Привілей короля Сигізмунда II Августа для Львова, що підтверджує збори на користь брамників

В ІМ'Я ГОСПОДНЄ, АМІНЬ. На вічну пам'ять про подію. СИГІЗМУНД АВГУСТ, Божою ласкою король Польщі, великий князь литовський, а також земель краківської, сандомирської, сєрадзької, ленчицької, куявської, руської, прусської, мазовецької, хелмінської, ельблонзької, поморської та ін. володар і спадкоємець. Сповіщаємо змістом цієї [грамоти] всім і кожному зокрема, кому належить, теперішнім і майбутнім, до кого дійде ця відомість. Що коли славетні бурмистр і райці нашого міста Львова, від імені свого та всієї громади цього ж міста, через своїх послів доповіли Нам, що володіють правами та привілеями, їм та самому місту Львову святими і славетними блаженної пам'яті предками нашими, колись королями Польщі, а особливо святої пам'яті Родителем нашим ласкаво даними та наданими, а нами апробованими й підтвердженими, якими [документами] всілякі вольності, прерогативи, імунітети та звичаї, здавна у цьому місті тримані та дотримувані, на вічні часи ми підтвердили й затвердили, обіцяючи королівським нашим словом їх у тих правах, привілеях і давніх звичаях навіки непорушно й повністю зберігати та підтримувати, а для них належним чином виконувати. Оскільки ж це наше місто Львів від першого свого заснування і відколи сягає людська пам'ять здавна (що також в інших містах і містечках нашого Королівства дотримується) користувалося тією прерогативою, що люди, які через міські брами до цього міста з деревом, сіном і соломою возами та саньми в'їжджають і прибувають, мають звичай з кожного воза для зігрівання та підкріплення брамників по одному полінцю класти й віддавати, а якщо це в'язка сіна і соломи чи будь-що належне, за звичаєм сплачувати, через що ці брамники зобов'язані міські брами в чистоті від гною та багна підтримувати, а людям, як нашим, так і інших, обох станів підданим нашим [...] зручніший в'їзд до міста влаштовувати. Але оскільки деякі піддані, як наші, так і інших наших підданих, порушуючи цей звичай, від цього складання дров, давання сіна й соломи згідно з давнім звичаєм та порядком намагаються ухилятися, чинячи всупереч давнім правам і привілеям, а разом з тим і звичаю. Тому Ми, що звикли кожного з наших підданих у правах і звичаях, віддавна дотримуваних, за прикладом наших попередників утверджувати, такий звичай у цьому місті Львові у його брамах, віддавна заведений і дотримуваний, правосильним і бажаним визнаючи, схвалюючи та підтверджуючи, на вічні часи постановляємо, що як досі завжди, так і нині, і на вічні часи, всі люди, як наші, так і шляхти та будь-яких інших наших підданих духовного й світського стану, що з деревом, сіном і соломою до міста Львова в'їжджають, з кожного воза і саней по одному полінцю та в'язці сіна й соломи, як здавна було у звичаї, тим брамникам, тобто вартовим брам цього [міста], при в'їзді через обидві брами міста, сплачували й віддавали на вічні часи. На свідчення чого до цієї грамоти нашу печатку було підвішено. Дано в Пйотркуві, найближчої середи після неділі Judica, Року Божого тисяча п'ятсот п'ятдесят другого, панування нашого двадцять третього. У присутності найпревелебніших у Христі отців, панів: Миколая Дзєжґовського, архієпископа гнєзненського, легата уродженого і примаса, Анджея Зебжидовського краківського, Яна Дрогойовського влоцлавського, Анджея Носковського плоцького, Яна Дзядуського перемишльського, Якуба Уханського хелмського — єпископів; а також вельможних, уроджених і вельмишановних: Яна з Тарнова, каштеляна краківського, [гетьмана] польного військ нашого Королівства, а сандомирського, стрийського і любачівського, Пйотра Кміти з Віснича, графів, кременецького, маршалка нашого Королівства, а краківського, списького, перемишльського і кольського, Януша Латальського познанського, а іновроцлавського і члухівського, Марціна Зборовського каліського, а одоляновського і шидловського, Яна Спитка з Тарнова сєрадзького, а бжезніцького, кшепицького, кшешовського та остшешовського, Януша з Косьцєльця бжесць-куявського, а бидгощського і накельського, Яна Дзюрґовського мазовецького, а намісника [воєвод], а варшавського, нурського, Еразма з Креткува гнєзненського і пиздрського, Пйотра Чарнковського каліського, Анджея Чотовського іновроцлавського, Спитка Йордана із Заклічина сондецького і підскарбія нашого Королівства, Себастьяна Мелецького віслицького і хмільницького, Валентія Дембінського бецького і бургграфа краківського, Яна Лютомирського бжезніцького, підскарбія нашого надвірного, бургграфа краківського і ленчицького, Станіслава з Тарнова завіхойського і сєрадзького, Вацлава Заремби накельського — каштелянів; Яна Оцєського, канцлера нашого Королівства, підкоморія і бургграфа краківського, сондецького та ольштинського — старост; Яна Пшерембського краківського, підканцлера нашого Королівства, Єжи Подлодовського сандомирського — препозитів; Філіпа Паднєвського кантора, Марціна Кромера каноніка — краківських, секретарів наших. Та багатьох інших достойників, урядовців і придворних наших, свідків вірогідних. Дано через руки згаданого вельможного Яна Оцєського, канцлера нашого Королівства, підкоморія і бургграфа краківського, сондецького та ольштинського старости, щиро нам любого. [Канцелярські підписи:] [Ліворуч:] Ян Оцєський, канцлер Королівства Польського [підписав] [Праворуч:] Реляція вельможного Яна Оцєського, канцлера Королівства Польського, підкоморія і бургграфа краківського, сондецького та ольштинського старости. [Verso:] [Кругла чорнильна печатка:] АРХІВ ДАВНІХ АКТІВ МІСТА ЛЬВОВА [Архівні написи:] Скриня 9 [закреслено: 24] № 3 До пункту 6 78 2/10 до в'язки 148 Брамне Привілей Сигізмунда Августа про стягнення дров у брамах міста, року 1552, який служить самим міським брамникам [Довший запис польською мовою на берегах:] Найближчої середи після неділі Judica / Року Божого тисяча п'ятсот п'ятдесят другого, панування ж нашого двадцять третього / Привілей на одне полінце до воза / або саней [...] які мають / для львівських портарів [...] / [...] вписано до львівських гродських актів [...].

IN NOMINE DOMINI AMEN. Ad perpetuam rei memoriam. SIGISMVNDVS AVGVSTVS Dei gratia REX Poloniae, magnus Dux Lithuaniae necno[n] terraru[m] Cracouie, Sandomirie, Siradie, Lancicie, Cuiauie, Russie, Prussie, Masouie, Culmen[sis], Elbingen[sis], Pomeranieq[ue] etc D[omi]n[u]s et heres, Significamus tenore p[rese]ntiu[m] quibus expedit vniuersis et singulis, p[rese]ntibus, et futuris, haru[m] noticiam habituris. Q[uo]d cu[m] detulisset ad Nos Famati Pro- consul et Co[n]sules Ciuitatis n[ost]re Leopolien[sis], suo et totius Co[m]munitatis Ciuitatis illius no[min]e, per Nu[n]ctios suos, se habere Jura et Priuilegia, eis ac Ciuitati ipsi Leopolien[si] per diuos ac Inclytos foelicis me[m]orie Antecessores n[ost]ros olim Polonie Reges, Signanter vero per diuu[m] Genitorem n[ost]r[u]m graciose data et co[n]cessa, per nosq[ue] approbata et co[n]firmata, q[ui]bus eis, omnes libertates, p[re]rogatiuas, im- munitates, ac consuetudines in illa Ciuitate ex antiquo tentas et obseruatas, perpetuo co[n]firmauimus, et approbauimus, P[ro]mittentes verbo n[ost]ro Regio eos in ipsis Juribus, Priuilegijs et consuetudini- bus antiquis in euum integre ac inuiolabiliter obseruare et manutenere, ac eis satisfacere in effectu. Cum au[n]t [autem] illa ciuitas n[ost]ra Leopolien[sis] a p[ri]ma sui fundac[i]o[n]e, et vt humana fert me[m]oria ex antiquo (id quod etia[m] in alijs Ciuitatibus et Oppidis Regni n[ost]ri seruatur) ea p[re]rogatiua potita est: q[uod] ho[m]i[n]es qui per portas Ciuitatis, illas Ciuitates cu[m] lignis, feno, et straminibus, curribus et vegis ingrediuntur, et adueniunt, solet de singulis curribus pro calefactione et consolac[i]o[n]e portulanor[um], per lignum vnu[m] deponere ac tribuere, et si sit ligaculum feni et straminum, vel si quid accidit, de consuetudine pendere, Ratione cuius ipsi portulani obligantur portas Ciuitatis a ceno et luto purgatas seruare, ho[m]ibusq[ue] tam n[ost]ris q[uam] aliorum status vtriusq[ue], subditoru[m] n[ost]roru[m] vroruq[ue] [virorumque] ho[m]ib[us] accessuz liberiores ingressus in Ciuitatem parare, Verum quia nonnulli tam n[ost]ri, q[uam] aliorum subditorum n[ost]roru[m] subditi, h[uius]m[od]i consuetudini contrauenien[do], ab h[ui]us[mod]i lig[no]rum deposic[i]o[n]e, feni et stra- minu[m] datione, iuxta antiquam obseruantia[m] et co[n]suetudine[m] se eximere nituntur, Juribus et Priuilegijs antiquis cum hoc consuetudini co[n]trauenien[do]. Ideo nos qui co[n]sueuimus vnumque[m]q[ue] subditoru[m] nroruz, in Juribus et consuetudinibus ab antiquo tentis, ad instar Predecessorum nroruz conseruare; talem consuetudinem in illa ciuitate Leopolien[si] in portis eiusdem ab antiquo tentaz et seruata[m], ratas et grata[m] haben[tes], approbans et co[n]firmans: in perpetuu[m] decernen[do] q[uod] queadmodum antea semper, ita et ad praesens, et perpetuis temporibus, omnes tam n[ost]ri, q[uam] nobilium, et alioru[m] quoruncunq[ue] status sp[irit]ualis et secularis subditoru[m] nroruz homines, cum lignis, et feno, straminibusq[ue] ciuitatem Leopolien[sem] ingredien[tes], a singulis curribus et vegis, per vnum lignum et ligaculum feni et straminis, prout ab antiquo fieri consuetum erat, ipsis portulanis, seu portaru[m] eiusdem custodibus, ad vtramq[ue] portam ciuitatis ingredien[tes], pendant et tribuant, tempora in perpetua. Harum quibus sigillum n[ost]ru[m] est subappensum testimonio l[itte]rarum. Datum Piotrkouie, feria quarta post Dominicam Judica pro- xima, Anno Domini Millesimo, Quingentesimo, Quinquagesimo Secundo, Regni nostri vigesimo tertio. Presentibus R[eueren]d[issi]mis in Ch[rist]ro patribus d[omi]nis Nicolao Dzyerzgowsski Ar- chiep[iscop]o Gnesnen[si], Legato nato et Primate, Andrea Zebrzidowski Cracouien[si], Joanne Droiowski, Wladislauien[si], Andrea Noskowski Plocen[si], Joanne Dziaduski Premislien[si], Ja- cobo Vchanski Chelmen[si], Episcopis; necnon Mag[nifi]cis, Generosis, et ven[erabi]libus, Joanne in Tharnow, Castellano Crac[ouiensi], Exercituum Regni n[ost]ri campestri, ac Sandomirien[si], Stryen[si], Lu- baczouienq[ue], Petro Kmitha in Vissnicze, Comitibus, C[r]zimonien[si], Regni n[ost]ri Marschalco, ac Crac[ouiensi], Scepusiens[i], Premislien[si], Colenq[ue], Jannussio Lathalski Posnanien[si], ac Junivladis- lauien[si], Schluchouienq[ue], Martino Zborowski, Calissien[si], ac Odolanouien[si], Schidlouienq[ue], Joanne Spithek de Tharnow Siradien[si], ac Brzeznicen[si], Krzepiczen[si], Krzesseho- vien[si], Ostrzeszcheuienq[ue], Jannussio de Kosczielez Brzesten[si], ac Bidgostien[si], Naklenq[ue], Joanne Dzyurgowski Masouie, ac Vicegerente, Palatinis, ac Varscheuien[si], Nurens[i], Eras- mo de Krethkow Gneznen[si], Pisdrenq[ue], Petro Czarnkowski Calissien[si], Andrea Czothowski, Junivladislauien[si], Spithek Jordan de Zakliczin Sandecen[si], Regniq[ue] nri Thesauurario, Sebastiano Mieleczki Vislicen[si], Chmielnicenq[ue], Valentino Dembienski Bieccen[si], Burgvabioq[ue] Crac[ouiensi], Joanne Luthomierski, Brzeznicen[si], Curiae nre Thesaurario Burgabio Cracouien[si], Lancicienq[ue], Stanislao a Tharnow Zawichosten[si], Siradienq[ue], Wenceslao Zaremba, Naklen[si], Castellanis, Joanne Oczieski, Regni nri Cancellario, Succamerario, et Burgrabio Cracouien[si], Sandecenq[ue], ac Olschtinen[si], Capitaneis, Joanne Przerembski Cracouien[si], Regniq[ue] nri Vicecancellario, Georgio Podlodowski Sandomirien[si], Prepositis, Philippo Padniewski Cantore, Martino Cromero, Can[oni]co, Crac[ouien]s[ibus], Secretarijs n[ost]ris. Et alijs q[uam] plurimis Dignitarys, Officialibus, et Aulicis nris, testibus fide dignis, Da- tum per manus praefati Mag[nifi]ci Joannis Oczieski, Regni nri Cancellarij, Succamerarij et Burgravij Cracouien[sis], Sandecenq[ue] ac Olschtinen[sis] Capitanei, sincere nob[is] dilecti. [Podpisy kancelaryjne:] [Po lewej:] Joannes Oczieski / R[egni] P[oloniae] Can[cellarius] [subscripsit] [Po prawej:] Relatio Mag[nifi]ci Joannis Oczieski, Regni Poloniae Cancellarii, / Succamerarij et Burg[ravii] Crac[oviensis], Sandecen[sis] ac Olschtinen[sis] Capitanei. [Verso:] [Okrągła pieczęć tuszowa:] ARCHIWUM AKT DAWNYCH MIASTA LWOWA [Zapiski archiwalne:] Arca 9 [skreślone: 24] № 3 Ad .6. Punctum 78 2/10 ad Fas 148 Toralia Sigismundi Augusti / Privilegium De recepcione ligno[rum] / in portis Civitatis / Ao 1552 qua solis Portulanis / Civitibus servit [Dłuższa notatka w języku polskim na marginesie:] Feria Quarta post Dominicam Judica Proxima / Anno D[omi]ni Mill[esi]mo Quinquagesimo Quin- / quagesimo Secundo Regni vero Nostri Vigesimo Tertio / Przywiley na iedno drewienko do wozu / albo sani [...] maiacych / dla Portarzow Lwowskich [...] / [...] Regestrat[ur] ad Acta Castr[ensia] L[eopolien]sia [...].