки, ані будь-що вирішувати чи ухвалювати, тому ми хочемо й постановляємо, що якщо комусь випаде викликати цей вірменський суд у будь-якій справі перед нас, не інакше як спільно й разом самі вірменські старші разом зі своїм війтом як головою їхнього суду мають постати перед нами і перед кожним, хто на них скаржиться, довести свою правоту. Тому, доводячи це до відома всім разом і кожному окремо воєводам, каштелянам, старостам, підстаростам, суддям, підсудкам та всіляким іншим нашим дигнітарям і урядовцям, наказуємо й бажаємо, щоб [це неухильно виконувалося], аби вони не важилися і не сміли викликати цих львівських вірмен та їхній суд до своїх судів; а якщо у всіх і окремих їхніх справах і діях, для яких до судів і трибуналів перед [...] проти згаданих вірмен та їхнього суду будь-що було вчинено, розсуджено чи ухвалено, ми хочемо, оголошуємо й постановляємо, аби це було безрезультатним і без жодної сили та значення, і все це цим скасовуємо та анулюємо. Якщо ж хтось усупереч цій нашій грамоті цих львівських вірмен [...] з їхнього вірменського права, за яким їх викликали б [...] їхні права порушувати [...] будуть зобов'язані. А попри це все, будь-що, ухвалене, постановлене й розсуджене ними, так як вище сказано, має бути й стати недійсним та позбавленим усякої сили на підставі змісту цього [письма] навічно й на віки. На віру й свідчення всього і кожного з вищезгаданого наша печатка була підвішена до цієї [грамоти]. Дано в Кракові найближчого четверга після свята Зіслання Святого Духа, Року Божого тисяча п'ятсот сорок дев'ятого, а нашого панування двадцятого року. У присутності преподобних у Христі отців і панів, а також вельможних, уроджених і поважних: Самуеля Мацейовського — краківського та канцлера нашого Королівства, Яна Дзядуського — холмського, єпископів костелів; Яна графа з Тарнова — каштеляна краківського, великого гетьмана військ нашого Королівства, а також сандомирського, стрийського і любачівського; Станіслава Ласького — воєводи сєрадзького і ленчицького; Спитка з Тарнова — войницького [каштеляна], підскарбія нашого Королівства, а також бжезницького, кшепицького і кшешовського; Яна Оцеського — бецького [каштеляна], охмістра двору найяснішої пані нашої найдорожчої матері, підкоморія і бурграфа краківського та бецького; Миколая Грабі з Грабиці — холмського [каштеляна], підканцлера нашого Королівства та любомльського — наших каштелянів і старост; Яна Дзерембецького — препозита краківського, Валентина Дембінського — бурграфа краківського, Якуба Уханського — декана плоцького — референдарів нашого двору; Яна Лютомирського — підскарбія нашого двору, Миколая Мишковського — крайчого нашого столу і старости міжріцького, а також багатьох інших наших дигнітарів, урядовців і придворних, присутніх при цьому. Дано через руки згаданого вельможного Миколая Грабі, каштеляна холмського, підканцлера нашого Королівства і старости любомльського, щиро нам милого. [Підпис:] Миколай Грабя, підканцлер Королівства, власною рукою [Канцелярська примітка поруч із підписом:] Доповідь того ж вельможного Миколая Грабі, каштеляна холмського, підканцлера Королівства Польського і старости любомльського [Печатка: воскова коронна печатка в металевій захисній капсулі, підвішена на шовковому, зелено-кремовому шнурі] [Зворот:] [Примітка з датою:] Року 1549, у четвер після Зіслання Святого Духа, у Кракові [Сигнатури та канцелярські знаки:] R(S)P, Litt: F, 1549, A 58, 6451 [Інші давні регестові написи, частково затерті]

IN NOMINE DOMINI AMEN Ad rei memoriam sempiternam. Nos SIGISMVNDVS AVGVSTVS Dei gratia REX Poloniae Magnus Dux Lithuaniae Necnon terrarum Cracoviae Sandomiriae Sieradiae Lanciciae Cuiaviae Russiae Prussiae Masoviae Culmen[sis] Elbingon[ensis] Pomeraniaeq[ue] dominus et heres. Significamus tenore praesentium quorum interest universis et singulis praesentibus et futuris carum notitiam habituris. Quod cu[m] iam aliquot ad supplicationem civium Leopolien[sium] SER[enissi]mus olim dominus parens noster desideratissimus concesserat literas Civitati Leopolien[si] per quas confirmavit privilegia omnia a SER[enissi]mis antecessoribus nostris ipsi Civitati Leopolien[si] concessa, quibus diserte et copiose continetur, omnes Civitatis Leopolien[sis] Incolas non alibi debere q[ua]m apud ipsorum Advocatum in eorum iure. Advocatus vero coram nobis respondere ac iure conveniri, ipsosq[ue] deniq[ue] Cives et alios omnes Incolas Civitatis Leopolien[sis] ab omnibus iurisdictionibus omnium et singulorum Regni nostri Procerum et officialium ac aliorum quorumcunq[ue] iudicum seu dignatariorum exemptos esse. Quia tamen in eisdem literis sic ut praemissum est concessis Armeni Civitatem ipsam Leopolien[sem] incolen[tes] non sine nominatim et specialiter expressi. Supplicatum est nobis per certos Consiliarios nostros pro eisdem Armenis Leopolien[sibus] ut ipsis speciales praedictae libertatis et praerogativae nostras literas ex gratia nostra concedere dignaremur. Quorum supplicationi annuentes, tum attendentes ipsos Armenos non minus esse debereq[ue] censeri Cives Leopolien[ses] q[ua]m reliquos qui eo nomine gaudent, quandoquidem eandem Civitatem incolant, illiusque onera pariter et aequaliter cum caeteris Civibus ferant. Ipsos Armenos Leopolien[ses] per eas speciales literas nostras ab omnium Dignitariorum officialium Iudicum Subiudicum et aliorum quorumvis hominum iurisdictione eximendos duximus, quemadmodum praesentibus literis nostris eximimus. Decernentes et statuentes ipsos Armenos Leopolien[ses] ad nullum iudicium Palatinorum Castellanorum Capitaneorum Vicecapitaneorum Iudicum Subiudicum Polonicum vel terrestre castren[se] aut aliud quodcunq[ue] Regni nostri Dignitariorum officialium seu Commissariorum nostrorum pro quibuscunq[ue] causis magnis et parvis criminaliter vel civiliter de bonis eorum quibuscunq[ue] eis intentatis evocari posse ac debere, Sed omnes apud eorum Advocatum et Seniores Armenorum eosdem Advocato annexos in iure ipsorum Armenico conveniri debere atq[ue] iustificari. Advocatus vero cum senioribus Armenis coram nobis cum in Regno fuerimus et literis nostris sigillo nostro obsignatis evocabuntur eodem iure suo Armenico responsuri perpetuis temporibus. Sed quoniam iudicium ipsum Armenicum constat ex Advocato civili et senioribus Armenis nec unus sine altero agit evocari non absq[ue] Armenis et econverso, quicquam decernere vel constituere potest, extunc volumus et decernimus ut si per quempiam iudicium ipsum Armenicum de quacunq[ue] causa ad nos evocare contigerit, non nisi simul et coniunctim ipsi Seniores Armenii cum Advocato suo tanq[uam] capite ipsorum iudicii coram nobis compareant seq[ue] vnicuique de se querenti iustificent. Quare universis et singulis Palatinis Castellanis Capitaneis Vicecapitaneis Iudicibus Subiudicibus et aliis quibuscunq[ue] Dignitariis et officialibus nostris id ad notitiam deducen[tes] Mandamus habere volentes ne ipsos Armenos Leopolien[ses] et iudicium ipsorum, in iudicia sua evocare audeant citiareq[ue] praesumant, verum omnes et singulas eorum causas et negocia pro quibus ad iudicia et Tribunalia coram cura[...] nostrorum contra praefatos Armenos et iudicium ipsorum attentatum sententiatum vel decretum fuerit id irritum et nullius roboris ac momenti esse volumus declaramus et decernimus, totumq[ue] illud cassamus et annullamus per praesentes. Siquis vero contra praesentes literas nostras ipsos Armenos Leopolien[ses] [...] de iure eorum Armenico cui convenirent [...] iura eorum dirimere [...] tenebuntur. Et nihilo minus totum illud quicquid per eos attentatum, decretum et sententiatum fuerit sicuti praemissum est irritum et nullius roboris esse et fieri debet tenore praesentium mediante perpetuis temporibus et in aevum. In quorum omnium et singulorum praemissorum fidem testimonium sigillum nostrum praesentibus est appensum. Dat[um] Cracoviae feria quinta post Festu[m] Penthecostes proxima Anno Domini Millesimo Quingentesimo Quadragesimo Nono. Regni vero nostri Anno vigesimo. Praesentibus Reverendis in Christo patribus et dominis Necnon Magnificis Generosis et venerabilibus Samuele Maczieiowski Cracovien[si] et Regni nostri Cancellario, Ioanne Dziaduski Chelmen[si] Ecclesiarum Epis[copis]. Ioanne Comite in Tarnow Castellano Cracovien[si] Regni nostri Exercituum generali ac Sandomirien[si] Strien[si] Lubaczovien[si]q[ue], Stanislao Laski Palatino Siradien[si] et Lancicien[si], Spithkone de Tarnow Woinicen[si] Regni nostri Thesaurario ac Brzeczmen[si] Krzepicen[si] Krzeszovien[si]q[ue], Ioanne Ocieski Bieccen[si] SER[enissi]mae dominae parentis nostrae charissimae Curiae Magistro Succamerario et Burgrabio Cracovien[si], ac Bieccen[si], Nicolao Grabia de Grabicze Chelmen[si] Regni nostri Vicecancellario ac Lubomlien[si] Castellanis et Capitaneis nostris. Ioanne Dzerembieczky Praeposito Cracovien[si], Valentino Dembinski Burgrabio Cracovien[si], Iacobo Vchanski Decano Plocen[si] Referendariis Aulae nostrae, Ioanne Lutomirski Curiae nostrae Thesaurario, Nicolao Miskowski mensae nostrae Incesore Capitaneoq[ue] Miedzirzecen[si] et aliis quampluribus Dignitariis officialibus et Aulicis nostris ad praemissa existentibus. Dat[um] per manus praefati Magnifici Nicolai Grabia castellan[i] Chelmen[sis] Regni nostri Vicecancellarii Lubomlien[sis]q[ue] Capitanei sincere nobis dilecti. [Podpis:] Nico[laus] Grabia Regni Vicecancella[rius] m[anu] p[ro]p[ria] [Nota kancelaryjna obok podpisu:] Relatio eiusdem Magnifici Nicolai Grabia castellani chelm[ensis] Regni Poloniae Vicecancellarii Lubomlien[sis]q[ue] capit[anei] [Pieczęć: woskowa pieczęć koronna w metalowej puszce ochronnej, zawieszona na jedwabnym, zielono-kremowym sznurze] [Verso:] [Nota z datą:] Ao. 1549 feria 5ta p[ost] Pentecoste[n] w Krakowie [Sygnatury i znaki kancelaryjne:] R(S)P, Litt: F, 1549, A 58, 6451 [Inne dawne noty regestowe, częściowo zatarte]