Цифрові джерелаПроєкт оцифрування архівів за допомогою штучного інтелекту

131/1/477 · 131-1-477-001

Привілей короля Сигізмунда II Августа для Львова щодо права спадкування онуків

Сигізмунд II Август, король Польський (Sigismundus Augustus dei gratia Rex Poloniae, magnus Dux Lithuaniae...) Мешканці та влада міста Львова (Proconsul et Consules civitatis Leopoliensis, Cives Leopolienses)
feria secunda post dominicam palmarum proxima. Anno Domini millesimo quingentesimo quinquagesimo tertio Regni vero nostri anno vigesimo quarto · Краків (Cracoviae)

Король Сигізмунд II Август скасовує давній львівський звичай, що позбавляв онуків права спадкування після дідусів і бабусь, та встановлює право представлення, яке зрівнює їх у поділі спадщини зі стриями й тітками. Крім того, він надає бурмистрові та львівським райцям повну владу вирішувати всі дотеперішні спадкові суперечки такого роду без можливості апеляції до короля.

Опрацювання за допомогою ШІ. Прочитання слід звіряти з оригіналом.

Переклад / сучасний текст

В ІМ'Я ГОСПОДНЄ, АМІНЬ. На вічну пам'ять про подію. Ми, СИГІЗМУНД АВГУСТ, Божою ласкою король Польський, великий князь Литовський, а також володар і дідич земель Краківської, Сандомирської, Серадзької, Ленчицької, Куявської, Руської, Прусської, Мазовецької, Жмудської, Холмської, Ельблонзької, Поморської тощо. Сповіщаємо цією нашою грамотою всім і кожному зокрема, кому про це відати належить, теперішнім і майбутнім, до кого дійде ця звістка. Що хоч у нашому місті Львові за давнім і прийнятим звичаєм дотримувалися того, що онуки, чиї батьки не були емансиповані, не одержували жодного спадку поміж стриями чи тітками за правом представлення замість батьків і не допускалися до частки дідизни по смерті діда й баби, утім, оскільки цей звичай здався нашим львівським міщанам протиправним і через це нестерпним — адже онуки не могли користуватися [майном] своїх неемансипованих батьків ані одержувати тих часток дідизни по спливі року й дня після своїх батьків, — і за одностайною згодою всіх львівських міщан через послів цього міста, виряджених до нас у їхніх громадських справах, нам було подано прохання, аби ми цей протиправний звичай скасували. З цієї причини ми, цілковито скасовуючи та знищуючи такого роду звичай, ухвалюємо, щоб на вічні часи дотримувалися як постанови міського права наші львівські міщани, теперішні й майбутні по вічні часи: що онуки обох статей замість своїх невипосажених батьків, за правом представлення після їхньої смерті, отримають рівну частку з усіх спадкових рухомих і нерухомих маєтностей зі стриями та тітками. А саме в такий спосіб, що всі, хто б не належав до такої спадщини за правом, повинні внести до спільної маси для власної користі будь-яке майно, яке б вони від своїх батьків не одержали або яке батьки в будь-який спосіб виклали на їхній ужиток. Після внесення цього майна і попереднього здійснення поділу рухомостей має відбутися оцінювання нерухомих маєтностей присяжними міщанами, яких радницький уряд призначить за посадою. З цієї оцінки частки нерухомих маєтностей, які за поділом припадуть онукам, мають бути виплачені ближчими спадкоємцями грішми або рухомим майном; і так усякі нерухомі маєтності залишаться у спадковому володінні синів чи дочок, або інших ближчих [спадкоємців], і в них спадкуватимуться назавжди і по вічні часи. Що ж до тих онуків, які нині, перш ніж набула чинності ця ухвала й закон, мали б якісь справи щодо таких спадщин, ми надаємо повну владу бурмистрові та львівським райцям, щоб вони, покликавши тих міщан, між якими точаться суперечки з цього приводу, схилили їх до згоди, що якнайкраще відповідає справедливості, і погасили будь-яку суперечку між ними, що виникла з права чи з будь-якої іншої причини та приводу, а також, де буде потреба, розсудили за допомогою свого вироку і завершили належним чином; однак так, щоб те, що вирішать, без допущення будь-якої апеляції до нас, вони привели у виконання вироком, оголошеним самим радницьким урядом, без будь-якого зволікання між сторонами. Ці вироки та мирові угоди, які мають бути укладені львівським радницьким урядом у таких справах, які виникли до цього часу, ми цим схвалюємо, ратифікуємо й затверджуємо, постановляючи, що вони мають набути сили належної та вічної непорушності. На свідчення цієї грамоти, до якої підвішено нашу печатку. Дано в Кракові, на вальному сеймі, у найближчий понеділок після Вербної неділі, Року Божого тисяча п'ятсот п'ятдесят третього, а панування нашого року двадцять четвертого. У присутності найвелебнішого та велебних у Христі отців, панів: Миколая Дзєжговського, архієпископа Гнєзненського, легата народженого і примаса, Анджея Зебжидовського Краківського, Яна Дрогойовського Влоцлавського, Анджея Носковського Плоцького, Анджея Чарнковського, єпископа-номінанта Познанського, Якуба Уханського Холмського — єпископів церков; а також вельможних, уроджених і поважних: Пйотра Кміти на Вісьничі, графа краківського, великого маршалка нашого Королівства та краківського, списького, перемишльського старости; Миколая Остророга з Остророга, сандомирського і львівського; Марціна Зборовського, каліського і шидловського та опаленицького; Яна з Косьцельця, серадзького, генерального великопольського і накельського; Анджея з Тенчина, графа люблінського та рогатинського і снятинського; Яна з Мельця, подільського та городоцького і хмільницького; Миколая з Сеняви, белзького, польного гетьмана військ нашого Королівства та галицького і коломийського; Яна Дзєжговського з Павлова, мазовецького і намісника варшавського — воєвод і старост; Єжи Конарського, каліського; Станіслава Мацейовського, войницького, маршалка нашого двору, завіхойського і любомельського; Станіслава з Тенчина, графа львівського, люблінського і белзького, сандомирського, підскарбія нашого Королівства; Валентина Дембінського, бецького, бургграфа краківського; Миколая Мишковського з Мірова, радомського та освенцимського, заторського і кшепицького; Яна з Гологорів, галицького; Яна Бонера з Балиць, холмського, великорадці краківського, ропчицького — каштелянів і старост; Яна з Оцешина, канцлера нашого Королівства, підкоморія і бургграфа краківського та сондецького, ольштинського старости; Яна Тшицеського, підканцлера нашого Королівства та гнєзненського, краківського і св. Флоріана на Клепажі препозита; Єжи Пшедборського, краківського; Пйотра Арцішевського, препозита скобіненського [?] і варшавського — референдарів нашого двору; Пйотра Мишковського, Анджея Тшецеського, Марціна Кромера, каноніка краківського — наших секретарів, та вельми багатьох інших достойників, урядовців і придворних наших, присутніх при цьому. Дано через руки вельможного Яна з Оцешина, канцлера Королівства Польського, підкоморія і бургграфа краківського, сондецького, ольштинського тощо старости, щиро нам милого. [Підпис ліворуч під плікою:] Ян Оцеський, канцлер Королівства Польського, власною рукою [Позначка про реляцію праворуч:] Реляція вельможного Яна з Оцешина, канцлера Королівства Польського, підкоморія, бургграфа краківського, сондецького, ольштинського тощо старости. [Зворот:] [Угорі перевернуто:] № 3 до в'язки 102 [Кругла чорнильна печатка:] МІСТА ЛЬВОВА Рубрика третя / Літера: C: № 26 [Посередині:] Привілей міської ухвали про спадкування онуків, Року 1553 [Канцелярський знак / параф, а також:] H. 6. № 3 скриня 15. # [У правому нижньому кутку:] 5. C. 2. 6.

Оригінальний текст — транскрипція

IN NOMINE DOMINI AMEN Ad perpetuam rei memoriam. Nos SIGISMVNDVS AVGVSTVS dei gratia Rex Poloniae, magnus Dux Lithuaniae, necnon terrarum Cracoviae, Sandonmiriae, Siradiae, Lanciciae, Cuiaviae, Russiae, Prussiae, Masouiae, Samogitiae, Culmeñ[sis], Elbingeñ[sis], Pomeraniaeq[ue] etc. Dominus et Haeres. Significamus praesentibus literis n[ost]ris quibus expedit vniuersis et singulis praesentibus et futuris harum noticiam habituris. Quod etsi in Civitate n[ost]ra Leopolien[si] veteri receptaq[ue] consuetudine obseruatum sit, quod nepotes quorum parentes non fuerant emancipati, inter patruos vel materteras iure repraesentationis loco parentum non capiebant aliquam successionem, et neq[ue] ad sortes avitas post mortem avi et aviae admittebantur, tamen quia haec ipsa consuetudo civibus n[ost]ris Leopolien[sibus] visa est iuri repugnare, atq[ue] ob id intollerabilis, quod nepotes aut parentum suorum non emancipatorum gaudere, et sortes huiusmodi avitas post parentes eorum annum et diem percipere non debiant, vnanimique consensu vniuersorum Ciuium Leopolieñ[sium], per Nuncios Civitatis eiusdem in publicis illorum negociis ad nos missos supplicatum esset nobis, vt eam consuetudinem iuri contrariam abrogaremus. Quamobrem nos eiusmodi consuetudinem prorsus abregan[tes] et cassan[tes], Statuimus deinceps perpetuis temporibus pro plebiscitum obseruandum a Ciuibus n[ost]ris Leopolieñ[sibus] praesentibus et pro tempore futuris. Quod nepotes in loco parentum suorum non expeditorum sexus vtriusq[ue] iure repraesentatio[nis] post eorum mortem aequam sortem ex bonis omnibus mobilibus et immobilibus haereditarijs cum patruis et materteris accipient, idq[ue] iis hunc modum, quod omnes quicunq[ue] ad successionem eiusmodi de iure pertinebunt, debent comportare pro interesse suo vniuersa bona, quaecunq[ue] a parentibus suis acceperant, vel parentes quouis modo in vsus illorum impenderant. Quibus comportatis, factaq[ue] prius diuisione mobilium, deinde taxatio immobilium bonorum per iuratos Cives, quos Consulatus ex officio suo deputauerit, fieri debet, Ex qua taxatione partes bonorum immobilium, quae ex diuisione nepotibus prouenient, per proximiores haeredes pecunia aut bonis mobilibus solui debent, atq[ue] ita bona vniuersa immobilia penes filios aut filias, vel alios proximiores haereditarie remanebunt, et in eis haereditabunt perpetue et in aevum. Caeterum quod attinet eos nepotes qui ad praesens anteq[uam] hoc plebiscitum et constitutio intercessit, eiusmodi negociis successionum causas aliquas haberent, facimus plenariam potestatem Proconsuli et Consulibus Leopolieñ[sibus], vt illis ciuibus, quibus eo nomine controuersiae intercedunt, accersitis, inter illos concordias, aequitati quae fieri possint maxime consentaneas, faciant, atq[ue] vniuersam inter illos controuersiam, siue iure, siue quacunq[ue] alia ratione et praetextu exortam sopiant, etiam ubi opus fuerit mediante decreto suo decidant, ac fine debito concludant, ita vt vero quod decreuerint, nulla appellatione prorsus ad nos admissa, executioni in sententia quam officium ipsum Consulare promulgauerit, sine vlla dilatione inter partes facere debeant. Quas quidem sentencias et concordias, per Consulatum Leopolien[sem] in eiusmodi causis, quae ad hoc vsq[ue] tempus intercesserunt, faciendas, nos praesentibus approbamus, ratificamus et confirmamus. Decernen[tes] robur debitae et perpetuae firmitatis obtenturas. Harum testimonio literarum quibus sigillum n[ost]rum subappensum est. Dat[um] Cracoviae in conuentione generali feria secunda post dominicam palmarum proxima. Anno Domini millesimo quingentesimo quinquagesimo tertio Regni vero n[ost]ri anno vigesimo quarto. Praesentibus R[everendissi]mo et R[everen]dis in Chr[ist]o patribus dominis Nicolao Dzierzgowsski Archiepiscopo Gneznen[si] Legato nato et Primate, Andrea Zebrzidowski Cracovien[si], Joanne Droiowsski Vladislavien[si], Andrea Noskowsski Plocen[si], Andrea Czarnkowsski electo Posnanien[si], Jacobo Vchaniski Chełmen[si] Ecclesiarum Episcopis, necnon Magnificis, Generosis et Venerabilibus, Petro Cmitha in Vissnicze Comite Cracovien[si], Regni n[ost]ri supremo Marschalco, ac Cracovien[si], Scepusien[si], Premislien[si] Capitaneo, Nicolao Ostrorogski de Ostrorog Sandomirien[si] ac Leopolien[si], Martino Zborowski Calissien[si] ac Scidlovien[si], Ophalaniensiq[ue], Joanne a Cosczyelecz Siradien[si], maioris Poloniae generali et Naklen[si], Andrea a Thenczyn Comite Lublinen[si] ac Rogathinen[si], Szniatinen[si]q[ue], Joanne de Myelecz Podoliae, ac Grodecen[si], Chmielnicen[si]q[ue], Nicolao de Scyenrawa Belzen[si], Exercituum Regni n[ost]ri campestri, ac Halicien[si], Colomien[si]q[ue], Joanne Dziergowsski de Pawlowo Masouiae ac Vicesgerenti Varschauien[sis] Palatinis et Capitaneis, Georgio Conarski Calissien[si], Stanislao Maczieiowski Voinicien[si] Curiae n[ost]rae marschalco, Zawichosten[si], Lubomlien[si]q[ue], Stanislao a Thenczyn Comite Leopolien[si], Lublinen[si], Belzen[si]q[ue], Sandomirien[si], Regni n[ost]ri Thezaurario, Valentino Dembienski Biecen[si], Burgrabio Crac[oviensi], Nicolao Mysskowski de Mirow Rado[miensi], ac Osswieczimen[si], Zathori[ensi] ac Krzepicen[si], Joanne a Gologori Halicien[si], Joanne Bonar de Balicze, Chelmen[si], magno Procuratore Cracouien[si], Ropstinen[si] Castellanis et Capitaneis, Joanne de Oczijeffno Regni n[ost]ri Cancellario, Succamerario, Burgrabioq[ue] Cracouien[si] ac Sandecen[si], Olsthinen[si] Capitaneo, Joanne Trzicziesski Regni n[ost]ri Vicecancellario, ac Gnesnen[si], Cracovien[si] et sancti Floriani in Cleparz Praeposito, Georgio Przedborzski Cracouien[si], Petro Arciszewski Praeposito Skobinezen[si] [?], ac Varschauien[si] Curiae n[ost]rae Referendarijs, Petro Mijkowsski, Andrea Trzecziewski, Martino Cromero Canonico Crac[oviensi], Secretarijs n[ost]ris, ac alijs quam plurimis Dignitarijs, Officialibus, et Aulicis n[ost]ris circa praemissa existentibus. Dat[um] per manus Magnifici Joannis de Oczijessno Regni Poloniae Cancellarij, Succamerarij, Burgrabijq[ue] Crac[oviensis], Sandecen[sis], Olstinen[sis] etc. Capitanei, sincere nobis dilecti. [Podpis z lewej pod pliką:] Joannes Oczieski R[egni] P[oloniae] Canc[ellarius] m[anu] p[ropria] [Nota relacji z prawej:] Relatio Magnifici Joannis de Oczieffno Regni Poloniae Cancellarij, Succamerarij, Burgrabij Cracovien[sis], Sandocensis, Olsthynensis etc. Capitanei. [Verso:] [U góry odwrócone:] Nro 3 ad Fasc[iculum] 102 [Pieczęć tuszowa okrągła:] MIASTA LWOWA Rubrica Tertia / Lit: C: Nro 26to [Pośrodku:] Privilegium Plebisciti De Successionibus Nepotum, Ao 1553 [Znak kancelaryjny / parafka oraz:] H. 6. Nro 3tio arca 15. # [W prawym dolnym rogu:] 5. C. 2. 6.

Примітки до прочитання

Пергаментний документ у дуже доброму стані збереження. Маюскульний декорований перший рядок («IN NOMINE DOMINI AMEN») та ініціал «A». Унизу пліка з прорізами, крізь які протягнуто плетений біло-червоний шнур із підвішеною коронною печаткою Сигізмунда Августа в кухлику з натурального воску (з червоним відбитком із гербом Королівства Польського та земельними гербами в облямівці; кухлик частково пошкоджений ліворуч). Скани 1 і 6 — це обкладинка та метрика архівної справи.

Обсяг опрацювання: Автоматичне зчитування (15.10.2026), не звірене з оригіналом людиною; нерозбірливі фрагменти позначено [...].

ekstrakcja: 15.10.2026 14:36 · model: gemini-3.8-flash

Повідомити про помилку транскрипції

Наведіть уривок і запропоноване виправлення. Повідомлення стосується цього документа.

Скан оригіналу

131/1/477 · 6 · фото: лицьовий бік, зворот, печатки