Привілей короля Сигізмунда II Августа, що звільняє львівських міщан від юрисдикції королівських комісарів

СИГІЗМУНД АВГУСТ з Божої ласки КОРОЛЬ ПОЛЬСЬКИЙ, великий князь литовський, руський, прусський, мазовецький, жмудський тощо пан і дідич. Оголошуємо цією нашою грамотою всім і кожному зокрема, нинішнім і майбутнім, хто дізнається про неї. Що хоча на підставі привілеїв найясніших попередників наших бурмистрові, райцям, війтові, лавникам, міщанам та всім тим, хто підлягає юрисдикції нашого міста Львова, було надано, щоби вони поза своєю юрисдикцією перед суди воєвод, каштелянів, старост, підстаростів, суддів, підсудків земських і гродських та будь-яких інших нашого Королівства не позивалися, а лише перед війта за своїм міським правом, війт же має відповідати виключно перед нами; постановами ж божественного нашого отця бурмистр, райці та війт у публічних справах міста перед жодним судом наших комісарів, а лише перед нами, хоч би де ми з нашим двором перебували, навічно зобов'язані позиватися і відповідати. Коли ж, однак, райці нашого міста Львова через своїх послів, виправлених до нас у публічних справах цього міста, доповіли нам, що всупереч тим їхнім правам та всупереч ординації божественного нашого отця про надсилання за відсутності сторін до нас у порядку апеляції судових актів того ж міста, дехто мав звичай випрошувати з нашої канцелярії комісії у приватних справах міщан, через що їх позивали до суду наших комісарів, навіть до віддалених місць, не без витрат і власних збитків. І просили нас покірно, щоби ми зволили також самих львівських міщан вилучити з-під судів наших комісарів. Тому, тримаючись привілеїв найясніших попередників та декретів і ординацій божественного нашого отця, так само як бурмистр, райці, війт і лавники, а також міщани й передміщани та всі інші, хто підлягає юрисдикції міста Львова, вилучені з-під судів будь-яких достойників та урядників нашого Королівства, а в публічних справах міста перед жодним судом наших комісарів, а лише перед нами самими після позову мають відповідати: так само постановляємо, що самі міщани й передміщани та кожен зокрема з тих, хто підлягає львівській міській юрисдикції, у приватних справах, хоч би як вони називалися, повністю вилучені та вільні від судів будь-яких наших комісарів, як ми їх цим вилучаємо та звільняємо навічно. І відтепер взагалі не вільно проти згаданих міщан і передміщан та підлеглих львівській міській юрисдикції у будь-яких їхніх справах видавати з нашої канцелярії будь-які комісії у жодний спосіб чи під будь-яким приводом; а якщо б якісь були кимось випрошені, вони не матимуть жодного значення чи сили, ані вони [міщани] не будуть зобов'язані через них відповідати чи ставати перед комісарами. Але відповідно до згаданої ординації божественного нашого отця, у їхніх приватних справах, перенесених за апеляцією з їхніх звичайних судів до нашого суду, судові акти за відсутності сторін мають офіційно пересилатися до нас. На свідчення цієї грамоти, до якої підвішено нашу печатку. Дано на вальному з'їзді у Кракові найближчої п'ятниці перед Вербною неділею, Року Божого тисяча п'ятсот п'ятдесят третього, а володарювання нашого року двадцять четвертого. [Канцелярська нота ліворуч:] Ян Оцєський, канцлер Королівства Польського [Нота реляції праворуч:] За реляцією вельможного Яна з Оцєшина, канцлера Королівства Польського, підкоморія, бурграфа краківського, сандомирського, ольштинського тощо старости [Зворот:] [Червоним чорнилом:] Рубрика четверта Nr 2. D 13½ [Іншою рукою:] Вилучення міщан з-під судів комісарів, Року 1553 Серія № 60 Позиція № 67 4 D 13½ [Кругла чорнильна печатка архіву]

SIGISMVNDVS AVGVSTVS Dei gratia REX POLONIAE, magnus Dux Lithuaniae, Russiae, Prussiae, Masoviae, Samogitiae etc. Dominus et haeres. Significamus praesentibus literis nostris universis et singulis, praesentibus et futuris harum noticiam habituris. Quod etsi privilegiis Serenissimorum Praedecessorum nostrorum Proconsuli, Consulibus, Advocato, Scabinis, Civibus ac omnibus iis qui sunt sub iurisdictione Civitatis nostrae Leopolien[sis], concessum sit, ne ex iurisdictione sua ad Palatinorum, Castellanorum, Capidaneorum, Vicecapidaneorum, Iudicum, Subiudicum terrestrium, Castrensiumque ac quorumvis aliorum iudicia Regni nostri evocentur, tantum ad Advocatum in ius suum civile, Advocatusque duntaxat coram nobis respondere debet, Decretis vero Divi Parentis nostri, Proconsul, Consules, Advocatusque in causis publicis Civitatis, coram nullo Commissariorum nostrorum iudicio, tantum coram nobis, ubi tum cum Curia nostra constituti fuerimus, evocari, respondere perpetuis temporibus astricti sunt. Cum tamen Consules Civitatis nostrae Leopolien[sis] per nuncios suos in publicis Civitatis illius negociis ad nos missos, retulerint nobis, praeter haec ipsa iura illorum, tum contra ordinationem Divi Parentis nostri, de rotulis causarum Civitatis illius ad nos per appellationem devolutis, absentibus partibus transmittendis, quosdam Commissiones e Cancellaria nostra in privatis Civium causis impetrare consuevisse, quibus in iudicium Commissariorum nostrorum, etiam in loca longinqua, non sine dispendio et iactura sua evocarentur. Supplicarentque nobis, ut ipsos quoque Cives Leopolien[ses] a iudiciis Commissariorum nostrorum exemptos facere dignaremur. Quamobrem privilegiis Serenissimorum Praedecessorum, decretisque atque ordinationi Divi Parentis nostri inhaerentes, quemadmodum Proconsul, Consules, Advocatus et scabini atque cives et suburbani ac alii omnes iurisdictioni Civitatis Leopoldien[sis] exempti sunt a iudiciis dignitatum et officialium quorumvis Regni nostri, in causis vero publicis Civitatis, coram nullo Commissariorum nostrorum iudicio, tantum coram nobis ipsis citati respondere debent: Ita etiam statuimus, Cives ipsos et Suburbanos ac singillatim quemlibet eorum qui sunt sub iurisdictione civili Leopoldien[si], in privatis causis, quocunque nomine censeri poterint, a iudiciis quorumvis Commissariorum nostrorum prorsus exemptos et liberos esse prout eosdem eximimus et liberamus perpetuis temporibus. Om[n]inoque amplius contra ipsos Cives et suburbanos ac eos qui sunt sub iurisdictione Civili Leopoldien[si] in quibuscunque causis illorum, aliquae Commissiones e Cancellaria nostra ullo modo aut praetextu dari debent, et si qua a quopian [=quopiam] impetrata fuerint, ea nullius momenti et roboris erunt, sed neque etiam de eis respondere, aut se sistere coram Commissariis astricti erunt. Verum secundum conmemoratarn ordinationem Divi Parentis nostri, in causis suis privatis a iudiciis illorum ordinariis ad tribunal Nostrum per appellationem devolutis, rotuli causarum officiose absentibus partibus ad nos transmittendi sunt. Harum testimonio literarum quibus Sigillum nostrum subappensum est. Dat[um] in Conventione generali Cracovien[si] feria sexta ante Dominicam Palmar[um] proxima, Anno Domini millesimo quingentesimo quinquagesimo tertio, Regni vero nostri anno vigesimo quarto. [Nota kancelaryjna z lewej:] Ioannes Oczieski R[egni] P[oloniae] Canc[ellarius] [Nota relacji z prawej:] Ad relationem Magnifici Ioannis de Oczieszino R[egni] Pol[oniae] Cancellarii, Succam[erarii], Burgravii Crac[oviensis], Sandocen[sis] [=Sandomiriensis], Olstinen[sis] etc. Capitanei [Verso:] [Czerwonym atramentem:] Rubrica Quarta N[ume]ro 2. D 13½ [Inną ręką:] Exemptio Civium a Judiciis Commissariorum A[nn]o 1553 N[umer]o Ser[iei] 60 Area N[umer]o 67 4 D 13½ [Okrągła pieczęć tuszowa archiwum]